Ан­гар­на аль­тер­на­ти­ва

За­мість тра­ди­цій­них бе­тон­них чи це­гля­них під­ло­го­вих скла­дів для збе­рі­га­н­ня зерна ри­нок ни­ні про­по­нує ме­та­ле­ві. В чо­му плю­си та мі­ну­си та­ко­го еко­ном­ва­рі­ан­та

AgroMarket - - ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ - Яро­слав ЛЕВИЦЬКИЙ

Схо­же, про­сті рі­ше­н­ня, осо­бли­во, ко­ли йде­ться про жни­ва й збе­рі­га­н­ня май­бу­тньо­го врожаю, ста­ють де­да­лі менш по­пу­ляр­ни­ми. Про­да­ти збіж­жя від­ра­зу «з-під ком­бай­на» на­віть без мі­ні­маль­ної до­роб­ки — озна­чає отри­ма­ти за ньо­го най­мен­шу ці­ну, а від­так і най­ниж­чу ефе­ктив­ність сво­єї пра­ці. Ві­двез­ти зер­но на ко­мер­цій­ний еле­ва­тор — теж ва­рі­ант не для всіх прийня­тний, оскіль­ки пла­та за по­слу­ги, якщо й не ви­яви­ться ви­щою за се­зон­не зро­ста­н­ня цін, то все одно «з’їсть» ва­го­му ча­сти­ну при­бу­тку. Що­прав­да, й бу­дів­ни­цтво вла­сно­го еле­ва­то­ра для біль­шо­сті — за­над­то ри­зи­ко­ва­на ін­ве­сти­ція: в умо­вах не­ви­зна­че­но­сті зе­мель­но­го пи­та­н­ня мо­жна за­ли­ши­ти­ся без зем­лі в обро­бі­тку, за­те з еле­ва­то­ром, який не­ві­до­мо, чи вда­сться про­да­ти. Тож свою ні­шу впев­не­но за­во­йо­ву­ють аль­тер­на­тив­ні еко­ном­ва­рі­ан­ти для ко­ро­тко­ча­сно­го й дов­го­тер­мі­но­во­го збе­рі­га­н­ня зерна.

Яко­го тіль­ки по­льо­ту ін­же­нер­ної дум­ки не по­ба­чиш у го­спо­дар­ствах — від кіль­це­вих схо­вищ ша­тро­во­го ти­пу, які мо­жна за один день спо­ру­ди­ти про­сто в по­лі, до по­лі­ети­ле­но­вих ру­ка­вів, які так са­мо швид­ко роз­гор­та­ють на будь-якій мі­ні­маль­но при­сто­со­ва­ній ді­лян­ці. Та все ж ці рі­ше­н­ня швид­ше тим­ча­со­ві чи за­па­сні. Їх до­ре­чні­ше за­сто­со­ву­ва­ти на додаток до більш на­дій­них, дов­го­ві­чних, ста­ціо­нар­них скла­дів. І що­до них, до ре­чі, теж є ін­же­нер­ні рі­ше­н­ня — швид­ко­скла­де­ні ме­та­ле­ві ан­га­ри, що при­йшли на за­мі­ну тра­ди­цій­ним бе­тон­ним чи це­гля­ним під­ло­го­вим схо­ви­щам ра­дян­ської до­би.

Про­дукт кон­вер­сії на слу­жбі в агро­се­кто­ру

Без­кар­ка­сні ме­та­ле­ві ан­га­ри з’яви­ли­ся в пер­шій по­ло­ви­ні ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя в США як «га­ра­жі» для вій­сько­вих лі­та­ків чи ін­шої ар­мій­ської техніки. З роз­ви­тком те­хно­ло­гій ви­го­тов­ле­н­ня ан­га­рів роз­по­ча­ла­ся їх «кон­вер­сія» — для ци­віль­них по­треб. При­чо­му пе­ред­усім — для збе­рі­га­н­ня зерна…

