«Бі­знес ні­ко­ли ні­чо­го не ро­бить спон­тан­но...»

Аграрії по­ді­ли­ли­ся сво­ї­ми мір­ку­ва­н­ня­ми про ін­но­ва­ції та їхню ефе­ктив­ність у сіль­го­спви­ро­бни­цтві

AgroMarket - - ВІДКРИТИМ ТЕКСТОМ - Ро­змов­ля­ла Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

Усе но­ве не­се в со­бі пев­ні ри­зи­ки. То­му не див­но, що ма­ло хто з агра­рі­їв зва­жу­є­ться на кар­ди­наль­ні змі­ни в під­хо­дах до го­спо­да­рю­ва­н­ня. Біль­шість від­дає пе­ре­ва­гу пе­ре­ві­ре­ним ме­то­дам і ду­же обе­ре­жно ста­ви­ться до но­ва­цій. Тож до­ки те­о­ре­ти­ки роз­мір­ко­ву­ють про ди­джи­та­лі­за­цію та про­ни­кне­н­ня в агро­се­ктор ІТ-те­хно­ло­гій, сіль­го­спви­ро­бни­ки обра­хо­ву­ють, у яку «ко­пій­ку» їм це вле­тить і що дасть на ви­хо­ді. Сво­їм до­сві­дом во­ни по­ді­ли­ли­ся з га­зе­тою «Агро­Мар­кет». «До­во­ди­ться по­єд­ну­ва­ти но­ве з до­сві­дом стар­шо­го по­ко­лі­н­ня»

Во­ло­ди­мир ПРИСЯЖНЕНКО, фі­нан­со­вий пар­тнер

ТОВ «Агро-Кла­сік», Рів­нен­ська обл.

— Сьо­го­дні в агро­се­кто­рі біль­шість про­це­сів ав­то­ма­ти­зу­ю­ться, вдо­ско­на­лю­ю­ться те­хно­ло­гії, по­чи­на­ю­чи від дро­нів, які ду­же до­по­ма­га­ють агро­но­мам, і за­кін­чу­ю­чи сі­вал­ка­ми, зда­тни­ми ра­ху­ва­ти кіль­кість ви­да­чі на­сі­н­ня та роз­по­ді­ля­ти піджив­ле­н­ня ро­слин від­по­від­но до їх по­треб на різних ді­лян­ках. Ми вже про­тя­гом трьох ро­ків на­ма­га­є­мо­ся ав­то­ма­ти­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво, про­те пов­ні­стю уни­кну­ти «люд­сько­го чин­ни­ка» не вда­є­ться. Комп’ютер, план­шет, те­ле­фон да­ють змо­гу ди­стан­цій­но кон­тро­лю­ва­ти ба­га­то те­хно­ло­гі­чних про­це­сів, про­те по­стає ін­ша про­бле­ма — ка­дри… Бра­кує до­свід­че­них ме­ха­ні­за­то­рів. Ми де­да­лі ча­сті­ше сти­ка­є­мо­ся з тим, що лю­ди не всти­га­ють за роз­ви­тком те­хно­ло­гій. Не всі ще на­віть опа­ну­ва­ли комп’ютер, то що вже ка­за­ти про якесь скла­дне про­грам­не за­без­пе­че­н­ня. То­му до­во­ди­ться по­єд­ну­ва­ти но­ве з до­сві­дом стар­шо­го по­ко­лі­н­ня. Сьо­го­дні ми, на­при­клад, на­ма­га­є­мо­ся пла­ну­ва­ти свою ді­яль­ність ви­хо­дя­чи із су­пу­тни­ко­вих про­гно­зів по­го­ди, по­ка­зни­ків на­ко­пи­че­н­ня во­ло­ги в ґрун­ті то­що.

