Се­ред­ній клас по­ви­нен бу­ти гос­по­да­рем у своїй дер­жаві

Business (Ukraine) - - Взгляд -

На­разі в Україні то­чить­ся ба­га­то роз­мов що­до важ­ли­во­сті фор­му­ван­ня се­ред­ньо­го кла­су. І не дар­ма, ад­же са­ме він у роз­ви­не­них краї­нах здебіль­шо­го й за­без­пе­чує стат­ки усьо­го сус­піль­ства. До се­ред­ньо­го кла­су в на­шій країні (на жаль, умов­но!) мож­на від­не­сти тих під­при­єм­ців, які ні­чо­го не ви­ма­га­ють у дер­жа­ви та не є влас­ни­ка­ми ве­ли­ко­го біз­не­су. Вра­хо­ву­ю­чи дані Держ­ста­ту, та­ких в нас 1,7 млн фі­зич­них осіб — під­при­єм­ців та 320 тис. влас­ни­ків ма­лих під­при­ємств, що по від­но­шен­ню до 42 млн на­се­лен­ня Украї­ни, зви­чай­но, за­ма­ло. Але зро­зу­мі­ло, що спра­ва по­ля­гає не тіль­ки в кіль­ко­сті. Пер­шу спробу сфор­му­ва­ти се­ред­ній клас бу­ло зроб­ле­но у 1998 р. із введенням спрощеної си­сте­ми опо­дат­ку­ван­ня для ма­ло­го біз­не­су. Але до­те­пер, за ве­ли­ким ра­хун­ком, біль­ше ні­чо­го не зроб­ле­но. Нав­па­ки — під час під­го­тов­ки Держ­бюд­же­ту-2016 вла­да вко­т­ре спро­бу­ва­ла зни­щи­ти “спро­щен­ку”. Про­те в Україні на шля­ху до Єв­ро­пейсь­ко­го Со­ю­зу не тре­ба ви­га­ду­ва­ти щось своє, ад­же еко­но­міка у су­час­но­му світі не має кор­донів. Зо­кре­ма, по­воєн­на розді­ле­на та зруй­но­ва­на Захід­на Ні­меч­чи­на у від­нов­лен­ні еко­но­міки зро­би­ла став­ку са­ме на фор­му­ван­ня се­ред­ньо­го кла­су (der Mittelstand). Ос­нов­ні умо­ви впро­ва­д­жені ви­ключ­но політич­ною во­лею: всі гро­ма­дя­ни Ні­меч­чи­ни спла­чу­ють про­гре­сив­ні по­дат­ки зі сво­го осо­би­сто­го до­хо­ду, на­ціо­наль­на ва­лю­та має бу­ти ста­біль­ною, за­про­ва­д­жуєть­ся сво­бо­да під­при­єм­ни­ць­кої діяль­но­сті та все­біч­на кон­ку­рен­ція. Ко­жен гро­ма­дя­нин міг роз­по­ча­ти влас­ний бізнес із ство­рен­ням ро­бо­чих міс­ць. Діяль­ність тих, хто мав ба­жан­ня осо­би­сто пра­ц­ю­ва­ти, визна­ча­ла­ся як ре­мес­ло чи віль­на про­фесія. Вод­но­час уряд Захід­ної Ні­меч­чи­ни за­ли­шав за со­бою від­по­ві­даль­ність за ба­зо­ві га­лузі еко­но­міки та впро­ва­д­жу­вав за­хо­ди со­ціаль­ної рин­ко­вої еко­но­міки. Як на­слі­док, тем­пи зрос­тан­ня еко­но­міки по­воєн­ної Ні­меч­чи­ни от­ри­ма­ли на­зву “еко­но­мічне ди­во” (das Wirtschaftswunder). І на­разі се­ред­ній клас є влас­ни­ком 3,65 млн під­при­ємств (99,6% за­галь­ної кіль­ко­сті), ним ство­ре­но то­варів (по­слуг) на EUR2,128 трлн (35,9% за­галь­но­го обо­ро­ту ні­ме­ць­ких ком­паній) та за­без­пе­че­но ро­бо­тою 15,7 млн осіб (19% на­се­лен­ня). А що у нас? За­де­кла­ро­ва­на уря­дом де­ре­гу­ля­ція оста­точ­но не від­бу­ла­ся, бан­ківсь­ка си­сте­ма при об­лі­ко­вій став­ці НБУ в 22% не грає нія­кої ролі для се­ред­ньо­го кла­су, кон­ку­рен­ція від­сут­ня, усі га­лузі еко­но­міки за­ли­ша­ють­ся мо­но­полі­зо­ва­ни­ми. На все це на­кла­даєть­ся га­небне яви­ще — ко­руп­ція, яка ви­хо­дить з тих же ор­ганів вла­ди. Ра­зом з тим піс­ля Май­да­ну “се­ред­нім кла­сом” Украї­ни ви­роб­ле­но то­варів та на­да­но по­слуг май­же на 1 трлн грн. (22% за­галь­них по­каз­ни­ків усіх українсь­ких під­при­ємств), за­без­пе­че­но ро­бо­тою 2,5 млн осіб (5% на­се­лен­ня). Але жод­но­го кро­ку на кшталт еко­но­міч­ної політи­ки Ні­меч­чи­ни зад­ля йо­го під­т­рим­ки в Україні не зроб­ле­но. Що слід ро­би­ти, щоб українсь­кий се­ред­ній клас, а не ву­зь­кий про­ша­рок олі­гар­хів, по­чу­вав се­бе гос­по­да­рем у свій дер­жаві, а йо­го вклад у еко­но­міку став би ана­ло­гіч­ним єв­ро­пейсь­ко­му? На­сам­пе­ред змі­ни­ти дер­жав­ну політи­ку у сфері еко­но­міки з “де­ре­гу­ля­ції” та “умов ве­ден­ня біз­не­су” на со­ціаль­ну рин­ко­ву еко­но­міку, що пе­ред­ба­ча­ти­ме та­кі пер­ші кро­ки:

