Пи­шу­чи свою істо­рію

США, Ка­на­да, Іспа­нія й Ту­реч­чи­на де­ся­ти­лі­т­тя­ми за­сто­со­ву­ють ефе­ктив­ні мо­де­лі агро­стра­ху­ва­н­ня, щоб ефе­ктив­но ке­ру­ва­ти ри­зи­ка­ми й змен­шу­ва­ти їх вплив на сіль­го­спви­ро­бни­цтво. На ча­сі фор­му­ва­н­ня та­кої си­сте­ми на укра­їн­ських те­ре­нах

AgroMarket - - ПЕРСПЕКТИВИ - Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту IFC (WorldBankGroup) «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру в Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Сіль­ське господарство на­ле­жить до най­більш ри­зи­ко­вих га­лу­зей еко­но­мі­ки.

І в цьо­му сен­сі укра­їн­ська аграр­на га­лузь ма­ло від­рі­зня­є­ться від ті­єї ж аме­ри­кан­ської, ту­ре­цької чи іспан­ської. Ін­ша спра­ва, що в роз­ви­не­них кра­ї­нах уже на­вчи­ли­ся ке­ру­ва­ти ри­зи­ка­ми, які по­зна­ча­ю­ться на га­лу­зе­во­му роз­ви­тку, й мі­ні­мі­зу­ва­ти їх не­га­тив­ний вплив. Про­хо­дя­чи свій шлях роз­ви­тку, Україні ва­жли­во ви­зна­чи­ти­ся, яка з на­яв­них мо­де­лей агро­стра­ху­ва­н­ня най­прийня­тні­ша для ві­тчи­зня­но­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства, і в най­ко­ро­тший тер­мін ско­ри­ста­ти­ся її пе­ре­ва­га­ми.

Урам­ках Про­гра­ми IFC «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії» бу­ло ви­вче­но най­ді­є­ві­ші мо­де­лі агро­стра­ху­ва­н­ня (у США, Ка­на­ді, Іспа­нії й Ту­реч­чи­ні), які мо­гли б бу­ти прийня­тни­ми для України з огля­ду на її ре­а­лії. Чо­му са­ме ці кра­ї­ни? Пе­ред­усім то­му, що для їхніх еко­но­мік сіль­ське господарство є ду­же ва­жли­вим, а від­так роз­ви­ва­є­ться ди­на­мі­чно й ста­біль­но. Всі зга­да­ні кра­ї­ни впро­ва­ди­ли на­ле­жну за­ко­но­дав­чу ба­зу, а та­кож на­гляд і мо­ні­то­ринг за­для за­без­пе­че­н­ня пра­виль­но­го й спра­ве­дли­во­го фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми агро­стра­ху­ва­н­ня.

Ясна річ, агро­стра­ху­ва­н­ня не мо­жна за­про­ва­ди­ти за один день. Є ево­лю­цій­ні про­це­си, що про­йшли ці кра­ї­ни. На них теж тре­ба зва­жа­ти. Зокре­ма, на по­ча­тку 1990-х ро­ків ХІХ ст. спо­сте­рі­га­ли­ся по­ту­жні мі­гра­цій­ні про­це­си до пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ських кра­їн. То­ді й моя сім’я пе­ре­їха­ла до Ка­на­ди.

Емі­гран­ти за­се­ля­ли но­ві ра­йо­ни й усві­дом­лю­ва­ли, що сіль­ське господарство — це бі­знес, який може ста­ти ру­шій­ною си­лою еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Це спо­ну­ка­ло до ре­во­лю­ції в те­хно­ло­гі­ях сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Пі­дви­щив­ся рі­вень ме­ха­ні­за­ції, по­лі­пшив­ся рі­вень осві­ти в сіль­ській мі­сце­во­сті. З’яви­ли­ся но­ві те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня ро­слин. Ве­ли­кий агро­бі­знес пі­шов у роз­ви­ток. Та у 1920–1930-ті рр. ХХ ст. оби­дві кра­ї­ни за­зна­ли при­ро­дних й еко­но­мі­чних ка­та­клі­змів. Бу­ла ве­ли­ка по­су­ха, бу­ла Ве­ли­ка де­пре­сія. Це при­зве­ло до зу­бо­жі­н­ня на­се­ле­н­ня, й ста­ло зро­зумі­ло, що сіль­ське господарство потребує осо­бли­во­го за­хи­сту. Не­вдов­зі та­ку си­сте­му по­ча­ли роз­ро­бля­ти. Вре­шті, з 1960-го до 2011-го за­галь­ні за­стра­хо­ва­ні пло­щі сіль­го­спу­гідь у Ка­на­ді зі 100 тис. акрів зросли до 78 млн акрів. Стра­хо­ві пла­те­жі за цей час збіль­ши­ли­ся з 319 тис. до понад 1,5 млрд дол. США.

