Як уни­кну­ти ка­та­стро­фи?

AgroMarket - - СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ - Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу України

То на­ві­що на­ла­го­джу­ва­ти якісь там ре­аль­ні про­це­ду­ри й ви­тра­ча­ти чи­ма­лі ко­шти? Ко­ли во­ни по­вер­ну­ться? Ясної пер­спе­кти­ви на рів­ні окре­мо­го ви­ро­бни­ка не про­гля­да­є­ться. Однак на ма­кро­еко­но­мі­чно­му рів­ні пер­спе­кти­ва но­во­го дра­ма­ти­чно­го обва­лу на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки про­гля­да­є­ться ду­же чі­тко.

Сьо­го­дні ви­ро­бни­ки мо­жуть розв’язу­ва­ти будь-які свої про­бле­ми, зокре­ма й ко­ру­пцій­ні, шля­хом ре­а­лі­за­ції про­ду­кції, над­хо­дже­н­ня гро­шей. А що бу­де, ко­ли пе­ре­кри­ти цей ка­нал? Ка­жуть, що в Поль­щі «ля­гло» до 80% хар­чо­во­го ви­ро­бни­цтва, ко­ли ви­мо­ги НАССР стали на рин­ку ре­аль­ні­стю. Всі ми пам’ята­є­мо, як у нас та­кож на­зав­жди «ля­гло» ви­ро­бни­цтво у 1990-х. То­ді ви­яви­ло­ся, що йо­го ефе­ктив­ність не від­по­від­ає сві­то­вим нор­мам, стан­дар­там, тен­ден­ці­ям. При­бли­зно те са­ме на­зрі­ває сьо­го­дні. Не­від­по­від­ність ві­тчи­зня­них пра­ктик ви­ро­бни­цтва, на­ціо­наль­на «уні­каль­ність», ко­ли «у них пра­цює, а в нас ні», да­сться взна­ки вже най­ближ­чим ча­сом.

Що ро­би­ти та як уни­кну­ти ка­та­стро­фи? Чи змо­же аграр­на спіль­но­та зор­га­ні­зу­ва­ти­ся і вжи­ти пре­вен­тив­них за­хо­дів із тим, аби якщо й не за­по­біг­ти, то при­найм­ні пом’якши­ти на­слід­ки?

Це мо­жна зро­би­ти так (див. схе­му):

Під­при­єм­ство до­ку­мен­тує те­хно­ло­гі­чні й управ­лін­ські ре­гла­мен­ти: ре­аль­ні до­ку­мен­ти — не му­ляж! Ро­зро­бляє та до­ку­мен­тує про­це­ду­ру НАССР — ді­є­ву! І під час но­вої ін­вен­та­ри­за­ції вво­дить в обіг та­ким чи­ном ка­пі­та­лі­зо­ва­ні цін­но­сті як об’єкти ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті — не­ма­те­рі­аль­ні акти­ви. Вся по­трі­бна за­ко­но­дав­чо-нор­ма­тив­на ба­за для цьо­го бу­ла сфор­мо­ва­на в Україні в 1998–2004 ро­ках. Не ка­жу­чи вже про мо­жли­вість пря­мо­го за­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дних стан­дар­тів, що з 2010 ро­ку до­зво­ля­є­ться ба­зо­вим за­ко­ном про бух­гал­тер­ський облік. До ре­чі, до­да­тко­вих по­да­тко­вих зо­бов’язань ту не ви­ни­кає: ПДВ не спла­чу­є­ться, оскіль­ки від­су­тній факт по­ста­ча­н­ня, по­да­ток на при­бу­ток теж, оскіль­ки до­ви­яв­ле­ні цін­но­сті від­обра­жа­ю­ться як до­да­тко­вий ка­пі­тал.

У ре­зуль­та­ті за­зна­че­ної до­ка­пі­та­лі­за­ції у суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня зро­стає не так роз­мір, як якість акти­вів. Зро­стає вартість під­при­єм­ства й окрім всіх ін­ших при­єм­них мо­мен­тів це є ще й ар­гу­мен­том для бан­ку в збіль­шен­ні роз­мі­ру кре­ди­тної лі­нії. Бан­ки зде­біль­шо­го на­да­ють ко­шти з фор­му­лю­ва­н­ням «по­пов­не­н­ня обо­ро­тних ко­штів». На­став час пе­ре­хо­ди­ти до на­сту­пно­го ща­бля, пов’яза­но­го зі зро­ста­н­ням яко­сті акти­вів. Сьо­го­дні тут ви­зна­є­ться ли­ше ку­пів­ля те­хні­ки й обла­дна­н­ня. Це та­кож ду­же силь­но ви­па­дає зі сві­то­во­го трен­ду, у яко­му «ру­лять» те­хно­ло­гії. Пра­цю­ю­чи з пов­но­цін­ни­ми ба­лан­са­ми під­при­ємств, бан­ки те­о­ре­ти­чно мо­гли б пре­тен­ду­ва­ти на збіль­ше­н­ня роз­мі­ру ре­фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку НБУ. І так зро­ста­ла б не стіль­ки кіль­кі­сно, як які­сно на­ціо­наль­на еко­но­мі­ка…

Утім, ни­ні ми сто­ї­мо пе­ред ди­ле­мою: но­вий крах чи ви­ве­де­н­ня еко­но­мі­ки на но­вий рі­вень яко­сті. І тре­тьо­го ва­рі­ан­та не існує.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.