На стар­ті ме­до­во­го се­зо­ну

Пе­ред ме­до­вою га­луз­зю по­ста­ли ви­кли­ки що­до на­ро­ще­н­ня екс­пор­ту про­ду­кції з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА -

У па­сі­чни­ків по­чи­на­є­ться «спе­ко­тна по­ра»: ви­ка­чу­ва­н­ня кві­тко­во­го, рі­па­ко­во­го, ака­ці­є­во­го, ли­по­во­го, гре­ча­но­го, со­ня­шни­ко­во­го ме­ду, що до­мі­нує на ві­тчи­зня­но­му рин­ку. Так са­мо зав­зя­то до­ве­де­ться пра­цю­ва­ти й екс­порт­но орі­єн­то­ва­ним ком­па­ні­ям — у жорс­тких умо­вах кон­ку­рен­ції як на вну­трі­шньо­му, так і на зов­ні­шніх рин­ках, по­си­лю­ю­чи по­зи­ції Укра­ї­ни. Тож тіль­ки ті­сна вза­є­мо­дія дасть змо­гу до­ся­гну­ти спіль­ної ме­ти.

Ці­на пи­та­н­ня

За­зви­чай новий се­зон — це час про­ана­лі­зу­ва­ти до­ся­гну­ті ре­зуль­та­ти, про­ве­сти ро­бо­ту над по­мил­ка­ми й узя­ти­ся за по­шук но­вих мо­жли­во­стей. Се­ред по­зи­ти­вів ро­ку, що ми­нув, — тренд зро­ста­н­ня об­ся­гів екс­пор­ту ме­ду. Ре­кор­дні 67,8 тис. тонн, по­став­ле­ні Укра­ї­ною на зов­ні­шні рин­ки 2017-го, пе­ре­ви­щи­ли ре­зуль­та­ти 2016-го на 19% й утри­чі зро­сли з 2013-го. Що­прав­да, по­при сут­тє­ві об­ся­ги екс­пор­ту ці­на на український со­лод­кий про­дукт уже про­тя­гом двох ро­ків не пе­ре­ви­щує 2 дол./кг.

У ці­но­во­му се­гмен­ті Укра­ї­на кон­ку­рує з Ки­та­єм, Ар­ген­ти­ною, Ін­ді­єю, про­ду­кція яких іде на експорт за ці­ною 1,96–2,6 дол./кг. На тлі пер­шої де­ся­тки екс­пор­те­рів осо­бли­во ви­ді­ля­є­ться Но­ва Зе­лан­дія. По­при від­но­сно не­ве­ли­кі об­ся­ги екс­пор­ту се­ре­дня вар­тість но­во­зе­ланд­ської ме­до­вої про­ду­кції ся­гає по­над 24 дол./кг.

Це зу­мов­ле­но пре­ва­лю­ва­н­ням фа­со­ва­но­го ме­ду (по­над 80% за­галь­но­го об­ся­гу екс­пор­ту) та екс­пор­ту одно­го з рід­кі­сних, а від­так най­до­рож­чих ви­дів ме­ду — з Ма­ну­ки.

На­то­мість пра­кти­чно весь мед, екс­пор­то­ва­ний з Укра­ї­ни, — це си­ро­ви­на, яку на­да­лі ку­па­жу­ють і фа­су­ють, перш ніж ви­кла­сти на по­ли­ці тор­го­вих ме­реж. За об­ся­га- ми по­ста­ча­н­ня на зов­ні­шні рин­ки та­ко­го со­лод­ко­го про­ду­кту на­ша кра­ї­на утри­мує се­ред екс­пор­те­рів ме­ду тре­тє мі­сце, по­сту­па­ю­чись ли­ше Ки­таю й Ар­ген­ти­ні.