Не­зва­жа­ю­чи на ба­га­то­фун­кціо­наль­ність, за ти­пом кон­стру­кції ан­га­ри бу­ва­ють без­кар­ка­сні (для їх бу­дів­ни­цтва ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться ли­ше ви­гну­ті ли­сти ме­та­лу, за­зви­чай з’єд­на­ні між со­бою ме­то­дом валь­цю­ва­н­ня) і кар­ка­сні (зве­де­ний спо­ча­тку ме­та­ле­вий кар­кас на­да­лі об­ши­ва­ють ти­ми са­ми­ми ме­та­ле­ви­ми ли­ста­ми або ін­шим ма­те­рі­а­лом — сен­двіч-па­не­ля­ми, тен­то­вою тка­ни­ною то­що). Є та­кож ком­бі­но­ва­ні кон­стру­кції, що ма­ють кар­кас і без­кар­ка­сне по­кри­т­тя. За­га­лом усі ти­пи ан­га­рів ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють для бу­дів­ни­цтва зер­но­схо­вищ. Ма­буть, най­го­лов­ні­ша пе­ре­ва­га — це не­ви­со­ка вар­тість, як по­рів­ня­ти з ме­та­ле­ви­ми си­ло­сни­ми еле­ва­то­ра­ми (зав­дя­ки лег­шо­му фун­да­мен­ту й мен­шій кіль­ко­сті ви­ко­ри­ста­но­го у кон­стру­кції ме­та­лу). Дру­га пе­ре­ва­га — швид­кість мон­та­жу. За­ле­жно від об­ся­гу збе­рі­га­н­ня на зве­де­н­ня без­кар­ка­сно­го ан­га­ра по­трі­бні ти­ждень-два, а для кар­ка­сно­го, з ура­ху­ва­н­ням ча­су на ви­го­тов­ле­н­ня, вла­сне, кар­ка­са й па­не­лей по­кри­т­тя, до мі­ся­ця (та ще і йо­го мон­таж, згі­дно з па­спор­том ан­га­ра, на­віть не­ве­ли­ке го­спо­дар­ство мо­же ви­ко­на­ти вла­сни­ми си­ла­ми). Аби во­дно­час збе­рі­га­ти кіль­ка різних культур, до­ста­тньо роз­ді­ли­ти їх між со­бою стін­ка­ми — і це ще одна йо­го пе­ре­ва­га. А ко­ли ча­сти­ну ан­га­ра бу­де ви­віль­не­но від зерна, там мо­жна збе­рі­га­ти сіль­го­спін­вен­тар чи, якщо до­зво­ляє пло­ща, на­віть ко­лі­сну те­хні­ку.

За­ван­та­жи­ти «на пов­ну» не ви­йде

По­при пе­ре­ва­ги ан­га­рів у них є і свої не­до­лі­ки, які най­біль­ше про­яв­ля­ю­ться, на жаль, са­ме за збе­рі­га­н­ня у цих спо­ру­дах зерна. Перший не­до­лік, по­рів­ня­но із си­ло­са­ми, по­ля­гає в то­му, що під ан­гар у пе­ре­ра­хун­ку на тон­ну збе­рі­га­н­ня тре­ба на­ба­га­то біль­ше пло­щі, от­же, під ньо­го по­трі­бно від­ве­сти зна­чно біль­шу зе­мель­ну ді­лян­ку. Най­біль­ше мі­сця по­тре­бує без­кар­ка­сний ан­гар: він зав­шир­шки за­зви­чай вдві­чі біль­ший ніж зав­ви­шки й най­по­ши­ре­ні­ші ти­по­ро­змі­ри та­ких ан­га­рів ста­но­вЧ Ч Ч лять 6 3, 8 4, 10 5 — за­га­лом Ч аж до 20 10 м. Та­ка спо­ру­да мо­же бу­ти ду­же дов­гою, але бу­ду­ва­ти її шир­шою та ви­щою не вар­то че­рез ін­ший не­до­лік — пов­ні­стю за­пов­ни­ти всю ко­ри­сну пло­щу без­кар­ка­сних ан­га­рів зер­ном не­мо­жли­во. Це пов’яза­но з тим, що, не­зва­жа­ю­чи на тов­щи­ну ме­та­ле­во­го ли­ста, з яко­го йо­го бу­ду­ють (від 0,8 до 3 мм), обо­лон­ка ан­га­ра, во­на ж йо­го стін­ки, не зда­тна ви­три­ма­ти тиск зер­но­во­го на­си­пу ви­що­го за 1–1,5 м. Час­тко­во цю про­бле­му мо­жна розв’яза­ти, по­бу­ду­вав­ши вздовж бо­ків усе­ре­ди­ні бе­тон­ні стін­ки, що ви­три­му­ва­ти­муть зер­но­ву ма­су, але за­ра­ди цьо­го до­ве­де­ться по­жер­тву­ва­ти ще ча­сти­ною ко­ри­сної пло­щі.

