«Не­без­пе­ка де­ста­бі­лі­за­ції до­сить ви­со­ка»

Як Хер­сон­щи­на вже рік ре­а­гує на мас­шта­бні ви­кли­ки

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван АНТИПЕНКО, «День», Хер­сон

Якраз рік то­му Укра­ї­на зі­штов­хну­ла­ся з най­сер­йо­зні­шим на той час ви­кли­ком у но­ві­тній істо­рії — ане­ксі­єю пів­остро­ва Крим Ро­сі­єю. Ко­ли в дію бу­ло при­ве­де­но актив­ний сце­на­рій (за­хо­пле­н­ня Вер­хов­ної ра­ди АРК, ото­че­н­ня укра­їн­ських вій­сько­вих ча­стин ро­сій­ськи­ми «зе­ле­ни­ми чо­ло­ві­чка­ми», псев­до­ре­фе­рен­дум), ча­сто йшло­ся про по­ши­ре­н­ня агре­сії на ма­те­ри­ко­ву Укра­ї­ну. Екс­пер­ти го­во­ри­ли про стра­те­гі­чне зна­че­н­ня Хер­сон­ської обла­сті для за­без­пе­че­н­ня пів­остро­ва еле­ктро­енер­гі­єю, во­дою, га­зом, про­до­воль­ством. Убе­ре­зні на Хер­сон­щи­ну по­ча­ли при­бу­ва­ти пер­ші під­роз­ді­ли укра­їн­ської ар­мії, щоб від­би­ти мо­жли­вий на­пад із Кри­му. Во­дно­час у Хер­со­ні по­чав­ся не­ймо­вір­ний па­трі­о­ти­чний під­йом се­ред на­се­ле­н­ня. Що­ви­хі­дних лю­ди ви­хо­ди­ли на ба­га­то­ти­ся­чні мі­тин­ги на під­трим­ку єди­ної Укра­ї­ни. На­ма­га­н­ня не­чи­слен­них се­па­ра­ти­стів «роз­хи­та­ти» си­ту­а­цію бу­ли при­ду­ше­ні.

З ча­су, умов­но ка­жу­чи, чі­ткої про­укра­їн­ської іден­ти­фі­ка­ції Хер­со­на (яка для ба­га­тьох то­ді ста­ла не­спо­ді­ван­кою) ста­ло­ся кіль­ка ва­жли­вих по­лі­ти­чних по­дій та зру­шень у на­стро­ях гро­мад­сько­сті. З ве­ли­ким від­ри­вом на ви­бо­рах ме­ра пе­ре­міг пред­став­ник «Ба­тьків­щи­ни» Во­ло­ди­мир Ми­ко­ла­єн­ко. В обла­сті змі­ни­ло­ся двоє го­лів ОДА, на­чаль­ни­ки УМВС, про­ку­ра­ту­ри й СБУ. А під час виборів пре­зи­ден­та і пар­ла­мен­ту в ре­гіо­ні на­мі­ти­ла­ся зна­чна роз­рі­зне­ність на­стро­їв, в то­му чи­слі й се­ред де­мо­кра­ти­чно­го та­бо­ру. Хо­ча тут ста­ло зна­чно мен­ше при­хиль­ни­ків КПУі екс-ре­гіо­на­лів. Однак ті, хто сьо­го­дні го­ло­сно на­зи­ває се­бе «гро­ма­дою», пе­ре­тво­рю­ю­ться на мар­гі­наль­ну ту­сов­ку, не­до­лу­го пе­ре­тя­га­ю­чи на се­бе си­ньо-жов­ту ков­дру і від­штов­ху­ю­чи по­мір­ко­ва­них гро­ма­дян. Дав­но не є се­кре­том і кон­флікт між обла­сною та мі­ською вла­дою че­рез ба­жа­н­ня го­ло­ви ОДА Ан­дрія Пу­ті­ло­ва ма­ти біль­ше впли­ву на Хер­сон. В цей час у мі­сце­вих ра­дах за­ли­ши­ла­ся біль­шість від ко­ли­шніх ре­гіо­на­лів і ко­му­ні­стів, які кон’юн­ктур­но го­ло­су­ють за «вша­ну­ва­н­ня пам’яті Не­бе­сної Со­тні», але при­три­ма­ли ре­ван­шист­ські на­строї до на­сту­пних виборів. Ба­га­тьох ме­шкан­ців Хер­сон­щи­ни об’єд­нав во­лон­тер­ський рух і під­трим­ка пе­ре­се­лен­ців. Але для одних це ста­ло ча­сти­ною жи­т­тя, для ін­ших — мо­жли­ві­стю ви­гі­дно «за­сві­ти­ти­ся» на пер­спе­кти­ву.

