Ко­ли да­ні ста­ють акти­вом…

З екс­пор­те­ра си­ро­вин­них ре­сур­сів Укра­ї­на має шанс пе­ре­тво­ри­ти­ся на про­вай­де­ра ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

З а рі­зни­ми екс­пер­тни­ми оцін­ка­ми, ін­но­ва­цій­ні те­хно­ло­гії ни­ні за­сто­со­ву­ю­ться на ко­жно­му де­ся­то­му ге­кта­рі сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь. Ба­га­то це чи ма­ло? Все, як мо­ви­ться, за­ле­жить від орі­єн­ти­рів, до яких пра­гне агро­се­ктор і ко­жне го­спо­дар­ство зокре­ма.

Зро­ста­н­ня ци­фро­вих те­хно­ло­гій для агро­се­кто­ру від­кри­ло си­лу-си­лен­ну но­вих мо­жли­во­стей, пе­ред­усім для ро­бо­ти з да­ни­ми. Да­тчи­ки, су­пу­тни­ки й БПЛА мо­жуть зби­ра­ти ін­фор­ма­цію 24 год на до­бу по всьо­му по­лю. Во­ни мо­жуть кон­тро­лю­ва­ти стан ро­слин і ґрун­ту, тем­пе- ра­ту­ру, во­ло­гість — за­га­лом ве­ли­че­зну кіль­кість да­них. За­га­лом, як ка­жуть екс­пер­ти, «ци­фро­ве зем­ле­роб­ство» має дві го­лов­ні ці­лі. Пер­ша – по­тра­пи­ти у ци­кли ухва­ле­н­ня рі­шень на агро­під­при­єм­стві, перш ніж во­ни по­чнуть спри­йма­ти­ся як ри­зик. Дру­га — до­зво­ли­ти ци­фро­во­му агро ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти свої да­ні для про­гно­зу­ва­н­ня, оці­ню­ва­н­ня й ви­вче­н­ня аль­тер­на­тив.

Утім, те­хно­ло­гі­ям по­трі­бен час, а «шту­чно­му ін­те­ле­кту», що не­вдов­зі мо­же й справ­ді взя­ти на се­бе чи­ма­ло від­по­від­них ком­пе­тен­цій — на­вча­н­ня й до­по­мо­га з бо­ку лю­ди­ни. Чи го­то­вий до та­кої вза­є­мо­дії агро­се­ктор?

Між за­де­кла­ро­ва­ни­ми ін­но­ва­ці­я­ми та ре­аль­ни­ми ре­зуль­та­та­ми їх упро­ва­дже­н­ня на укра­їн­ських те­ре­нах ни­ні спо­сте­рі­га­є­ться сут­тє­вий дис­ба­ланс. Так са­мо, як ро­ків де­сять то­му, пре­сти­жним вва­жа­ло­ся при­дба­ти со­бі до­ро­гий мо­біль­ний те­ле­фон, ни­ні ста­ту­сно­сті ко­жно­му де­ся­то­му фер­ме­ро­ві до­дає но­вень­кий ква­дро­ко­птер, що фо­то­гра­фує з ви­со­чи­ни йо­го рі­дне се­ло та по­сі­ви ку­ку­ру­дзи.

Втім, про си­стем­ність у за­про­ва­джен­ні ви­со­ких те­хно­ло­гій по­ки що не йде­ться. Чо­му?

Сьо­го­дні ста­ло мо­дно бу­ти ін­но­ва­то­ром, то­му ба­га­то агро­ви­ро­бни­ків за­яв­ля­ють про свої ін­но­ва­цій­ні до­ся­гне­н­ня, хо­ча на­справ­ді кар­ти­на не та­ка опти­мі­сти­чна. По­при те, що в Україні вже є го­то­ві інвестувати ко­шти й час у су­пе­рін­но­ва­цій­ні роз­роб­ки, для ба­га­тьох фермерів мо­біль­ний додаток на смар­тфо­ні — не­аби­яка но­вин­ка, з якою ще тре­ба на­вчи­ти­ся да­ва­ти со­бі ра­ду. І до­ки смі­лив­ці на­ма­га­ю­ться си­сте­ма­ти­зу­ва­ти ро­бо­ту сво­го бі­зне­су, пе­ре­во­дя­чи йо­го на «ци­фру» (ди­джи­та­лі­зу­ва­ти­ся, як ни­ні ка­жуть), основ­на ма­са грав­ців рин­ку во­ліє осто­ронь спо­сте­рі­га­ти за про­це­сом й інвестувати тіль­ки в пе­ре­ві­ре­ні та зро­зумі­лі ре­чі. То які пер­спе­кти­ви у ви­со­ких те­хно­ло­гій в агро­се­кто­рі?

