Вся про­ку­рор­ська рать

До­ві­ра су­спіль­ства до пра­во­охо­рон­них та слід­чих ор­га­нів по­чне по­вер­та­ти­ся ли­ше то­ді, ко­ли об’єктив­но бу­дуть роз­слі­ду­ва­ні та­кі кри­мі­наль­ні спра­ви, як убив­ство Ге­ор­гія Гон­га­дзе, а те­пер — і роз­стріл Не­бе­сної Со­тні

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­ле­рій ФУЙОР, пра­во­за­хи­сник

Кіль­ка днів то­му в Ге­не­раль­ній про­ку­ра­ту­рі Укра­ї­ни бу­ло пред­став­ле­но про­ект ре­фор­му­ва­н­ня­ор­га­нів ГПУ. Та­ким чи­ном, ста­ла­ся­по­дія , яку зі стри­ма­ною пом­пою анон­су­ва­ли не­ді­лю то­му.

Чу­до­во ро­зу­мію мо­ти­ви, які ру­ха­ють но­вим ге­не­раль­ним про­ку­ро­ром. Без­по­во­ро­тно втра­че­ний рік для­си­ло­во­го ві­дом­ства. Ба­жа­н­ня­по­ка­за­ти ре­зуль­тат вже в пер­ші ти­жні ро­бо­ти, спро­ба ви­прав­да­ти до­ві­ру Пре­зи­ден­та й пар­ла­мен­ту, зня­ти важ­кий тиск су­спіль­ства.

Мо­жна бу­ло пе­ред­ба­чи­ти, що Ві­ктор Шо­кін, при при­зна­чен­ні йо­го на по­са­ду Ген­про­ку­ро­ра, обов’ яз­ко­во про­я­вить актив­ність і спро­бує «по­ка­за­ти ре­зуль­тат » ще до да­ти рі­чни­ці Май­да­ну. Ви­бір бу­ло зро­бле­но. Га­га­рі­ним та Ті­то­вим при­зна­чи­ли Єфре­мо­ва й Че­че­то­ва, або Біл­кою зі Стріл­кою, це як ко­му по­до­ба­є­ться. Че­че­тов, не до­че­кав­шись пра­во­су­д­дя, зро­бив по­лі­ти­чне са­мо­губ­ство, а роз­кі­шний ав­то­мо­біль­ний кор­теж Єфре­мо­ва кіль­ка ра­зів все ж за­вер­тав до бу­дів­лі Пе­чер­сько­го су­ду. Ці­лий рік, що ми­нув пі­сля­Май­да­ну, про­ку­ра­ту­ра ту­пцю­ва­ла на мі­сці, так і не зу­мів­ши ви­прав­да­ти спо­ді­вань су­спіль­ства.

У ме­не не­має до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції про те, з ма­те­рі­а­лом якої яко­сті пі­шли до су­ду про­ку­ро­ри, які ре­чо­ві до­ка­зи бу­ло пред’ яв­ле­но су­ду, ко­го з по­плі­чни­ків Єфре­мо­ва бу­ло за­три­ма­но і хто свід­чить про­ти ньо­го. Якщо про­ку­ро­ри при­не­сли до су­ду по­ро­жні те­ки й ві­део­ро­ли­ки з ін­тер­не­ту, то тре­ба бу­ти го­то­вим до то­го, що Єфре­мов й на­да­лі за­ли­ша­ти­ме­ться на во­лі. На ра­зі ми зна­є­мо ли­ше те, що Єфре­мо­ва бу­ло звіль­не­но під смі­шну за­ста­ву і в за­до­во­лен­ні кло­по­та­н­ня, вне­се­но­го про­ку­ро­ром, про за­сто­су­ва­н­ня­до ньо­го за­по­бі­жно­го за­хо­ду у ви­гля­ді взя­т­тя під вар­ту, від­мов­ле­но. Що це? Не­про­фе­сіо­на­лізм, са­бо­таж, зну­ща­н­ня, ке­пку­ва­н­ня?

