Вождь — ро­зум­на го­ло­ва

Bibliotechka Koloska - - Безпечне Довкілля -

Якось Зер­ня­тка ви­рі­ши­ли по­гра­ти в ін­ді­ан­ців. — Пі­де­мо в яр! — за­про­по­ну­вав Пу­стун­чик. — Там та­кі за­ро­сті — справ­жні джун­глі!

— В яру гар­но, але ж це да­ле­ко, — за­пе­ре­чи­ла Ла­пу­ня. — Хто­зна ко­го мо­жна там зу­стрі­ти? До то­го ж, там та­ка кро­пи­ва — не про­лі­зеш!

— Що те­пер, ли­ше на ди­тя­чо­му май­дан­чи­ку гра­ти­ся? — за­сму­тив­ся Пу­стун­чик. — Це ж не­ці­ка­во! Мі­сця ма­ло і все над­то „ци­ві­лі­зо­ва­но”, які вже там ін­ді­ан­ці?

— Во­ї­ни на­шо­го пле­ме­ні по­вин­ні са­мі ви­зна­ча­ти, де без­пе­чні мі­сця для ігор, де — ні, — ска­зав Ро­зум­ник. — Не­по­га­но бу­ло б ви­сла­ти роз­ві­дни­ків у стан блі­до­ли­цих! — Я — слі­до­пит Пиль­не Око, най­кра­щій роз­ві­дник! — за­стри­бав Пу­стун­чик. — А я — ве­ли­кий ми­сли­вець Рись М’яко­ла­пка! — ви­га­да­ла Ла­пу­ня. — То­ді я… — по­чав Ро­зум­ник. — Ти — вождь Ро­зум­на Го­ло­ва! — ска­зав Пу­стун­чик. — Тіль­ки ти змо­жеш ви­зна­чи­ти, хто з нас кра­щий роз­ві­дник.

— До­бре, че­каю вас на лав­ці бі­ля кущів. Там – наш та­бір. Прой­діть весь стан блі­до­ли­цих, від­мі­чай­те всі не­без­пе­ки, що ча­ту­ють на нас, та до­по­від­ай­те ме­ні. Гай­да!

Пу­стун­чик пер­шим з бо­йо­вим кли­чем ви­ле­тів на­двір. Ла­пу­ня йшла ти­хо-ти­хо, як го­ди­ться справ­жньо­му во­ї­ну з пле­ме­ні Ри­сі. Дру­зі ро­зі­йшли­ся в рі­зні боки.

Ро­зум­ник си­дів на лав­ці, спо­сте­рі­гав, як гра­є­ться ма­ле­ча у пі­со­чни­ці, ра­ху­вав, скіль­ки „блі­до­ли­цих” гу­ляє у дво­рі. Зго­дом до во­ждя при­єд­на­ли­ся йо­го во­ї­ни.

Пиль­не Око при­біг пер­шим і до­по­вів, що скрізь все без­пе­чно. Ли­ше у від­да­ле­но­му ку­тку дво­ру він по­мі­тив зна­йо­мо­го без­дом­но­го со­ба­ку Дже­ка. Він мир­ний. З ти­ми, хто йо­го під­го­до­вує, Джек то­ва­ри­шує, на ін­ших теж не на­па­дає, ли­ше гав­кає. А ще з краю дво­ру є за­ро­сті жов­тої ака­ції та кро­пи­ви — ку­са­ю­ться ду­же бо­ля­че!

Рись М’яко­ла­пка при­йшла пі­зні­ше, по­за ку­ща­ми. Дру­зі по­мі­ти­ли її, ли­ше ко­ли Ла­пу­ня тор­кну­ла­ся до них.

— До­по­від­ай, що ти ба­чи­ла, ве­ли­ка ми­сли­ви­це! — то­ном во­ждя зве­лів Ро­зум­ник.

— У пі­со­чни­ці, де гра­ю­ться ма­лі блі­до­ли­ці, я зна­йшла ве­ли­че­зне скель­це від пля­шки, — по­ча­ла М’яко­ла­пка. — Бі­ля га­ра­жів стир­чить з-під зем­лі ве­ли­ка ір­жа­ва за­лі­зя­ка з го­стрим кра­єм. Тре­ба її ви­ко­па­ти, щоб хтось не пе­ре­че­пив­ся! Ма­шин у дво­рі ма­ло, їдуть по­віль­но, з цьо­го бо­ку не­без­пе­ки не­має. Але я ба­чи­ла зда­ле­ку ті­ні трьох без­дом­них „ко­йо­тів”. Тре­ба три­ма­ти­ся від них по­да­лі, хто­зна, що в них на дум­ці! Бі­ля са­ра­їв хтось ки­нув дра­би­ну — оце справ­жня не­без­пе­ка! Я чу­ла, як двоє блі­до­ли­цих хо­ті­ли вліз­ти на дах та стри­бну­ти звід­ти, а там до­сить ви­со­ко та й дра­би­на ду­же хи­тка. По­бли­зу тре­тьо­го па­ра­дно­го з ві­кна ви­ле­ті­ла пла­сти­ко­ва пля­шка, мо­гла впа­сти пря­мі­сінь­ко ко­мусь на го­ло­ву! — Де­я­кі блі­до­ли­ці та­кі не­охай­ні! — зі­тхнув Пу­стун­чик. — Аж со­ром­но за них! — Скіль­ки ти по­мі­тив не­без­пек, Пиль­не Око? — спи­тав вождь Ро­зум­на Го­ло­ва. — Дві... Три, якщо кро­пи­ву та ши­пи ака­ції ра­ху­ва­ти окре­мо. — А ти, М’яко­ла­пко? — Шість! —Пиль­не Око, ти при­йшов пер­шим, але ба­га­то чо­го пропу­стив. Ла­пу­ня ви­гра­ла. За­зви­чай, дів­ча­та обе­ре­жні­ші, але схиль­ні пе­ре­біль­шу­ва­ти не­без­пе­ку. У хло­пців, нав­па­ки, хо­ро­брість ме­жує із лег­ко­ва­жні­стю. Всім нам є чо­му по­вчи­ти­ся, мої хо­ро­брі чер­во­но­шкі­рі во­ї­ни! Пам’ятай­те, не­без­пе­ка, яку ти вча­сно по­мі­тив і зро­зу­мів, вже не та­ка стра­шна. Її зна­чно лег­ше оми­ну­ти. — О, Ро­зум­на Го­ло­во, ти — ве­ли­кий вождь! — ска­за­ли во­ї­ни пле­ме­ні. Зер­ня­тка ви­ко­па­ли стра­шну за­лі­зя­ку, щоб хтось з не­ува­жних блі­до­ли­цих не по­ра­нив­ся нею. По­тім дру­зі ви­га­да­ли ще ба­га­то бо­йо­вих зав­дань. Гра­ти­ся в ін­ді­ан­ців бу­ло ду­же ве­се­ло.

ЗАВ­ДА­Н­НЯ.

По­лі­чи, скіль­ки не­без­пе­чних місць зна­йшли Зер­ня­та. А які не­без­пе­ки мо­жуть спі­тка­ти те­бе по до­ро­зі у шко­лу? Як їх уни­кну­ти?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.