Кон­курс ім. Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця від­бу­де­ться. Але — за рік

Юрій ЗІЛЬБЕРМАН: «Са­ме ім’я ви­да­тно­го пі­а­ні­ста ХХ сто­лі­т­тя на­стіль­ки при­ва­бли­ве, що мо­ло­ді му­зи­кан­ти Зем­лі завжди пра­гну­ти­муть до нас!»

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПО­ЛІ­ЩУК, «День»

«День» звер­нув­ся з про­ха­н­ням до Пре­зи­ден­та Між­на­ро­дно­го бла­го­дій­но­го фон­ду кон­кур­су Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця, ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра Між­на­ро­дно­го кон­кур­су мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця роз’ясни­ти си­ту­а­цію. Річ у тім, що юві­лей­ний, X Мі­жна­ро­дний кон­курс мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця (се­ре­дня і стар­ша гру­пи) мав від­бу­ти­ся ще 2014 ро­ку, але по­дії на Май­да­ні вне­сли ко­ре­кти­ви, і це твор­че зма­га­н­ня пе­ре­не­сли на ни ніш ню вес ну. Дня ми ( на сай ті horowitzv.org) з’яви­ло­ся по­ві­дом­ле­н­ня, що Кон­курс ска­со­ву­є­ться. Так, ча­си сьо­го­дні важ­кі й фа­кти­чно на­ша кра­ї­на зна­хо­ди­ться в ста­ні вій­ни, дер­жа­ва не має ко­штів про­во­ди­ти мас­шта­бні між­на­ро­дні акції... У Юрія Абра­мо­ви­ча бу­ла ідея пе­ре­не­сти це муз­зма­га­н­ня до Гру­зії, Іта­лії або до Ні­меч­чи­ни. Як ви­рі­шу­є­ться це пи­та­н­ня?

— Мо­жли­во, до­ки по­лі­ти­чна ситуація в Укра­ї­ні не ста­бі­лі­зу­є­ться, вар­то вне­сти змі­ни до по­ло­же­н­ня про Кон­курс і не прив’язу­ва­ти йо­го до кон­кре­тно­го мі­сця — Ки­є­ва?

— Ми­ну­ло­го, 2014 р. Х Кон­курс бу­ло пе­ре­не­се­но на кві­тень 2015 р. дій­сно че­рез те, що в цен­трі мі­ста бу­ла без­ліч на­ме­тів і про­хід від ме­тро «Хре­ща­тик» до На­ціо­наль­ної фі­лар­мо­нії Укра­ї­ни пред­став­ляв скла­дність для іно­зем­ців (а допу­ще­но до кон­кур­су бу­ло 64 уча­сни­ки з 26 кра­їн сві­ту). Пе­ред­усім пи­та­н­ня пе­ре­не­се­н­ня кон­кур­су бу­ло обго­во­ре­но в Де­пар­та­мен­ті куль­ту­ри мі­ста й Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри Укра­ї­ни. Ро­зу­мі­ю­чи при­чи­ну за­не­по­ко­є­н­ня Ди­ре­кції кон­кур­су, оби­два ві­дом­ства одно­зна­чно бу­ли за пе­ре­не­се­н­ня кон­кур­су на рік. По­тім Ди­ре­кція кон­кур­су звер­ну­ла­ся до ке­рів­ни­цтва Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів із про­ха­н­ням роз­гля­ну­ти мо­жли­вість пе­ре­не­се­н­ня йо­го про­ве­де­н­ня на один рік, тоб­то на кві­тень 2015 ро­ку.