вве­ден­ня не мен­ше ніж 3-річ­но­го мо­ра­торію на змі­ни спрощеної си­сте­ми опо­дат­ку­ван­ня та за­бо­ро­ни ви­лу­чен­ня обі­го­вих ко­штів ма­ло­го під­при­єм­ництва;

кон­солі­да­ція сус­піль­ства шля­хом вве­ден­ня про­гре­сив­но­го по­дат­ку на усі до­хо­ди гро­ма­дян з ба­зою опо­дат­ку­ван­ня, яка вклю­ча­ла б усі (!) стат­ки, як це прий­ня­то у роз­ви­не­них єв­ро­пейсь­ких краї­нах (на­при­клад, гро­ма­дя­нин Ні­меч­чи­ни із влас­них за­галь­них стат­ків, ви­щих за EUR250 тис., спла­чує по­над 47% по­дат­ку);

на­дан­ня пільг екс­порт­ній діяль­но­сті ма­ло­го під­при­єм­ництва, на­сам­пе­ред у на­у­коєм­них, ін­но­ва­цій­них га­лу­зях (у Ні­меч­чині та­кі ком­панії по­ста­ча­ють за кор­дон то­варів (по­слуг) при­близ­но на EUR200 млрд на рік);

за­бо­ро­на за­ко­ном, як це прий­ня­то у роз­ви­не­них краї­нах ЄС, вклю­чен­ня до опе­ра­цій­них вит­рат під­при­єм­ства всьо­го, що не пов’яза­но з ви­ник­нен­ням до­да­ної вар­то­сті та при­бут­ку під­при­єм­ства та ви­ко­ри­сто­вуєть­ся як влас­ний при­бу­ток без спла­ти по­дат­ків шля­хом ви­лу­чен­ня обі­го­вих ко­штів під­при­єм­ства;

вве­ден­ня для ма­ло­го під­при­єм­ництва за­ко­ном піль­го­вих умов ви­роб­ництва то­варів по від­но­шен­ню до тор­гів­лі (ко­мер­ції) без змін чи до­опра­ц­ю­ван­ня то­ва­ру;

впро­ва­д­жен­ня, по­чи­на­ю­чи зі шкіл, про­грам за­о­хо­чен­ня мо­лоді до під­при­єм­ни­ць­кої діяль­но­сті, по­зи­тив­но­го від­но­шен­ня до са­мо­зай­ня­то­сті. Го­ловне ж — за­без­пе­чен­ня стабільності на­ціо­наль­ної гро­шо­вої оди­ни­ці. Для ре­алі­за­ції вка­за­них кро­ків по­тріб­но неба­га­то — політич­на во­ля. Як­що во­на бу­де — Украї­на за де­сять ро­ків мо­же ста­ти зов­сім ін­шою дер­жа­вою з роз­ви­ну­тою со­ціаль­ною рин­ко­вою еко­но­мікою.

“СПРОБУ СФОР­МУ­ВА­ТИ СЕ­РЕД­НІЙ КЛАС БУ­ЛО ЗРОБ­ЛЕ­НО У 1998 Р. із ВВЕДЕННЯМ СПРОЩЕНОЇ СИ­СТЕ­МИ ОПО­ДАТ­КУ­ВАН­НЯ ДЛЯ МА­ЛО­ГО БІЗ­НЕ­СУ. АЛЕ БІЛЬ­ШЕ НІ­ЧО­ГО НЕ ЗРОБ­ЛЕ­НО”

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.