Ка­ї­но­ве клей­мо

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

Бі­блій­на історія про пер­ше лю­ди­но­вбив­ство ви­гля­да­є­за су­ча­сни­ми мір­ка­ми вкрай на­їв­но. Ка­їн убив бра­та сво­го Аве­ля від до­са­ди, що Го­сподь від­ки­нув йо­го да­ри, від­дав­ши пе­ре­ва­гу над ни­ми да­рам Аве­ля. А на за­пи­та­н­ня Го­спо­да, де, мов­ляв, Ка­ї­не, твій брат Авель, не­згра­бно ухи­лив­ся від від­по­віді, по­слав­шись на те, що не сто­рож він бра­то­ві сво­є­му.

Ситуація бу­ла б зов­сім ін­шою, як­би в Ка­ї­на бу­ли свої ЗМІ, під­кон­троль­на йо­му ка­ї­но­ва пре­са. Пра­ців­ни­ки ка­ї­но­вої пре­си ра­зом з екс­пер­та­ми тут же зро­би­ли б ана­ліз убив­ства, з яко­го ви­пли­ва­є­не­с­про­стов­ний ви­сно­вок, що Ка­ї­но­ві не бу­ло ані най­мен­шо­го сен­су вби­ва­ти Аве­ля. Адже Ка­їн, він хто? Пра­виль­но — зем­ле­роб! А Авель — ско­тар. Тоб­то во­ни на­віть не кон­ку­рен­ти. Оскіль­ки на­ро­ду на Зем­лі в ті ча­си бу­ло геть зов­сім ма­ло, сам Ка­їн, та йо­го вби­тий брат Авель, то ка­ї­но­ва пре­са зму­ше­на бу­ла б ви­су­ну­ти ли­ше дві вер­сії вбив­ства: або змій на за­мов­ле­н­ня Са­та­ни, або сам Са­та­на.

З бі­блій­них ча­сів єство зла не змі­ни­ло­ся, вбив­ство та брехня, як і ра­ні­ше, йдуть по­руч, але і те й ін­ше ста­ло на­ба­га­то ви­тон­че­ні­шим. У XX сто­річ­чі сві­то­ве зло роз­ді­ли­ло­ся, кон­цен­тру­є­ться в двох то­та­лі­тар­них ре­жи­мах: гі­тле­рів­сько­му і ста­лін­сько­му. У XI сто­річ­чі ле­во­ва час­тка сві­то­во­го зла зі­бра­ла­ся в по­рах пу­тін­сько­го ре­жи­му, який звіль­нив сво­їх під­да­них від со­ві­сті й ро­зу­му.

Най­ві­до­мі­шо­го лі­де­ра ро­сій­ської опо­зи­ції і най­ра­ди­каль­ні­шо­го ви­кри­ва­ча Пу­ті­на, Бо­ри­са Нєм­цо­ва бу­ло вби­то по­ряд із Крем­лем, у зо­ні під­ви­ще­но­го кон­тро­лю спец­служб і по­лі­ції. За Бо­ри­сом Нєм­цо­вим по­стій­но сте­жи­ли спец­слу­жби, про що свід­чать не­о­дно­ра­зо­ві пу­блі­ка­ції йо­го те­ле­фон­них пе­ре­мо­вин у ви­да­н­нях Лайф Ньюс, пра­ців­ни­ки яких на­стіль­ки ті­сно зро­сли­ся зі спец­слу­жба­ми, що їм ча­сом до­ру­ча­ли до­пи­ту­ва­ти по­ло­не­них в Укра­ї­ні.

