«Гра­біж» у осо­бли­во ве­ли­ких мас­шта­бах

Про не­до­лу­гу мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку НБУ і її стра­те­гі­чні пер­спе­кти­ви

Den (Ukrainian) - - Економіка - Тро­хим КО­ВАЛЬ­ЧУК, член Ра­ди НБУ, за­слу­же­ний ді­яч на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни

Про не­до­лу­гість мо­не­тар­ної і пе­ред­усім ва­лю­тно-кур­со­вої по­лі­ти­ки свід­чить ни­ні­шня жорстка кри­зо­ва си­ту­а­ції у фі­нан­со­вій си­сте­мі кра­ї­ни. Не­про­ду­ма­не, а в чо­мусь й аван­тю­ри­сти­чне за­про­ва­дже­н­ня так зва­но­го гну­чко­го (пла­ва­ю­чо­го) кур­су грив­ні та спо­ді­ва­н­ня ке­рів­ни­цтва НБУ на « не­ви­ди­му ру­ку » рин­ку зу­мо­ви­ло пов­ну де­зор­га­ні­за­цію фі­нан­со­во-мо­не­тар­но­го ор­га­ні­зму. Пла­ва­ю­чий курс — це рин­ко­вий ін­ди­ка­тор для чі­тко унор­мо­ва­ної за­ко­но­дав­чо ста­лої та ефе­ктив­ної рин­ко­вої еко­но­мі­ки, яка спи­ра­є­ться на ді­є­зда­тні дер­жав­ні ін­сти­ту­ти. Укра­ї­на не від­по­від­ає вка­за­ним кри­те­рі­ям на­віть у мі­ні­маль­но на­бли­же­но­му кон­текс­ті. За та­ких умов від­пу­ска­н­ня ва­лю­тно-кур­со­вої по­лі­ти­ки «на во­лю» — зло­чин (від укра­їн­сько­го — чи­ни­ти зло).

При­чи­ною ни­ні­шньої фі­нан­со­вої кри­зи є без­від­по­від­аль­ність та не­про­фе­сій­ність ке­рів­ни­цтва На­ціо­наль­но­го бан­ку. До­сить влу­чно що­до про­фе­сій­но­сті ни­ні­шньо­го ке­рів­ни­цтва НБУ ви­сло­вив­ся про­фе­сор Гальчинський А.С.: «Ко­ли я чую, що НБУ не про­гно­зує ва­лю­тно­го кур­су, а ви­зна­чає тіль­ки ін­фля­цію, ме­ні стає ні­яко­во. Як­би ме­ні та­ке ска­зав мій сту­дент, він усе жи­т­тя пе­ре­скла­дав би ек­за­мен із те- орії гро­шей. Ва­лю­тний курс є основ­ним ком­по­нен­том ін­фля­цій­ної ди­на­мі­ки, як це мо­жна ігно­ру­ва­ти?»

ДІ­А­ГНОЗ

Са­ме че­рез мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку НБУ ни­ні­шня ситуація в кра­ї­ні за­свід­чує гір­ку й не­без­пе­чну оче­ви­дність — мо­не­тар­но-фі­нан­со­ва кри­за, спро во ко ва на не до лу гою ва - лют но- кур со вою по лі ти кою НБУ, зу­мов­лює й пер­ма­нен­тно про­во­кує не ми ну чість фі нан со во го де фол ту Укра­їн­ської дер­жа­ви.

Де­фол­тну си­стем­ну за­гро­зу чі­тко усві­дом­лює най­більш по­ін­фор­мо­ва­на що­до фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си ту а ції в Укра ї ні ін с ти ту - ція — Між на род ний ва лют ний фонд ( МВФ). Са ме то му її пред с - тав ни ки при му шу ють ук ра їнсь ку вла­ду, по­при без­пре­це­ден­тний ва­лю­тний го­лод, до кін­ця по­то­чно­го ро ку на рос ти ти так зва ні між на - род ні ва лют ні ре зер ви що най мен­ше до 15 млрд дол. На­га­да­є­мо, що ра хун ки віт чиз ня них ва лют них ре­зер­вів зна­хо­дя­ться в США. Та­ка оче­ви­дність є га­ран­ті­єю їх ав­то­ма­ти­чної «на­ціо­на­лі­за­ції» у ра­зі ого­ло­ше­н­ня фі­нан­со­во­го де­фол­ту.