Най­ча­сті­ше ін­но­ва­то­ри не ма­ють пра­кти­чно­го до­сві­ду ро­бо­ти зі сво­їм про­ду­ктом. У нас, на­при­клад, бу­ли про­бле­ми з азо­тни­ми да­тчи­ка­ми. Си­сте­ма вне­се­н­ня до­бри­ва обі­ця­ла ска­ну­ва­ти ро­сли­ну й ка­лі­бру­ва­ти до­бри­ва від­по­від­но до ко­льо­ру ро­сли­ни. Там, де бу­ло біль­ше ки­ну­то се­лі­три, по­сі­ви, зокре­ма ози­мої пше­ни­ці, за­зна­ли ве­ли­ких опі­ків. А на по­лях, де цю си­сте­му не ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли, отримали кра­щий ре­зуль­тат. Не вра­ху­ва­ли, що в мо­мент уне­се­н­ня азо­тно­го до­бри­ва бу­ла по­су­ха. Цьо­го ню­ан­су нам ні­хто не під­ка­зав. Якщо про ефект ін­но­ва­ції ві­до­мо ли­ше в те­о­рії, то го­спо­дар­ство, са­ме то­го не ві­да­ю­чи, ри­зи­кує ста­ти під­до­слі­дним.

«Пра­гне­мо роз­ви­ва­ти ін­но­ва­ції, за яких у ви­гра­ші всі»

Ан­тон ДУНДІЙ, го­ло­ва ко­опе­ра­ти­ву «Ро­дин­ний до­бро­бут», Ки­їв­ська обл.

— Те, що я вва­жаю ін­но­ва­ці­я­ми, — на пе­ре­ти­ні різних сфер, на­при­клад, аграр­ної з ІТ, фі­нан­со­вою, ін­фор­ма­цій­ною то­що, то­му що в аспе­кті вирощування про­ду­кції (зокре­ма в ор­га­ні­чно­му ягі­дни­цтві, який ми про­ва­ди­мо) ні­чо­го ре­во­лю­цій­но­го не ви­ни­ка­ло вже ба­га­то ро­ків. То­му, на­при­клад, у сфе­рі фі­нан­сів, де за зви­чною схе­мою фі­зи­чні та юри­ди­чні осо­би кла­дуть гро­ші на де­по­зит, а ми, ко­опе­ра­тив, бе­ре­мо ці гро­ші в кре­дит, і банк є між на­ми по­се­ре­дни­ком, ми ви­рі­ши­ли спів­пра­цю­ва­ти на­пря­му, без по­се­ре­дни­ка. За­лу­ча­є­мо до ко­опе­ра­ти­ву лю­дей, які мо­жуть і хочуть інвестувати у ви­ро­бни­цтво. Так ми отри­му­є­мо ін­ве­сти­цію, а во­ни — від­со­тки у ви­гля­ді гро­шей чи яко­їсь на­шої про­ду­кції.

Спів­пра­цю­є­мо та­кож з ІТ: у най­ближ­чі пів­ро­ку пла­ну­є­мо за­пу­сти­ти новий про­ект, ко­ли лю­ди, які спо­жи­ва­ють на­шу про­ду­кцію, змо­жуть в ре­жи­мі он­лайн спо­сте­рі­га­ти за тим, як її ви­ро­щу­є­мо. Крім то­го, наш ко­опе­ра­тив та­кож про­ва­дить ко­зів­ни­цтво. Ми ви­ро­щу­є­мо сво­їх кіз і з їхньо­го мо­ло­ка ро­би­мо твер­дий сир. А ін­но­ва­ція в то­му, що ми пла­ну­є­мо за­лу­ча­ти до спів­пра­ці сі­мей­ні фер­мер­ські го­спо­дар­ства. Будь-яка ро­ди­на за до­мов­ле­ні­стю змо­же взя­ти в нас в орен­ду кіз, до­ї­ль­ні апа­ра­ти, ми їм до­по­ма­га­ти­ме­мо з кор­ма­ми, а во­ни за ни­ми до­гля­да­ти­муть і за­ро­бля­ти­муть на зда­ван­ні мо­ло­ка за ви­гі­дною ці­ною. Зре­штою ін­но­ва­ція — це ко­ли у ви­гра­ші всі: при­мі­ром, ви­ро­бник мо­же опти­мі­зу­ва­ти свої ви­тра­ти, сім’ї фа­кти­чно отри­му­ють го­то­ву спра­ву, ні­чо­го не вкла­да­ю­чи, а в кра­ї­ні по­біль­шає са­мо­зайня­тих під­при­єм­ців. Оскіль­ки та­ка вза­є­мо­дія на на­ших те­ре­нах усе ще ма­ло по­ши­ре­на, її смі­ли­во мо­жна вва­жа­ти ін­но­ва­ці­єю й на­да­лі роз­ви­ва­ти.

