КРЕМЛЬ як спіль­ний супротивник

«День» по­ці­ка­вив­ся, як пред­став­ни­ки на­ціо­наль­них мен­шин Укра­ї­ни став­ля­ться до ане­ксії Кри­му і ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Пі­дго­ту­ва­ли Дми­тро КРИВЦУН, «День», На­та­лія ПУШКАРУК

«Пу­ті­ну вза­га­лі не по­трі­бні

укра­їн­ці як на­род»

Абді НУРАДIНОВ пред­став­ник че­чен­ської ді­а­спо­ри в Укра­ї­ні:

— Па­не Ну­ра­ді­нов, що об’ єд­нує укра­їн­ців і че­чен­ців у цій вій­ні?

— Я ду­маю, що всіх лю­дей, не­за­ле­жно від на­ціо­наль­но­сті, об’єд­нує спіль­не ли­хо. Ця те­ма осо­бли­во зна­йо­ма че­чен­цям, адже всі тя­га­рі вій­ни во­ни пе­ре­жи­ли на со­бі, при­чо­му дві­чі за остан­ні 20 ро­ків. Ну і, зві­сно ж, кри­чу­ща не­спра­ве­дли­вість, яка шту­чно прив­не­се­на на на­ші зем­лі.

— Вій­на на Дон­ба­сі та­кож зі­штов­хну­ла че­чен­ців, яких на­зи­ва­ють « ка­ди­ров­ці » ( во­ю­ють за Ро­сію), і тих, ко­го на­зи­ва­ють « ду­да­єв­ці » ( во­ю­ють на бо­ці Укра­ї­ни). Ін­ко­ли на­віть са­мі че­чен­ці го­во­рять, що є че­чен­ці, а є «ка­ди­ров­ці». Як про­ко­мен­ту­є­те?

— Тут не­має ні­чо­го див­но­го. На бо­ці те­ро­ри­стів — під­не­віль­ні лю­ди, і ци­нізм Ро­сії зно­ву ви­яв­ля­є­ться, ко­ли там за­яв­ля­ють про «до­бро­воль­ців». Там во­ю­ють за « до­бро­віль­но- при­му­со­вим » прин­ци­пом. Тим біль­ше че­чен­ці, які пе­ре­жи­ли на со­бі «при­на­ди» вій­ни, нав­ряд чи пі­шли б до­бро­воль­ця­ми. Для че­чен­ців і укра­їн­ців ці вій­ни — спіль­не го­ре, яке об’єд­нує нас у ба­жан­ні і пра­гнен­ні це ли­хо від­су­ну­ти або по­лег­ши­ти до­лю.

— Чи ба­чи­те ви спіль­не між дво­ма че­чен­ськи­ми вій­на­ми і вій­ною в Укра­ї­ні?

— Будь- яка вій­на ци­ні­чна, але вій­на в Укра­ї­ні ци­ні­чна по­двій­но. Адже ро­сій­ські но­ви­ни і те­ле­ка­на­ли ди­ви­тись не­мо­жли­во: Ро­сія, яка зни­щи­ла в Че­чен­ській Ре­спу­блі­ці від 120 до 200 тис. осіб, до­ко­ряє Укра­ї­ні « ге­но­ци­дом » і « ка­раль­ни­ми опе­ра­ці­я­ми » . Крім то­го, це ци­нізм по­лі­ти­ків, які розв’яза­ли ці вій­ни і ні­як не за­спо­ко­я­ться.

— Ро­сій­ські ме­діа під час че­чен­ських во­єн на­зи­ва­ли че­чен­ців те­ро­ри­ста­ми. За та­ким са­мим прин­ци­пом укра­їн­ців за­раз на­зи­ва­ють «ка­ра­те­ля­ми»...

— Ні на За­хо­ді, ні в Укра­ї­ні, де є про­ти­ле­жна дум­ка, ні для ко­го не се­крет, що все це шту­чно ство­ре­на кар­тин­ка ро­сій­ської про­па­ган­ди. Тих же, хто не має до­сту­пу до аль­тер­на­тив­них ЗМІ, важ­ко пе­ре­ко­на­ти, що стрі­ля­ють са­мі те­ро­ри­сти або ро­сій­ські війська.

