Ге­ор­гій КУНАДЗЕ: «Під­сум­ки «Мін­ська-2» не­зна­чні, але до­ста­тні для то­го, щоб зв’яза­ти США ру­ки»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ко­стян­тин ЯН­ЧЕН­КО, Львів­ський на­ціо­наль­ний університет ім. Іва­на Фран­ка, випускник Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки «Дня»

Ге­ор­гійФрі­дрі­хо­вич КУНАДЗЕ був за­сту­пни­ком мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Ро­сії в пе­ре­лом­ний­для ці­єї кра­ї­ни час — 1991—1993 ро­ках. То­ді пер­шо­го і за фа­ктом остан­ньо­го ра­зу гла­ву РФ обра­ли все­на­ро­дним го­ло­су­ва­н­ням. Про­те з усіх пре­тен­ден­тів псев­до­лі­бе­раль­ний пре­зи­дент Єль­цин обрав со­бі в на­сту­пни­ки са­ме Пу­ті­на, без­стро­ко­во від­клав­ши де­мо­кра­ти­чне пе­ре­ро­дже­н­ня­Ро­сії.

Від­то­ді Ге­ор­гій Кунадзе, як він сам іро­ні­чно за­зна­чає на сво­їй сто­рін­ці у Facebook, «де тіль­ки не пра­цю­вав». Ось тіль­ки де­я­кі з без­лі­чі по­сад, які він обі­ймав: Над­зви­чай­ний і Повноважний По­сол РФ в ре­спу­блі­ці Ко­рея, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту США та Ка­на­ди Ро­сій­ської ака­де­мії на­ук (ІСКРАН), за­сту­пник Упов­но­ва­же­но­го з прав лю­ди­ни у РФ.

5 ве­ре­сня2014-го Кунадзе оста­то­чно пі­шов із дер­жав­ної слу­жби за іде­о­ло­гі­чни­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми, не під­три­мав­ши зокре­ма ане­ксію Кри­му та ро­сій­ську агре­сію на До­неч­чи­ні. На­при­кін­ці сі­чня­цьо­го ро­ку Кунадзе в рам­ках ки­їв­сько­го ві­зи­ту дав оцін­ку ста­ну ро­сій­сько­укра­їн­ських від­но­син. То­ді, на дум­ку екс­пер­та, на­ша кра­ї­на зі­ткну­ла­сяіз за­гро­зою «за­мо­роз­ки» кон­флі­кту і як на­слі­док шту­чно­го пе­ре­тво­ре­н­ня­Укра­ї­ни на прифронтову дер­жа­ву но­вої «хо­ло­дної вій­ни». З то­го ча­су від­бу­ло­ся­чи­ма­ло по­дій. «День» звер­нув­ся­до Ге­ор­гія Кунадзе з про­ха­н­ням про ін­терв’ю. Го­во­ри­ли з Ге­ор­гі­єм Фрі­дрі­хо­ви­чем про між­на­ро­дне зву­ча­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей-2, ди­пло­ма­ти­чні пі­ру­е­ти за­хі­дних грав­ців та укра­їн­ську стра­те­гію в умо­вах гі­бри­дної вій­ни.

— Дру­гі пе­ре­го­во­ри в Мін­ську роз­по­ча­ли­ся не ли­ше з ві­зи­ту Мер­кель та Ол­лан­да до Ки­є­ва, а й з па­ра­лель­ним при­льо­том до сто­ли­ці Джо­на Кер­рі. Існує дум­ка, що США та­ким чи­ном зро­би­ли по­пе­ре­дже­н­ня — і Ро­сії, і Єв­ро­пі. Як ви вва­жа­є­те, на­скіль­ки не­ба­жа­ним для Єв­ро­пи є пря­ме втру­ча­н­ня США в ро­сій­сько-український кон­флікт?

— Якщо ві­зит держ­се­кре­та­ря США до Укра­ї­ни бу­ло за­пла­но­ва­но як за­сіб пси­хо­ло­гі­чно­го ти­ску на єв­ро­пей­ців і на Ро­сію, то цей роз­ра­ху­нок не ви­прав­дав­ся. Під­сум­ки «Мін­ська-2» не­зна­чні, але до­ста­тні для­то­го, щоб зв’яза­ти США ру­ки. Якщо США роз­по­чнуть вій­сько­ві по­ста­ча­н­ня­до Укра­ї­ни, їх зви­ну­ва­тять у спро­бі ці під­сум­ки тор­пе­ду­ва­ти. Якщо ж США від­кла­дуть рі­ше­н­ня­про та­кі по­ста­ча­н­ня, всі вва­жа­ти­муть, що на­віть та­кі під­сум­ки їх вла­шту­ва­ли. В ці­ло­му, чі­ткої лі­нії по­ве­дін­ки у США не­має. Єв­ро­пей­ці ж, на мій по­гляд, де­що збен­те­же­ні. З одно­го бо­ку, хо­ті­ли б пе­ре­кла­сти на США тя­гар від­по­від­аль­но­сті за вре­гу­лю­ва­н­ня­кон­флі­кту. З ін­шо­го — цьо­го по­бо­ю­ю­ться, ро­зу­мі­ю­чи, що їм у будь-яко­му ра­зі до­ве­де­ться­під­три­ма­ти США.

