Гро­шей бу­де мен­ше, а кре­ди­тів?

«Агро­Мар­кет» по­ці­ка­вив­ся, за яки­ми став­ка­ми в умо­вах де­фі­ци­ту лі­кві­дно­сті бан­ки го­то­ві фі­нан­су­ва­ти сіль­го­спви­ро­бни­ків і на які по­сту­пки мо­жуть пі­ти за­ра­ди сво­їх клі­єн­тів

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

Уже не пер­ший рік укра­їн­ські фі­н­уста­но­ви го­во­рять про не­до­фі­нан­со­ва­ність агросектору та йо­го по­тен­ці­ал для кре­ди­ту­ва­н­ня. Втім, на­віть у не­про­сті для Укра­ї­ни ча­си га­лузь дає по­над тре­ти­ну всіх ва­лю­тних над­хо­джень і фор­мує 14% ВВП. У пи­та­н­нях по­вер­не­н­ня бор­гів, як ка­жуть фі­нан­си­сти, сіль­го­спви­ро­бни­ки є одни­ми з най­ди­сци­плі­но­ва­ні­ших по­зи­чаль­ни­ків — рі­вень за­бор­го­ва­но­сті у цьо­му се­гмен­ті ста­но­вить у се­ре­дньо­му 12% усіх ви­да­них кре­ди­тів. То що сві­тить агра­рі­ям ни­ні­шньої ве­сни?

«Гар­на дів­ка, як за­сва­та­на», — ка­жуть у на­ро­ді. І, вла­сне, ця при­каз­ка ду­же яскра­во зма­льо­вує си­ту­а­цію, що скла­ла­ся ни­ні з по­тен­ці­аль­ни­ми по­зи­чаль­ни­ка­ми агросектору. То­рік во­ни ско­ри­ста­ли­ся кре­ди­та­ми бан­ків на 115 млрд грн (за се­ре­дньої кре­ди­тної став­ки 18%). Утім, схо­же, що цьо­го ро­ку бан­кі­ри ма­ють на­мір ви­да­ти укра­їн­ським сіль­госп­під­при­єм­ствам на 15% біль­ше по­зик (до ре­чі, 2014-го за­галь­ний об­сяг кре­ди­тів ці­єї га­лу­зі ста­но­вив 11 млрд грн за се­ре­дньої кре­ди­тної став­ки 22,5%). За сло­ва­ми Ма­кси­ма Дми­трі­є­ва, ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту роз­ви­тку про­ду­ктів для се­ре­дньо­го та ма­ло­го бі­зне­су Кре­ді Агрі­коль Бан­ку, ринок кре­ди­ту­ва­н­ня агросектору сут­тє­во змі­ни­ла кри­за 2014 ро­ку. Зокре­ма, ко­ли бан­ки по­ча­ли ско­ро­чу­ва­ти свої кре­ди­тні порт­фе­лі, ту час­тку рин­ку, що ви­віль­ни­ла­ся, за­мі­сти­ли по­ста­чаль­ни­ки сільгосптехніки, ЗЗР, на­сі­н­ня й до­брив, акти­ві­зу­вав­ши по­слу­гу ви­да­чі то­ва­рів на ви­пла­ту. І ни­ні, ко­ли си­ту­а­ція по­сту­по­во ста­бі­лі­зу­є­ться, та­кі ком­па­нії вже кон­ку­ру­ють із бан­ка­ми в ча­сти­ні кре­ди­ту­ва­н­ня. Основ­ні їхні пе­ре­ва­ги, по­рів­ню­ю­чи з про­філь­ни­ми фі­н­уста­но­ва­ми, — мі­ні­маль­ний па­кет до­ку­мен­тів, що має на­да­ти клі­єнт, і швид­кість оформ­ле­н­ня, адже ком­па­нії-по­ста­чаль­ни­ки мо­жуть ухва­ли­ти рі­ше­н­ня про фі­нан­су­ва­н­ня про­тя­гом до­би.

