На рин­ках — но­ві на­строї

Зро­ста­н­ня то­вар­них рин­ків і змі­ни в ко­ти­ру­ва­н­нях ва­лют кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, від­чу­тно впли­ва­ють на сіль­сько­го­спо­дар­ські акти­ви

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Та­рас ГОЛОВЕШКО, ана­лі­тик

Стрім­ке зро­ста­н­ня єв­ро у 2017-му за­ста­ло зне­на­цька ба­га­тьох. Хтось сто­яв осто­ронь рин­ку, не­до­вір­ли­во спо­сте­рі­га­ю­чи за роз­ви­тком по­дій і пла­ну­ю­чи зго­дом при­єд­на­ти­ся до пе­ре­мож­ців. А хтось по­тра­пив у пас­тку, від­крив­ши ко­ро­ткі по­зи­ції про­ти єди­ної ва­лю­ти ЄС, які зго­дом ви­яви­ли­ся зби­тко­ви­ми, й три­ва­лий час очі­ку­вав на зна­чне зде­шев­ле­н­ня єв­ро, щоб за­кри­ти по­зи­ції з мен­ши­ми зби­тка­ми. На­то­мість ра­лі єв­ро три­ва­ло, не ви­ка­зу­ю­чи жо­дних ознак слаб­ко­сті. Як на­слі­док — на рин­ку не за­ли­ши­ло­ся охо­чих про­да­ва­ти ва­лю­ту об’єд­на­ної Єв­ро­пи, а по­тен­цій­ні по­ку­пці ши­ку­ва­ли­ся в дов­же­ле­зну чер­гу. То­му й не див­но, що про­тя­гом сі­чня єв­ро стрім­ко до­рож­ча­ло й ви- йшло на ці­но­вий рі­вень чо­ти­ри­рі­чної дав­ни­ни.

Змі­цне­н­ня єв­ро спи­ра­є­ться на на­дій­ний фун­да­мент по­ту­жно­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня у кра­ї­нах Єв­ро­зо­ни. ВВП у тре­тьо­му квар­та­лі то­рік зріс на 2,6% у рі­чно­му ви­мі­рі — най­кра­щий ре­зуль­тат за остан­ні сім ро­ків. Бе­зро­бі­т­тя 8,7% — най­ниж­че з 2009 ро­ку. І хо­ча змі­цне­н­ня єв­ро де­що зав­дає шко­ди екс­пор­то­о­рі­єн­то­ва­ним га­лу­зям, про­те зро­ста­н­ня вну­трі­шньо­го по­пи­ту з ли­шком ком­пен­сує втра­ти. На до­да­чу Єв­ро­пей­ський цен­траль­ний банк і да­лі впро­ва­джує м’яку мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку, дру­ку­ю­чи що­мі­ся­ця 30 млрд єв­ро й утри­му­ю­чи став­ки на на­днизь­ко­му рів­ні, що ство­рює умо­ви для подаль­шо­го при­швид­ше­н­ня тем­пів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня.

Спи­ра­ю­чись на до­брі ма­кро­еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки Єв­ро­зо­ни, ін­ве­сто- ри при­пу­ска­ють, що її єди­на ва­лю­та змі­цню­ва­ти­ме­ться й у дов­го­три­ва­лій пер­спе­кти­ві. Ці очі­ку­ва­н­ня впли­ва­ють на рин­ки че­рез рі­зні дже­ре­ла. Зва­жа­ю­чи, що єв­ро ста­но­вить по­над по­ло­ви­ну в ко­ши­ку ін­де­ксу до­ла­ра США, остан­ній швид­ко па­дає. Це при­му­шує ін­ве­сто­рів ви­хо­ди­ти з до­ла­ра й шу­ка­ти при­тул­ку в то­вар­них акти­вах і ва­лю­тах кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Тренд на змі­цне­н­ня, що спо­сте­рі­га­є­ться із се­ре­ди­ни ми­ну­ло­го ро­ку на то­вар­них рин­ках, отри­мав по­ту­жну під­трим­ку у гру­дні-сі­чні. Про­тя­гом двох мі­ся­ців за­галь­ні то­вар­ні ін­де­кси до­да­ли близь­ко 10%. І мо­жна до­сить упев­не­но ствер­джу­ва­ти, що тренд на зро­ста­н­ня вар­то­сті то­вар­них акти­вів три­ва­ти­ме, що­най­мен­ше, до кін­ця ро­ку. Змі­цню­є­ться й біль­шість ва­лют кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться.