Біль­ший тиск зер­но­во­го на­си­пу зда­тні ви­три­му­ва­ти кар­ка­сні ан­га­ри, у яких кар­кас ви­ко­нує фун­кцію ре­бер жорс­тко­сті, але й для них у та­ко­му ра­зі для бу­дів­ни­цтва сті­нок ре­ко­мен­ду­ють ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти бе­тон­ні бло­ки. Та на­віть кар­ка­сний ан­гар із бе­тон­ни­ми стін­ка­ми за­ван­та­жи­ти аж до са­мої сте­лі не ви­йде, бо­дай че­рез від­су­тність техніки, що зда­тна це зро­би­ти.

Від­су­тність техніки для ефе­ктив­ної ме­ха­ні­за­ції під­ло­го­вих зер­но­схо­вищ, як і їх не­зру­чність для ав­то­ма­ти­за­ції, є ще одним мі­ну­сом ан­га­рів про­ти си­ло­сів. Утім, ці не- зру­чно­сті не є кри­ти­чни­ми з огля­ду на від­но­сно не­ве­ли­кі об­ся­ги збе­рі­га­н­ня збіж­жя в ан­гар­но­му схо­ви­щі. Вла­сне, їх не при­зна­че­но для ча­сто­го за­ван­та­же­н­ня/ ви­ван­та­же­н­ня зерна. На­яв­но­го в го­спо­дар­стві са­мо­хі­дно­го транс­пор­те­ра й зер­но за­ван­та­жу­валь­ної ма­ши­ни ціл­ком до­ста­тньо, аби змен­ши­ти час­тку ру­чної пра­ці та по­лег­ши­ти ко­ри­сту­ва­н­ня ан­га­ром. Зві­сно, за­хо­ди та­кої ма­лої ме­ха­ні­за­ції не по­рів­ня­ти за швид­кі­стю ро­бо­ти з від­по­від­ним облад- на­н­ням на су­ча­сно­му си­ло­сно­му еле­ва­то­рі. Втім, зде­біль­шо­го на та­ких схо­ви­щах ви­со­ка швид­кість і не по­трі­бна.