Ар­гу­мент, який ви­су­ва­ють на свою ко­ристь бан­кі­ри: кре­ди­ту­ва­н­ня — не про­філь­ний на­прям бі­зне­су по­ста­чаль­ни­ків і дистри­бу­то­рів. А від­так, як за­пев­ня­ють ре­чни­ки фі­н­уста­нов, їхні фа­хів­ці зда­тні ефе­ктив­ні­ше про­ана­лі­зу­ва­ти ри­зи­ки, пов’яза­ні з пла­то­спро­мо­жні­стю клі­єн­та, до то­го ж во­ни зда­тні на­да­ва­ти фі­нан­су­ва­н­ня на дов­ший тер­мін. Не­хай там як, та­ка кон­ку­рен­ція сти­му­лює бан­кі­рів ди­вер­си­фі­ку­ва­ти кре­ди­тні про­гра­ми й опти­мі­зу­ва­ти вну­трі­шні про­це­си — ни­ні ба­га­тьом із них скла­дно на­здо­гна­ти по­ста­чаль­ни­ків те­хні­ки, ЗЗР, на­сі­н­ня й до­брив у швид­ко­сті об­слу­го­ву­ва­н­ня.

Оскіль­ки клі­єнт сьо­го­дні по­тре­бує ком­пле­ксно­го сер­ві­су, бан­ки й по­ста­чаль­ни­ки де­да­лі ча­сті­ше роз­ро­бля­ють пар­тнер­ські про­гра­ми.

«У про­це­сі ін­тен­сив­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня ми ви­бу­ду­ва­ли пар­тнер­ські від­но­си­ни з по­ста­чаль­ни­ка­ми за­хи­сту ро­слин, до­брив, те­хні­ки, — за­ува­жує Ан­дрій Мо­ї­се­єн­ко, за­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня бан­ку «Кре­дит Дні­про». — У нас десь по­ло­ви­на порт­фе­ля — це са­ме та­кі пар­тнер­ські про­гра­ми, зав­дя­ки яким ми мо­же­мо за­про­по­ну­ва­ти клі­єн­ту 12–14% кре­ди­тну став­ку, за­мість, на­при­клад, 18%. Ба­га­то по­ста­чаль­ни­ків за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб фі­н­уста­но­ви вклю­ча­ли­ся у цей лан­цю­жок фі­нан­су­ва­н­ня, бо та­ким чи­ном ри­зи­ки ком­па­нія ді­лить із бан­ком. Що­прав­да, де­я­кі ло­каль­ні ди­ле­ри й да­лі пра­цю­ють са­мо­стій­но, сти­му­лю­ю­чи бан­ки ма­кси­маль­но спро­щу­ва­ти ро­бо­ту з клі­єн­та­ми, йти на ком­про­мі­си в кре­ди­тних про­це­ду­рах для під­ви­ще­н­ня швид­ко­сті фі­нан­су­ва­н­ня, осо­бли­во в се­зон, ко­ли ко­жен день для агро­ви­ро­бни­ка ві­ді­грає ве­ли­ку роль».

Бан­кі­ри ка­жуть, що біль­шість їхніх кре­ди­тних про­грам на­ці­ле­ні пе­ре­ва­жно на дрі­бний і се­ре­дній бі­знес. Мов­ляв, у ни­ні­шніх умо­вах кра­ще ви­да­ти біль­ше дрі­бних кре­ди­тів, тим са­мим роз­по­ро­шу­ю­чи ри­зи­ки, аніж один ве­ли­кий. До ро­бо­ти з агро­хол­дин­га­ми ба­га­то фі­н­уста­нов у кри­зо­ві ча­си по­ча­ли ста­ви­ти­ся з пе­ре­сто­ро­гою че­рез над­то ве­ли­ку кон­цен­тра­цію ри­зи­ків. З одно­го бо­ку, за­лу­чив­ши ве­ли­ко­го клі­єн­та, банк під­ви­щує всі свої по­ка­зни­ки, а з ін­шо­го, в ра­зі йо­го де­фол­ту на­ра­жа­є­ться на сер­йо­зні фі­нан­со­ві про­бле­ми (та­ких при­кла­дів ви­ста­чає).

