“ТРЕ­БА ЗРО­БИ­ТИ украї­ну єв­ро­пейсь­кою філією крем­нієвої ДОЛИНИ!”

Business (Ukraine) - - .проект 100 Перших -

біз­не­смен Марк Гін­збург — осо­би­стість непе­ресіч­на і пев­ною мірою за­гад­ко­ва. Він не фі­гу­рує у рей­тин­гах най­за­мож­ні­ших україн­ців, про­те вва­жаєть­ся мільй­о­не­ром, а ін­ко­ли на­віть мі­льяр­де­ром. свої ка­піта­ли пан Гін­збург за­ро­бив пе­ре­важ­но у сфе­рах будів­ництва та опе­ра­цій з неру­хо­містю, що про­цвіта­ли до кри­зи 2008 р. Ця кри­за істот­но під­ко­си­ла йо­го будівель­ний хол­динг “МТН”. остан­нім ча­сом ім’я біз­не­сме­на зга­дуєть­ся у кон­тексті пе­ре­до­вих тех­но­ло­гій, а са­ме крип­то­ва­лют (біт­коїн) та блок­чей­ну. са­ме Марк Гін­збург нещо­дав­но впер­ше у світі про­дав квар­ти­ру за крип­то­ва­лю­ту!

“Моїх друзів-де­ве­ло­пе­рів, що ак­тив­но бу­ду­ють у києві, за ме­жа­ми сто­ли­ці май­же ніх­то не знає! а про мене знає увесь світ за­в­дя­ки тіль­ки од­ній цій угоді!” — іроні­зує біз­не­смен. Про при­чи­ни пе­ре­орієн­та­ції біз­не­су у на­прям­ку IT, про те, як впро­ва­д­жен­ня тех­но­ло­гії блок­чейн зни­щить ко­руп­цію, Марк Гін­збург, пре­зи­дент ком­панії “Українсь­кий ін­ве­сти­цій­ний хол­динг”, роз­по­вів біз­не­су

— Ко­ли чуєш про блок­чей­ни, біт­кої­ни та It-ам­бі­ції Украї­ни, ми­мо­волі зга­дуєш про на­ші бан­ки, де ви­ко­нан­ня най­при­мітив­ні­шої опе­ра­ції зай­має ку­пу ча­су та по­тре­бує ба­га­то па­пе­ру. Як­що про­аналі­зу­ва­ти струк­ту­ру екс­пор­ту, то Украї­на — це си­ро­вин­ний до­да­ток… На чо­му ба­зуєть­ся ваш оп­ти­мізм сто­сов­но впро­ва­д­жен­ня най­про­гре­сив­ні­ших тех­но­ло­гій?

— на жаль, по­ки на­ших за­робіт­чан, що зби­ра­ють по­мі­до­ри у Пор­ту­галії чи пра­ц­ю­ють на будів­ниц­тві у Поль­щі, біль­ше, аніж It-фахів­ців. Але вод­но­час має­мо по­зи­тив­ні зру­шен­ня: про­цес пі­шов і йо­го вже не зу­пи­ни­ти. Га­даю, що вже у най­б­лиж­чі декіль­ка ро­ків від­бу­деть­ся ма­со­ва мі­гра­ція абітурієн­тів з мод­них нині юри­дич­них та еко­но­міч­них спе­ціаль­но­стей до ін­же­нер­них, тех­но­ло­гіч­них на­прям­ків. Тоб­то тренд вже сфор­му­вав­ся, але, зви­чай­но, по­трі­бен час. Крім то­го, до­ве­деть­ся до­ла­ти опір з бо­ку бю­ро­кра­тич­ної си­сте­ми. Ре­алії су­час­ної Украї­ни по­ля­га­ють у то­му, що чи­нов­ник — це ша­но­ва­на та ба­жа­на про­фесія! Про блок­чейн мож­на го­во­ри­ти го­ди­на­ми, але суть тех­но­ло­гії про­ста і по­ля­гає в усу­нен­ні по­се­ред­ни­ків у будь-яких тран­зак­ціях та від­но­си­нах. на цій тех­но­ло­гії ба­зуєть­ся “e-government” (елек­трон­ний уряд). Це кон­цеп­ція, що пе­ред­ба­чає оциф­ру­ван­ня до­ку­мен­то­обі­гу, за­в­дя­ки чо­му зни­кає необ­хід­ність у ба­гатьох реєстра­цій­них та по­се­ред­ни­ць­ких струк­ту­рах. Є на­ступ­ний крок — “wegovernment” (са­мо­в­ря­ду­ван­ня) — це вза­галі кош­мар­ний сон для бю­ро­кратів усіх рів­нів. на­ві­що по­тріб­ні 450 де­пу­татів? Во­ни ж не є пе­ре­мож­ця­ми гри “Що? Де? Ко­ли?”. То­ді на­що ці по­се­ред­ни­ки ро­зум­ним лю­дям? Україні для від­нов­лен­ня по­тріб­но $150-200 млрд ін­ве­сти­цій. І цих гро­шей для нас у за­хід­них парт­нерів немає. Як їх за­лу­чи­ти? Мож­ли­во зро­би­ти Украї­ну єв­ро­пейсь­кою філією Крем­нієвої долини, чо­му ні? При­найм­ні, мені, як патріо­ту, по­до­баєть­ся та­ке май­бут­нє Украї­ни! То­му для се­бе ви­рі­шив по­вністю пе­ре­клю­чи­ти­ся на впро­ва­д­жен­ня тех­но­ло­гії блок­чейн в Україні. на прак­ти­ці це бу­де ре­алі­зо­ва­но у вигляді It-ін­ку­ба­то­ра, ко­т­рий ста­но­ви­ти­ме син­тез co-working та нав­чаль­но-освіт­ньо­го май­дан­чи­ка, де тво­ри­ти­муть ти­сячі мо­ло­дих фахів­ців. Бу­де­мо за­про­шу­ва­ти з лек­ція­ми світо­вих лі­дерів цієї га­лузі. Про­це­си, що від­бу­ва­ти­му­ть­ся у цьо­му ін­ку­ба­торі, ге­не­ру­ва­ти­муть якийсь при­бу­ток, але це “дов­го­гра­ю­ча” історія. за­раз я хо­чу при­свя­ти­ти свій час то­му, що по­тріб­но не ли­ше са­ме мені, але й усьо­му сус­піль­ству.