Дій­сно, ді­ю­ча в кра­ї­ні мо­не­тар­на по­лі­ти­ка фа­кти­чно про­во­кує та зу­мов­лює не­від­во­ро­тність фі­нан­со­во­го де­фол­ту. Йо­го чин­ни­ка­ми й озна­ка­ми на сьо­го­дні є: по-пер­ше, роз­мір за­галь­но­дер­жав­но­го бор­гу (зов­ні­шньо­го і вну­трі­шньо­го) уже зна­чно пе­ре­ви­щує до­хо­дну ча­сти­ну бю­дже­ту, а ви­пла­ти на по­га­ше­н­ня бор­гів ра­зом з від­со­тка­ми пе­ре­ви­щу­ють об­ся­ги всі­єї йо­го ви­да­тко­вої ча­сти­ни; по-дру­ге, ка­та­стро­фі­чне обез­ці­не­н­ня грив­ні, яке сво­єю чер­гою зу­мо­ви­ло ре­ци­ди­ви ва­лю­тно­го ша­храй­ства та акти­ві­за­цію кри­мі­наль­но-ті­ньо­вих рин­ків; по-тре­тє, на вну­трі­шньо­му (і пе­ред­усім, спо­жив­чо­му) рин­ку бу­яє не­ке­ро­ва­на ці­но­ва ін­фля­ція; по-че­твер­те, з бан­ків­ської си­сте­ми актив­но ви­во­дя­ться за­ру­бі­жні акти­ви, і ни­ні кра­ї­ну оми­на­ють не ли­ше порт­фель­ні ін­ве­сто­ри, а на­віть спе­ку­ля­тив­ний ка­пі­тал.

Вод но час про це ду ри на дан ня ва лют них по зи чок без апе ля цій но за хи ща ють ін те ре си кре ди то ра. Кре ди ти МВФ не на ці ле ні на фі - нан­су­ва­н­ня пер­спе­ктив­них на­пря­мів ре аль ної еко но мі ки, її ви роб - ни чо го сег мен ту. Умо ви, за яких Укра ї ні на да ють ся кре ди ти, про - во­ку­ють аб­со­лю­тне зу­бо­жі­н­ня усіх верств на­се­ле­н­ня — від дер­жав­них слу­жбов­ців до пен­сіо­не­рів.

«ЛІ­КИ» ВІД МВФ

Так, якщо Укра­ї­на й отри­має у бе рез ні 10 млрд дол. від МВФ, то ле­во­ву час­тку бу­де спря­мо­ва­но на по­га­ше­н­ня кре­ди­тів і про­цен­тів по них за по­пе­ре­дні ро­ки, ре­шту бу­де від­прав­ле­но у так зва­ні між­на­ро­дні ва­лю­тні ре­зер­ви. Во­дно­час ні­хто не звер тає ува ги на оче вид ний па ра - докс: ме­мо­ран­ду­ми з МВФ (від­по­від­ні зо­бов’яза­н­ня) під­пи­сує уряд, а кош ти на ра хо ву ють ся на за ру - бі­жні ра­хун­ки НБУ. До то­го ж на­да­на в кре­дит ва­лю­та фа­кти­чно не пе­ре­ти­нає ві­тчи­зня­них кор­до­нів.

Укра­ї­на по­тра­пи­ла в мо­не­тар­ні те не та МВФ з пер ших ро ків сво­єї не за леж нос ті. Під впли вом та ре - ко мен да ці я ми за ру біж них рад ни - ків був роз роб ле ний За кон Укра ї - ни «Про На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни», не­за­ле­жність (а то­чні­ше без­кон т роль ність) яко го є без пре це - ден­тни­ми за сві­то­вою пра­кти­кою.