«Усі ін­но­ва­цій­ні про­ду­кти те­сту­є­мо й ку­пу­є­мо най­ефе­ктив­ні­ші»

Ва­силь ШЕВЧУК, за­сту­пник ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра ТОВ «Агро­ком­плекс „Зе­ле­на до­ли­на”», Він­ни­цька обл.

— Ін­но­ва­ції — це змі­ни в те­хно­ло­гії вирощування культур, які при­но­сять до­да­тко­вий уро­жай, те­хні­ка, що по­лі­пшує про­цес ви­ро­бни­цтва то­що. Все, що при­но­сить ко­ристь, вар­те то­го, щоб йо­го де­таль­но ви­вча­ти й упро­ва­джу­ва­ти.

Не­що­дав­но ми за­сто­су­ва­ли та­ке ін­но­ва­цій­не рі­ше­н­ня, як сто­від­со­тко­ве про­тру­є­н­ня на­сі­н­ня со­ня­шни­ку, зер­но­вих культур, цукро­во­го бу­ря­ку, що дає змо­гу змен­ши­ти кіль­кість пер­ших обро­бок ро­слин. А від­так, ко­ли лис­тко­ва по­верх­ня культур ще ма­ла, на­ші схо­ди вже за­хи­ще­ні від шкі­дни­ків.

Пе­ре­ко­на­ний: упро­ва­дже­н­ня будь-якої ін­но­ва­ції має бу­ти ви­прав­да­не й ар­гу­мен­то­ва­не, а ще — по­сту­по­ве. Ми пра­кти­ку­є­мо це та­ким чи­ном: від­ві­ду­є­мо Дні по­ля, се­мі­на­ри, які про­во­дять на­ші пар­тне­ри (чи то по­ста­чаль­ни­ки на­сі­н­ня, чи ЗЗР, чи техніки…). Там во­ни пре­зен­ту­ють свої но­вин­ки, ми оби­ра­є­мо той про­дукт, що нас за­ці­ка­вив, ви­про­бо­ву­є­мо йо­го на не­ве­ли­кій ді­лян­ці пе­ре­ва­жно за ко­шти ком­па­нії-дистри­бу­то­ра, і якщо ре­зуль­тат нас за­до­воль­няє, на ра­ді ди­ре­кто­рів ухва­лю­є­мо рі­ше­н­ня про ку­пів­лю/впро­ва­дже­н­ня та­кої но­вин­ки.

«Зо­рі­єн­то­ва­ні на те, що по­лі­пшує або по­лег­шує ви­ро­бни­цтво»

Ми­ко­ла ЗАТЕЛЕПА, ди­ре­ктор ТОВ «Ко­за­цький бе­кон», Ки­їв­ська обл.

— Ми ку­пи­ли но­ве обла­дна­н­ня для кор­мо­ви­ро­бни­цтва й те­пер не ли­ше зба­лан­су­ва­ли ра­ціон тва­рин, а й опти­мі­зу­ва­ли про­цес (йо­го те­пер кон­тро­лює не кіль­ка фа­хів­ців, а один — із ви­щою зар­пла­тою). До ре­чі, ми сут­тє­во під­ви­щи­ли ква­лі­фі­ка­цій­ний рі­вень від­по­від­аль­них пра­ців­ни­ків. У цьо­му, до ре­чі, сут­тє­во до­по­ма­гає спіл­ку­ва­н­ня з про­від­ни­ми фа­хів­ця­ми га­лу­зі (від­ві­ду­є­мо всі мо­жли­ві се­мі­на­ри й кон­фе­рен­ції). Зві­сно ж, ін­но­ва­цій­ні кро­ки бі­знес ні­ко­ли не ро­бить спон­тан­но. Перш ніж упро­ва­джу­ва­ти но­ве, має за­вер­ши­ти­ся три­ва­лий про­цес пла­ну­ва­н­ня й роз­ра­хун­ків. На моє пе­ре­ко­на­н­ня, все, що по­лі­пшує або по­лег­шує ви­ро­бни­цтво на бу­дья­ко­му ета­пі, — це і є ін­но­ва­ція. І са­ме на та­кі змі­ни зо­рі­єн­то­ва­на компанія.