Вби­ти Нєм­цо­ва в та­ко­му мі­сці, в та­кий час, уби­ти й спо­кій­но схо­ва­ти ся мог ли ли ше ро сійсь кі спец - служ би, або ті, хто з ни ми зв’ яза - ний. За остан ні де кіль ка ро ків і особ ли во за остан ній рік ро сійсь кі ЗМІ ство­ри­ли та­кий оке­ан не­на­ви­сті до во­ро­гів зов­ні­шніх і, осо­бли­во, внут ріш ніх, що вбив ст во лю ди ни, яка пер со наль но фі гу ру ва ла в усіх цих «Ана­то­мі­ях про­те­сту», спи­сках «п’ятої ко­ло­ни», лю­ди­ни, прі­зви­ще якої Пу­тін зга­дав се­ред тих, хто, на йо­го дум­ку, «по­бу­я­ли ра­зом з Бе­ре­зов­ським і по­цу­пи­ли мі­льяр­ди до­ла- рів » , — вбив­ство та­кої лю­ди­ни ви­гля­да­ло в отру­є­ній су­спіль­ній сві­до­мо­сті актом спра­ве­дли­во­сті.

Дзер­каль­ну кар­ти­ну став­ле­н­ня до Бо­ри­са Нєм­цо­ва в Ро­сії та Укра­ї­ні ви­явив со­ціо­ло­гі­чний центр ЦІМЕС, який опи­тав 35152 лю­ди­ни в со­ці­аль­них ме­ре­жах. Се­ред опи­та­них 71% ро­сі­ян, ве­ли­ка ча­сти­на ре­шти — гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни. Се­ред ро­сі­ян — біль­шість із тих, хто ви­зна­чив­ся що­до осо­би Нем­цо­ва, оці­ни­ли йо­го не­га­тив­но, у то­му чи­слі 28% вва­жа­ють йо­го зра­дни­ком, основ­ною ме­тою яко­го бу­ло по­сла­би­ти Ро­сію і про­да­ти­ся За­хо­до­ві. Ще 10% вва­жа­ють, що він був про­сто не­ефе­ктив­ним по­лі­ти­ком. По­зи­тив­ну оцін­ку Нєм­цо­ву да­ло вдві­чі мен­ше ро­сі­ян, 17%, з яких 10% вва­жа­ють йо­го ви­да­тним по­лі­ти­ком. Ще 20% да­ли ней­траль­ну оцін­ку і 25% бу­ло важ­ко від­по­ві­сти.

Прин­ци­по­во ін­ше став­ле­н­ня до Нєм­цо­ва у гро­ма­дян Укра­ї­ни, 56% яких по­зи­тив­но оці­ни­ли осо­бу Нєм­цо­ва, у то­му чи­слі 43% на­зва­ло йо­го ви­да­тним по­лі­ти­ком. То­таль­на брехня в ро­сій­ських ЗМІ по­ро­ди­ла образ во­ро­га в сві­до­мо­сті біль­шо­сті ро­сі­ян, зба­лан­со­ва­ні­ша і аде­ква­тні­ша ін­фор­ма­ція в укра­їн­ських ЗМІ да­ла прин­ци­по­во ін­ший ре­зуль­тат у сві­до­мо­сті гро­ма­дян Укра­ї­ни.

Пі­сля вбив­ства Нєм­цо­ва ро­сій­ська про­па­ган­да ста­ла розв’язу­ва­ти два зав­да­н­ня. По-пер­ше, по­трі­бно бу­ло тер­мі­но­во ство­ри­ти ди­мо­ву за­ві­су та при­хо­ва­ти від очей ро­сі­ян бі­блій­ну оче­ви­дність убив­ства Нем­цо­ва. По­дру­ге, — за­ки­да­ти на­о­ста­нок ба­гню­кою пам’ять уби­то­го опо­зи­ціо­не­ра.