Ідео ло га ми та роз роб ни ка ми за­ко­ну про НБУ бу­ло взя­то до ува­ги й аб­со­лю­ти­зо­ва­но ли­ше ті по­ло­же­н­ня, де йде­ться про сво­бо­ду і не­за леж ність ЦБ. Ін­ші, не менш важ ли ві ас пек ти пра во вої рег ла - мен та ції ста ту су цен т раль но го бан­ку, фа­кти­чно бу­ли зі­гно­ро­ва­ні.

Ко жен, хто уваж но про чи тає за кон про НБУ, зро зу міє ра зю чу оче вид ність: не за леж ність цен т - раль но го бан ку Укра їнсь кої дер - жа ви є аб со лют ною. Укра їнсь кий цен­траль­ний банк за­ко­но­дав­чо от - ри мав особ ли ву ін дуль ген цію — аб со лют ну і пов ну без кон т роль - ність що до емі сій ної по лі ти ки, умов роз мі щен ня і ви ко ри стан ня зо­ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів дер­жа­ви. За кла де на в за ко ні мо дель га ран - тує «осо­бли­во­му цен­траль­но­му ор­га­ну дер­жав­но­го управ­лі­н­ня» (ст. 1) пре­ва­лю­ва­н­ня прав над обов’яз­ка­ми. НБУ не не­се най­мен­шої пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті за свою гро­шо­во-кре­ди­тну і ва­лю­тно-кур­со­ву по лі ти ку. Це є без пре це ден т ною що­до сві­то­во­го до­сві­ду пра­кти­кою.

Пар ла мент та уряд не впра ві кон т ро лю ва ти емі сій ну по лі ти ку та си­ту­а­цію із ва­лю­тни­ми ре­зер­ва­ми. Однак сус піль на від по ві даль - ність при цьо­му пе­ре­кла­да­є­ться на уряд та Вер­хов­ну Ра­ду кра­ї­ни.

До реч но на га да ти, що цен т - раль­ні бан­ки кра­їн да­ле­ко­го за­ру - біж жя фак тич но під по ряд ко ва ні Мі ніс тер ст ву фі нан сів або Держ - каз на чей ст ву і вва жа ють ся « бан - ка­ми уря­ду». Цен­траль­ні ж бан­ки кра їн- чле нів ЄС під по ряд ко ва ні Єв­ро­пей­сько­му цен­траль­но­му бан­ку. Юри­ди­чний ста­тус ЄЦБ пе­ред­ба­чає йо­го до­мі­ну­ва­н­ня над на­ціо­наль­ни­ми цен­траль­ни­ми бан­ка­ми.

Рі­зно­ви­дом акціо­нер­ної стру­кту­ри цен­траль­но­го мо­не­тар­но­го ре­гу ля то ра є Фе де ра тив на ре зер в на си­сте­ма США (ФРС). ФРС є до­сить не­за­ле­жною ін­сти­ту­ці­єю. Во­дно­час Ра­да ке­ру­ю­чих ФРС по­вин­на ко­ор­ди­ну­ва­ти свої дії з по­лі­ти­кою пре­зи­дент­ської адмі­ні­стра­ції і кон­гре­су. А емі сій ну по лі ти ку дик тує ФРС держ­ка­зна­чей­ство США.

Одні­єю з при чин си ту а ції, що ми жи­ве­мо з про­стя­гну­тою ру­кою і за ра­ху­нок пер­ма­нен­тних зов­ні­шніх по­зи­чок є та, що Укра­ї­на за­ко­но дав чо від мо ви ла ся від ви ко ри - ста­н­ня вла­сних емі­сій­них ре­сур­сів для розв’ язан ня за галь но дер жав - них про­блем.