Че­чен­ців ро­сій­ська про­па­ган­да на­зи­ва­ла те­ро­ри­ста­ми, а те­ро­ри­стів на Дон­ба­сі за­раз на­зи­ває « опол­чен­ця­ми » . Це ти­по­ві по­двій­ні стан­дар­ти, і осо­бли­во ци­ні­чно і яскра­во це про­яв­ля­є­ться у вну­трі­шній і зов­ні­шній по­лі­ти­ці Ро­сії.

— РФ до­сі офі­цій­но не ви­знає сво­єї вій­сько­вої при­су­тно­сті на Дон­ба­сі. По-ва­шо­му, як дов­го мо­же три­ва­ти та­ка вій­на і чим во­на мо­же за­кін­чи­ти­ся?

— На жаль, ба­га­то­на­ціо­наль­ний ро­сій­ський на­род ви­явив­ся за­ру­чни­ком про­це­сів, які від­бу­ва­ю­ться в го­ло­ві одні­єї лю­ди­ни в Крем­лі. І те, що во­ни не ви­зна­ють сво­єї уча­сті у вій­ні на Дон­ба­сі... Аксі­о­ми не до­во­дя­ться — во­ни апрі­о­рі ви­пли­ва­ють із то­го, що це факт. Я ду­маю, про­зрі­н­ня між­на­ро­дно­го спів­то­ва­ри­ства пов’яза­не якраз та­ки з ци­ми ци­ні­чни­ми за­ява­ми ро­сій­ських по­лі­ти­ків про не­при­че­тність Ро­сії до да­но­го кон­флі­кту.

Не­що­дав­но я був у Ро­сії, і про­па­ган­да, яка там пра­цює, ро­бить свою тем­ну спра­ву, адже у ба­га­тьох про­стих ро­сі­ян го­ло­ви на­стіль­ки за­тьма­ре­ні, що пе­ре­ко­на­ти їх до­во­лі скла­дно. По­ки в ру­ках Укра­ї­ни не бу­де та­ко­го са­мо­го по­ту­жно­го ін­фор­ма­цій­но­го впли­ву на ро­сі­ян, як у Крем­ля, лю­дям бу­де важ­ко до­ве­сти якусь ін­шу то­чку зо­ру. Адже окрім як че­рез ін­тер­нет во­ни не мо­жуть ді­зна­ти­ся прав­ду про те, що від­бу­ва­є­ться. Роз­ра­хо­ву­ва­ти ж, що на­род про­зріє сам, скла­дно. Про­зрі­н­ня від­бу­де­ться з ін­шо­го при­во­ду — ко­ли «крым­наш» ще біль­ше вда­рить по ки­ше­ні ко­жно­го гро­ма­дя­ни­на. На­при­клад, ці­ни на де­я­кі про­ду­кти в Гро­зно­му вже в два-чо­ти­ри ра­зи ви­щі, ні­жу Ки­є­ві. Це та ці­на, яку пла­тить Ро­сія за свої дії. Є оче­ви­дні ре­чі, які ле­жать на по­верх­ні, і тіль­ки їх мо­жуть зро­зу­мі­ти зви­чай­ні лю­ди.

— Якщо ви­хо­ди­ти з дій Пу­ті­на в Че­чні, чи мо­жна пе­ред­ба­чи­ти йо­го дії що­до Укра­ї­ни?

— Ду­маю, Пу­ті­ну вза­га­лі не по­трі­бні укра­їн­ці як на­род. У кра­що­му ра­зі, йо­му по­трі­бна те­ри­то­рія. Вза­га­лі, він діє, ви­хо­дя­чи з ло­гі­ки: що Укра­ї­ні еко­но­мі­чно гірше, то кра­ще для Ро­сії. Пу­тін роз­ра­хо­вує, що про­те­стний еле­кто­рат, який є в на­шій кра­ї­ні, зме­те існу­ю­чу вла­ду. А щоб змі­сти­ти її, не по­трі­бен міль­йон­ний Май­дан — ви­ста­чить мен­шої кіль­ко­сті лю­дей. А вже но­ва вла­да мо­же бу­ти більш слу­хня­ною для Ро­сії і Пу­ті­на.