Отож, що змі­ни­ло­ся за цей час у Хер­со­ні? В пе­рі­од оку­па­ції Кри­му ми по­ка­за­ли, що не хо­че­мо в Ро­сію. Але чи на­мі­ти­ли ба­че­н­ня то­го, якою тут має бу­ти Укра­ї­на? Чи є но­ві облич­чя і лі­де­ри в мі­сце­вій по­лі­ти­ці? На­скіль­ки впо­ра­ли­ся зі ста­ту­сом при­кор­дон­но­го ре­гіо­ну? Про це «День» за­пи­тав у мі­сце­вих екс­пер­тів.

«НА НАС ЧЕ­КА­ЮТЬ «ФАСАДНІ» ЗМІ­НИ»

Ка­те­ри­на ГАНДЗЮК, де­пу­тат Хер­сон­ської мі­ської ра­ди:

— Хер­сон­щи­на ні­ко­ли не бу­ла за­ко­но­дав­цем по­лі­ти­чної мо­ди в Укра­ї­ні. У нас не­має сво­єї по­лі­ти­чної шко­ли і лі­де­рів все­укра­їн­сько­го мас­шта­бу. Єди­ний, хто про­зву­чав у за­галь­но­дер­жав­но­му ін­фо­про­сто- рі, — хер­сон­ська ко­ман­да в «Укр­обо­рон­про­мі», й та ста­ла ві­до­мою зав­дя­ки сум­нів­ним обо­руд­кам. Вра­хо­ву­ю­чи це, Хер­сон­щи­на є ду­же за­ле­жною від все­укра­їн­ських по­лі­ти­чних тен­ден­цій. Упо­ві­трі від­чу­ва­є­ться смо­рід на­сту­пних мі­сце­вих виборів, і то­му ста­рі по­лі­ти­чні фі­гу­ри Хер­сон­щи­ни на­ма­га­ю­ться при­ла­шту­ва­ти­ся в но­вих си­лах, пе­ред­усім пар­ла­мент­ських. Оскіль­ки Хер­сон­щи­на не на­ле­жить до еле­кто­раль­но ці­ка­вих те­ри­то­рій, фор­му­ва­н­ня спи­сків пар­тій до­ру­чать будь-ко­му, хто до­бре «вмо­ти­вує» цен­траль­ні шта­би. Це озна­чає, що, як і Вер­хов­ну Ра­ду, нас че­ка­ють «фасадні» змі­ни: осто­ги­длі облич­чя мі­сце­вих по­лі­ти­ка­нів одя­гну­ться в но­ві ко­льо­ри, а от­же, які­сний склад мі­сце­вих рад кра­щим не ста­не. Це міг би змі­ни­ти силь­ний ке­рів­ник ОДА, про­те оскіль­ки ре­гіон наш при­кор­дон­ний з усі­ма пов’яза­ни­ми з цим про­бле­ма­ми, сю­ди ні­хто зі зна­ко­вих фі­гур їха­ти не хо­че, а от­же — нас і да­лі шо­ку­ва­ти­ме па­рад не­про­фе­сіо­на­лів і лю­дей із тем­ною біо­гра­фі­єю на чо­лі обла­сті.