— Тоб­то на ди­пло­ма­ти­чно­му рів­ні гра­дус тим­ча­со­во спав. Однак вій­на три­ває, і під­твер­дже­н­ням цьо­го є зві­ти ОБСЄ: при­найм­ні, во­гонь не при­пи­ня­є­ться в ра­йо­нах Де­баль­це­во­го та се­ли­ща Ши­ро­кі­не, а та­кож у Сє­ве­ро­до­не­цьку, Лу­ган­ську, До­не­цьку. Що, на ва­шу дум­ку, мо­же зро­би­ти Укра­ї­на, або по­вин­на вчи­ни­ти Ро­сія, щоб США на­да­ли Укра­ї­ні ле­таль­ну зброю?

— Укра­ї­на — обо­ро­ня­є­ться, ініціатива в кон­флі­кті на­ле­жить Ро­сії. Пі­де во­на на еска­ла­цію вій­сько­во­го про­ти­сто­я­н­ня, збіль­шить «гу­ма­ні­тар­ні» по­ста­ча­н­ня­се­па­ра­ти­стам тан­ків і під­крі­плень, й аме­ри­кан­ську зброю Укра­ї­ні бу­де надано. У про­між­ку ча­су від прийня­т­тя США рі­ше­н­ня­про по­ста­ча­н­ня­зброї до йо­го ре­аль­но­го вті­ле­н­ня­ри­зик пов­но­мас­шта­бно­го ро­сій­сько­го втор­гне­н­ня­бу­де най­ви­щим. Втім, у ве­ли­ку вій­ну яне ві­рю. Вва­жаю, що сил для­цьо­го у Ро­сії яв­но не­до­ста­тньо.

— От­же, «мін­ський­фор­мат» ви­чер­пав се­бе вже дві­чі. Які мо­де­лі ре­аль­но­го спів­існу­ва­н­ня Укра­ї­ни з Ро­сі­єю ви ба­чи­те в ко­ро­тко­стро­ко­вій­пер­спе­кти­ві?

— Ефе­ктив­ний український і (або) мі­жна­ро­дний кон­троль на ро- сій­сько- укра­їн­сько­му кор­до­ні, ми­ро­твор­чі си­ли на лі­нії зі­ткне­н­ня­укра­їн­ських уря­до­вих військ та се­па­ра­ти­стів, укра­їн­ське фі­нан­су­ва­н­ня­со­ці­аль­ної сфе­ри го­ре­зві­сних «окре­мих ра­йо­нів» До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей ли­ше за умо­ви пов­ної підзві­тно­сті від­по­від­них мі­сце­вих ор­га­нів вла­ді Укра­ї­ни. Все ін­ше — по­тім.

— На­скіль­ки до­ціль­но при цьо­му роз­ра­хо­ву­ва­ти, що Ро­сія «лу­сне» еко­но­мі­чно?

— На­віть да­ле­кій від еко­но­мі­ки лю­ди­ні на кшталт ме­не зро­зумі­ло, що кра­ї­на, яка жи­ве екс­пор­том енер­го­но­сі­їв і ні­чо­го, по су­ті спра­ви, не ви­ро­бляє, об’єктив­но є вра­зли­вою. Зо­ло­то­ва­лю­тні ре­зер­ви Ро­сії ве­ли­кі, але ско­ро­чу­ю­ться. Ви­тра­ти ве­ли­че­зні, ко­ру­пцій­не на­ван­та­же­н­ня­на еко­но­мі­ку жа­хли­ве. Жо­дних змін на кра­ще осо­би­сто яне ба­чу. При цьо­му не мо­жна за­бу­ва­ти й про те, що на­род Ро­сії ні­ко­ли не жив до­бре, і то­му звик до зли­днів.

— У та­кій­скла­дній­си­ту­а­ції в ко­му, на ва­шу дум­ку, Ро­сія змо­же зна­йти ре­аль­них гео­по­лі­ти­чних пар­тне­рів?

— За ве­ли­ким ра­хун­ком — ні в ко­му. Де взя­ти пар­тне­ра, го­то­во­го бра­ти участь у руй­ну­ван­ні існу­ю­чої си­сте­ми між­на­ро­дних від­но­син. Си­сте­ма ця­да­ле­ко не іде­аль­на, але ні­чо­го кра­що­го не ви­га­да­ли.

— А яку роль у ро­сій­сько-укра­їн­сько­му кон­флі­кті ві­ді­грає Бі­ло­русь? Лу­ка­шен­ко вже не­о­дно­ра­зо­во під­кре­слю­вав свій­ней тра­лі­тет — ко­му це ви­гі­дно?

