Про за­пит на но­ву якість

Ігор ЛОСЄВ: «ТБ під­го­ту­ва­ло «ґрунт» для ни­ні­шньої вій­ни»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

До­цент ка­фе­дри куль­ту­ро­ло­гії Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської ака­де­мії, ві­до­мий пу­блі­цист, пер­ший ла­у­ре­ат Пре­мії іме­ні Джейм­са Мей­са, ба­га­то­рі­чний ав­тор і друг «Дня» Ігор Ва­си­льо­вич Лосєв учо­ра від­зна­чив своє 60-річчя. Йо­го ана­лі­ти­чні стат­ті чи­та­ють по всій Укра­ї­ні та за кор­до­ном. Ве­ли­ко­го ре­зо­нан­су ма­ла під­ня­та Іго­рем Ва­си­льо­ви­чем упро­довж остан­ній ро­ків на шпаль­тах «Дня» те­ма укра­їн­ської іден­ти­чно­сті (у спів­ав­тор­стві з Сер­гі­єм Гра­бов­ським). Та наш чи­тач знає йо­го пе­ре­дов­сім зав­дя­ки що­ти­жне­вим ана­лі­ти­чним те­ле­о­гля­дам у «Прес-клу­бі». Пу­блі­цист уже на­пи­сав со­тні ста­тей що­до тен­ден­цій у ме­діа-га­лу­зі, ма­ні­пу­ля­цій гро­мад­ською дум­кою і не­хту­ва­н­ня істо­ри­чни­ми фа­кта­ми на ТБ. При­ві­таль­ний дзві­нок юві­ля­ру «День» ви­ко­ри­став як мо­жли­вість по­го­во­ри­ти про акту­аль­ні про­бле­ми на­ціо­наль­но­го ін­фор­ма­цій­но­го про­сто­ру під час вій­ни.

— Іго­ре Ва­си­льо­ви­чу, як про­фе­сій­ний те­ле­о­гля­дач «Дня», ска­жіть, чи по­мі­ча­є­те ви тен­ден­цію по­зи­тив­них змін на укра­їн­сько­му ТБ пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті?

— На мою дум­ку, укра­їн­ське те­ле­ба­че­н­ня прин­ци­по­во не змі­ни­ло­ся. Є пев­ні по­вер­хо­ві псев­до­но­ві ри­си, але гли­бин­них те­кто­ні­чних змін не­має. До ре­чі, укра­їн­ське ТБ в цьо­му сен­сі є ду­же то­чним ана­ло­гом чин­ної вла­ди, яка та­кож прин­ци­по­во не змі­ни­ла­ся. Я вже про це пи­сав у «Дні», що ми за­мість олі­гар­хі­чної ди­кта­ту­ри Яну­ко­ви­ча сьо­го­дні ма­є­мо олі­гар­хі­чну де­мо­кра­тію По­ро­шен­ка. На жаль, ві­тчи­зня­не ТБ не де­мон­струє ро­зу­мі­н­ня не­об­хі­дно­сті прин­ци­по­вих змін. Якщо і мо­жна від­зна­чи­ти якісь по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня, на­при­клад по­яву но­вих про­е­ктів, то мо­ва йде про кіль­кі­сні, а не які­сні ха­ра­кте­ри­сти­ки. А за­пит на но­ву якість є.

— Усі ці ро­ки ми ба­чи­ли на екра­нах пер­со­на­жів ти­пу Ца­рьо­ва, які актив­но «пі­ді­грі­ва­ли» се­па­ра­тист­ські на­строї, а за­раз є при­бі­чни­ка­ми те­ро­ри­сти­чних ор­га­ні­за­цій. Чи по­не­се те­ле­ба­че­н­ня за це від­по­від­аль­ність?

— Бо­ю­ся, що за ни­ні­шньої вла­ди їм це зій­де з рук. Хо­ча в іде­а­лі те­ле­ба­че­н­ня, бе­зу­мов­но, му­сить за це від­по­від­а­ти. Да­вай­те го­во­ри­ти від­вер­то — всі ці ро­ки са­ме те­ле­ві­зор роз­па­лю­вав ан­ти­укра­їн­ські та се­па­ра­тист­ські на­строї, сло­вом, під­го­тов­лю­вав «ґрунт» для ни­ні­шньої вій­ни. І це не по­вин­но по­вто­рю­ва­ти­ся. Де­я­кі ка­на­ли сьо­го­дні від­чу­ва­ють, що во­ни ма­ють ду­же не­га­тив­ну ре­пу­та­цію, то­му на­ма­га­ю­ться ки­ну­ти кіс­тку пу­блі­ці. На­при­клад, да­ва­ти одну-дві про­гра­ми на ти­ждень нор­маль­но­го про­укра­їн­сько­го па­трі­о­ти­чно­го змі­сту. Але та­кі про­гра­ми роз­чи­ня­ю­ться у ве­ли­че­зно­му кон­текс­ті ро­сій­ських се­рі­а­лів, які не­суть зов­сім ін­ші цін­но­сті. Це та­ке на­ма­га­н­ня бу­ти во­дно­час і Бо­гу сві­чкою, і чор­ту ко­чер­гою. На­при­клад, той же ка­нал ICTV дає один раз на ти­ждень справ­ді при­стой­ну па­трі­о­ти­чну про­гра­му «Ци­віль­на обо­ро­на». Але чи мо­же одна ця про­гра­ма зве­сти на­ні­вець де­ся­тки до­во­лі оги­дних ро­сій­ських се­рі­а­лів, які про­слав­ля­ють силові ві­дом­ства су­сі­дньої дер­жа­ви. І зно­ву кру­тять се­рі­ал «Бри­га­да».