Що до сма­ку Єв­ро­пі й США

Ці кра­ї­ни є го­лов­ни­ми по­ку­пця­ми укра­їн­сько­го ме­ду: 71% усьо­го об­ся­гу над­хо­дить у ЄС і 22% — у США. Час­тка Укра­ї­ни в стру­кту­рі ім­пор­ту ме­ду у Єв­ро­пу зро­сла: 14% — у 2017 ро­ці про­ти 8%— у 2015-му. До­мі­ну­ють Ні­меч­чи­на й Поль­ща, за­га­лом 57% за­галь­но єв­ро пейс ь к о- го об­ся­гу ім­пор­ту укра­їн­сько­го ме­ду. Утім, за рік, що ми­нув, оби­дві ці кра­ї­ни зни­зи­ли об­ся­ги за­ку­пі­вель — на 10 і 2 %, від­по­від­но, до 16,6 і 10,7 тис. тонн. Се­ред тих кра­їн, що на­ро­сти­ли об­ся­ги ім­пор­ту укра­їн­сько­го ме­ду на вну­трі­шній ри­нок, зокре­ма, Фран­ція (за­ку­пів­лі зро­сли удві­чі — до 5,4 тис. тонн), Бель­гія (утри­чі — до 3,8), Іспа- нія (в 1,6 ра­за — до 3,2), Да­нія (в 1,7 ра­за — до 1,6), Іта­лія (на 32% — до 1,4 тис. тонн) й ін.

Ще один по­ту­жний ім­пор­тер укра­їн­сько­го ме­ду — США. Об­ся­ги за­ку­пі­вель цьо­го со­лод­ко­го про­ду­кту аме­ри­кан­ця­ми у 2017му (як по­рів­ня­ти з 2016-м) зро­сли у 1,5 ра­за — до 15 тис. тонн, а пи­то­ма ва­га Укра­ї­ни в рей­тин­гу по­ста­чаль­ни­ків ме­ду ви­ро­сла до 10% (про­ти 7% у 2015-му). Ка­на­да теж на­ро­сти­ла то­рік об­ся­ги ім­пор­ту — до 817 т (про­ти 622 т у 2016-му). Збіль­ши­ло­ся по­ста­ча­н­ня укра­їн­сько­го ме­ду й у кра­ї­ни Близь­ко­го Схо­ду: в Ту­реч­чи­ну — на 4% (до 2,7 тис. тонн), в Ізра­їль — на 40% (до 573 т). Крім то­го, то­рік пер­ша пар­тія укра­їн­сько­го ме­ду на­ді­йшла у Вір­ме­нію.

Без па­спор­тів і гро­шей за сер­віс

Актив­ний екс­порт­ний по­пит пі­ді­грі­ває ін­те­рес до бджо­ляр­ства, а від­так сти­му­лює подаль­ший ро­зви­ток га­лу­зі. На мі­сцях, зокре­ма, зро­стає по­пит на бджо­ло­па­ке­ти, ву­ли­ки, ме­до­гон­ки й ін­ший ін­вен­тар. Охо­чих до­лу­чи­ти­ся до при­бу­тко­вої спра­ви біль­шає, а до­свід­че­ні бджо­ля­рі на­ро­щу­ють по­ту­жно­сті сво­їх па­сік. Що­прав­да, на­ра­зі не­має прав­ди­вої ін­фор­ма­ції про їхню то­чну кіль­кість, як і про ди­на­мі­ку й об­ся­ги ви­ро­бни­цтва ме­ду в Україні. Не­змін­на вже про­тя­гом кіль­кох ро­ків ци­фра — 400 тис. па­сі­чни­ків — ду­же при­бли­зна (і до неї є чи­ма­ло за­пи­тань — як у кон­текс­ті гео­по­лі­ти­чних і со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних транс­фор­ма­цій в Україні). У «сі­рій зо­ні», як ві­до­мо, па­сі­ки ді­ють без ве­те­ри­нар­но-са­ні­тар­но­го па­спор­та й без ре­є­стра­ції. Втім, це да­ле­ко не єди­не «вузь­ке мі­сце» ме­до­вої га­лу­зі.