Слід по­ясни­ти, що пе­ре­не­се­н­ня кон­кур­су-чле­на Все­сві­тньої фе­де­ра­ції за Ста­ту­том обго­во­рю­є­ться Ра­дою і при­йма­є­ться ли­ше то­ді, якщо в час, на який пе­ре­но­си­ться кон­курс, в най­ближ­чих до ньо­го кра­ї­нах не­має му­зи­чно­го кон­кур­су та­кої са­мої но­мі­на­ції (у на­шо­му ви­пад­ку — фор­те­пі­а­но). Нам, тоб­то, Ди­ре­кції Між­на­ро­дно­го кон­кур­су мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця, по­ща­сти­ло: 2015 ро­ку про­во­ди­ться ба­га­то пре­сти­жних фор­те­пі­ан­них кон­кур­сів Ко ро ле ви Єли за ве ти в Брюс се лі (Бель­гія), Фер­руч­чо Бу­зо­ні в Боль­ца­но (Італія), Л. Бе­тхо­ве­на в Бон­ні (ФРН), Шо­тланд­ський кон­курс пі­а­ні­стів у Гла­зго, Ха­ма­ма­тцу в Японії, Па­ло­ми О’Ші в Сан­тан­де­рі (Іспа­нія), Кла­ри Ха­скіл у Швей­ца­рії, Ф. Шо­пе­на у Вар­ша­ві (Поль­ща), Мель­бурн­ський кон­курс пі­а­ні­стів в Ав­стра­лії, П. Чай­ков­сько­го в Мо­скві. Але всі во­ни (!) не «при­па­да­ють» на кві­тень, то­му від­по­відь Все­сві­тньої фе­де­ра­ції бу­ла по­зи­тив­ною. На­став гру­день 2014 р., і по­трі­бно бу­ло ви­рі­шу­ва­ти: чи зу­мі­є­мо ми про­ве­сти кон­курс у кві­тні 2015 ро­ку. Як ми всі пам’ята­є­мо, ще во­се­ни по­дії спри­йма­ли­ся тро­хи іна­кше, і зда­ва­ло­ся, що всі не­при­єм­но­сті за­кін­ча­ться ще до зи­ми. Але...

Вже за­раз ясно, що пов­но­цін­не про­ве­де­н­ня Між­на­ро­дно­го кон­кур­су про­сто не­мо­жли­ве з ба­га­тьох при­чин. Так вва­жа­ють і в Де­пар­та­мен­ті куль­ту­ри мі­ста й у Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри Укра­ї­ни. 16 лю­то­го я отри­мав від­по­відь Ге­не­раль­но­го се­кре­та­ря Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів Ма­рі­ан­ни Грен­віг на мій за­пит що­до по­втор­но­го пе­ре­не­се­н­ня кон­кур­су В. Го­ро­ви­ця. Ра­да фе­де­ра­ції зно­ву до­зво­ли­ла пе­ре­не­се­н­ня кон­кур­су, вра­хо­ву­ю­чи скла­дну си­ту­а­цію в на­шій кра­ї­ні.

Що­до пи­та­н­ня про про­ве­де­н­ня кон­кур­су не в Ки­є­ві. Одно­ра­зо­во мо­жна бу­ло б за­мі­ни­ти мі­сто або кра­ї­ну про­ве­де­н­ня, але бу­де­мо все-та­ки по­слі­дов­ні: Кон­курс пам’яті най­ви­да­тні­шо­го пі­а­ні­ста всіх ча­сів Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця мо­же про­во­ди­ти­ся або в Ки­є­ві, де він народився, на­вчав­ся, де роз­кві­тнув йо­го ге­ній, або в Нью-Йор­ку, де він про­жив 49 ро­ків до са­мої смер­ті.