Іспан­ська си­сте­ма агро­стра­ху­ва­н­ня теж має вла­сну істо­рію. До 1975 ро­ку 40% на­се­ле­н­ня кра­ї­ни ме­шка­ло в сіль­ській мі­сце­во­сті. Зго­дом, ко­ли роз­по­ча­ла­ся еко­но­мі­чна кри­за, роз­ви­ток агро­се­кто­ру спо­віль­нив­ся. Тож на по­ча­тку 1980-х ро­ків уряд ви­рі­шив за­про­ва­ди­ти но­ві ме­ха­ні­зми, які б по­жва­ви­ли це ви­ро­бни­цтво. По­ча­ли роз­ви­ва­ти­ся стра­хо­ві про­гра­ми для ро­слин­ни­цтва, ри­бної про­ми­сло­во­сті то­що. Вхо­дже­н­ня Іспа­нії до ЄС акти­ві­зу­ва­ло всі ці про­це­си. З’яви­ли­ся но­ві агро­стра­хо­ві по­слу­ги, що під­три­му­ва­ли роз­ви­ток сіль­сько­го го­спо­дар­ства кра­ї­ни. З 1980-го до 2012-го кіль­кість до­го­во­рів агро­стра­ху­ва­н­ня в Іспа­нії зро­сла у 220 ра­зів — із 2204 до 484 482. Чи­сті стра­хо­ві пла­те­жі збіль­ши­ли­ся в 587 ра­зів — з 1,15 до 675,29 млн єв­ро. Та най­біль­ше вра­жає по­ка­зник, пов’яза­ний із ви­пла­тою від­шко­ду­ва­н­ня: з 0,23 млн єв­ро він збіль­шив­ся до 800,25 млн.

У Ту­реч­чи­ні до 1957 ро­ку на­лі­чу­ва­ло­ся 70% сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. Тут пра­цю­ва­ли ви­ня­тко­во при­ва­тні про­гра­ми агро­стра­ху­ва­н­ня. Їх роз­ро­бля­ли й про­по­ну­ва­ли до ви­ко­ри­ста­н­ня стра­хо­ві ком­па­нії. У 1980-ті ро­ки си­ту­а­ція змі­ни­ла­ся: до про­це­су агро­стра­ху­ва­н­ня до­лу­чи­ла­ся держава. Во­на ство­ри­ла про­гра­ми для за­без­пе­че­н­ня силь­но­го, кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­го аграр­но­го се­кто­ру. Та справ­жня си­сте­ма агро­стра­ху­ва­н­ня тут бу­ла роз­ро­бле­на в се­ре­ди­ні 2000-х ро­ків. Ли­ше за один рік, із 2006-го до 2007- го, кіль­кість укла­де­них до­го­во­рів агро­стра­ху­ва­н­ня зро­сла у 18 ра­зів: із 12 330 до 218 938. У 2015 ро­ці їх кіль­кість пе­ре­ви­щи­ла 1,1 млн. Ту­ре­цька си­сте­ма пе­ред­ба­чає ве­ли­ку кіль­кість про­ду­ктів, які охо­че ви­ко­ри­сто­ву­ють агро­ви­ро­бни­ки. За­про­ва­дже­н­ня та­кої по­ту­жної про­гра­ми по­с­при­я­ло то­му, що Ту­реч­чи­на ста­ла ва­жли­вим грав­цем на сві­то­вих рин­ках аграр­ної про­ду­кції.

Плю­си й мі­ну­си мо­де­лей

Ко­жна кра­ї­на ви­бу­до­вує свою по­лі­ти­ку що­до агро­стра­ху­ва­н­ня, ви­хо­дя­чи з вла­сних ін­те­ре­сів і на­ціо­наль­них ре­а­лій. Якщо ми по­ди­ви­мо­ся на ту­ре­цьку й іспан­ську мо­де­лі, то по­ба­чи­мо тут не­ве­ли­кий рі­вень за­лу­че­н­ня дер­жа­ви. Пер­шо­ря­дну роль ві­ді­гра­ють стра­хо­ві ком­па­нії.