В ін­те­ре­сах клі­єн­та

«Ва­жли­во чі­тко ро­зу­мі­ти, ко­го ти кре­ди­ту­єш, бу­ти ма­кси­маль­но близь­ким до сво­го клі­єн­та й, обрав­ши для се­бе пев­ний се­гмент, про­по­ну­ва­ти ма­кси­маль­ну про­ду­кто­ву лі­нію, зру­чну са­ме для ньо­го, — за­зна­чив ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту роз­ви­тку про­ду­ктів для се­ре­дньо­го та ма­ло­го бі­зне­су Кре­ді Агрі­коль Бан­ку Ма­ксим Дми­трі­єв. — Ми, зокре­ма, пра­цю­є­мо і з ве­ли­ким, і з ма­лим бі­зне­сом. Фі­нан­су­ю­чи не­ве­ли­кі го­спо­дар­ства, ми, по су­ті, ди­вер­си­фі­ку­є­мо на­ші ри­зи­ки. Що­до ве­ли­ких ком­па­ній, то тут най­пер­ше зав­да­н­ня — не бу­ти єди­ною уста­но­вою, що бе­ре всі ри­зи­ки на се­бе. Тож те­пер ми змен­ши­ли кон­цен­тра­цію й не да­є­мо над­то ве­ли­ких кре­ди­тів в одні ру­ки, а та­кож ува­жні­ше ви­вча­є­мо всі фі­нан­со­ві по­ка­зни­ки ком­па­нії-клі­єн­та».

Ко­ли йде­ться про агро­се­ктор, бан­кі­ри не ли­ше ви­вча­ють зві­тну до­ку­мен­та­цію го­спо­дар­ства, а й ске­ро­ву­ють сво­їх фахівців на мі­сця для ближ­чо­го зна­йом­ства з бі­знес-мо­де­л­лю по­тен­цій­но­го по­зи­чаль­ни­ка. «У на­шо­му бан­ку діє та­ке пра­ви­ло: по­чи­на­ю­чи ро­бо­ту з но­вим клі­єн­том, кре­ди­тні екс­пер­ти зав­жди ви­їжджа­ють у го­спо­дар­ство, огля­да­ють по­ля, те­хні­ку, про­во­дять фі­нан­со­вий ана­ліз, а вже по­тім, зва­жа­ю­чи на ре­зуль­та­ти, ви­зна­ча­ють кре­ди­тний лі­міт. Крім то­го, від­не­дав­на у ви­зна­чен­ні фі­нан­со­во­го кла­су го­спо­дар­ства та ймо­вір­но­сті йо­го де­фол­ту ми вра­хо­ву­є­мо ще й ма­кро­по­ка­зни­ки», — за­ува­жує за­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня бан­ку «Кре­дит Дні­про» Ан­дрій Мо­ї­се­єн­ко.

Ка­мінь спо­ти­ка­н­ня – зві­тна до­ку­мен­та­ція

Ча­сто на за­ва­ді до­сту­пно­го фі­нан­су­ва­н­ня ста­ють не­то­чно­сті чи про­бі­ли у зві­тній до­ку­мен­та­ції, тру­дно­щі з на­пи­са­н­ням бі­зне­спла­ну. Оскіль­ки фер­ме­ри «не впи­су­ю­ться» в бан­ків­ські рам­ки й ви­мо­ги, то не мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся не тіль­ки по­зи­ка­ми, але й на­віть дер­жав­ни­ми про­гра­ма­ми під­трим­ки. На­при­клад, цьо­го­річ на ком­пен­са­цію від­со­тко­вих кре­ди­тних ста­вок для агра­рі­їв у держ­бю­дже­ті за­кла­де­но тро­хи мен­ше ніж мі­льярд гри­вень. Та на­віть ці гро­ші ри­зи­ку­ють не по­тра­пи­ти до по­тен­цій­них адре­са­тів. То­рік та­ку про­гра­му бу­ло осво­є­но ли­ше на 35% (зде­біль­шо­го че­рез не­від­по­від­ність зві­тної до­ку­мен­та­ції ви­мо­гам бан­ків).

«Ми не ма­є­мо ре­сур­су для про­ве­де­н­ня від­по­від­но­го на­вча­н­ня сво­їх клі­єн­тів, про­те роз­ро­бля­є­мо іні­ці­а­ти­ви, ве­де­мо пе­ре­го­во­ри про та­кі тре­нін­ги з бо­ку пар­тне­рів, між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій. Окрім цьо­го, пра­гне­мо ада­пту­ва­ти на­ші про­ду­кти, щоб яко­мо­га біль­ше сіль- го­спви­ро­бни­ків мо­гли ско­ри­ста­ти­ся до­сту­пом до фі­нан­су­ва­н­ня», — роз­по­від­ає Ма­ксим Дми­трі­єв.