Одно­ра­зо­во мо­жна бу­ло б за­мі­ни­ти мі­сто або кра ї ну про ве ден ня, але бу де мо все- та ки по слі - дов ні: Кон курс пам’ яті най ви дат ні шо го пі аніс та всіх ча сів Во ло ди ми ра Го ро ви ця мо же про во ди - ти ся або в Ки є ві, де він на ро див ся, на вчав ся, де роз квіт нув йо го ге ній, або в Нью- Йор ку, де він про жив 49 ро ків до са мої смер ті

— Дво­рі­чна па­у­за мо­же на­шко­ди­ти та­ко­му по­че­сно­му Кон­кур­су, що вхо­дить до фе­де­ра­ції WFIMC? З одно­го бо­ку, про ньо­го за­бу­ва­ють пі­а­ні­сти, а з ін­шо­го — ре­пу­та­ція, як пре­сти­жно­го му­зи­чно­го зма­га­н­ня, теж стра­ждає, оскіль­ки уча­сни­ки по­бо­ю­ю­ться їха­ти до кра­ї­ни, де не­ста­біль­на ситуація?

— Ми обго­во­рю­ва­ли це пи­та­н­ня з по­пе­ре­днім мі­ні­стром куль­ту­ри Укра­ї­ни Єв­ге­ном Ни­щу­ком. Пе­ре­гля­да­ю­чи веб­сай­ти мі­ні­стерств за­кор­дон­них справ рі­зних кра­їн сві­ту, дій­сно на­тра­пля­єш на ре­ко­мен­да­ції гро­ма­дя­нам цих кра­їн «пе­ре­гля­ну­ти свої пла­ни по­до­ро­жей, якщо во­ни пов’яза­ні з Укра­ї­ною». На­пев­но, мо­жли­во, бу­ли б від­мо­ви з бо­ку уча­сни­ків...

Однак, по­вір­те, не ли­ше в цьо­му при­чи­ни. Кон­курс Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця — це ще й свя­то! Це свя­то му­зи­ки! Юно­сті! На­тхне­н­ня! Та­лан­ту! Ну яке за­раз мо­же бу­ти свя­то?

А вже сто­сов­но «за­бу­ва­н­ня про ньо­го» — не вар­то на­віть го­во­ри­ти про це! Те­ле­фон і еле­ктрон­на по­шта у нас завжди «роз­жа­ре­ні». При­їдуть! Обов’яз­ко­во при­їдуть. Са­ме ім’я най­ви­да­тні­шо­го пі­а­ні­ста ХХ сто­лі­т­тя є на­стіль­ки при­ва­бли­вим, що мо­ло­ді му­зи­кан­ти Зем­лі завжди пра­гну­ти­муть при­їха­ти до нас!

— Кон­курс пам’яті В. Го­ро­ви­ця мо­жуть ви­клю­чи­ти з чле­нів Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів (WFIMC)? Якщо ми втра­ти­мо та­кий пре­сти­жний бренд, то, на ваш по­гляд, скіль­ки ча­су до­ве­де­ться йо­го від­нов­лю­ва­ти?

— На­пев­но, ба­га­то ро­ків. Адже Кон­курс В. Го­ро­ви­ця по­да­вав за­яв­ки на вступ до Все­сві­тньої фе­де­ра­ції з 1996 ро­ку, а Ге­не­раль­на Асам­блея фе­де­ра­ції прийня­ла кон­курс в чле­ни фе­де­ра­ції ли­ше 2004 ро­ку. Ві­сім ро­ків (!) нам від­мов­ля­ли. Слід за­зна­чи­ти, що за­яв­ки на вступ до фе­де­ра­ції роз­гля­да­ю­ться пі­сля ре­тель­но­го ви­вче­н­ня до­ку­мен­тів трьо­ма при­зна­че­ни­ми Асам­бле­єю екс­пер­та­ми, по­тім во­ни на­да­ють ви­снов­ки: чи від­по­від­ає кон­курс-за­яв­ник ви­мо­гам Ста­ту­ту Фе­де­ра­ції. І ли­ше пі­сля цьо­го пи­та­н­ня ви­но­си­ться на Ге­не­раль­ну Асам­блею. Але й там, якщо бу­де хоч один голос про­ти, — не при­ймуть. Все­сві­тня фе­де­ра- ція — ін­сти­тут елі­тар­них кон­кур­сів. Ба­чте, сьо­го­дні в сві­ті со­тні ти­сяч кон­кур­сів, ли­ше у нас (в Укра­ї­ні) — ти­ся­чі! У ко­жній му­зи­чній шко­лі, в ко­жно­му клу­бі, на ко­жно­му ка­на­лі ТБ.