— На­скіль­ки сьо­го­дні до­ре­чно транс­лю­ва­ти цю кар­ти­ну без від­по­від­них ко­мен­та­рів екс­пер­тів?

— М’яко ка­жу­чи, не­до­ре­чно. Фа­кти­чно по­ді­бні «ми­сте­цькі» се­рі­а­ли про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків бу­ли ін­стру­кці­єю, якщо хо­че­те, ме­то­ди­чною ре­ко­мен­да­ці­єю ан­ти­пра­вил для на­шо­го ві­тчи­зня­но­го бан­дит­сько­го то­ва­ри­ства. Оспі­ву­ва­н­ня ро­сій­сько­го бан­ди­ти­зму спра­ви­ло вра­же­н­ня на пев­ні вер­стви на­шо­го на­се­ле­н­ня на схо­ді, зокре­ма на Дон­ба­сі. Сьо­го­дні ми ба­чи­мо на Лу­ган­щи­ні та До­неч­чи­ні, по су­ті, та­кі ж «ме­ха­ні­зми» ро­бо­ти. Там ді­ють та­кі са­мі «бри­га­ди», які пе­ре­дов­сім спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на за­хо­плен­ні чу­жої вла­сно­сті. Але крім то­го, во­ни та­кож пе­ре­йшли до по­лі­ти­чно­го бан­ди­ти­зму — до зни­ще­н­ня укра­їн­ської дер­жав­но­сті та її при­хиль­ни­ків.

— Екс­пер­ти не втом­лю­ю­ться на­го­ло­шу­ва­ти на ва­жли­во­сті ві­днов­ле­н­ня ефір­но­го мов­ле­н­ня укра­їн­сько­го ТБ на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях схо­ду та Кри­му. Чо­му цьо­го й до­сі не зро­бле­но?

— На­ша чин­на вла­да, а во­на не та­ка вже й но­ва, як зда­є­ться, сьо­го­дні не завжди про­яв­ляє ді­є­зда­тність. Ство­ри­ли зна­ме­ни­те Мі­ні­стер­ство ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки, яке до­те­пни­ки на­зва­ли Мі­нстець. І во­но ще й до­сі не спро­мо­гло­ся на­віть по лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня на­ших військ із су­про­тив­ни­ком на Дон­ба­сі вста­но­ви­ти еле­мен­тар­ні ре­транс­ля­то­ри. А це — вкрай не­об­хі­дно. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що Укра­ї­на в ін­фор­ма­цій­но­му пла­ні геть ні­чо­го не ро­бить. Не да­рем­но го­ло­ва лу­ган­ської ОДА Ген­на­дій Мо­скаль на шпаль­тах «Дня» від­вер­то ска­зав, що в ньо­го для ро­бо­ти з мі­сце­вим на­се­ле­н­ням не­має ні те­ле­ка­на­лу, ні ра­діо­стан­ції, ні га­зе­ти. На­віть стін­нів­ки не­має. І тут по­стає пи­та­н­ня: а де мі­ні­стер­ство Сте­ця і чим во­но за­йма­є­ться? На­справ­ді Юрій Стець — хо­ро­ший чо­ло­вік. Ба­га­то ро­ків із за­до­во­ле­н­ням йо­го слу­хаю, бо він ро­зум­ний, па­трі­о­ти­чний. Але це не від­мі­няє то­го фа­кту, що ре­зуль­та­тів ро­бо­ти йо­го ві­дом­ства не­має.

— Ви ви­кла­да­є­те в Ки­є­во-Могилянській ака­де­мії, ба­га­то спіл­ку­є­те­ся зі сту­ден­та­ми. Як від­чу­ва­є­те, які сьо­го­дні пе­ре­ва­жа­ють на­строї се­ред розумної мо­ло­ді?

— Завжди див­лю­ся на цих мо­ло­дих лю­дей, які си­дять пе­ре­ді мною в ау­ди­то­рії, з від­чу­т­тям то­го, що це мої одно­дум­ці. Зві­сно, спіл­ку­ю­ся з мо­лод­дю, але ве­ли­кої по­за­а­у­ди­тор­ної ко­му­ні­ка­ції в ме­не не­має. То­му, не ска­жу, що я гли­бо­ко знаю на­строї. Але то­чно знаю, що мої сту­ден­ти в аб­со­лю­тній біль­шо­сті — лю­ди при­ро­дно па­трі­о­ти­чні, аб­со­лю­тно проукраїнські, й ме­ні від то­го ду­же при­єм­но. Це та­кий со­бі клуб одно­дум­ців.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.