Не по­сту­пи­ти­ся го­лов­ним

Три­ва­ле збе­рі­га­н­ня зерна (по­над 2–3 мі­ся­ці) по­тре­бує до­три­ма­н­ня пев­них те­хно­ло­гі­чних умов. То­му ан­гар має бу­ти обла­што­ва­но від­по­від­но до ви­мог, які ви­су­ва­ють до стан­дар­тних зер­но­схо­вищ. Пе­ред­усім що­до на­дій­ної гі­дро­ізо­ля­ції — во­ло­га не по­вин­на про­ни­ка­ти у схо­ви­ще ані че­рез під­ло­гу, ані че­рез стін­ки, і це зро­зумі­ло. Дру­га ви­мо­га — мо­жли­вість вен­ти­ля­ції. Якщо йде­ться про кіль­ка­де­сят тонн зерна і в ан­га­рі є до­ста­тньо віль­но­го мі­сця, то про­ві­три­ти йо­го мо­жна, пе­ре­си­пав­ши з одні­єї ку­пи в ін­шу. Та якщо схо­ви­ще ма­кси­маль­но за­пов­не­не, без си­сте­ми актив­ної вен­ти­ля­ції не обі­йти­ся. Для цьо­го ззов­ні мон­ту­ють вен­ти­ля­цій­ну уста­нов­ку з по­ту­жним вен­ти­ля­то­ром, від якої все­ре­ди­ну ан­га­ра про­кла­да­ють спе­ці­аль­ні по­ві­тро­во­ди. В на­си­пних схо­ви­щах за­зви­чай на під­ло­зі мон­ту­ють на­пів­кру­глі го­фро­ва­ні вен­ти­ля­цій­ні ка­на­ли, че­рез які в зер­но­вий на­сип «вдму­ху­є­ться» зов­ні­шнє по­ві­тря. Та­ке актив­не вен­ти­лю­ва­н­ня збе­рі- гає якість зерна, ви­да­ляє з ньо­го ву­гле­ки­слий газ і за­по­бі­гає ура­жен­ню ко­ма­ха­ми. Роз­мі­ри вен­ти­ля­цій­них ка­на­лів роз­ра­хо­ву­ю­ться ви­хо­дя­чи з об­ся­гу зерна у схо­ви­щі. Для змен­ше­н­ня рів­ня за­пи­ле­но­сті, який спри­чи­няє та­ка вен­ти­ля­ція, в ан­га­рі вста­нов­лю­ють аспі­ра­цій­ні уста­нов­ки. В ду­же ве­ли­ких ан­га­рах обла­дну­ють си­сте­му при­плив н ови­тя­жної вен­ти­ля­ції, що по­дає атмо­сфер­не по­ві­тря все­ре­ди­ну й ви­да­ляє за­бру­дне­не по­ві­тря з ньо­го. Ча­сто та­кож уста­нов­лю- ють ре­зерв­ну си­сте­му ви­тя­жної вен­ти­ля­ції. Го­лов­на ви­мо­га — пов­на за­хи­ще­ність вен­ти­ля­цій­но­го уста­тку­ва­н­ня від по­тра­пля­н­ня пи­лу та еле­ктро­без­пе­чність, оскіль­ки зер­но­вий пил є ви­бу­хо­не­без­пе­чним. Ще одна ви­мо­га для які­сно­го три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня — по­стій­ний мо­ні­то­ринг тем­пе­ра­ту­ри й во­ло­го­сті зерна. Для ав­то­ма­ти­чно­го кон­тро­лю в ан­гар­но­му схо­ви­щі по йо­го пе­ри­ме­тру мо­жна змон­ту­ва­ти вер­ти­каль­ні під­ві­ски з від­по­від­ни­ми да­тчи­ка­ми, які ре­гу­ляр­но пе­ре­да­ва­ти­муть ін­фор­ма­цію про стан зерна. Втім, мо­жна обі­йти­ся й ру­чним ви­мі­рю­ва­н­ням по­ка­зни­ків у різних мі­сцях схо­ви­ща з пе­рі­о­ди­чні­стю раз на два-три дні.

До­рож­че, ніж у си­ло­сі?

Пі­дло­го­ві схо­ви­ща, зокре­ма й ан­гар­ні, важ­ко ме­ха­ні­зу­ва­ти на рів­ні су­ча­сних си­ло­сних еле­ва­то­рів. Утім, як мо­ви­ться, бу­ли б ко­шти — ри­нок для та­ких по­треб про­по­нує ни­ні най­рі­зно­ма­ні­тні­ше обла­дна­н­ня. Ось, ска­жі­мо, є спе­ці­аль­ні під­ві­сні транс­пор­те­ри, що за­ван­та­жу­ють зер­но не про­сто в склад, а в ко­жну кон­кре­тну йо­го ло­ка­цію. Ін­ші ков­шо­ві транс­пор­те­ри зда­тні ма­кси­маль­но «ви­чер­па­ти» вміст ко­жної окре­мої се­кції схо­ви­ща (що­прав­да, за­чи­ща­ти її від зна­чної ча­сти­ни за­ли­шків усе одно по­трі­бно бу­де вру­чну). Оскіль­ки на­ві­сне транс­порт­не обла­дна­н­ня до­во­лі важ­ке, для йо­го вста­нов­ле­н­ня все­ре­ди­ні ан­га­ра тре­ба бу­де змон­ту­ва­ти окре­мий кар­кас.