Для розв’яза­н­ня пер­шо­го зав­да­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся те­за, що ро­сій­ській вла­ді і осо­би­сто Пу­ті­ну не­ви­гі­дне вбив­ство Нєм­цо­ва, оскіль­ки жи­вий Нем­цов їм ні­скіль­ки не за­ва­жав, а вбив­ство бі­ля стін Крем­ля — це удар у ре­пу­та­цію ме­шкан­ців ці­єї бу­дів­лі. Оби­дві ча­сти­ни ці­єї те­зи — по­мил­ко­ві! Нєм­цов за­ва­жав і ще як за­ва­жав. Йо­го до­по­віді про ко­ру­пцію Пу­ті­на і йо­го ото­че­н­ня, про згу­бні під­сум­ки для ро­сі­ян пу­тін­сько­го ре­жи­му, до­по­віді, які роз­хо­ди­ли­ся міль­йон­ни­ми на­кла­да­ми, зна­хо­ди­ли сво­го чи­та­ча і на­бли­жа­ли кі­нець пу­тін­сько­го ре­жи­му. Йо­го мі­жна­ро­дна ді­яль­ність зі­гра­ла свою роль у то­му, що сві­то­ві лі­де­ри, зре­штою, зро­зумі­ли, що з Пу­ті­ним не мо­жна ма­ти спра­ву, і, кі­нець кін­цем, ба­га­то в чо­му зав­дя­ки Нєм­цо­ву для Пу­ті­на за­ма­я­чи­ла пер­спе­кти­ва Га­азь­ко­го три­бу­на­лу.

Що ж до прин­ци­пу: «шу­кай, ко­му ви­гі­дно», то йо­го за­сто­су­ва­н­ня до по­лі­ти­чних убивств май­же завжди да­є­по­мил­ко­вий слід. З та­ким же успі­хом мо­жна бу­ло ствер­джу­ва­ти, що Тро­цький, який 1940 ро­ку в да­ле­кій Ме­кси­ці вже біль­ше за­ймав­ся роз­ве­де­н­ням кро­ли­ків і ку­рей, аніж по­лі­ти­чною бо­роть­бою, аб­со­лю­тно то­чно не за­гро­жу­вав вла­ді Ста­лі­на і то­му в йо­го вбив­стві по­трі­бно шу­ка­ти, на­при­клад слід США, або мі­сце­вих кро­лів­ни­ків, які по­бо­ю­ва­ли­ся кон­ку­рен­ції. А оче­ви­дни­ми ви­го­до­одер­жу­ва­ча­ми від убив­ства Олександра ІІ бу­ли По­бє­до­но­сцев з Ле­он­тьє­вим, або сам пре­сто­ло­на­слі­дник, і вже аж ні­як не по­ві­ше­ні і ро­зі­гна­ні на­ро­до­воль­ці.

Про­те, ро­сій­ські «екс­пер­ти» і « жур­на­лі­сти » в по­шу­ках убивць на­пру­же­но вдив­ля­ю­ться в За­хід, пе­ре­ко­ну­ю­чи, що са­ме там як завжди гні­зди­ться зло. «По­лі­то­лог» Сер­гій Марков у ін­терв’ ю те­ле­ка­на­ло­ві CNN упев­не­но за­явив, що за вбив­ством Бо­ри­са Нєм­цо­ва сто­ять спец­слу­жби Укра­ї­ни. Марков знає, що їхньою ме­тою єпро­во­ка­ція по­ма­ран­че­вої ре­во­лю­ції в Ро­сії. І в Мар­ко­ва єне­с­про­стов­ний до­каз « укра­їн­сько­го слі­ду»: це той факт, що су­пу­тни­ця Нєм­цо­ва за­ли­ши­ла­ся жи- ва. Тоб­то Марков про­я­вив до­ско­наль­не зна­н­ня по­чер­ку укра­їн­ських спец­служб: ви­яв­ля­є­ться їм при­та­ман­ний ди­во­ви­жний гу­ма­нізм, який зму­шу­є­за­ли­ша­ти жи­т­тя свід­кам, у той час, як ін­ші спец­слу­жби мо­чать усіх по­спіль.