«Ви­тра­ти не­ма­лі, про­те во­ни се­бе ви­прав­до­ву­ють»

Ро­ман КОСТИНА, го­ло­ва ФГ «Чай­ка», Ки­їв­ська обл.

— Ми ко­ри­сту­є­мо­ся ба­га­тьма но­вин­ка­ми, які є на рин­ку. Одна з остан­ніх — но­ві ефе­ктив­ні мін­до­бри­ва. То­рік че­рез за­мо­роз­ки ми не вря­ту­ва­ли ку­ку­ру­дзу, а цьо­го­річ зав­дя­ки но­вим ефе­ктив­ним пре­па­ра­там вря­ту­ва­ли. Ду­маю, це мо­жна на­зва­ти ін­но­ва­ці­єю, адже цей ЗЗР став для нас від­кри­т­тям, і ми пла­ну­є­мо ко­ри­сту­ва­ти­ся ним на­да­лі.

Ви­тра­ти на ін­но­ва­ції не­ма­лі, про­те во­ни се­бе ви­прав­до­ву­ють. На­при­клад, 5 ро­ків то­му я ку­пив но­ві тра­кто­ри «Сло­бо­жа­нець» і Zetor, і весь цей час во­ни пра­цю­ють з ве­ли­ки­ми на­ван­та­же­н­ня­ми без збо­їв, ли­ше тре­ба вча­сно мі­ня­ти ма­сти­ло. А для кон­тра­сту за­ли­шив у те­хні­чно­му пар­ку один ста­рий тра­ктор ХТЗ-82, аби на­га­ду­ва­ти со­бі, що ін­ве­сти­ції в су­ча­сну те­хні­ку зав­жди ви­прав­да­ні. Всі про­це­си на ви­ро­бни­цтві в нас комп’юте­ри­зо­ва­но. Для ме­не, лю­ди­ни стар­шо­го по­ко­лі­н­ня, все це над­зви­чай­но ве­ли­кий про­грес, і ко­жне но­ве рі­ше­н­ня, яке по­лег­шує чи опти­мі­зує ро­бо­ту го­спо­дар­ства, — це вже ін­но­ва­ція.

Ко­ли ми ку­пу­є­мо но­ву те­хні­ку, зав­жди від­прав­ля­є­мо на­ших спе­ці­а­лі­стів на кур­си. Вже ба­га­то ро­ків спів­пра­цю­є­мо з ком­па­ні­єю «Агро Темп», і во­ни, ко­ли ми ку­пу­є­мо но­ву оди­ни­цю техніки, від­прав­ля­ють будь-яко­го на­шо­го спе­ці­а­лі­ста за кор­дон для під­го­тов­ки. На­ра­зі обго­во­рю­є­мо при­дба­н­ня но­вої су­шар­ні та ще одно­го тра­кто­ра й одно­ча­сно го­ту­є­мо спе­ці­а­лі­стів до від­ря­дже­н­ня на на­вча­н­ня. Це ду­же зру­чний ме­ха­нізм спів­пра­ці.

«Но­ві ор­га­ні­за­цій­ні під­хо­ди — це теж ін­но­ва­ції»

Та­рас КОВАЛЬСЬКИЙ, ко­мер­цій­ний ди­ре­ктор ФГ «На­дія», Львів­ська обл.

— Я вва­жаю ін­но­ва­ці­я­ми всі но­ві­тні те­хно­ло­гії, но­ві спосо­би ор­га­ні­за­ції ро­бо­ти, на­при­клад, об’єд­на­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків, вирощування не­тра­ди­цій­них для Укра­ї­ни культур то­що. Ми, на­при­клад, ви­про­бо­ву­є­мо новий для нас ме­тод спів­пра­ці. На­ше го­спо­дар­ство іні­ці­ю­ва­ло об’єд­на­н­ня кіль­кох го­спо­дарств у кла­стер із ме­тою опти­мі­за­ції ви­тра­тної ча­сти­ни в про­да­жах, за­ку­пів­лі мін­до­брив, па­лив­но-ма­стиль­них ма­те­рі­а­лів. Ко­ли ми ку­пу­є­мо ве­ли­кі об­ся­ги про­ду­кції, отри­му­є­мо при­ва­бли­ві­ші умо­ви, а за спіль­ної си­сте­ми про­да­жів є мо­жли­вість ви­бу­до­ву­ва­ти де­шев­шу ло­гі­сти­ку й фор­му­ва­ти один ав­то­мо­біль із про­ду­кці­єю різних ви­ро­бни­ків.