Що ждо во­єн­них дій, то, вра­хо­ву­ю­чи стан укра­їн­ських Зброй­них сил, якщо не бу­де фі­нан­со­вої, вій­сько­во-те­хні­чної і яко­їсь ін­шої до­по­мо­ги Укра­ї­ні і ти­ску на Ро­сію, Пу­тін мо­же не зу­пи­ни­ти­ся. Го­лов­не для ньо­го — ство­ри­ти по­до­бу При­дні­стров’я на Схо­ді кра­ї­ни, а по­тім про­дов­жи­ти на­ступ. Для від­кри­тої вій­ни з Укра­ї­ною на­віть у Ро­сії не ви­ста­чить ре­сур­сів, адже ро­сій­ський на­род уже пла­тить ви­со­ку ці­ну за «крым­наш». І ли­ше пи­та­н­ня ча­су — че­рез скіль­ки він по­чне «во­ру­ши­ти­ся».

— Як ви оці­ни­те мо­жли­ві де­зін­те­гра­цій­ні про­це­си в Ро­сії?

— Остан­ні­ми ро­ка­ми цей рух у тій са­мій Че­чні ослаб, і там ма­ло сил, зда­тних якось впли­ну­ти на си­ту­а­цію. Але се­ред лю­дей є про­те­стний по­тен­ці­ал, який по­си­лю­є­ться че­рез сан­кції За­хо­ду. Про­те роз­ра­хо­ву­ва­ти на це Укра­ї­ні не тре­ба — не­об­хі­дно роз­ра­хо­ву­ва­ти тіль­ки на се­бе. І якщо бу­де па­у­за в кон­флі­кті на Дон­ба­сі, її тре­ба ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ма­кси­маль­но ефе­ктив­но з вій­сько­во-те­хні­чної то­чки зо­ру.

— Вій­ну, що від­бу­ва­є­ться на Дон­ба­сі, ще на­зи­ва­ють не про­сто кон­флі­ктом між Укра­ї­ною та Ро­сі­єю, а кон­флі­ктом ци­ві­лі­за­цій. Що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

— Укра­ї­на на­віть гео­гра­фі­чно опи­ни­ла­ся між дво­ма ци­ві­лі­за­ці­я­ми. Одна не мо­же кон­ку­ру­ва­ти з дру­гою ні на­у­кою, ні те­хно­ло­гі­я­ми, ні будь- яки­ми до­ся­гне­н­ня­ми. На­то­мість во­на ви­рі­ши­ла по­бряз­ка­ти збро­єю і по­ка­за­ти свою си­лу, за що стра­ждає її на­род, а ще біль­ше — український на­род. На жаль, це бо­роть­ба Ро­сії з усім ци­ві­лі­зо­ва­ним сві­том, а Укра­ї­на сто­їть на кор­до­ні цьо­го кон­флі­кту. Во­на — на пе­ре­до­вій ци­ві­лі­зо­ва­но­го сві­ту.

Ме­ні зда­є­ться, Ро­сія не по­вин­на бу­ла протиставляти се­бе всьо­му ци­ві­лі­зо­ва­но­му су­спіль­ству, а ін­те­гру­ва­ти­ся і спів­пра­цю­ва­ти з ним. На жаль, РФ пі­шла ін­шим шля­хом. 2008 ро­ку во­на «про­ков­тну­ла» ча­сти­ну Гру­зії, а по­тім уві­йшла в ку­ра­жі ви­рі­ши­ла за та­кою са­мою схе­мою за­хо­пи­ти ча­сти­ну Укра­ї­ни. Але тут не все пі­шло за її сце­на­рі­єм, хо­ча ба­га­то чо­го їй вда­є­ться. Мер­кель то­чно ви­зна­чи­ла, го­во­ря­чи про ке­рів­ни­ка Ро­сії: ко­ли лю­ди­на існує в яко­мусь па­ра­лель­но­му сві­ті, во­на не­аде­ква­тно оці­нює си­ту­а­цію і так са­мо чи­нить.

— Як ви ду­ма­є­те, на­скіль­ки аде­ква­тно діє укра­їн­ська вла­да, ви­хо­дя­чи із си­ту­а­ції?