«Наш банк пра­цює з клі­єн­та­ми із зе­мель­ним бан­ком від 100 га, але якщо оці­ни­ти стан на­шо­го порт­фе­ля, то в цій ча­сти­ні у нас клі­єн­тів не­ба­га­то, — за­зна­чає Іри­на Грунь, ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту клі­єн­тів ма­ло­го і се­ре­дньо­го бі­зне­су Кре­до­бан­ку. — На­при­клад, при­хо­дить до нас клі­єнт, і, зро­бив­ши ана­ліз йо­го зві­тно­сті, ми ба­чи­мо, що во­на не від­по­від­ає на­шим ви­мо­гам. То­ді наш ме­не­джер кон­суль­тує клі­єн­та, по­яснює, до яких по­ка­зни­ків він має ді­йти. Бу­ває так, що за пів­ро­ку, за рік ці клі­єн­ти до нас по­вер­та­ю­ться, вра­ху­вав­ши всі за­ува­же­н­ня, і ми по­чи­на­є­мо з ни­ми спів­пра­цю».

Хто по кре­дит, а хто по лі­зинг…

Пра­гне­н­ня бан­ків по­вер­ну­ти втра­че­ну клі­єнт­ську ба­зу чи на­пра­цю­ва­ти но­ву, а та­кож кон­ку­рен­ція з по­ста­чаль­ни­ка­ми спо­ну­ка­ють фі­н­уста­но­ви до роз­ши­ре­н­ня сво­їх про­ду­кто­вих лі­ній. Усе біль­ше бан­ків, крім кла­си­чних кре­ди­тів, про­по­ну­ють агра­рі­ям лі­зин­го­ве фі­нан­су­ва­н­ня. За сло­ва­ми Іри­ни Грунь, ці по­слу­ги пев­ною мі­рою кон­ку­ру­ють між со­бою, адже на­ці­ле­ні на одно­го клі­єн­та й на одну ін­ве­сти­цій­ну ціль. Про­те є між ни­ми сут­тє­ва рі­зни­ця. У ра­зі з кла­си­чним кре­ди­том клі­єнт одра­зу отри­мує май­но у свою вла­сність, а за лі­зин­гу об’єкт за­ли­ша­є­ться у вла­сно­сті бан­ку аж до ви­пла­ти клі­єн­том усі­єї су­ми. До то­го ж для ви­да­чі кре­ди­ту банк ви­ма­гає йо­го по­кри­т­тя під пев­ну за­ста­ву, а за лі­зин­гу — за­ста­вою, вла­сне, і є лі­зин­го­ве май­но.

«На при­кла­ді на­шо­го бан­ку мо­жу ска­за­ти, що 2/3 на­ших клі­єн­тів за­ли­ша­ю­ться кон­се­рва­тив­ни­ми й оби­ра­ють кла­си­чне кре­ди­ту­ва­н­ня, то­му що хо­чуть одра­зу ма­ти май­но у сво­їй вла­сно­сті, — роз­по­від­ає Іри­на Грунь. — Мо­жли­во, це пов’яза­но з тим, що ми ли­ше про­тя­гом двох ро­ків на­да­є­мо лі­зин­го­ві по­слу­ги, і клі­єн­ти ще не зви­кли до цьо­го, адже бан­ків­ський лі­зинг — це біль­ше зав­тра­шній день. На­то­мість, оби­ра­ю­чи кре­дит, клі­єнт ри­зи­кує, що в ра­зі про­стро­че­н­ня кре­ди­тно­го пла­те­жу на йо­го май­но мо­же бу­ти на­кла­де­но арешт, і то­ді він не змо­же нор­маль­но ке­ру­ва­ти сво­їм бі­зне­сом. За лі­зин­гу ж втра­ча­є­ться тіль­ки лі­зин­го­ве май­но. Крім то­го, на лі­зин­го­ве май­но не мо­же бу­ти на­кла­де­но стя­гне­н­ня на ко­ристь тре­тіх осіб, тоб­то із цьо­го бо­ку цей про­дукт на­дій­ні­ший для клі­єн­та. Про­те слід ура­ху­ва­ти ще й та­ке: лі­зинг за­зви­чай до­рож­чий, адже ви­ма­гає від клі­єн­та мен­ше до­ку­мен­тів, а фі­нан­со­вий стан ком­па­нії оці­ню­є­ться менш при­скі­пли­во».