Зна­чний по­тен­ці­ал зро­ста­н­ня на то­вар­них рин­ках про­тя­гом по­то­чно­го ро­ку ро­бить ін­ве­сти­ції у кра­ї­ни, що екс­пор­ту­ють си­ро­ви­ну, осо­бли­во при­ва­бли­ви­ми (це зна­чно зни­жує ва­лю­тні ри­зи­ки).

Но­ві на­строї на рин­ках ство­рю­ють не­аби­який впли­ві на окре­мі сіль­сько­го­спо­дар­ські акти­ви. Зро­ста­н­ня то­вар­них рин­ків і змі­ни в ко­ти­ру­ва­н­нях ва­лют кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, осо­бли­во по­мі­тно впли­ва­ють на вар­тість пше­ни­ці. Не­зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку про­по­зи­цію пше­ни­ці у сві­ті, спів­від­но­ше­н­ня пе­ре­хі­дних за­ли­шків до спо­жи­ва­н­ня пше­ни­ці пе­ре­бу­ва­ють на істо­ри­чно­му ма­кси­му­мі, що остан­ній раз спо­сте­рі­гав­ся май­же 20 ро­ків то­му, — вар­тість пше­ни­ці на Чи­казь­кій то­вар­ній бір­жі й да­лі зро­стає. Ці­ка­вість ін­ве­сто­рів до то­вар­них акти­вів збі­гла­ся у ча­сі з пе­рі­о­дом ма­кси­маль­них се­зон­них об­ся­гів екс­пор­ту пше­ни­ці з Ар­ген­ти­ни й Ав­стра­лії. Про­те пер­ша має вже пе­ре­орі­єн­то­ву­ва­ти­ся на ринок Бра­зи­лії, що за­би­рає близь­ко 5 млн тонн із 12 млн екс­порт­них об­ся­гів ар­ген­тин­сько­го збіж­жя. На­то­мість про­по­зи­ція пше­ни­ці з Ав­стра­лії цьо­го ро­ку бу­де на 6,5 млн тонн, або близь­ко 30%, мен­ша за то­го­рі­чну. На до­да­чу: мі­цне єв­ро ви­ве­ло з гри єв­ро­пей­ську пше­ни­цю, зро­бив­ши її не­кон­ку­рен­то­спро­мо­жною на сві­то­во­му рин­ку. От­же, го­лов­на бо­роть­ба на сві­то­во­му пше­ни­чно­му фрон­ті роз­гор­ну­ла­ся між Пів­ні­чною Аме­ри­кою й Чор­но­мор­ським ре­гіо­ном. Ка­над­ський до­лар мі­цні­шає до сво­го аме­ри­кан­сько­го ві­за­ві. Че­рез це Ка­на­да втра­чає пе­ре­ва­ги на рин­ках Цен­траль­ної Аме­ри­ки й Да­ле­ко­го Схо­ду, де тра­ди­цій­но кон­ку­рує зі США. Від­так по­пит на аме­ри­кан­ську пше­ни­цю зро­стає. Як за­свід­чи­ли остан­ні екс­порт­ні да­ні зі Спо­лу­че­них Шта­тів, на ти­жні, що за­кін­чив­ся 18 сі­чня, про­да­жі ви­яви­ли­ся біль­ши­ми, ніж за три по­пе­ре­дніх ти­жні ра­зом узя­ті. Від­по­від­но, зро­ста­н­ня зов­ні­шньо­го по­пи­ту на аме­ри­кан­ське збіж­жя на­дає під­трим­ки й вар­то­сті пше­ни­ці на Чи­казь­кій то­вар­ній бір­жі. Де­валь­ва­ція до­ла­ра до ро­сій­сько­го ру­бля — ін­ший чин­ник, що крім зро­ста­н­ня бір­жо­вих ко­ти­ру­вань на­дає під­трим­ки й укра­їн­ській пше­ни­ці. Пі­сля ша­ле­но­го екс­пор­ту про­тя­гом осе­ні Ро­сія ви­ве­зла всю пше­ни­цю з при­ле­глих до пор­тів те­ри­то­рій. На­ра­зі ро­сій­ський експорт здій­сню­є­ться пше­ни­цею із цен­траль­них ре­гіо­нів, що збіль­шує ви­да­тки на транс­пор­ту­ва­н­ня. Одно­ча­сне змі­цне­н­ня ру­бля сут­тє­во збіль­шує до­ла­ро­ву со­бі­вар­тість пше­ни­ці. Са­ме то­му ро­сі­я­ни ви­му­ше­ні бу­ли під­ня­ти вар­тість пше­ни­ці, що на­да­ло під­трим­ку й вар­то­сті укра­їн­сько­го збіж­жя на­віть на на­си­че­но­му рин­ку.