Оскіль­ки 98% об­ся­гу со­лод­ко­го про­ду­кту ви­ро­бля­ють до­мо­го­спо­дар­ства, є по­тре­ба ши­ро­ко­го ін­фор­му­ва­н­ня що­до по­ка­зни­ків яко­сті ме­ду від­по­від­но до укра­їн­ських дер­жав­них стан­дар­тів, а та­кож що­до до­зво­ле­них ве­т­пре­па­ра­тів, які мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся для лі­ку­ва­н­ня бджіл то­що. Від­су­тність на­ла­го­дже­ної ко­му­ні­ка­ції між па­сі­чни­ка­ми та сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми, а та­кож ме­ха­ні­зму спо­ві­ще­н­ня бджо­ля­рів про ро­бо­ти на по­лях, при­зво­дить до ви­со­ко­го рів­ня за­ги­бе­лі бджо­ло­сі­мей че­рез за­сто­су­ва­н­нях і мо­бро­бок на сіль­гос­пкуль­ту­рах. Пер­ші кро­ки для розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми вже здій­сне­но. Зокре­ма, ство­ре­но си­сте­му спо­ві­ще­н­ня GrandЕxpert. А ось при­кла­дом ефе­ктив­ної вза­є­мо­дії при­ва­тно­го бі­зне­су з бджо­ля­ра­ми є роз­ро­бле­на фа­хів­ця­ми агро­хол­дин­гу «Мрія» ін­те­р­актив­на кар­та ме­до­но­сних культур.

Що­прав­да, бджо­ло­за­пи­ле­н­ня як бі­знес-по­слу­га на на­ших те­ре­нах ще не над­то по­ши­ре­не. З одно­го бо­ку, про під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті сіль­гос­пкуль­тур (на 10–60%) зав­дя­ки та­кій при­ро­дній те­хно­ло­гії зна­ють да­ле­ко не всі су­ча­сні агро­ви­ро­бни­ки, з ін­шо­го — не ко­жен го­то­вий на­ле­жним чи­ном опла­чу­ва­ти та­кий сер­віс. Вла­сне, й пра­во­вий ме­ха­нізм опла­ти не вре­гу­льо­ва­но. Тож пе­ре­ва­жно пре­ва­лю­ють бар­тер­ні роз­ра­хун­ки. А ось, ска­жі­мо, в США, згі­дно з ви­бір­ко­вим до­слі­дже­н­ням На­ціо­наль­ної слу­жби сіль г ос п ста­ти­сти­ки( N A S S ), то­рік вар­тість за­пи­ле­н­ня 34 агро­куль­тур­на пло­щі 1,749 мл на­крів у 50 шта­тах ста­но­ви­ла близь­ко 320 млн дол. Зокре­ма, за орен­ду одні­єї бджо­ло­сім’ї для за­пи­ле­н­ня ми­гда­лю пла­ти­ли 171 дол., со­ня­шни­ку — 37,7 дол., яблунь — 45,3–70,9 дол. за­ле­жно від ре­гіо­ну. Тим ча­сом пло­щі під со­ня­шни­ком у нас уже не перший рік пе­ре­ви­щу­ють 6 млн га, під рі­па­ком — 1 млн га, під гре­чкою — 170–180 тис. га…

Свій до сво­го… По до­да­ну вар­тість

Хо­ча де­да­лі біль­ше кра­їн ни­ні ку­пує український мед, лі­дер­ство й на­да­лі утри­му­ва­ти­ме Єв­ро­со­юз. Актив­ній тор­гів­лі спри­я­ють гео­гра­фі­чна близь­кість і ви­со­кий спо­жив­чий по­пит на які­сні на­ту­раль­ні про­ду­кти. Не див­но, що кво­ту на без­ми­тне по­ста­ча­н­ня ме­ду в кра­ї­ни ЄС цьо­го­річ бу­ло збіль­ше­но до 7,9 тис. тонн. (+200 т до об­ся­гів 2017-го). З них 5,4 тис. тонн ви­бра­но за пер­шу де­ка­ду сі­чня, ще 2,5 тис. тонн бу­де від­ван­та­же­но без ми­та з 1 жов­тня, ціл­ком імо­вір­но, вже за пер­шу де­ка­ду мі­ся­ця.