— З чо­го по­чи­нав­ся ваш біз­нес? На чо­му за­ро­би­ли свій пер­ший мільй­он?

— Я виї­хав до США не з Украї­ни, а з срср. То­ді, як пра­ви­ло, від’їж­д­жа­ли на­за­вжди. на по­чат­ку 1990-х ро­ків у мене бу­ла до­сить успіш­на юри­дич­на прак­ти­ка в нью-йор­ку, по­чав об­слу­го­ву­ва­ти до­стат­ньо круп­них біз­не­сменів вже з неза­леж­ної Украї­ни. Йш­ло­ся про оформ­лен­ня та юри­дич­ний су­про­від парт­нерсь­ких угод, спіль­них під­при­ємств та на­віть “ро­бо­чих” віз. У про­цесі я по­знай­о­ми­вся із успіш­ни­ми людь­ми з Украї­ни, зро­зу­мів, що на­ста­ли ін­ші ча­си, з’яви­ли­ся но­ві об­лич­чя та мож­ли­во­сті. на той час у мене в Шта­тах бу­ло все доб­ре, ста­біль­но та про­гно­зо­ва­но: я при­близ­но ро­зу­мів, чо­го че­ка­ти за 5, 10, 15 ро­ків. В Україні, нав­па­ки, все стрім­ко роз­ви­ва­ло­ся, швид­ко змі­ню­ва­ло­ся, бу­ло біль­ше мож­ли­во­стей. Я ви­рі­шив спро­бу­ва­ти се­бе у цьо­му но­во­му се­ре­до­ви­щі. Приї­хав раз, дру­гий — від­чув цей “драйв”, за­ба­жав ста­ти учас­ни­ком цієї “ве­ли­кої гри”, бу­ти у цьо­му “спор­ті най­ви­щих до­сяг­нень”. Ко­ли у 1990-і ро­ки до Украї­ни при­їз­ди­ла за­мож­на лю­ди­на, до неї ви­ши­ко­ву­ва­лась чер­га з “хо­до­ків”, які про­по­ну­ва­ли різ­ні про­ек­ти. Так бу­ло і у моє­му ви­пад­ку. Ре­зуль­та­том ре­алі­за­ції од­но­го з та­ких про­ек­тів став за­пуск у 1995 р. за­во­ду із пе­ре­роб­ки га­зо­во­го кон­ден­са­ту під Пол­та­вою. Це був кла­сич­ний при­клад пра­виль­ної ін­ве­сти­ції, від якої ви­гра­ли усі “стейк­хол­де­ри”! До речі, цей за­вод пра­ц­ює й до­сі. Ін­ша річ, що мас­шта­бу­ва­ти до­свід не вда­ло­ся че­рез си­ту­а­цію, що скла­ла­ся на цьо­му рин­ку піз­ні­ше. От­же, я пе­ре­орієн­ту­вав­ся на будівель­ний біз­нес.

— А чо­му са­ме неру­хо­мість?

— У се­ре­дині 1990-х ро­ків я от­ри­мав неоці­нен­ний до­свід будів­ництва ві­до­мих об’єк­тів у Ма­я­мі, ро­зу­мів, як від­бу­ваєть­ся мо­ноліт­но-кар­касне

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.