Все­сві­тня фе­де­ра­ція для то­го й існує, щоб збе­рі­га­ти «чи­сто­ту» справ­жньо­го му­зи­чно­го зма­га­н­ня, щоб ви­клю­чи­ти ко­мер­цій­ний ха­ра­ктер кон­кур­сів-одно­де­нок, щоб ви­во­ди­ти по-справ­жньо­му та­ла­но­ви­тих му­зи­кан­тів у кон­цер­тний світ, щоб ви­клю­чи­ти упе­ре­дже­ність, ре­клам­ність, по­верх­не­вість, бре­хню, кон’юн­кту­ру, ко­ру­пцію й ін­ші не­га­тив­ні яко­сті, яки­ми, на жаль, грі­шать 99% за­хо­дів, що «шу­ка­ють та­лан­ти».

— На ра­зі Ди­ре­кція Кон­кур­су пла­нує про­ве­де­н­ня у кві­тні 2016 р. Між­на­ро­дно­го кон­кур­су в се­ре­дній та мо­лод­шій гру­пах, а та­кож «Го­ро­виць — дебют». Але для конкурсантів ко­жен рік ва­жли­вий!

— Так. Кон­це­пцію бу­ло пе­ре­гля­ну­то. За­пев­няю вас, да­ло­ся це важ­ко. Про­те ми ро­зу­мі­є­мо, що світ змі­ню­є­ться із ча­сом. По­трі­бно від­по­від­а­ти ча­со­ві...

Це до сло­ва. На­справ­ді, при­га­дай­те, що на від­бір­ко­вих ту­рах, які про­во­ди­ли­ся в Ки­є­ві до дру­го­го і тре­тьо­го кон­кур­су (1997, 1999 рр.), в мо­лод­шій гру­пі уча­сни­ків бу­ва­ло до ста осіб! При­то­му, що до­пу­ска­ли до кон­кур­су — не біль­ше 25! Не за­бу­вай­те, що це бу­ло ще в ми­ну­ло­му сто­літ­ті, ко­ли пре­стиж про­фе­сії му­зи­кан­та був ще ду­же ви­со­кий! З ко­жним ро­ком ма­лень­ких пі­а­ні­стів ста­ва­ло все мен­ше й мен­ше. Вже до кін­ця пер­шо­го де­ся­ти­лі­т­тя на­шо­го сто­лі­т­тя чи­сло за­явок уча­сни­ків ві­ком від 9 до 14 ро­ків ле­две до­ся­га­ло 20. То­му на­ми, Ди­ре­кці­єю кон­кур­су, бу­ло прийня­то рі­ше­н­ня про при­єд­на­н­ня «се­ре­дньої гру­пи» (14—19) до «мо­лод­шої гру­пи» (9—14), а «стар­шу гру­пу» (16—33) про­во­ди­ти окре­мо. Та­ким чи­ном, ми слу­ха­ти­ме­мо один рік юних му­зи­кан­тів від 9 до 19 ро­ків, а на­сту­пно­го ро­ку — про­фе­сіо­на­лів від 16 до 33 ро­ків. Ду­ма­є­мо, що це по­лег­шить і ро­бо­ту жу­рі, оскіль­ки оці­ню­ва­ти юна­цьку та про­фе­сій­ну гру одно­ча­сно, пред­став­ля­ло зна­чну скла­дність, на­віть для та­ких ви­да­тних пі­а­ні­стів, які за­про­шу­ва­ли­ся Кон­кур­сом В. Го­ро­ви­ця.