Я так ро­зу­мію, що для до­ся­гне­н­ня швид­ко­го ре­зуль­та­ту бу­ло обра­но до­сить лег­кі «жер­тви». Що ж бу­де то­ді, ко­ли про­ку­ра­ту­ра на­ва­жи­ться­пред’я ви­ти пре­тен­зії суб’ єктам біль­шо­го ка­лі­бру? Ми вже отри­ма­ли уряд у ви­гнан­ні, вір­ні­ше уряд, що пе­ре­хо­ву­є­ться. Чи ма­є­мо на­мір ми тер­пі­ти, що про­ку­ра­ту­ра й ін­ші силові ві­дом­ства по­ста­ча­ти­муть для­цьо­го « уря­ду » все но­ві й но­ві ка­дри?

Ре­фор­ми — це завжди бо­ля­че та не­при­єм­но. Ко­ли йде­ться­про та­ке за­кри­те для­су­спіль­ства ві­дом­ство, як про­ку­ра­ту­ра, то тут ще скла­дні­ше. На се­кун­ду при­га­да­є­мо, що ко­ли­шній ген­про­ку­рор пе­ре­бу­ває у мі­жна­ро­дно­му роз­шу­ку за тяж­кі зло­чи­ни. Вне­сок про­ку­ра­ту­ри в зло­чин­ні ді­я­н­ня ре­жи­му Яну­ко­ви­ча був ва­го­мий. Змі­на ди­ри­ген­та, зви­чай­но, но­во­го зву­ча­н­ня на­дасть, але не на­стіль­ки, щоб за­гра­ла су­во­ра му­зи­ка За­ко­ну. Мо­жна зно­ву пе­ре­та­су­ва­ти за­смаль­цьо­ва­ну ко­ло­ду ста­рих про­ку­рор­ських ка­дрів, але на ви­хо­ді ми отри­ма­є­мо Пшон­ку, який очо­лю­ва­ти­ме «ко­ле­ктив­но­го Пшон­ку». Ми зно­ву хо­ди­ти­ме­мо за­мкне­ним ко­лом, і так три­ва­ти­ме до не­скін­чен­но­сті.

Зви­чай­но, є чо­го по­вчи­ти­сяі в Пшон­ки. Ме­не осо­би­сто вра­зи­ли йо­го ці­ле­спря­мо­ва­ність, ба­жа­н­ня й на­тиск, з яки­ми він про­ри­вав­ся­че­рез тер­мі­нал в ае­ро­пор­ту, на­ма­га­ю­чись стрім­ко за­ли­ши­ти свою ба­тьків­щи­ну.

Зі­зна­ю­ся, я не ві­рю в те, що Ві­ктор Шо­кін, або хтось ін­ший із лю­дей ста­рої си­сте­ми, змо­же ре­фор­му­ва­ти цю про­ку­ра­ту­ру на­ле­жним чи­ном. І річ не ли­ше в то­му, що сум­ні­ва­ю­ся в йо­го осо­би­стих яко­стях. Укра­їн­ська про­ку­ра­ту­ра за­ли­ши­ла­ся­про­ку­ра­ту­рою СРСР, вправ­но ви­ско­чив­ши з ра­дян­ської ши­не­лі в дво­бор­тне паль­то. Во­на завжди діє на ко­ристь прав­ля­чих кіл, об­слу­го­ву­ю­чи вла­ду в по­га­но­му сен­сі цьо­го сло­ва. Во­ни так на­вче­ні й по- ін­шо­му про­сто не вмі­ють пра­цю­ва­ти.

Пам’ята­є­те каз­ко­ву ха­тин­ку на ку­ря­чих ніж­ках? У ній ще жи­ве ха­ри­зма­ти­чна ро­сій­ська кра­су­ня Ба­ба Яга. Так от, уяві­мо, що на осно­ві ці­єї ха­тин­ки зі­бра­ли­ся­по­бу­ду­ва­ти су­ча­сний хма­ро­чос. Ре­фор­ма про­ку­рор­ської ха­тин­ки за­кін­чи­ться­тим, що ку­ря­чим но­гам про­сто зро­блять пе­ди­кюр за на­ші з ва­ми гро­ші.