У цих кра­ї­нах ство­ре­но Стра­хо­ві пу­ли, які роз­ро­бля­ють стра­хо­ві про­ду­кти, адмі­ні­стру­ють їх, отри­му­ють пе­ре­стра­ху­ва­н­ня для аграр­но­го порт­фе­ля ком­па­ній, що вхо­дять до їх скла­ду.

У Ту­реч­чи­ні са­ме Стра­хо­вий пул TARSIM є цен­траль­ним еле­мен­том си­сте­ми. Він ство­рює єди­ну пла­тфор­му для вза­є­мо­дії уча­сни­ків си­сте­ми та ка­нал, че­рез який держава має змо­гу під­три­му­ва­ти агро­стра­ху­ва­н­ня.

В Іспа­нії фун­кції ке­ру­ва­н­ня си­сте­мою роз­по­ді­ле­но між Дер­жав­ним агент­ством ENESA та Стра­хо­вим пу­лом Agroseguro. Стра­хо­ві ком­па­нії та агро­ви­ро­бни­ки ві­ді­гра­ють зна­чну роль у фун­кціо­ну­ван­ні си­сте­ми, в роз­роб­ці стра­хо­вих про­грам і про­ду­ктів.

В обох кра­ї­нах фі­нан­су­ва­н­ня си­стем здій­сню­є­ться за дер­жав­ні ко­шти й при­ва­тні ко­шти стра­хо­вих ком­па­ній. Це до­зво­ляє ро­би­ти цю си­сте­му менш ви­тра­тною, що до­дає їй пе­ре­ваг. На­то­мість в іспан­ській і ту­ре­цькій мо­де­лях діє скла­дна си­сте­ма від­но­син між їх уча­сни­ка­ми. Тож успі­шність їх фун­кціо­ну­ва­н­ня зна­чною мі­рою за­ле­жить від то­го, як ре­тель­но все про­ду­ма­но.

У Ка­на­ді, нав­па­ки, фа­кти­чно за­лу­че­но дер­жав­ну си­сте­му агро­стра­ху­ва­н­ня. Тут ство­ре­но Ко­ро­лів­ську кор­по­ра­цію, во­на ро­зро­бляє про­гра­ми стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою та стан­дар­тні стра­хо­ві про­ду­кти, адмі­ні­струє про­гра­ми стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою, отри­мує пе­ре­стра­ху­ва­н­ня для стан­дар­тних стра­хо­вих про­ду­ктів. У про­він­ці­ях ді­ють дер­жав­ні стра­хо­ві ком­па­нії — Ко­ро­лів­ські кор­по­ра­ції.

Для фі­нан­су­ва­н­ня про­грам агро­стра­ху­ва­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ють цен­траль­ний бю­джет і бю­дже­ти про­він­цій.

Ка­над­ська си­сте­ма зна­чною мі­рою на­га­дує аме­ри­кан­ську. Во­дно­час має й сут­тє­ву від­мін­ність: держава за­без­пе­чує ан­де­рай­тинг усіх по­лі­сів стра­ху­ва­н­ня, всіх про­грам із ме­тою зде­шев­ле­н­ня стра­хо­вих про­ду­ктів. Однак це до­да­тко­вим тя­га­рем ля­гає на бю­джет. Во­дно­час зро­стає вартість агро­стра­ху­ва­н­ня, і це зу­мов­ле­но сут­тє­ви­ми при­ро­дни­ми ри­зи­ка­ми — в сі­чні в нас мо­ро­зи ся­га­ють –40…–45° за Цель­сі­єм. У Ка­на­ді ме­шкає близь­ко 35 млн лю­дей, і ли­ше 1% пра­цю­ють в агро­ви­ро­бни­цтві. Тож за­галь­на су­ма стра­хо­вих пла­те­жів має ви­гляд не над­то со­лі­дної.

У Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки пи­та­н­ня­ми агро­стра­ху­ва­н­ня опі­ку­є­ться Агент­ство з ке­ру­ва­н­ня ри­зи­ка­ми (RMA). На ньо­го по­кла­де­но фун­кції що­до роз­роб­ки про­грам стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під- трим­кою та стан­дар­тних стра­хо­вих про­ду­ктів. RMA та­кож адмі­ні­струє про­гра­ми стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою, отри­мує та на­дає пе­ре­стра­ху­ва­н­ня для стан­дар­тних стра­хо­вих про­ду­ктів.

