Не­прийня­т­тя вій­ни про­ти Укра­ї­ни

Стає в Ро­сії пи­та­н­ням жи­т­тя і смер­ті у пря­мо­му ро­зу­мін­ні

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Дми­тро ШУШАРІН, істо­рик, пу­блі­цист; Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

Уча­сни­ки жа­ло­бно­го мар­шу пам’яті про Бо­ри­са Нєм­цо­ва в по­не­ді­лок вран­ці вста­ли і пі­шли на ро­бо­ту на бла­го дер­жа­ви. Вра­жа­ю­че, але ба­га­тьом мо­їм укра­їн­ським спів­бе­сі­дни­кам хо­да, яку мо­жна по­рів­ня­ти з про­хо­дом по­ло­не­них сто­ли­цею ім­пе­рії, що пе­ре­мо­гла, зда­ва­ла­ся­по­ча­тком чо­гось но­во­го, ма­ло не ре­во­лю­ції. Спа­да­ло на дум­ку на­віть клі­ше «без­по­во­ро­тність змін», на­справ­ді то­чне, але ли­ше в ро­зу­мян­ні, пря­мо про­ти­ле­жно­му то­му, що вкла­да­ли в ньо­го мрій­ни­ки.

Ні, яне вва­жаю, що вби­то мо­жли­во­го лі­де­ра опо­зи­ції, зда­тно­го її ор­га­ні­зу­ва­ти і при­ве­сти якщо не до пе­ре­мо­ги, то до ви­хо­ду з ни­ні­шньо­го жа­лю­гі­дно­го ста­ну. Він і за­вів її в по­пу­ліст­ський глу­хий кут, про що япо­пе­ре­джав ще сім ро­ків то­му (по­си­ла­н­ня є). І, про­те, вбив­ство Нєм­цо­ва, на­віть якщо це по­бу­то­вий зло­чин, чо­го зов­сім не мо­жна ви­клю­ча­ти, ду­же по­га­но ві­діб’ється­на си­ту­а­ції в Ро­сії.

Що­до по­бу­то­во­го зло­чи­ну — щоб до цьо­го біль­ше не по­вер­та­ти­ся. Па­ра­докс у то­му, що ця­вер­сі­я­крем­лю не ви­гі­дна. Йо­му за­раз по­трі­бен край­ній сту­пінь де­мо­ні­за­ції, як у ра­дян­ські ча­си. На­га­даю істи­ну тих ро­ків: чу­тки про все­мо­гу­тність і по­всю­дність ор­га­нів ви­гі­дні са­мим ор­га­нам і по­ши­рю­ю­ться­ор­га­на­ми. От­же, не вар­то за­хо­плю­ва­ти­ся ви­кри­т­тя­ми: і так ясно, що вбив­ство це в одно­му ря­ду з ін­ши­ми не за де­сять, не за двад­цять, а май­же за трид­цять ро­ків. Мо­жна і да­лі за­гли­блю­ва­ти­сяв істо­рію, але все ж за­ли­ши­мо­ся­тут і за­раз.

А тут і за­раз по­трі­бно зро­зу­мі­ти, ко­му це ви­гі­дно і мо­же бу­ти ви­гі­дно в най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му. Це не так-то про­сто — на­слід­ки іно­ді бу­ва­ють не­пе­ре­дба­чу­ва­ни­ми. На сьо­го­дні оче­ви­дно, що основ­ні бе­не­фі­ці­а­ри вбив­ства — два по­лі­ти­чні бли­зню­ки, два су­пер­ни­ки-двій­ни­ки: Пу­тін і На­валь­ний.

З На­валь­ним все ясно. Він стає одно­о­сі­бним лі­де­ром опо­зи­ції, яку те­пер зро­бить ім­пер­ською і по­пу­ліст­ською. Пу­тін же отри­мує по Сав­ці сви­тку — ось та­ку ні­би­то опо­зи­цію, яку лег­ко пе­ре­тво­ри­ти на опри­чни­ну, на но­вих го­су­да­ре­вих слуг.

У цій кон­фі­гу­ра­ції Нєм­цов був зай­вим і шкі­дли­вим з кіль­кох при­чин. Але го­лов­ною, бе­зу­мов­но, є одна — не­прийня­т­тя вій­ни про­ти Укра­ї­ни в усіх її про­я­вах. І до вбив­ства Нєм­цо­ва бу­ло ясно, що «так, так — ні, ні» за від­по­віді на це за­пи­та­н­няє в осно­ві роз­рі­зне­н­ня­сво­їх і чу­жих. Пі­сля­вбив­ства це стає пи­та­н­ням жи­т­тя і смер­ті в пря­мо­му сен­сі. У кра­що­му ра­зі — по­лі­ти­чно­му і гро­мад­сько­му жит­ті й смер­ті.

Убив­ство Нєм­цо­ва мо­жна на­зва­ти управ­лін­ським. Йо­го став­ле­н­ня­до ім­пер­ства ба­га­то в чо­му пов’яза­не і з йо­го по­лі­ти­чним по­хо­дже­н­ням, і з йо­го по­зи­ціо­ну­ва­н­ням на За­хо­ді.