Та­кож цьо­го ро­ку про­бу­є­мо ви­ро­щу­ва­ти но­ву для нас куль­ту­ру — ча­сник. За­ку­по­ву­є­мо не­об­хі­дне обла­дна­н­ня, ви­вча­є­мо най­но­ві­ші те­хно­ло­гії вирощування. Оскіль­ки бі­знес у нас не­ве­ли­кий, — сі­мей­ний — від по­яви ідеї за­про­ва­ди­ти в го­спо­дар­стві щось но­ве до прийня­т­тя рі­ше­н­ня ми­нає не так уже й ба­га­то ча­су. Все ви­рі­шу­є­мо ко­ле­гі­аль­но.

«Ри­зи­ку­ють і про­бу­ють щось но­ве оди­ни­ці»

Ро­ман ГОВЕНЬКО, го­ло­ва ФГ «Бо­га­ти­рів­ське», Сум­ська обл.

— Ме­ні зда­є­ться, ін­но­ва­цій в Україні мен­ше, ніж про них го­во­рять. Біль­шість агра­рі­їв ці­ка­вить на­сам­пе­ред збіль­ше­н­ня при­бу­тку з ге­кта­ра й під­ви­ще­н­ня рен­та­бель­но­сті, тож усі ре­сур­си спря­мо­ву­ю­ться на по­шук но­вих мо­жли­во­стей у цьо­му кон­текс­ті. Ін­ша річ — еко­ло­гі­чність і без­пе­чність про­ду­кції. Це не озна­чає, що всі ма­ють пе­ре­йти на ор­га­ні­ку, про­те вар­то за­ми­сли­ти­ся над ма­кси­маль­ним ефе­ктом пре­па­ра­тів і мі­ні­маль­ним їх впли­вом на ґрунт. Зві­сно, є та­кі ен­ту­зі­а­сти, які до цьо­го пра­гнуть, про­те для ба­га­тьох сьо­го­дні ін­но­ва­ції — це да­ни­на мо­ді. Оди­ни­ці ри­зи­ку­ють і про­бу­ють щось но­ве, а біль­шість під них під­ла­што­ву­є­ться, ма­ю­чи вже ре­аль­ний при­клад.

На­ше го­спо­дар­ство ще зов­сім мо­ло­де, з не­ве­ли­ким зе­мель­ним бан­ком, тож про ін­но­ва­ції по­ки що го­во­ри­мо пе­ре­ва­жно в май­бу­тньо­му ча­сі. Най­пер­ше на­ше зав­да­н­ня — спро­бу­ва­ти збіль­ши­ти зе­мель­ний банк, хо­ча в Україні це на­ра­зі ду­же скла­дно зро­би­ти. Да­лі — онов­ле­н­ня пар­ку техніки, бо ж по­чи­на­ти до­во­ди­ло­ся зі ста­рої, під­бір най­які­сні­шо­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу, тоб­то по­ки що ми в по­шу­ку. Най­ближ­чі пла­ни — ку­пи­ти но­ві сі­вал­ку, плуг, куль­ти­ва­тор, адже ста­ра те­хні­ка ду­же не­які­сно обро­бляє ґрунт, че­рез що втра­ча­є­ться зна­чна час­тка врожаю. Тоб­то ми ді­є­мо так: ви­яв­ля­є­мо, де в нас най­біль­ші про­бі­ли у ви­ро­бни­цтві, їх і «за­кри­ва­є­мо» в пер­шу чер­гу. Так до­во­ди­ться пра­цю­ва­ти по­ча­тків­цям — на­ро­щу­ва­ти «м’язи» по­сту­по­во, адже ін­но­ва­цій­не сіль­го­спви­ро­бни­цтво — спра­ва не­де­ше­ва.