Про­гно­зи по­зи­тив­ні

За­га­лом подаль­ші пер­спе­кти­ви фі­нан­су­ва­н­ня агросектору екс­пер­ти на­зи­ва­ють по­зи­тив­ни­ми: остан­нім ча­сом жо­ден банк не згор­нув та­кі про­гра­ми, нав­па­ки, з’яв­ля­ю­ться но­ві грав­ці. Ін­ше пи­та­н­ня — кре­ди­тні став­ки. Тут на­ра­зі не очі­ку­є­ться змін. Що­прав­да, як ка­жуть ана­лі­ти­ки, тен­ден­ція до зни­же­н­ня пі­сля стриб­ка 2014 ро­ку до 22–26% все-та­ки спо­сте­рі­га­ла­ся. Уже у 2016-му ці по­ка­зни­ки по­ча­ли па­да­ти, до­ся­гнув­ши се­ре­дньої по­зна­чки 18%, яка за­фі­ксу­ва­ла­ся й на весь 2017-й, хо­ча бу­ли й ви­ня­тки, ко­ли де­я­кі бан­ки про­по­ну­ва­ли і по 14, і по 12% у грив­ні (що­прав­да, та­ко­го рів­ня вда­ло­ся до­мог­ти­ся пе­ре­д­усім зав­дя­ки пар­тнер­ським про­гра­мам із ком­па­ні­я­ми-по­ста­чаль­ни­ка­ми). Що ж до кре­ди­тної став­ки на 2018 рік, то ана­лі­ти­ки по­го­джу­ю­ться з тим, що 18% — це за­ба­га­то для не­до­фі­нан­со­ва­ної га­лу­зі. Втім, се­ре­дній по­ка­зник став­ки, як за­ува­жу­ють пред­став­ни­ки бан­ків, якщо й під­ні­ме­ться, то не так уже й сут­тє­во.

«Що­до про­гно­зів рин­ку кре­ди­ту­ва­н­ня, для нас уже від­чу­тний де­фі­цит лі­кві­дно­сті, а то­му наш банк, мо­жли­во, пе­ре­гля­не кре­ди­тні став­ки в бік збіль­ше­н­ня, але це бу­де не­зна­чний стри­бок. Най­швид­ше, це бу­де тим­ча­со­вий захід. Крім то­го, цьо­го ро­ку ми роз­ши­ри­ли ді­а­па­зон го­спо­дарств, із яки­ми го­то­ві пра­цю­ва­ти. Те­пер на­ши­ми клі­єн­та­ми мо­жуть ста­ти сіль­го­спви­ро­бни­ки із зе­мель­ним бан­ком від 200 га (ра­ні­ше мі­ні­мум був — 400 га). Та­кож ми бе­ре­мо курс на зве­де­н­ня до мі­ні­му­му стро­ку ви­да­чі кре­ди­ту», — за­зна­чив Ма­ксим Дми­трі­єв.

«2018 рік бу­де спов­не­ний по­лі­ти­чних по­дій, то­му, ду­маю, не­зна­чна во­ла­тиль­ність не оми­не ринок, — ува­жає Сер­гій На­у­мов, го­ло­ва прав­лі­н­ня Пі­ре­ус Бан­ку. — До то­го ж наш банк пла­нує три­ма­ти се­ре­днє зна­че­н­ня кре­ди­тних ста­вок на не­змін­но­му рів­ні по­при під­ня­т­тя Нац­бан­ком облі­ко­вої став­ки, що я та­кож ува­жаю се­зон­ним яви­щем, пов’яза­ним зі зву­же­н­ням лі­кві­дної ма­си, яка на сьо­го­дні ви­ли­ла­ся на ва­лю­тний ринок. Якщо го­во­ри­ти про да­ле­ку пер­спе­кти­ву, то ми очі­ку­є­мо стар­ту рин­ку зем­лі, ко­ли во­на змо­же бу­ти пре­дме­том за­ста­ви. Ду­маю, це сут­тє­во роз­ши­рить до­ступ агросектору до та­ко­го по­трі­бно­го йо­му фі­нан­су­ва­н­ня».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.