А ось що­до ва­шої фра­зи: «Але для конкурсантів ко­жен рік ва­жли­вий!», я мо­жу ска­за­ти, що на­ми бу­ло прийня­то рі­ше­н­ня про про­ве­де­н­ня 2016 ро­ку са­ме мо­лод­шої та се­ре­дньої гру­пи, оскіль­ки остан­нє зма­га­н­ня для них про­во­ди­ло­ся 2013 ро­ку.

— Чи бу­дуть згор­ну­ті ін­ші про­е­кти Між­на­ро­дно­го бла­го­дій­но­го фон­ду кон­кур­су Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця, зокре­ма, «Лі­тня ака­де­мія», фе­сти­ва­лі «Вір­ту­о­зи пла­не­ти» та «Ки­їв­ські лі­тні му­зи­чні ве­чо­ри»?

— «Згор­та­ти» ми ні­чо­го не пе­ред­ба­ча­ли. Про­сто так ста­ло­ся, що, на­при­клад, «Ки­їв­ські лі­тні му­зи­чні ве­чо­ри», тоб­то кон­цер­ти в су­бо­ту та не­ді­лю в мі­сько­му пар­ку на­шої сто­ли­ці, які ма­ли більш ніж сто­лі­тню істо­рію, ра­птом ви­яви­ли­ся не по­трі­бні мі­ській вла­ді. Адже на цьо­му фе­сти­ва­лі, що три­вав упро­довж 17 ро­ків, ви­сту­па­ли со­лі­сти із со­ро­ка чо­ти­рьох кра­їн сві­ту, гра­ли ор­ке­стри Ки­є­ва, Чер­ні­го­ва, Кра­ко­ва, Ві­дня, Фі­ла­дель­фії; ви­сту­па­ли хо­ри США, Ка­на­ди, Укра­ї­ни, Ро­сії, Фран­ції. До­сі отри ма­є­мо ли­сти з про хан ня­ми прийня ти со­лі­стів і ан­сам­блі з рі­зних кра­їн сві­ту. На ра­зі вві­чли­во пе­ре­но­си­мо їх ви­сту­пи. Хто­зна?

Сто­сов­но на­шо­го уні­каль­но­го фе­сти­ва­лю «Вір­ту­о­зи пла­не­ти», то ці дій­сно ду­же ці­ка­ві по­дії ві­дбу­ли­ся ли­ше в 2007— 2010 рр., і нав­ряд чи по­вто­ря­ться — вже ду­же не­ре­аль­но, а за­раз май­же не­мо­жли­во шу­ка­ти спон­со­рів. Хо­ча й шко­да. На ра­зі на сві­ті не існує ні­чо­го по­ді­бно­го. Адже цей фе­сти­валь уні­каль­ний тим, що про­тя­гом двох-трьох ве­чо­рів у кон­цер­тах гра­ли ли­ше пе­ре­мож­ці най­біль­ших му­зи­чних кон­кур­сів сві­ту (ли­ше федеральних кон­кур­сів). Тоб­то, він не­мов­би пре­зен­ту­вав ки­я­нам зріз то­го най­яскра­ві­шо­го й най­та­ла­но­ви­ті­шо­го, що ста­ло­ся в сві­ті за остан­ній рік.

«Лі­тня му­зи­чна Ака­де­мія кон­кур­су В. Го­ро­ви­ця» — за­ня­т­тя мо­ло­ді з кра­щи­ми пе­да­го­га­ми і кон­цер­тан­та­ми не про­во­ди­ла­ся ли­ше то­рік. Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що в кін­ці червня — на по­ча­тку ли­пня цьо­го ро­ку до нас зно­ву при­їдуть (ну, мо­жли­во, іно­зем­ців бу­де мен­ше, але ж ва­жли­ві­ше, щоб на­ші ді­ти мо­гли за­йма­ти­ся).

— Кон­курс Го­ро­ви­ця ви­рі­зня­ло те, що орг­ко­мі­тет сте­жив за сво­ї­ми ла­у­ре­а­та­ми, під­три­му­вав їх, ви­пу­ска­ли­ся за­пи­си ви­сту­пів, ор­га­ні­зо­ву­ва­ли­ся га­стро­лі... Нев­же все це зни­кне?