— По­ка­зник ку­пів­лі ін­но­ва­цій­них агро­те­хно­ло­гій в Україні пе­ре­ви­щує по­ка­зник їх упро­ва­дже­н­ня, що свід­чить про низь­ку якість остан­ньо­го, — за­ува­жує Ар­тем Бє­лєн­ков, очіль­ник ком­па­нії SmartFarming. Утім, за йо­го спо­сте­ре­же­н­ня­ми в умо­вах кон­ку­рен­тної бо­роть­би кон­се­рва­тив­ні го­спо­дар­ства по­мі­тно про­гра­ють про­гре­сив­ним у рен­та­бель­но­сті, тож за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій для опти­мі­за­ції сіль­го­спви­ро­бни­цтва для ба­га­тьох стає ви­му­ше­ним кро­ком. Що­прав­да, на дум­ку екс­пер­та, змі­ню­ва­ти­ся слід ра­ні­ше, ніж ри­нок зму­сить це зро­би­ти.

Збіль­ши­ти при­бу­тко­вість. На 3%

По­тре­би різних ка­те­го­рій сіль­го­спви­ро­бни­ків, зро­зумі­ло ж, рі­зні. Одно­му по­трі­бні кон­кре­тні фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти. Ін­шо­му — ро­зу­мі­н­ня кон­кре­тних пе­ре­ваг ін­но­ва­ції. Ще ко­мусь ре­ко­мен­да­ції від то­го, хто та­ке вже пра­кти­кує у сво­є­му го­спо­дар­стві. Не­хай там як, і ве­ли­кі, і ма­лі агро­під­при­єм­ства те­о­ре­ти­чно не про­ти мо­дер­ні­зу­ва­ти й опти­мі­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво, си­сте­ма­ти­зу­ва­ти бі­знес-про­це­си, мі­ні­мі­зу­ва­ти люд­ський чин­ник, кон­тро­лю­ва­ти ре­пу­та­цій­ні ри­зи­ки то­що.

За під­ра­хун­ка­ми кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії McKinsey & Company, упро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій зда­тне при­найм­ні на 13% при­швид­ши­ти зро­ста­н­ня ком­па­нії й на 3% збіль­ши­ти її при­бу­тко­вість. По­ка­зник, як ка­же Оле­ксандр Ру­ден­ко, ди­ре­ктор з роз­ви­тку UkrLandFarming, на­чеб­то й не­зна­чний, вра­хо­ву­ю­чи об­ся­ги ін­ве­сти­цій, яких по­тре­бує. Зро­зумі­ло, що ни­ні за умов ви­со­кої мар­жи­наль­но­сті агро­ви­ро­бни­цтва ба­га­то сіль­го­спви­ро­бни­ків сум­ні­ва­ю­ться в не­об­хі­дно­сті яки­хось кар­ди­наль­них змін. Усе це галь­мує ди­джи­та­лі­за­цію агро­бі­зне­су й ро­бить упро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій в агро­ви­ро­бни­цтво то­чко­вим яви­щем.

То як за та­ких об­ста­вин ви­бу­ду­ва­ти си­сте­му? На пе­ре­ко­на­н­ня екс­пер­та Оле­ксан­дра Ро­ма­ни­ши­на, що біль­ше в ком­па­нії стей­кхол­де­рів, за­ці­кав­ле­них у змі­нах, то про­сті­ше їх упро­ва­джу­ва­ти. Укра­ї­на гли­бо­ко ін­те­гро­ва­на у сві­то­ві бі­знес-про­це­си, і ми не мо­же­мо це ігно­ру­ва­ти. Сві­то­ві бі­знес-мо­де­лі змі­ню­ю­ться. Час, ко­ли зем­ля бу­ла го­лов­ним акти­вом, ми­нув, а в ін­фор­ма­цій­ну епо­ху акти­вом ста­ють да­ні. То­му по­трі­бно що­дня со­бі ста­ви­ти за­пи­та­н­ня: що бу­де з мо­єю ком­па­ні­єю че­рез кіль­ка ро­ків? Втри­ма­ти­ся на пла­ву ма­ють біль­ше шан­сів ті, що всти­гнуть змі­ни­ти­ся…

Що за­ва­жає си­сте­мі?

У пе­ре­лі­ку ви­кли­ків, із яки­ми до­во­ди­ться ма­ти спра­ву ко­жно­му ке­рів­ни­ку агро­під­при­єм­ства, — не­впо­ряд­ко­ва­ний зе­мель­ний банк го­спо­дар­ства, без­си­стем­ність і без­кон­троль­ність ви­ро­бни­чих про­це­сів, ці­ла низ­ка «вузь­ких місць» у ло­гі­сти­ці, збе­рі­ган­ні й збу­ті, а ще про­бле­ми з пер­со­на­лом, «ка­ша» у фі­нан­сах то­що. Як да­ти со­бі із цим ра­ду? Пе­ред­усім слід си­сте­ма­ти­зу­ва­ти на­яв­ні да­ні — про пра­ців­ни­ків, ре­сур­си, те­хні­ку, скла­ди, істо­рію по­ля, по­го­ду, збір і пе­ре­ве­зе­н­ня врожаю, фі­нан­си, збут, а та­кож про те, що від­бу­ва­є­ться із ци­ми ре­сур­са­ми, те­хні­кою то­що. Вся ця ін­фор­ма­ція у ви­гля­ді ви­хі­дних да­них по­да­є­ться до управ­лін­ських про­грам, окрім то­го, має бу­ти си­сте­ма­ти­зо­ва­но ін­фор­ма­цію про ґрунт і ро­сли­ну: як во­на роз­ви­ва­є­ться, які має про­бле­ми, що з нею від­бу­ва­є­ться про­тя­гом усьо­го ци­клу роз­ви­тку. За ре­зуль­та­та­ми цих да­них агро­ном ви­зна­чає, що із ці­єю ро­сли­ною вар­то ро­би­ти. Тож що то­чні­ші да­ні, то ефе­ктив­ні­ши­ми бу­дуть управ­лін­ські рі­ше­н­ня.