Не тре­ба бо­я­ти­ся слів «ви­ско­чка», «пар­ве­ню», «ну­во­риш». Але щоб по­збу­ти­ся­о­цін­них ко­но­та­цій, ви­ко­ри­сто­вую для­о­пи­су справ у Ро­сії сло­во «не­о­крат». Во­но і то­чні­ше: щоб ста­ти ну­во­ри­шем, тре­ба ста­ти не­о­кра­том. Іна­кше ні­як.

Нєм­цов по­чав свою кар’єру на по­ча­тку дев’яно­стих і ро­бив її як де­пу­тат і ви­бор­ний гу­бер­на­тор. Ближ­че до кін­ця­єль­цин­сько­го прав­лі­н­ня­він під­няв­ся до рів­ня пер­шо­го ві­це-прем’єра. Де­який час йо­го го­ту­ва­ли в на­сту­пни­ки Єль­ци­на. От­же, не­о­крат Пу­тін для не­о­кра­та Нєм­цо­ва — ви­ско­чка і пар­ве­ню із зов­сім ін­шої по­лі­ти­чної ко­ло­ди.

Що­прав­да, спо­ча­тку все бу­ло до­бре. Лю­ди дев’яно­стих вза­га­лі не­по­га­но впи­са­ли­ся­до пу­тін­ської кон­фі­гу­ра­ції — від Ки­рі­єн­ка до Ерн­ста і До­бро­дє­є­ва. Нєм­цов теж був ло­яль­ний. Усі по­лі­ти­чні но­во­утво­ре­н­ня, в яких він був, осо­бли­во Со­юз пра­вих сил, бу­ли ство­ре­ні адмі­ні­стра­ці­єю пре­зи­ден­та і нею кон­тро­лю­ва­ли­ся. У пря­мо­му ефі­рі бун­тів­но­го НТВ він пред­став­ляв по­зи­цію адмі­ні­стра­ції — озву­чу­вав без­глу­зде клі­ше: пра­во при­ва­тної вла­сно­сті ви­ще за сво­бо­ду сло­ва.

На­пев­но, йо­го бі­о­гра­фи уто­чнять, ко­ли по­ча­ла­ся­ро­збі­жність. За­раз ва­жли­ве ін­ше: в опо­зи­ції На­валь­ний що­до Нєм­цо­ва був та­ким же ви­ско­чкою, як і Пу­тін у вла­ді. Біо­гра­фії двох Н не мо­жна зі­ста­ви­ти, як й їх зв’яз­ки, їх по­зи­ціо­ну­ва­н­ня в кра­ї­ні й сві­ті. А це ку­ди ва­жли­ві­ше для­лю­дей з но­мен­кла­тур­ним ми­сле­н­ням, ніж анек­до­ти­чність так зва­них до­по­від­ей, які пред­став­ляв Нєм­цов.

Вель­ми істо­тно, що по­зи­ці­я­Нєм­цо­ва по Укра­ї­ні, йо­го став­ле­н­ня­до сан­кцій, йо­го ре­ко­мен­да­ції як зро­би­ти їх ефе­ктив­ні­ши­ми бу­ли пред­став­ле­ні на За­хо­ді аж до се­на­ту США. Не­ва­жли­вий зміст — ва­жли­вий рі­вень пред­став­ни­цтва. Па­ра­лель, зви­чай­но, не аб­со­лю­тна, але все та­ки зга­ду­є­ться­крем­лів­ська істе­ри­ка з при­во­ду зу­стрі­чі Бу­ков­сько­го з пре­зи­ден­том Кар­те­ром.

І на цьо­му япо­став­лю кра­пку. Осми­сле­н­няі обго­во­ре­н­ня­п­одаль­шо­го роз­ви­тку по­дій, зви­чай­но, ва­жли­ве і по­трі­бне. Але сьо­го­дні тре­ба б про­сто зга­да­ти лю­ди­ну, яка в одно­му бу­ла твер­да і по­слі­дов­на. І нав­ряд чи за­раз є щось ва­жли­ві­ше за ви­зна­че­ність в не­прийнят­ті ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни і про­ти­став­ле­н­ня­Ро­сії всьо­му сві­ту.

Одне мо­жна і по­трі­бно ска­за­ти за­раз. Вла­да зро­бить усе, щоб ця­ви­зна­че­ність бу­ла за­бу­та на­зав­жди, для то­го щоб ні­хто не зга­ду­вав став­ле­н­ня Нєм­цо­ва до агре­сії про­ти Укра­ї­ни. Су­дя­чи з усьо­го, уби­то­го че­кає по­смер­тне за­ду­ше­н­няв обі­ймах: ма­ро­дер­ство вла­ди, яка пе­ре­тво­рю­ва­ти­ме йо­го на ге­ро­я­бо­роть­би з ко­ру­пці­єю. Са­ме до цьо­го зве­де­ться­йо­го по­лі­ти­чна ді­яль­ність в опо­зи­ції.

А до то­го — ви­да­тний по­лі­ти­чний ді­яч но­вої Ро­сії, по­пе­ре­дник Пу­ті­на, який ві­тав (чи­ста прав­да) ве­ли­ку пу­тін­ську епо­ху.

Жо­дної бре­хні, па­но­ве. Тіль­ки мне­мо­ні­чна ви­бір­ко­вість.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.