— У ме­не ду­же не­о­дно­зна­чні оцін­ки укра­їн­ської по­лі­ти­чної елі­ти. Ко­ли ди­ви­шся за­сі­да­н­ня Вер­хов­ної Ра­ди або якісь ток-шоу, скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що в Укра­ї­ні не­має вій­ни. Во­ни пе­ре­хо­дять на осо­би­сто­сті, до­пу­ска­ють ба­га­то по­пу­лі­зму. Не­об­хі­дної на да­но­му ета­пі згур­то­ва­но­сті не­має — ве­ду­ться під­ки­лим­ні ін­три­ги, бо­роть­ба за порт­фе­лі. Але ба­га­то в чо­му ситуація за­ле­жить і від лю­дей, яких не всі спри­йма­ють пра­виль­но. Не бу­ває чу­дес, ко­ли всі змі­ни в кра­ї­ні від­бу­ва­ю­ться швид­ко й одра­зу. Щоб лю- ди по­ві­ри­ли вла­ді, не­об­хі­дно по­чи­на­ти по­ка­зу­ва­ти при­кла­ди бо­роть­би хо­ча б із по­бу­то­вою ко­ру­пці­єю. Але ни­ні­шні по­лі­ти­ки не хо­чуть ро­би­ти на­віть еле­мен­тар­них ре­чей. Якщо є ба­жа­н­ня і во­ля пер­ших осіб, змі­ни в кра­ї­ні по­вин­ні від­бу­ва­ти­ся швид­ше, осо­бли­во пі­сля Май­да­ну, не­зва­жа­ю­чи на вну­трі­шній опір си­сте­ми.

— Що ви ду­ма­є­те з при­во­ду за­лу­че­н­ня у вла­ду іно­зем­ців?

— На да­ний мо­мент у цьо­му не­має ні­чо­го по­га­но­го, хо­ча мо­жна бу­ло ефе­ктив­ні­ше вклю­ча­ти укра­їн­ських фа­хів­ців. Ма­буть, вла­да ви­хо­ди­ла з ло­гі­ки, що іно­зем­ці не бу­дуть пов’яза­ні з мі­сце­ви­ми елі­та­ми і бі­знес- кор­по­ра­ці­я­ми. Але це не є най­го­лов­ні­шою про­бле­мою або не­до­лі­ком на да­но­му ета­пі. Най­го­лов­ні­ша про­бле­ма — не­гла­сність, ко­ли Пре­зи­дент за­яв­ляє одне, а уряд ро­бить зов­сім ін­ше, що спри­йма­є­ться лю­дьми ду­же кри­ти­чно. Вла­ді бра­кує єд­но­сті і ці­ле­спря­мо­ва­но­сті для до­ся­гне­н­ня ва­жли­вих для су­спіль­ства ці­лей.

«По­ля­ки завжди

під­три­му­ва­ли Укра­ї­ну»

Ан­тон СТЕФАНОВИЧ, го­ло­ва Спіл­ки по­ля­ків Укра­ї­ни:

— Чле­ни на­шої ор­га­ні­за­ції — Спіл­ки по­ля­ків Укра­ї­ни — по­стій­но бра­ли участь спер­шу в по­ді­ях на Май­да­ні, там завжди був поль­ський пра­пор. Ми по­стій­но на рі­зних зу­стрі­чах на­ціо­наль­них мен­шин під­три­му­ва­ли Ре­во­лю­цію Гі­дно­сті, пра­гне­н­ня Укра­ї­ни до са­мо­стій­но­сті, не­за­ле­жно­сті і вла­сне до гро­ма­дян­ської гі­дно­сті, те, для чо­го і від­бу­ва­ли­ся по­дії на Май­да­ні. Остан­нім ча­сом ми та­кож­під­три­му­є­мо всі за­хо­ди на­цмен­шин, спря­мо­ва­ні на обго­во­ре­н­ня ці­єї скла­дної си­ту­а­ції, адже ро­сій­ський агре­сор во­ює в Укра­ї­ні. На­при­клад, ми вхо­ди­мо в Гро­мад­ську ра- ду при Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри. Та­ко­жми прийня­ли звер­не­н­ня, де ви­зна­є­мо Ро­сію агре­со­ром, а «ДНР» і «ЛНР» — те­ро­ри­сти­чни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, і за­кли­ка­є­мо всі ін­ші об’ єд­на­н­ня на­ціо­наль­них мен­шин при­єд­на­ти­ся до ці­єї іні­ці­а­ти­ви і під­три­ма­ти нас.

Зви­чай­но, по­ля­ки бе­руть участь у цих по­ді­ях. На Май­да­ні за­ги­ну­ли двоє по­ля­ків — гро­ма­дян Укра­ї­ни. За­раз де­хто пі­шов по при­зо­ву, де­хто до­бро­воль­цем. Про­те ми не ма­є­мо спи­ску лю­дей поль­сько­го по­хо­дже­н­ня, які во­ю­ють на Дон­ба­сі в АТО.