Пу­блі­цист Пе­тро Ако­пов у стат­ті «Уби­ли як Ра­спу­ті­на», опу­блі­ко­ва­ною в ді­ло­вій га­зе­ті «Взгляд» то­чно знає: «це провокація, яка ви­гі­дна ли­ше одній си­лі в кра­ї­ні — тій п’ятій ко­ло­ні, до якої на­ле­жить уби­тий по­лі­тик». При цьо­му пу­блі­цист Ако­пов то­чно зна­єі ор­га­ні­за­то­рів і ви­ко­нав­ців: «це ан­гло­сак­ські спец­слу­жби, які ді­ють у ко­о­пе­ра­ції з лю­дьми на кшталт Хо­дор­ков­сько­го чи без них». За­вер­шу­ю­чи сво­є­роз­слі­ду­ва­н­ня, пу­блі­цист Ако­пов не зміг стри­ма­ти­ся, щоб не плю­ну­ти на­о­стан­ку в уби­то­го опо­зи­ціо­не­ра: «уби­ли як Ра­спу­ті­на, Нєм­цо­ву, до ре­чі, це прі­зви­ще па­су­ва­ло б біль­ше, ніж Гри­го­рі­є­ві Но­вих». Ще одна чу­до­ва ри­са за­пу­тін­ців і крим­на­шів­ців: зро­бив­ши чер­го­ву бри­до­ту, во­ни тут же не за­бу­ва­ють пе­ре­хре­сти­ти­ся. Не втер­ши губ пі­сля плюв­ка в уби­то­го Нєм­цо­ва, пу­блі­цист Ако­пов за­вер- шу­є­своє«есе» пра­во­слав­ни­ми ін­то­на­ці­я­ми: «втім, про не­біж­чи­ків або до­бре, або ні­чо­го».

Го­лов­на про­бле­ма, з якою зі­ткну­ли­ся пу­тін­ські ЗМІ, які пра­гнуть очор­ни­ти пам’ять Нєм­цо­ва, це пов­на від­су­тність ске­ле­тів у ша­фі опо­зи­ціо­не­ра. Ха­ба­рів не брав, жив від­кри­то, ро­ди­ну за кор­дон не ви­віз, всі йо­го чи­слен­ні ді­ти тут, на Ба­тьків­щи­ні. Православний, і орі­єн­та­ції су­то тра­ди­цій­ної. Стоп! Ось із цьо­го мі­сця — де­таль­ні­ше! І всі ро­сій­ські ЗМІ да­ють по­дро­би­ці осо­би­сто­го жи­т­тя Нєм­цо­ва. Ко­лум­ніст «Ком­со­мол­ки» Гер­ман Са­ду­ла­єв в стат­ті «Так чо­му ж я по­ви­нен ту­жи­ти по Нєм­цо­ву?» (не­на­че на­чаль­ство Са­ду­ла­є­ва в осо­бі Во­ло­ди­ми­ра Сун­гор­кі­на зму­шу­є­йо­го ту­жи­ти, а він ось ви­рі­шив опри­лю­дни­ти свій про­тест про­ти на­силь­ни­цької ту­ги) — так от, у цій стат­ті ко­лум­ніст Са­ду­ла­єв як го­лов­ну при­чи­ну, з якої він від­мов­ля­є­ться ту­жи­ти за Нєм­цо­вим, на­во­дить ось що: «Не вар­то, ма­буть у 55 ро­ків за жи­вої дру­жи­ни і до­ро­слих ді­тей ма­ти сум­нів­ні зв’яз­ки з фо­то­мо­де­ля­ми». Шко­да, що ко­лум­ніст Са­ду­ла­єв не роз­ви­нув свою по­зи­цію до мо­раль­но­го ко­де­ксу, в яко­му бу­ло б за­пи­са­но, до яко­го ві­ку вар­то ма­ти сум­нів­ні зв’яз­ки, чи вва­жа­ю­ться сум­нів­ни­ми зв’яз­ки ли­ше з фо­то­мо­де­ля­ми, а, на­при­клад, зв’яз­ки з тка­ля­ми і ку­хо­вар­ка­ми, нав­па­ки, за­охо­чу­ю­ться. Оскіль­ки ко­лум­ніст Са­ду­ла­єв свою по­зи­цію не роз­ви­нув, за­ли­ши­ло­ся вра­же­н­ня, що він, ко­лум­ніст Са­ду­ла­єв від­мов­ля­є­ться ту­жи­ти по Нєм­цо­ву че­рез те, що ту­жить за не­мо­жли­ві­стю са­мо­му за­ве­сти сум­нів­ні зв’яз­ки з фо­то­мо­де­ля­ми.