Утім, ни­ні, як ка­же Іван Кунь, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ком­па­нії «Ін­тер­про­ект GmbН», усе це в нас на до­сить низь­ко­му рів­ні. Ма­ло хто ко­ри­сту­є­ться яки­мось до­да­тко­вим обла­дна­н­ням для ви­зна­че­н­ня ло­каль­них по­го­дних умов, то­му про­гно­зу­ва­н­ня ду­же не­чі­тке. Так са­мо ба­га­то хто го­во­рить про то­чне зем­ле­роб­ство, про­те на пра­кти­ці не­має чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня, ме­то­до­ло­гії йо­го впро­ва­дже­н­ня. Крім то­го, в Україні ду­же ве­ли­ка про­бле­ма з ла­бо­ра­тор­ни­ми ана­лі­за­ми ґрун­ту й ро­слин. Біль­шість ві­тчи­зня­них ла­бо­ра­то­рій не да­ють ре­зуль­та­тів, які б від­по­від­а­ли між­на­ро­дним стан­дар­там, то­му ни­ні ба­га­то ана­лі­зів від­прав­ля­ють або в Бри­та­нію, або в США, про­те за цей час їхня акту­аль­ність мо­же втра­ча­ти­ся.

Ко­ли один плюс один — біль­ше, ніж два

Український ри­нок агро­ін­но­ва­цій на­ра­зі актив­но роз­ви­ва­є­ться. Ви­ни­ка­ють стар­та­пи, які про­по­ну­ють

ефе­ктив­ні рі­ше­н­ня для сіль­го­спви­ро­бни­цтва. «Тру­дно­щі пе­ре­кла­ду» між ІТ-сфе­рою й агро­се­кто­ром до­ла­ють кон­сал­тин­го­ві ком­па­нії, ство­ре­ні із ці­єю ме­тою. В уні­вер­си­те­тах з’яв­ля­ю­ться спе­ці­аль­но­сті ме­не­дже­рів з ін­но­ва­цій… Про­те осо­бли­вість укра­їн­сько­го рин­ку в то­му, що шлях но­ва­чків з їхні­ми іде­я­ми до без­по­се­ре­дньо­го клі­єн­та (сіль­го­спви­ро­бни­ка) ду­же скла­дний, зокре­ма, й че­рез ве­ли­ку кіль­кість ша­хра­їв на ньо­му, то­му че­сні ін­но­ва­то­ри кон­со­лі­ду­ю­ться. Так, за сло­ва­ми спів­за­снов­ни­ка ком­па­нії Dron.UA Ва­ле­рія Яко­вен­ка, якщо, при­мі­ром, хтось роз­ро­бив су­пер­то­чну ка­ме­ру з да­тчи­ком для ви­яв­ле­н­ня ді­ля­нок із на­дмір­ною кіль­кі­стю во­ло­ги, то ре­пре­зен­тує її ра­зом із ква­дро­ко­пте­ром чи БПЛА (до яких агро­се­ктор уже ада­пту­вав­ся).

«Ко­ли ми го­во­ри­мо про ефе­ктив­ність упро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій, то окре­мо взя­та те­хно­ло­гія — ні­що, — за­ува­жує Ва­ле­рій Яко­вен­ко. — Аби це да­ва­ло 100% ефе­ктив­но­сті, тре­ба ро­би­ти все в ком­пле­ксі. Якщо, на­при­клад, компанія за­ці­кав­ле­на в то­му, щоб за­сто­со­ву­ва­ти дро­ни, ство­рю­ва­ти з їх до­по­мо­гою кар­ти по­лів, ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня їх охо­ро­ни, ана­лі­зу­ва­ти за­бур’яне­ність, тоб­то ви­яв­ля­ти про­бле­му, то ця компанія вже по­вин­на ма­ти ре­сурс, щоб ло­каль­но на цю про­бле­му впли­ну­ти. Якщо ку­пи­ти окре­мо дрон без мо­жли­во­сті ди­фе­рен­цій­но вне­сти до­бри­во, то йо­го ефе­ктив­ність бу­де на рів­ні 5–10%. Так са­мо об­при­ску­ва­чі окре­мо да­дуть не­зна­чний ре­зуль­тат, а ра­зом ці те­хно­ло­гії да­дуть на­ба­га­то біль­ше. Це той ви­па­док, ко­ли один плюс один дає біль­ше, ніж два».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.