Свій ви­ро­бни­чий і екс­порт­ний по­тен­ці­ал на­ша ме­до­ва га­лузь на­ро­щу­ва­ти­ме пе­ред­усім зав­дя­ки роз­ви­тку про­ми­сло­вих па­сік, ко­опе­ра­ти­вів і вза­є­мо­дії між бджо­ля­ра­ми, агра­рі­я­ми й трей­де­ра­ми. За рі­зни­ми оцін­ка­ми, в на­шій кра­ї­ні на­лі­чу­є­ться близь­ко со­ро­ка бджо­ляр­ських ко­опе­ра­ти­вів. Якісь із них успі­шні, ін­ші ще тіль­ки на­вча­ю­ться вза­є­мо­ді­я­ти. На жаль, для ба­га­тьох па­сі­чни­ків ко­о­пе­ра­ція — це щось на кшталт кол­го­спу, та­кий со­бі «при­клад із ми­ну­ло­го». Та, як по­ка­зує до­свід уча­сни­ків та­ких спіль­нот, гур­том де­шев­ше за­ку­пля­ти обла­дна­н­ня й ве­т­пре­па­ра­ти, а та­кож це ще й мо­жли­вість до­рож­че про­да­ти свій со­лод­кий про­дукт — за об­сяг то­вар­ної пар­тії й ці­на ви­ща, і на ло­гі­сти­ці мо­жна за­оща­ди­ти.

Укра­їн­ські об’єд­на­н­ня па­сі­чни­ків по­тре­бу­ють під­ви­ще­н­ня рен­та­бель­но­сті й про­ду­ктив­но­сті зав­дя­ки за­сто­су­ван­ню су­ча­сних те­хні­чних і те­хно­ло­гі­чних рі­шень. У пер­спе­кти­ві най­успі­шні­ші змо­жуть до­мог­ти­ся ви­щої до­да­ної вар­то­сті, брен­ду­вав­ши свою про­ду­кцію — як у США, де та­ке до сна­ги на­віть не ду­же ве­ли­ко­му об’єд­нан­ню. Так, 19 чле­нів за- сно­ва­но­го 2014 ро­ку ко­опе­ра­ти­ву Chicago Honey Co-op окрім ме­ду ви­ро­бля­ють під вла­сним брен­дом по­да­рун­ко­ві на­бо­ри, сві­чки, ялин­ко­ві при­кра­си й ко­сме­ти­ку. А ось ду­же ам­бі­тні спіль­но­ти ма­ють ре­аль­ні шан­си ви­йти з го­то­вою про­ду­кці­єю на зов­ні­шні рин­ки. Яскра­вий при­клад — один із на­йма­со­ві­ших у США ме­до­вих ко­опе­ра­ти­вів Sioux Honey Association Co-op (300 уча­сни­ків), що екс­пор­тує про­ду­кцію в 40 кра­їн сві­ту. Се­ред про­ду­кції, що ви­ро­бляє ко­опе­ра­тив, фа­со­ва­ний мед не­о­бро­бле­ний, мо­но­флор­ний, ор­га­ні­чний і ме­до­ві BBQ — со­уси.

Збіль­ше­н­ня екс­пор­ту фа­со­ва­ної та брен­до­ва­ної ме­до­вої про­ду­кції з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю — се­ред акту­аль­них ви­кли­ків, що по­ста­ли пе­ред га­луз­зю. В го­стрій рин­ко­вій кон­ку­рен­ції ви­грає той, хто змо­же по­бу­ду­ва­ти вза­є­мо­ви­гі­дні умо­ви з па­сі­чни­ка­ми, пра­цю­ва­ти­ме з які­стю, шу­ка­ти­ме но­ві ні­ше­ві про­ду­кти.

Ан­на БУРКА, на­ціо­наль­ний кон­суль­тант FAO

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.