«Ефе­ктив­ність ви­дно за рік ро­бо­ти з ін­но­ва­ці­єю»

Во­ло­ди­мир ЧЕРЕВКО, ФГ «Зо­ло­тий не­ктар», Жи­то­мир­ська обл.

— У на­шо­му го­спо­дар­стві всю те­хні­ку комп’юте­ри­зо­ва­но, об­при­ску­ва­чі — із си­сте­мою на­ві­га­ції, які са­мо­стій­но ви­ми­ка­ють фор­сун­ки; зер­но­ві та про­са­пні сі­вал­ки — всі із си­сте­мою кон­тро­лю ви­сі­ву. Та­кож у нас вста­нов­ле­но си­сте­ми кон­тро­лю ви­трат па­ли­ва, а для бух­гал­тер­сько­го облі­ку за­про­ва­дже­но су­ча­сне про­грам­не за­без­пе­че­н­ня. Я вва­жаю, у цьо­му, зокре­ма, й по­ля­гає інноваційність го­спо­дар­ства за укра­їн­ськи­ми мір­ка­ми.

Ефе­ктив­ність будь-якої ін­но­ва­ції ви­дно че­рез рік ро­бо­ти з нею, вар­то ли­ше по­рів­ня­ти по­ка­зни­ки «до» та «пі­сля». На ща­стя, всі но­вин­ки, які ми впро­ва­джу­ва­ли, да­ва­ли по­зи­тив­ний ре­зуль­тат, адже перш ніж щось ку­пи­ти, ми їзди­мо на ви­став­ки, ви­вча­є­мо, по­рів­ню­є­мо про­дукт, який нам по­трі­бен, до­бре обду­му­є­мо рі­ше­н­ня й ли­ше то­ді ку­пу­є­мо. Ви­вча­є­мо до­свід ко­лег і ду­же обе­ре­жно за­про­ва­джу­є­мо ін­но­ва­ції, пе­ре­ва­жно вже пе­ре­ві­ре­ні ки­мось. Єди­на про­бле­ма — ква­лі­фі­ка­ція ка­дрів. Щоб на­вчи­ти пра­ців­ни­ка, до­во­ди­ться спо­ча­тку са­мо­му опа­ну­ва­ти ко­жну те­хно­ло­гію.

«Ку­пу­є­мо ін­но­ва­цій­ну те­хні­ку на два го­спо­дар­ства»

Во­ло­ди­мир РАЛО, ди­ре­ктор ПП «Рало», Хар­ків­ська обл.

— Для ме­не ін­но­ва­ції — це ком­пле­ксний ефе­ктив­ний під­хід до го­спо­да­рю­ва­н­ня: су­ча­сна те­хні­ка, ме­то­ди ке­ру­ва­н­ня го­спо­дар­ством, удо­ско­на­ле­ні те­хно­ло­гії вирощування культур то­що. Якщо до сі­вал­ки до­да­ли якусь одну фун­кцію, на­при­клад, сі­я­ти на одна­ко­вій гли­би­ні на­віть за не­рів­но­го ланд­ша­фту — це вже, я вва­жаю, ін­но­ва­ція.

Ми дав­но ви­ко­ри­сто­ву­є­мо на­ві­га­цію на всій те­хні­ці, енер­го­о­ща­дні тра­кто­ри то­що. Все це впли­ває на кін­це­вий еко­но­мі­чний ефект — за­оща­джує ре­сурс і ро­бить мен­шою со­бі­вар­тість про­ду­кції. Про­бле­ма в то­му, що та­кі но­ва­ції ду­же до­ро­гі. А то­му ми з ко­ле­гою зна­йшли ви­хід: ку­пу­є­мо те­хні­ку спіль­но на два го­спо­дар­ства, а по­тім до­мов­ля­є­мось, як її ді­ли­ти. Ще ве­ли­ка про­бле­ма ви­ни­кає з під­го­тов­кою ка­дрів. Ба­га­то хто про­сто не­спро­мо­жний пра­цю­ва­ти з но­вою комп’юте­ри­зо­ва­ною те­хні­кою. Вва­жаю, що цим по­вин­на за­йма­ти­ся дер­жа­ва — го­ту­ва­ти тра­кто­ри­стів, ма­ши­ні­стів ши­ро­ко­го про­фі­лю то­що.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.