«КП» ду­же до­бро­сер­да га­зе­та та її пра­ців­ни­ця Алі­са Ті­тко ви­рі­ши­ла вті­ши­ти ко­лум­ні­ста Са­ду­ла­є­ва і за­ра­зом уві­ткну­ти шпиль­ку в Бо­ри­са Нєм­цо­ва, ра­птом він і по смер­ті від­чу­є­у­кол. Шпиль­ка бу­ла в стат­ті «Ста­ні­слав­ський ска­зав би Ду­ри­цькій: «Не ві­рю», су­тність якої в то­му, що по­дру­га Нєм­цо­ва, ви­яв­ля­є­ться, не лю­би­ла опо­зи­ціо­не­ра. Про­ни­кну­ти в сер­це фо­то­мо­де­лі Алі­са Ті­тко змо­гла за до­по­мо­гою ню­ху під час пе­ре­гля­ду ін­терв’ю Ду­ри­цької те­ле­ка­на­ло­ві «Дождь». При­ню­хав­шись до те­ле­е­кра­ну, пра­ців­ни­ця «КП» Ті­тко да­ла екс­пер­тний ви­сно­вок: «Зло­ви­ти в ін­терв’ю лю­бов­ні аро­ма­ти не вда­ло­ся». Ну, і по­во­ди­ла­ся по­дру­га Нєм­цо­ва в мо­мент убив­ства зов­сім не так, як це за­зви­чай бу­ва­єв ме­ло­дра­мах, які, су­дя­чи з усьо­го, єго­лов­ним пу­тів­ни­ком по жи­т­тю для пра­ців­ни­ків «КП»: «Чо­му не пі­ді­йшла, не по­пле­ска­ла по що­ках і не по­ча­ла кри­ча­ти: «Бо­ри­се, вста­вай! Цьо­го не мо­же бу­ти!!!». Са­ме так вчи­ни­ла б на її мі­сці будь-яка пра­ців­ни­ця «КП». Ви­рок: «За три ро­ки во­на так і не по­ко­ха­ла Бо­ри­са»...

Ка­ї­но­ва пре­са, на яку не­стрим­но пе­ре­тво­ри­ли­ся май­же всі ро­сій­ські ЗМІ, не­ро­зрив­но пов’яза­на з ка­ї­но­вою вла­дою. Ця вла­да не­ми­ну­че за­ва­ли­ться, при­чо­му, це мо­же ста­ти­ся ра­пто­во і в будь-який мо­мент. Пра­ців­ни­кам ка­ї­но­вої пре­си вар­то бу­ло б по­ду­ма­ти, що во­ни ро­би­ти­муть, ко­ли це ста­не­ться!

У ДЕНЬ, КО­ЛИ СТА­ЛО ВІ­ДО­МО ПРО СМЕРТЬ ПО­ЛІ­ТИ­КА, У «ФБ» З’ЯВИВ­СЯ ЦЕЙ ФОТОКОЛАЖ ІЗ НА­ПИ­СОМ: «ОСЬ ВО­НИ, ВБИВ­ЦІ НЄМ­ЦО­ВА. НА ЧО­ЛІ З КРЕМ­ЛІВ­СЬКИМ ПАХАНОМ»

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.