Цю си­сте­му мо­жна вва­жа­ти най­більш ком­пле­ксною. Во­на за­без­пе­чує ве­ли­кий за­хист сіль­го­спви­ро­бни­ків. Об­сяг бю­дже­тних ко­штів, які ви­ді­ля­ють на суб­си­дію, не є фі­ксо­ва­ним, це від­кри­та лі­нія фі­нан­су­ва­н­ня. Си­сте­ма пе­ред­ба­чає вза­є­мо­пов’яза­ність рі­зних ви­дів дер­жав­ної під­трим­ки. Її без­за­сте­ре­жним плю­сом є те, що не може ви­ни­кну­ти си­ту­а­ція, ко­ли ви­ро­бник хо­че укла­сти до­го­вір стра­ху­ва­н­ня, а бю­дже­тні ко­шти, що ви­ді­ле­ні на суб­си­дію, ви­чер­па­но. Си­сте­ма до­бре ке­ро­ва­на й пра­цює ефе­ктив­но.

Во­дно­час во­на має ви­со­ку вартість ре­а­лі­за­ції. Роль стра­хо­вих ком­па­ній у ній не­зна­чна. Оскіль­ки держава опла­чує вартість роз­роб­ки стра­хо­вих про­ду­ктів, це може спри­чи­ня­ти ви­крив­ле­н­ня рин­ко­вих умов.

Та по­при це з 1994-го до 2015 ро­ку кіль­кість кон­тра­ктів агро­стра­ху­ва­н­ня у США зро­сла в 2,1 ра­за, кіль­кість за­стра­хо­ва­них площ — у 3 ра­зи, кіль­кість стра­хо­вих пла­те­жів, опла­че­них фер­ме­ра­ми, — у 5 ра­зів, а опла­че­них уря­дом — у 24 ра­зи. За­га­лом стра­хо­ві пла­те­жі за цей пе­рі­од зросли в 10 ра­зів до 9,7 млрд дол., і в стіль­ки са­мо зросли стра­хо­ві ви­пла­ти — 2015 ро­ку во­ни пе­ре­ви­щи­ли 6 млрд дол. Бу­ло за­стра­хо­ва­но 86% сіль­го­спу­гідь.

Укра­їн­ські очі­ку­ва­н­ня

Є від­по­від­ні агро­стра­хо­ві про­ду­кти і в Україні. Чи­ма­ло з них на­пра­цьо­ву­ва­ло­ся про­тя­гом по­пе­ре­дніх ро­ків, при­чо­му з ура­ху­ва­н­ням пе­ре­до­вих сві­то­вих пра­ктик. До роз­роб­ки до­лу­чи­ла­ся й IFC. Зокре­ма, рин­ку бу­ли за­про­по­но­ва­ні стан­дар­тні стра­хо­ві про­ду­кти, які вже успі­шно про­йшли ви­про­бу­ва­н­ня в Україні. Про­те, на жаль, ва­жли­вість агро­стра­ху­ва­н­ня в Україні все ще є не­до­оці­не­ною. Йо­го рі­вень упро­довж три­ва­ло­го ча­су ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 3–5%. І цей по­ка­зник па­ра­до­ксаль­ний для га­лу­зі, яка по­ту­жно роз­ви­ва­є­ться, за­сто­со­ву­ю­чи най­су­ча­сні­ші те­хно­ло­гії та під­хо­ди. Укра­їн­ські агра­рії актив­но екс­плу­а­ту­ють мо­дер­но­ву те­хні­ку, ви­ко­ри­сто­ву­ють на­сі­н­ня но­вої се­ле­кції, які­сні мін­до­бри­ва; в кра­ї­ні від­кри­ва­ю­ться ла­бо­ра­то­рії, які оці­ню­ють ро­дю­чість ґрун­тів, зро­стає кіль­кість при­ва­тних ме­тео­ро­ло­гі­чних стан­цій, а за ста­ном по­сі­вів у най­успі­шні­ших го­спо­дар­ствах уже спо­сте­рі­га­ють за до­по­мо­гою дро­нів.