Так, за кон про НБУ вмі щує ста­т­тю пря­мої дії (с. 54), яка за­бо­ро­няє цен­траль­но­му бан­ку на­да­ва­ти пря мі кре ди ти як у на ці о наль - ній, так і в іно­зем­ній ва­лю­ті на фі­нан су ван ня ви трат дер жав но го бюд же ту Укра ї ни. Це бу ла прин - ци по ва пе ре ду мо ва на дан ня так зва­ної до­по­мо­ги з бо­ку між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­цій.

Ана ло гіч на за бо ро на про дуб - льо­ва­на в ст. 15 (п. 2) Бю­дже­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни. А ще ра­ні­ше і За­ко­ні Укра­ї­ни «Про ре­стру­кту­ри­за­цію бор­го­вих зо­бов’язань Ка­бі­не­ту Мі ніс т рів пе ред На ці о наль ним бан ком Укра ї ни » ( № 1697- ІІІ від 20 кві­тня 2000 р.).

Вод но час сві то ва прак ти ка свід­чить про те, що емі­сій­не фі­нан­су­ва­н­ня уря­дів до­зво­ле­но без обме­жень — в Японії, Фран­ції, Ки­таї, Нор­ве­гії, Но­вій Зе­лан­дії, Па­на­мі, Пе­ру, Па­ки­ста­ні; до­зво­ле но з пев­ни­ми обме­же­н­ня­ми — Ар­ген­ти­ні, Ве ли кій Бри та нії, Іта лії, Іспа нії, Ні меч чи ні, Ні дер лан дах, Шве ції та ін­ших кра­ї­нах.

Та кож од ним із сте рео ти пів, який актив­но нав’язу­є­ться ві­тчи­зня­но­му уря­ду й по­лі­ти­ку­му, є сприй нят тя про явів ін ф ля ції як най­біль­шо­го зла, з яким не­об­хі­дно ве­сти жорс­тку бо­роть­бу. Во­дно­час ін фор ма цій но ме то дич но на гні та - єть ся емі сі є фо бія, тоб то страх ви - пус ти ти в обіг ту кіль кість на ці о - наль­них гро­шей, якої ви­ма­га­ють умо ви ре алі за ції основ них за сад еко но міч ної по лі ти ки. Та ким чи - ном за­галь­ний об­сяг не­до­бо­ру на­ціо­наль­ної гро­шо­вої ма­си, за на­ши­ми оцін­ка­ми, що­рі­чно ста­но­вить кіль­ка со­тень мі­льяр­дів гри­вень.

Сьо­го­дні­шня ін­фля­цій­на дра­ма в кра ї ні ні най мен шим чи ном не пов’ яза на з емі сі­єю грив ні. Адже грив­не­ва емі­сія жорс­тко прив’яза­на до до ла ро вих над ход жень ( зо - бов’ язань) Укра їнсь кої дер жа ви. НБУ фак тич но під жор ст ку дик - тов­ку МВФ здій­снює гро­шо­ву емі­сію. Роз­мі­ри гро­шо­вої ба­зи, тоб­то мі ні маль них роз мі рів грив не вої емі сії, ке рів ниц т во НБУ що квар - таль­но узго­джує з МВФ і то­му во­на є кри тич но мі ні маль ною. Ціл - ком за­ко­но­мір­но ко­е­фі­ці­єнт мо­не- ти­за­ції (від­но­ше­н­ня М3 до ВВП) в Укра ї ні ни ні 62%, тоб то утри чі ниж чий ніж у Гол лан дії, Іта лії, Іспа нії, Ки таї, Ні меч чи ні, Фран - ції, Японії та ін­ших кра­їн.

Сьо­го­дні в су­спіль­стві має мі­сце ко­ло­саль­на на­пру­га з грив­не­вим за без пе чен ням ре гі о нів, під при - ємств та ор га нів міс це во го са мо - вря­ду­ва­н­ня. То­му за­кли­ки окре - мих віт чиз ня них по лі ти ків змен - ши­ти грив­не­ву емі­сію є не об­ґрун­то­ва­ни­ми й не кон­стру­ктив­ни­ми.