Що­до мі­ської вла­ди в Хер­со­ні, то на фо­ні фей­ко­вої де­цен­тра­лі­за­ції й за­галь­но­го зу­бо­жі­н­ня її та­кож че­ка­ють скла­дні ча­си, шля­хи по­до­ла­н­ня яких в умо­вах кри­зи до­сі не­ві­до­мі. Без­глу­зда бо­роть­ба мі­сце­вих по­лі­ти­чних грав­ців як від­дзер­ка­ле­н­ня по­дій на сто­ли­чній по­лі­ти­чній аре­ні мо­же ма­ти ду­же не­без­пе­чні на­слід­ки. Кон­со­лі­да­ції сил не пе­ред­ба­ча­є­ться, лю­ди та гро­мад­ські акти­ві­сти пе­ред­ба­чу­ва- но роз­ча­ро­ва­ні, бо швид­ких змін не ста­ло­ся, або во­ни ста­ли­ся не за їхнм сце­на­рі­єм. От­же, шан­си на де­ста­бі­лі­за­цію по­лі­ти­чної об­ста­нов­ки ін­ши­ми за­ці­кав­ле­ни­ми грав­ця­ми до­сить ви­со­кі.

Ме­ні скла­дно су­ди­ти про «гро­мад­ське се­ре­до­ви­ще». Май­дан по­ка­зав йо­го не­спро­мо­жність до дій, бо всю ор­га­ні­за­цій­ну ча­сти­ну хер­сон­сько­го май­да­ну про­во­ди­ли «не­си­стем­ні» акти­ві­сти. Хер­сон­ський тре­тій се­ктор ви­явив­ся миль­ною буль­ба­шкою, яка не­зда­тна впли­ва­ти на по­дії в по­лі­ти­чно­му жит­ті. На жаль, ста­рий тре­тій се­ктор з йо­го ба­жа­н­ням зби­ра­ти кру­глі сто­ли і екс­пер­тні гру­пи, які за­зви­чай за­кін­чу­ю­ться ні­чим, втя­гнув у се­бе й но­вих акти­ві­стів, ка­на­лі­зу­вав­ши їхню енер­гію. Вся на­дія на за­галь­ну гро­мад­ську актив­ність су­спіль­ства, бо на рі­зні гро­мад­ські ра­ди на­дії дав­но не­має. Лю­ди з ко­гні­тив­ним про­фі­ци­том на­ма­га­ю­ться три­ма­ти­ся по­да­лі від по­збав­ле­них сен­су чи­слен­них за­сі­дань і обго­во­рень.

«МАС­ШТА­БНО­ГО БУ­ДІВ­НИ­ЦТВА УКРІ­ПЛЕ­НИХ ЛІ­НІЙ ЧИ ВІЙ­СЬКО­ВИХ БАЗ НЕ СТА­ЛО­СЯ»

Во­ло­ди­мир МОЛ­ЧА­НОВ, по­лі­ти­чний ек­сперт ХОО КВУ:

— Не по­ді­ляю за­галь­но­го опти­мі­зму що­до « не хо­че­мо тут Ро­сію». Справ­ді, рік то­му, на за­галь- ний по­див, мі­сце­вий « рус­ский мир» ви­явив­ся пши­ком із де­ся­тка не­аде­ква­тів із де­фі­ци­том гро­шей, яких їм ви­ста­чи­ло ли­ше на кіль­ка за­во­зів ті­ту­шок. Але біль­шість хер­сон­ців не ста­ли пе­ре­ко­на­ни­ми укра­їн­ця­ми. Хтось обме­жу­є­ться ку­хнею, по­си­ла­ю­чи про­ме­ні лю­бо­ві «бан­де­рів­цям», хтось щи­ро обу­рив­ся ро­сій­ською агре­сі­єю, але за­раз жа­лі­бно пи­тає: «А мо­же, кра­ще зда­ти­ся, щоб цей без­кі­не­чний жах скін­чив­ся? » До­дає не­га­ти­ву по­ве­дін­ка прав­ля­чо­го ре­жи­му. Ми на­зва­ли Май­дан Ре­во­лю­ці­єю Гі­дно­сті, але не ви­тра­ви­ли « рус­ский мир » із міз­ків. А це — не ма­трьо­шки і ба­ла­лай­ки, це якраз від­су­тність гі­дно­сті.