— Зви­чай­но, Кон­курс В. Го­ро­ви­ця від­рі­зняв­ся тим, що на­ші ла­у­ре­а­ти да­ва­ли кон­цер­ти в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту. Якщо під­ра­ху­ва­ти їхню кіль­кість, то стає тро­хи ні­яко­во: «Нев­же ми зумі­ли все це ор­га­ні­зу­ва­ти?». Ма­буть, по­зна­ча­ло­ся ба­жа­н­ня пе­ре­вер­ши­ти, хо­ча якраз це бу­ло пра­кти­чно не­мо­жли­во. Та­кі кон­кур­си як Ве­на Клай­бер­на, Ко­ро­ле­ви Єли­за­ве­ти, Кон­курс пі­а­ні­стів в Лід­сі й ін­ші по­ді­бні дав­но ма­ють свій ме­не­джмент. Ла­у­ре­а­ти отри­му­ють чу­до­ву мо­жли­вість га­стро­лю­ва­ти по всьо­му сві­ту (і, ска­жі­мо скром­но, за­ро­бля­ти чи­ма­лі су­ми), а ми по­рів­ня­но мо­ло­дий кон­курс (всьо­го 20 ро­ків). І все-та­ки, на­ші пі­а­ні­сти гра­ли в Кар­не­гі-хо­лі (Нью-Йорк), в Па­ла­ці На­цій (Же­не­ва), ЮНЕСКО (Па­риж), Аро­нофф-Центр (Цин­ци­нат­ті), за­лі А. Кор­то (Па­риж), Ве­ли­ко­му за­лі Мо­сков­ської кон­сер­ва­то­рії (Мо­сква), Яма­ха на Гін­дзі (То­кіо) й ін­ших, мо­жли­во, менш ві­до­мих за­лах Укра­ї­ни, Аме­ри­ки, Фран­ції, Ки­таю, Ні­меч­чи­ни, Че­хії, Угор­щи­ни, Іта­лії, Фін­лян­дії, Японії, Ав­стра­лії, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Хор­ва­тії, Сло­вач­чи­ни, Ізра­ї­лю, Гру­зії, Бі­ло­ру­сі, Греції... Всіх, на­пев­но, і не пам’ятаю, на­звав ли­ше ті, де бу­ва­ли чле­ни мо­єї Ди­ре­кції і я сам.

Остан­ні­ми ро­ка­ми мі­ська вла­да, а са­ме во­ни на­да­ва­ли нам мо­жли­вість ор­га­ні­зо­ву­ва­ти кон­цер­ти ла­у­ре­а­тів, зов­сім від­мо­ви­ли­ся від фі­нан­су­ва­н­ня кон­кур­су й усіх за­хо­дів, пов’яза­них із ним (не­зва­жа­ю­чи на те, що во­ни бу­ли йо­го за­снов­ни­ка­ми). Ду­маю, що якщо нас ви­клю чать з Все світ ньої фе де ра ції, то швид­ше вна­слі­док то­го, що на­ші пе­ре­мож­ці не отри­му­ють кон­цер­тів. Ра­ні­ше хо­ча б був фе­сти­валь «Ки­їв­ські лі­тні му­зи­чні ве­чо­ри», і ме­ні, хоч і на­си­лу, але вда­ва­ло­ся ор­га­ні­зо­ву­ва­ти кон­цер­ти на фе­сти­ва­лі пе­ре­мож­ців ін­ших кон­кур­сів, тим са­мим отри­му­ю­чи в обмін кон­цер­ти в рі­зних кра­ї­нах. За­раз — ні­чо­го...

По­ди­ви­мось, мо­жли­во, все на­ла­го­ди­ться, ста­не на мі­сця, і ми зно­ву ста­не­мо на но­ги. По­ки не зне­ві­рю­є­мо­ся....

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.