Ку­ку­ру­дза теж на­со­ло­джу­є­ться під­ви­ще­ною ува­гою. Пів­ден­на Аме­ри­ка пі­шла з рин­ку й те­пер до бе­ре­зня сві­то­вий по­пит за­до­воль­ня­ти­муть ли­ше США й Укра­ї­на. Про­тя­гом тіль­ки двох остан­ніх ти­жнів об­ся­ги укла­де­них кон­тра­ктів на експорт кукурудзи зі США пе­ре­ви­щу­ють 3 млн тонн. Схо­же, що про­тя­гом лю­то­го об­ся­ги укла­де­них екс­порт­них кон­тра­ктів і на­да­лі ста­ло три­ма­ти­му­ться ви­ще за 1 млн тонн на ти­ждень. Са­ме очі­ку­ва­н­ня збіль­ше­н­ня екс­порт­но­го по­пи­ту зі США на тлі за­галь­но­го збіль­ше­н­ня по­пи­ту на си­ро­вин­ні акти­ви на­дає під­трим­ку ку­ку­ру­дзі на то­вар­ній бір­жі. В лю­то­му ку­ку­ру­дза мо­же пе­ре­ві­ри­ти на мі­цність рі­вень 360 цен­тів за бу­шель. На до­да­чу, на ко­ристь би­ків грає і по­го­дний чин­ник у США й Ар­ген­ти­ні. Зва­жа­ю­чи, що рин­ки збу­ту укра­їн­ської кукурудзи по­ряд, зро­ста­н­ня вар­то­сті фра­хту й ви­мо­ги до яко­сті ро­блять аме­ри­кан­ську ку­ку­ру­дзу не кон­ку­рент о зда­тною. Від­так вар­тість укра­їн­ської кукурудзи швид­ко зро­стає.

Утім, усе ж не за­ва­дить бу­ти оба­чним. Си­ро­вин­ні рин­ки вже ви­да­ю­ться де­що пе­ре­ку­пле­ни­ми. От­же, не­за­ба­ром має від­бу­ти­ся пев­не ці­но­ве ко­ри­гу­ва­н­ня. Про­те, зва­жа­ю­чи на ве­ли­кий по­пит на си­ро­вин­ні акти­ви ни­ні­шньо­го ро­ку, пев­не «роз­ван­та­же­н­ня» вар­то­сті си­ро­ви­ни ли­ше ство­рить пе­ре­ду­мо­ви для но­вої хви­лі зро­ста­н­ня до но­вих ці­но­вих ма­кси­му­мів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.