Де­які ви­ро­бни­ки еле­ва­тор­но­го обла­дна­н­ня сьо­го­дні про­по­ну­ють бу­дів­ни­цтво ме­ха­ні­зо­ва­них під­ло­го­вих зер­но­схо­вищ ан­гар­но­го ти­пу. Їх обла­дну­ють верх­ні­ми (за­ван­та­жу­валь­ни­ми) й ни­жні­ми (роз­ван­та­жу­валь­ни­ми) ста­ціо­нар­ни­ми стрі­чко­ви­ми транс­пор­те­ра­ми, а та­кож но­рі­я­ми (в тор­цях скла­дів). Вер­хній стрі­чко­вий транс­пор­тер уста­нов­лю­ють по пов­здов­жній осі скла­ду на бу­ді­вель­них фер­мах, а ни­жній — під пе­ре­кри­т­тям скла­ду в про­хі­дній або не­про­хі­дній га­ле­реї. В окре­мих ви­пад­ках бу­ду­ють час­тко­во ме­ха­ні­зо­ва­ні скла­ди — тіль­ки з верх­нім або тіль­ки ни­жнім транс­пор­те­ром.

Для кра­що­го за­пов­не­н­ня скла­ду, осо­бли­во вздовж по­здов­жніх стін, на верх­ньо­му транс­пор­те­рі вста­нов­лю­ють ві­зок із зер­но­ски­ду­ва­чем, за до­по­мо­гою яко­го зер­но з транс­пор­те­ра від­ки­да­ють до сті­нок схо­ви­ща. Ни­жній транс­пор­тер при­зна­че­но для ви­ван­та­же­н­ня зерна зі схо­ви­ща, яке здій­сню­ють кіль­ка лю­ків із бун­ке­ра­ми, що вбу­до­ва­ні в під­ло­го­ве пе­ре­кри­т­тя. Ви­хід зерна у ці лю­ки від­бу­ва­є­ться са­мо­пли­вом. У ме­ха­ні­зо­ва­них скла­дах із пла­скою го­ри­зон­таль­ною під­ло­гою під час роз­ван­та­же­н­ня зерна са­мо­пли­вом на ни­жній транс­пор­тер по­тра­пляє ли­ше 40–45% усьо­го зерна, ре­шту до­во­ди­ться по­да­ва­ти до роз­ван­та­жу­валь­них лю­ків вру­чну. Однак ме­ха­ні­зо­ва­ний склад мо­же ма­ти по­хи­лу під­ло­гу під ку­том до 45°, що до­зво­ляє збе­рі­га­ти в ньо­му біль­ший об­сяг зерна (і во­но май­же пов­ні­стю ви­ван­та­жу­є­ться са­мо­пли­вом на ни­жній кон­ве­єр).

Та­кі «спе­ці­а­лі­зо­ва­ні» ме­ха­ні­зо­ва­ні скла­ди ко­шту­ють ін­ко­ли до­рож­че, ніж си­ло­сні схо­ви­ща, то­му бу­ду­ва­ти їх є сенс ли­ше в то­му ра­зі, ко­ли одно­ча­сне збе­рі­га­н­ня не­ве­ли­ких об­ся­гів рі­зно­го зерна є не ли­ше не­об­хі­дні­стю, а спе­ці­а­лі­за­ці­єю під­при­єм­ства, і ко­ли та­кі скла­ди ви­ко­ри­сто­ву­ють не для три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня, а для по­стій­ної пе­ре­вал­ки цих об­ся­гів. Тоб­то бу­ду­ва­ти та­кі схо­ви­ща еко­но­мі­чно до­ціль­ні­ше не зер­но­ви­ро­бни­кам, а ко­мер­цій­ним ком­па­ні­ям, що пра­цю­ють із ні­ше­ви­ми куль­ту­ра­ми.

***

Не­хай там як, аль­тер­на­ти­ва те­хно­ло­гі­чним си­ло­сним еле­ва­то­рам ни­ні існує. Во­на мо­же бу­ти до­сту­пною як для не­ве­ли­ких зер­но­ви­ро­бни­ків і фермерів, так і для під­при­ємств, що ма­ють по­тре­бу в ефе­ктив­ній ро­бо­ті з ма­ли­ми об­ся­га­ми рі­зно­ма­ні­тних ні­ше­вих культур. За­га­лом су­ча­сні пі­дло­го­ві схо­ви­ща до­во­дять, що не втра­ти­ли сво­єї акту­аль­но­сті й мо­жуть успі­шно кон­ку­ру­ва­ти із си­ло­са­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.