По­ля­ки завжди під­три­му­ва­ли по­дії в Укра­ї­ні. І за­раз став­ле­н­ня до по­ля­ків в Укра­ї­ні на­ба­га­то лі­пше, ні­жбу­ло ко­лись.

Ми бе­ре­мо участь у сьо­го­дні­шніх по­ді­ях на схо­ді та­ко­жяк во­лон­те­ри. На­при­клад, зби­ра­ли одяг для лю­дей у зо­ні АТО. На­ші пред­став­ни­ки актив­но до­по­ма­га­ють.

«Те, що ро­бить Ро­сія, —

це ди­кість і бо­же­ві­л­ля»

Дми­тро ЛIПIРIД , го­ло­ва Ел­лін­сько­го брат­ства «Ено­ті­та», Київ:

— Гре­ки Укра­ї­ни аб­со­лю­тно не­га­тив­но став­ля­ться до то­го, що Ро­сія ане­ксу­ва­ла Крим і про­дов­жує агре­сію на Дон­ба­сі. Це про­сто бан­ди­ти. Те, що від­бу­ва­є­ться між­Укра­ї­ною і Ро­сі­єю, і те, що ро­бить Ро­сія, — це ди­кість і бо­же­ві­л­ля. Та­ке не на­сни­ло­ся б і в стра­шно­му сні.

Ду­же ба­га­то гре­ків бе­руть участь у вій­сько­вих ді­ях на схо­ді Укра­ї­ни. Ду­же ба­га­то лю­дей — із гре­цької гро­ма­ди. До сло­ва, син мо­єї при­я­тель­ки пе­ре­бу­вав у по­ло­ні в До­не­цьку. В Ки­є­ві ба­га­то охо­чих по­тра­пи­ти на схід. Ба­га­то ту­ди їзди­ли і по­їдуть ще. Все ро­би­ться для то­го, щоб звіль­ни­ти Укра­ї­ну від те­ро­ри­стів.

Ми мо­же­мо за­йма­ти­ся тіль­ки во­лон­тер­ською ді­яль­ні­стю, переконувати лю­дей, по­ясню­ва­ти, хто пра­вий, хто ви­нен. На­при­клад, у ме­не ду­же ба­га­то дру­зів і зна­йо­мих у Греції. Я мо­жу їм по­ясню­ва­ти. Адже Гре­ція й її на­се­ле­н­ня пе­ре­бу­ва­ють на бо­ці Ро­сії. Я на­ма­га­ю­ся їх переконувати у зво­ро­тно­му. Ми ду­же ба­га­то до­по­ма­га­є­мо як во­лон­те­ри. Зби­ра­ли і про­дов­жу­є­мо зби­ра­ти по мо­жли­во­сті гро­ші, ре­чі й пе­ре­да­є­мо во­лон­те­рам, щоб во­ни від­прав­ля­ли їх в АТО. По мо­жли­во­сті ми та­ко­жзби­ра­є­мо одяг — у ко­го що є.

«Се­ред етні­чних нім­ців

є во­лон­те­ри, є вій­сько­ві»

Во­ло­ди­мир ЛЕЙСЛЕ, го­ло­ва Спіл­ки нім­ців Укра­ї­ни:

— Від іме­ні Ра­ди нім­ців Укра­ї­ни ми не­о­дно­ра­зо­во під­кре­слю­ва­ли по­зи­цію, за­твер­дже­ну на З’ їзді нім­ців Укра­ї­ни: ми за єди­ну, не­по­діль­ну і мир­ну Укра­ї­ну. Як і всі тве­ре­зо ми­сля­чі гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, етні­чні нім­ці важ­ко пе­ре­жи­ва­ють ане­ксію Кри­му і агре­сію на схо­ді. З 2001 ро­ку са­ме в До­не­цькій обла­сті про­жи­ва­ло най­біль­ше етні­чних нім­ців. Ба­га­то хто з них опи­нив­ся те­пер у скла­дній си­ту­а­ції — де­я­кі ви­їха­ли на ПМП до Ні­меч­чи­ни, але біль­шість пе­ре­бу­ває за­раз в рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни як ви­му­ше­ні пе­ре­се­лен­ці — не ма­ють ні житла, ні по­стій­ної ро­бо­ти. Від се­бе за­зна­чу, що бу­ду­чи го­ло­вою Ра­ди нім­ців Укра­ї­ни, я сам є ви­му­ше­ним пе­ре­се­лен­цем із Кри­му і за­раз про­жи­ваю та пра­цюю в Ки­є­ві.