АЛЬ­ТЕР­НА­ТИВ­НИЙ «РЕ­ЦЕПТ»

Які дії укра­їн­ської вла­ди (пе­ред­усім Вер­хов­ної Ра­ди) є не­від­кла­дни­ми?

По- пер ше, не об хід но зро зу мі - ти, що в Укра­ї­ні утвер­ди­ла­ся не­о­ко­ло­ні­аль­на мо­дель мо­не­тар­ної по­лі ти ки. Це — гір ка й не без печ на оче­ви­дність.

По-дру­ге, для Укра­ї­ни жит­тє­во важ ли во при зу пи ни ти чин ну бор - го­ву по­лі­ти­ку і за вся­ку ці­ну ро­зір­ва ти ни ніш ній бор го вий за - шморг. Якщо МВФ не по сла бить бор­го­ві те­не­та і не по­с­при­яє ре­аль­но­му розв’язан­ню бор­го­вої про­бле­ми, не за ли ша єть ся ін шо го ви хо - ду, аніж офі цій но ого ло си ти фі - нан­со­вий де­фолт.

По-тре­тє, не­від­кла­дно за­про­ва­ди­ти фі­ксо­ва­ний курс грив­ні, пе­ред­усім до до­ла­ра США. Ни­ні 45 кра­їн сві­ту до­три­му­ю­ться якраз фі­ксо­ва­но­го ва­лю­тно­го кур­су і зав­дя­ки цьо­му їх оми­ну­ла кри­за 2008 — 2009 рр. і на сьо­го­дні во­ни не ма­ють кри­ти­чної зов­ні­шньої за­бор­го­ва­но­сті.

По-че­твер­те, не­від­кла­дно вне­сти прин­ци­по­во ва­жли­ві змі­ни до За­ко­ну «Про На­ціо­наль­ний банк Укра ї ни » . Остан ні на сам пе ред, сто­су­ю­ться ста­тей 9, 42, 51, 53, 54, які за бо ро ня ють здій с ню ва ти ре - аль­ний кон­троль за мо­не­тар­ною та емі­сій­ною по­лі­ти­кою НБУ і га­ран­ту ють від сут ність не від во рот ної від­по­від­аль­но­сті ке­рів­ни­цтва НБУ за по­мил­ко­ву мо­не­тар­ну стра­те­гію.

По-п’яте, здій­сни­ти кон­кре­тні за хо ди що до де до ла ри за ції внут - рі­шньо­го рин­ку. Пе­ред­усім ва­жли­во за­бо­ро­ни­ти пра­кти­ку до­ла­ро­вих де­по­зи­тних вкла­дів та на­да­н­ня ва­лю­тних кре­ди­тів на­се­лен­ню. Во­дно­час не­об­хі­дно не на сло­вах, а на ді­лі ма­кси­маль­но ди­сци­плі­ну­ва­ти й кон­тро­лю­ва­ти пра­кти­ку ім­порт­них пре­д­оплат. Та­кож на ча­сі ско­ро­ти­ти по­вер­не­н­ня екс­порт­ної ва­лют ної ви руч ки на віт чиз ня ні те - ре­ни до 30 днів.

По-шо­сте, тер­мі­но­во прийня­ти нор ма тив но- пра во вий акт ви щої юри дич ної си ли ( за кон) « Про ва - лю­тне ре­гу­лю­ва­н­ня й ва­лю­тну по­лі ти ку в кра ї ні » , ска су вав ши на - ре­шті мо­раль­но за­ста­рі­лий Де­крет Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів 1993 р.

Пе ре лік не об хід них дій що до оздо ров лен ня мо не тар ної сфе ри мо­жна про­дов­жу­ва­ти. Однак за­по­ча­тку­ва­н­ня на­зрі­лих ре­форм у мо­не­тар­ній сфе­рі ва­жли­во здій­сни­ти не­від­кла­дно.

МАЛЮНОК АНА­ТО­ЛІЯ КА­ЗАН­СЬКО­ГО / З АР­ХІ­ВУ «Дня», 1997 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.