Зер­ня­та у Чар­ліс­сі..........................................................

Bibliotechka Koloska - - Зміст -

Пу­стун­чик: Зві­сно! В лі­сі ду­же ба­га­то де­рев, там ро­стуть яго­ди, ме­шка­ють рі­зні зві­рі, і там ду­же ці­ка­во гу­ля­ти!

Ро­зум­ник: Ліс – це не про­сто „ба­га­то де­рев”, це скла­дна си­сте­ма, окре­ма кра­ї­на, яка жи­ве за сво­ї­ми за­ко­на­ми. В лі­сі зов­сім ін­ша зем­ля, ін­ше осві­тле­н­ня, ін­ше по­ві­тря, ніж за йо­го ме­жа­ми. Лі­си – це „зе­ле­ні ле­ге­ні пла­не­ти”, „фа­бри­ка де­ре­ви­ни”, „фа­бри­ка ки­сню”, „жи­ва апте­ка”.

Лі­со­ве по­ві­тря ду­же ко­ри­сне для здо­ров’я лю­ди­ни. У лі­со­во­му по­ві­трі в 50–70 ра­зів мен­ше мі­кро­бів, ніж у зви­чай­но­му мі­сько­му.

Лі­си займають тре­тю ча­сти­ну всьо­го су­хо­до­лу Зем­лі. Але в рі­зних кра­ї­нах во­ни рі­зні: тро­пі­чні, во­ло­гі еква­то­рі­аль­ні лі­си зов­сім не схо­жі на лі­си по­мір­но­го по­ясу, а су­во­ра тай­га не схо­жа на обжи­тий при­мі­ський лі­со­вий ма­сив. Та й зви­чні нам лі­си від­рі­зня­ю­ться: сві­тлі ши­ро­ко­ли­стя­ні ді­бро­ви, тем­ні по­хму­рі яли­но­ві бо­ри, мі­ша­ні лі­си… В ко­жно­го ти­пу лі­су свій „ха­ра­ктер”.

Ліс за­хи­щає ґрун­ти та ґрун­то­ві во­ди від про­ми­сло­во­го за­бру­дне­н­ня, за­три­му­ю­чи пил. Ди­ха­н­ня лі­су чи­сте, більш во­ло­ге, більш прохо­ло­дне, на­си­че­не ко­ри­сни­ми фі­тон­ци­да­ми, які ви­ро­бля­ють хвой­ні де­ре­ва.

Ла­пу­ня: Ліс за­хи­щає нас, але й нам йо­го тре­ба за­хи­ща­ти. Я знаю, що лі­си ви­ми­ра­ють, не ви­три­му­ю­чи ве­ли­ко­го на­ван­та­же­н­ня про­ми­сло­вих ви­ки­дів в атмо­сфе­ру. Ліс ря­тує лю­дей, за­три­му­ю­чи пил та отруй­не по­ві­тря, але сам ги­не!

Ро­зум­ник: Це справ­ді так. Ліс ще­дрий на да­ри. Це їжа, лі­ки, чи­сте по­ві­тря, де­ре­ви­на… Вче­ні під­ра­ху­ва­ли, що для за­до­во­ле­н­ня сво­їх по­треб су­ча­сній лю­ди­ні впро­довж жи­т­тя по­трі­бно 300 де­рев! Пу­стун­чик: Ого! Ро­зум­ник: Ліс – це та­єм­ни­ча кра­ї­на, яка мо­гла б бу­ти при­кла­дом для лю­дей. У здо­ро­во­му лі­сі па­нує рів­но­ва­га та гар­мо­нія. Всі ви­ди ро­слин та тва­рин, які жи­вуть у лі­сі, пов’яза­ні між со­бою та впли­ва­ють один на одно­го. Пу­стун­чик: Тож ру­ша­є­мо у по­до­рож? Ла­пу­ня: Так, але не са­мі. Ми ста­не­мо свід­ка­ми то­го, як зви­чай­ний тре­тьо­кла­сник Горь­ко впер­ше по­ба­чив та­єм­ни­чий ча­рів­ний бік лі­су…

Пу­стун­чик: А ми змо­же­мо по­тра­пи­ти до ча­рів­но­го лі­су ра­зом з ним? Ро­зум­ник: Так, якщо не бо­ї­шся. Пу­стун­чик: Я? Боюся?! Ото ска­жеш!.. Впе­ред, Зер­ня­та! Ла­пу­ня: Хваль­ко! По­водь­ся чем­но і ти­хо, бо че­рез те­бе нас всіх ви­же­нуть з каз­ки! Пу­стун­чик: Я біль­ше не бу­ду. Я ти­хе­сень­ко!.. Ро­зум­ник: То­ді по­чи­на­є­мо…

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.