Се­ред етні­чних нім­ців, як і се­ред пред­став­ни­ків ін­ших на­ціо­наль­но­стей, є до­бро­воль­ці, є во­лон­те­ри, є офі­це­ри і слу­жбов­ці Зброй­них сил, які слу­жать в АТО. З не­дав­ніх по­дій на­ве­ду ли­ше дві — по­ка­зо­ві. Пер­ша: 12 лю­то­го в Ки­є­ві від­бу­ла­ся це­ре­мо­нія про­ща­н­ня із за­ги­блим бій­цем ба­таль­йо­ну « Свя­та Ма­рія» Ки­ри­лом Гейн­цем під по­зив­ним «Ні­мець». Гро­ма­дя­нин Ро­сії Гейнц був етні­чним нім­цем. Він за­ги­нув 10 лю­то­го під час на­сту­пу Зброй­них сил Укра­ї­ни та На­ціо­наль­ної гвар­дії. « Ні­мець » за­во­див пер­шу роз­ві­ду­валь­ну гру­пу Нац­гвар­дії в Пав­ло­піль. Ки­ри­ло всту­пив до лав ба­таль­йо­ну у ве­ре­сні ми­ну­ло­го ро­ку. Йо­го мо­ги­лу взя­ла під свою опі­ку гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція « То­ва­ри­ство нім­ців Укра­ї­ни « Ві­дер­ге­бурт » . Дру­гий ви­па­док: у сім’ ї етні­чних нім­ців із Пол­та­ви близь­ко двох мі­ся­ців то­му за­ги­нув син в АТО у скла­ді до­бро­воль­чо­го ба­таль­йо­ну. При то­му, що хло­пець був на­го­ро­дже­ний ор­де­ном, до­сі не вда­є­ться при­сво­ї­ти йо­му ста­тус «уча­сни­ка АТО». За­раз на­ша ор­га­ні­за­ція до­по­ма­гає по­до­ла­ти бю­ро­кра­ти­чні тру­дно­щі й до­сту­ка­ти­ся до по­трі­бних ка­бі­не­тів.

«Ні­хто не за­був 1956 рік...»

Га­бор САРВАШ, го­ло­ва То­ва­ри­ства куль­ту­ри львів­ських угор­ців:

— Став­ле­н­ня рі­зне. Про­те до агре­сії Ро­сії та ане­ксії Кри­му всі му­дрі лю­ди став­ля­ться не­га­тив­но. Тут одно­зна­чно. Є кіль­ка лю­дей, які ро­блять не­пра­виль­ні ви­снов­ки. Але біль­шість ми­слять тве­ре­зо і ро­зу­мі­ють, що агре­сія є агре­сі­єю. І ні­хто так са­мо не за­був 1956 рік, ко­ли від­бу­ла­ся Угор­ська ре­во­лю­ція, яку при­ду­ши­ли ра­дян­ські тан­ки. То­му це вже не впер­ше.

Ті угор­ці, яких при­зва­ли до слу­жби в ар­мії, зви­чай­но, бе­руть участь у вій­сько­вих ді­ях в зо­ні АТО. Хо­ча ба­га­то хто се­ред на­се­ле­н­ня вва­жає, що це — не їхня вій­на. То­му став­ле­н­ня до цьо­го не­о­дно­зна­чне та рі­зне.

На по­бу­то­во­му рів­ні до­по­мо­га бій­цям АТО є і се­ред угор­ців. Лю­ди зби­ра­ють ко­шти, на­да­ють рі­зну до­по­мо­гу. Але це не цен­тра­лі­зо­ва­но. Ко­жен до­по­ма­гає, чим мо­же, бо це усім бо­лить.

ФОТО КО­СТЯН­ТИ­НА ГРИ­ШИ­НА

БО­ЄЦЬ БА­ТАЛЬ­ЙО­НУ «КИЇВ-2» СНАЙ­ПЕР АМIНА ОКУ­Є­ВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.