Вне­сок ту­те­шньо­го аграр­но­го се­кто­ру до ВВП до­во­лі ви­со­кий — він ста­но­вить 12%. За­га­лом 71% усіх на­яв­них зе­мель ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для агро­ви­ро­бни­цтва. АПК за­без­пе­чує 41–42% укра­їн­сько­го екс­пор­ту. Тоб­то йде­ться про сер­йо­зний аграрний бі­знес сві­то­во­го рів­ня.

Ни­ні ви­ни­кає на­галь­на по­тре­ба за­без­пе­чи­ти які­сну під­трим­ку та на­дій­ний за­хист цьо­го се­кто­ру української еко­но­мі­ки. Йде­ться про не­об­хі­дність за­про­ва­дже­н­ня ефе­ктив­но­го пар­тнер­ства між стра­хо­ви­ка­ми, сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми та дер­жа­вою.

Держава вже ро­бить пер­ші кро­ки у цьо­му на­пря­мі. За ін­фор­ма­ці­єю за­сту­пни­ка мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства України Оле­ни Ко­ва­льо­вої, на роз­гляд до Вер­хов­ної Ра­ди по­да­но за­ко­но­про­ект, який пе­ред­ба­чає мо­жли­вість ство­ре­н­ня в Україні стру­кту­ри за зраз­ком Агент­ства з ке­ру­ва­н­ня ри­зи­ка­ми у США на про­ти­ва­гу ра­ні­ше ство­ре­но­му Агро­стра­хо­во­му пу­лу. Пе­ре­ва­ги ці­єї стру­кту­ри, ко­тра бу­де ство­ре­на при Мі­ні­стер­стві аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства України для то­го, аби на­да­ва­ти кон­суль­та­ції аграр­но­му се­кто­ру в пи­та­н­нях агро­стра­ху­ва­н­ня, ор­га­ні­зо­ву­ва­ти й про­во­ди­ти по­дії та за­хо­ди для уча­сни­ків рин­ку агро­стра­ху­ва­н­ня, роз­ро­бля­ти но­ві стра­хо­ві про­ду­кти для се­кто­ру, щоб збіль­ши­ти до­ступ до фі­нан­су­ва­н­ня ма­лих і се­ре­дніх агро­ви­ро­бни­ків, роз­гля­да­ли на за­сі­дан­ні кру­гло­го сто­лу «Агро­стра­ху­ва­н­ня — клю­чо­вий ком­по­нент під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті сіль­сько­го го­спо­дар­ства». Він був ор­га­ні­зо­ва­ний на­шою Про­гра­мою. Участь у ньо­му взя­ли за­сту­пник мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Оле­на Ко­ва­льо­ва, пред­став­ни­ки стра­хо­во­го й аграр­но­го бі­зне­су, не­за­ле­жні екс­пер­ти, зокре­ма й між­на­ро­дні. Та­кож вар­то зга­да­ти про осо­бли­во­го го­стя — ке­рів­ни­ка від­ді­лу бі­знес-ана­лі­ти­ки Агент­ства з ке­ру­ва­н­ня ри­зи­ка­ми Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту сіль­сько­го го­спо­дар­ства США Кен­та Лан­кло­са. Він спе­ці­аль­но при­їхав в Укра­ї­ну на за­про­ше­н­ня IFC, аби по­ді­ли­ти­ся до­сві­дом ро­бо­ти RMA. Йо­го ви­ступ ви­кли­кав під­ви­ще­ний ін­те­рес уча­сни­ків за­сі­да­н­ня кру­гло­го сто­лу.

IFC уже ба­га­то ро­ків спри­яє за­про­ва­джен­ню та пов­но­цін­но­му фун­кціо­ну­ван­ню агро­стра­ху­ва­н­ня в Україні. Втім, на­яв­ність агро­стра­хо­вих про­ду­ктів — це ще да­ле­ко не все. Слід по­дба­ти про за­про­ва­дже­н­ня сер­йо­зно­го на­гля­ду та сфор­му­ва­ти ефе­ктив­ну си­сте­му агро­стра­ху­ва­н­ня — з обов’яз­ко­вою уча­стю в ній дер­жа­ви. Із цим, до сло­ва, по­го­джу­ю­ться уча­сни­ки рин­ку та по­са­дов­ці. Тож подаль­ші пер­спе­кти­ви агро­стра­ху­ва­н­ня в Україні да­ють під­ста­ви для опти­мі­зму.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.