Пе­ре­мо­га на ви­бо­рах мі­сько­го го­ло­ви Хер­со­на по­пу­ліст­ської ко­ман­ди « Ба­тьків­щи­ни » і при­зна­че­н­ня го­ло­вою ОДА пред­став­ни­ка бі­зне­со­во- бю­ро­кра­ти­чно­го « Уда­ру » при­зве­ли до тра­ди­цій­но­го про­ти­сто­я­н­ня між мі­ською і обла­сною вла­дою. Обла­сна де­мон­струє не­хту­ва­н­ня гро­мад­ською дум­кою, мі­ська — ли­ше де­мон­стра­тив­но до неї при­слу­ха­є­ться. Як при­клад — гро­мад­ське обго­во­ре­н­ня мі­сько­го бю­дже­ту. Вла­да по­го­ди­ла­ся на ча­сти­ну про­по­зи­цій що­до змі­ни ко­ру­пцій­но не­без­пе­чних ви­трат. Той факт, що бю­джет не­сти­му­лю­ю­чий, а в умо­вах де­валь­ва­ції й не­від­во­ро­тно­го па­ді­н­ня об­ся­гів тор­гів­лі й ви­ро­бни­цтва — не­ви­ко­ну­ва­ний, за­ли­ши­ло­ся по­за ува­гою. Зві­сно, про­де­мон­стро­ва­на ко­му­ні­ка­ція за­ли­шає мо­жли­вість на­сту­пно­го ра­зу удо­ско­на­ли­ти вза­є­мо­дію.

При­кор­дон­ний ста­тус до­дав ре­гіо­ну не­ве­ли­ко­го до­хо­ду від дер­жав­но­го фі­нан­су­ва­н­ня но­во­ство­ре­них уста­нов та від ко­ру­пцій­ної скла­до­вої в їхній ро­бо­ті. Мас­шта­бно­го бу­дів­ни­цтва укрі­пле­них лі­ній чи вій­сько­вих баз не ста­ло­ся. За­те не­га­ти­ву чи­ма­ло. Пер­ший — змен­ше­н­ня ту­ри­сти­чно­го по­то­ку. Дру­гий — не­га­тив­ний пси­хо­ло­гі­чний ефект для на­се­ле­н­ня, яке спіл­ку­є­ться з крим­ча­на­ми і чує про еко­но­мі­чні пе­ре­ва­ги оку­па­ції. Зві­сно, не для всіх, але пен­сіо­не­ри і бю­дже­тни­ки — по­ло­ви­на до­ро­сло­го на­се­ле­н­ня. Важ­ко по­ясни­ти лю­ди­ні, чия адре­са «со­вє­цький со­юз», чим Укра­ї­на (в її ро­зу­мін­ні — По­ро­шен­ко, Яце­нюк etc) кра­ща за Пу­ті­на. Єди­ною мо­жли­ві­стю по­кра­щи­ти рі­вень жи­т­тя є по­гір­ше­н­ня йо­го там. А це — до­сту­пне для дер­жав­ної вла­ди і її обла­сної гіл­ки бло­ку­ва­н­ня не тіль­ки пе­ре­мі­щень при­ва­тних осіб, а й то­ва­рів, зокре­ма во­ди й еле­ктро­енер­гії. На жаль, го­ру взяв «тор­га­ше­ський» під­хід. Я не впев­не­ний, що дум­ка про не­об­хі­дність пов­ної бло­ка­ди оку­по­ва­них те­ри­то­рій роз­ді­ля­є­ться біль­ші­стю укра­їн­ців, але во­на має мі­сце і по­ши­рю­є­ться зокре­ма впли­во­ви­ми укра­їн­ськи­ми крим­ча­на­ми. А ми вже зна­є­мо, що чим дов­ше ігно­ру­ва­ти гро­мад­ську дум­ку, тим з біль­шою енер­гі­єю во­на по­тім ви­бу­хне.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.