У ра­дян­ській ко­ме­дії Л. Гай­да­я­за мо­ти­ва­ми п’єси М. Бул­га­ко­ва «Іван Ва­си­льо­вич» ча­рів­на си­ла на­у­ки мі­няє мі­сця­ми ца­ря Іва­на Гро­зно­го з дур­ну­ва­тим кер­бу­дом і ша­хра­єм. Кер­буд, що уві­йшов до ролі ца­ря, за­мов­ляє цар­ським му­зи­кан­там му­зи­ку, а шахрай ке­рує ан­сам­блем і ми чу­є­мо ду­же на­віть при­єм­ну му­зи­ку. Ось той ан­самбль і на­га­дує ме­ні на­шу про­ку­ра­ту­ру. «Да ты, ба­тю­шка, толь­ко ска­жи, как... а мы под­хва­тим». Ось і ди­ви­ться про­ку­рор­ський ан­самбль в очі вла­ди й на­ма­га­є­ться вга­да­ти ме­ло­дію.

До­ві­ра су­спіль­ства до пра­во­охо­рон­них та слід­чих ор­га­нів по­чне по­вер­та­ти­ся ли­ше то­ді, ко­ли об’ єктив­но бу­дуть роз­слі­ду­ва­ні та­кі кри­мі­наль­ні спра­ви, як убив­ство Ге­ор­гі­я­Гон­га­дзе, а те­пер і роз­стріл Не­бе­сної Со­тні. Ці спра­ви, як і без­ліч ін­ших, є символами « ста­рої » Укра­ї­ни і « ста­рої» про­ку­ра­ту­ри.

Про­ку­ра­ту­ра Укра­ї­ни — сі­ра ра­дян­ська штам­пов­ка, і цим во­на не­се за­гро­зу для­на­шої дер­жа­ви. Їй все одно, хто при вла­ді, во­на під­ла­шту­є­тьсяй при­ла­дна­є­ться. Був би шер­сті жмут, а спів­а­ти мо­жна «Мур­ку» або гімн Укра­ї­ни. Не впер­ше.

Уже дав­но, з ці­ка­ві­стю та гір­ко­тою пе­ре­гля­даю сто­рін­ки в со­ці­аль­них ме­ре­жах де­яких ви­кла­да­чів На­ціо­наль­ної юри­ди­чної ака­де­мії Укра­ї­ни іме­ні Яро­сла­ва Му­дро­го. Ви­хва­ля­н­ня ста­лі­на-ле­ні­на, за­пе­ре­че­н­ня­го­ло­до­мо­ру, від­вер­ті се­па­ра­тист­ські ви­слов­лю­ва­н­ня. Мо­жна уяви­ти, що ці хло­пці го­во­рять на ле­кці­ях й се­мі­на­рах, чо­го на­вча­ють май­бу­тніх про­ку­ро­рів і слід­чих. У ра­дян­ські ча­си цей на­вчаль­ний за­клад на­зи­вав­ся­Хар­ків­ський юри­ди­чний ін­сти­тут іме­ні Ф. Е. Дзер­жин­сько­го. Так от, май­бу­тніх фа­хів­ців пра­ва ще на­вча­ють дзер­жин­ці й ле­нін­ці. Сум­но те, що їх не так ма­ло, я к хо­ті­ло­сяб.

Мій жи­вий інтерес до цьо­го чу­до­во­го на­вчаль­но­го за­кла­ду ціл­ком зро­зумі­лий. Я там на­вчав­ся, як і чо­ти­ри ге­не­раль­ні про­ку­ро­ри Укра­ї­ни з ше­сти...

Без де­ра­дя­ні­за­ції су­спіль­ства — не бу­де жо­дних ре­форм. Без де­ра­дя­ні­за­ції пра­во­охо­рон­них ор­га­нів — ми не отри­ма­є­мо про­ку­ра­ту­ру Укра­ї­ни й за­ли­ши­мо­ся­о­дні­єю но­гою в СРСР. Спро­ба сту­пи­ти ту­ди дру­гою но­гою бу­ла 16 сі­чня 2014 ро­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.