— На­сам­пе­ред, у ролі по­се­ре­дни­ка й ми­ро­твор­ця­за­ці­кав­ле­ний сам Лу­ка­шен­ко. Ця­роль дає йо­му шанс по­збу­ти­ся­тав­ра ви­гнан­ця. До ре­чі, Бі­ло­русь ні­ко­ли не під­три­му­ва­ла екс­пан­сіо­ніст­ські пла­ни Ро­сії. Ні що­до Гру­зії 2008 ро­ку, ні сто­сов­но Укра­ї­ни за­раз. Адже во­на та­кож ри­зи­кує ста­ти її жер­твою.

— По­го­во­ри­мо про Укра­ї­ну. Для ба­га­тьох ста­ло шо­ком рі­ше­н­ня По­ро­шен­ка при­зна­чи­ти Ку­чму пред­став­ни­ком від Укра­ї­ни в Три­сто­рон­ній­кон­та­ктній­гру­пі з ве­де­н­ня пе­ре­го­во­рів з те­ро­ри­ста­ми. Що для вас озна­чає це рі­ше­н­ня?

— Усім пост­ра­дян­ським кра­ї­нам не ду­же ща­сти­ло на пре­зи­ден­тів. Ку­чма як пар­ла­мен­тер тро­хи, зви­чай­но, зди­ву­вав. Але, ймо­вір­но, ви­бір при­пав на ньо­го як на по­стать, прийня­тну для Крем­ля й осо­би­сто для­Пу­ті­на. До ре­чі, сво­го ча­су на пе­ре­мо­ви­нах про вре­гу­лю­ва­н­ня­ю­го­слав­сько­го кон­флі­кту Ро­сію пред­став­ляв Чер­но­мир­дін, лю­ди­на да­ле­ка від ди­пло­ма­тії. Йо­го ви­бір теж усіх зди­ву­вав. А він впо­рав­ся­до­бре, зокре­ма й то­му, що був прийня­тний для Мі­ло­ше­ви­ча.

— До ре­чі, не­що­дав­но на­га­дав про се­бе йекс-пре­зи­дент Яну­ко­вич, який­не з’яв­ляв­ся в ме­діа-сфе­рі до­сить три­ва­лий­час. Єв­ро­пей­ські ви­да­н­ня пи­шуть, що та­ким чи­ном він шу­кає спосо­би по­вер­ну­ти со­бі втра­че­ні гро­ші і ще ві­ді­грає роль, від­ве­де­ну йо­му Пу­ті­ним. У Крем­ля на­справ­ді є пла­ни на Яну­ко­ви­ча?

— З по­ди­вом ді­знав­ся, що уряд Укра­ї­ни не вжив жо­дних за­хо­дів для­а­ре­шту й по­вер­не­н­ня­ка­пі­та­лів ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та. Спо­ді­ва­ю­ся, що ця ін­фор­ма­ція не­то­чна. Сам Яну­ко­вич ме­ні не­ці­ка­вий. Го­во­ря­чи сло­ва­ми кла­си­ків, жа­лю­гі­дна не­зна­чна осо­би­стість. Слу­хав йо­го ін­терв’ю, в яко­му він обіцяє по­вер­ну­ти­ся­до Укра­ї­ни, «ко­ли для­цьо­го ви­ни­кнуть умо­ви». По­ду­мав, ні­ко­ли во­ни не ви­ни­кнуть. Та й час йо­го пі­шов.

— За­раз три­ває дис­ку­сія про те, чи вар­то за­без­пе­чу­ва­ти еле­ктро­енер­гі­єю та про­до­воль­ством оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Що ви ду­ма­є­те із цьо­го при­во­ду?

— Зви­чай­но, не мо­жна за­бу­ва­ти про те, що на цих те­ри­то­рі­ях жи­вуть гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, які стра­жда­ють від без­за­ко­н­ня­се­па­ра­ти­стів. Нав­ряд чи уряд Укра­ї­на го­то­ва за­мо­ри­ти їх го­ло­дом. Ін­ша спра­ва, що до­по­мо­га цим не­ща­сним лю­дям не по­вин­на по­тра­пля­ти до рук се­па­ра­ти­стів. Про це язга­ду­вав, від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня про мир­не спів­існу­ва­н­ня­Укра­ї­ни та Ро­сії.

— На­скіль­ки сер­йо­зну, на ва­шу дум­ку, за­гро­зу пред­став­ляє для сві­ту сьо­го­дні­шня Ро­сія?

— Будь-яка кра­ї­на, яка жи­ве в ре­жи­мі «ру­чно­го управ­лі­н­ня», об’єктив­но не­без­пе­чна сво­єю не­пе­ре­дба­чу­ва­ні­стю. Ні­хто ж не знає, що спа­де на дум­ку ав­то­ри­тар­но­му пра­ви­те­лю, не обме­же­но­му в прийнят­ті рі­шень ні­ким і ні­чим.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.