БIЙЦI «на­у­ко­во­го фрон­ту»

Den (Ukrainian) - - Спецрепортаж «дня» - Оле­на БЕРЕЖНЮК, фото Ар­те­ма СЛІПАЧУКА, «День»

Ін­сти­тут фі­зи­чної хі­мії ім. Л. В. Пи­сар­жев­сько­го НАН Укра­ї­ни за­сну­ва­ли ще 1927 ро­ку. Під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни цей за­клад актив­но за­ймав­ся роз­роб­ка­ми для фрон­ту. То­ді на вій­ну пра­цю­ва­ли всі по­ді­бні уста­но­ви під чі­тким ке­рів­ни­цтвом дер­жа­ви. Сьо­го­дні на­у­ков­ці теж не мо­жуть за­ли­ша­ти­ся осто­ронь про­блем вій­ни і до­по­ма­га­ють фрон­ту. Єди­не — у віль­ний від ро­бо­ти час, бо від дер­жа­ви за­мов­лень на та­кі роз­роб­ки по­ки не бу­ло. Спів­ро­бі­тни­ки ін­сти­ту­ту об’ єд­на­ли­ся у во­лон­тер­ську гру­пу — на­у­ко­во- до­слі­дний центр « Бо­рей», який і пра­цює над ви­но­хо­да­ми, що ста­нуть у на­го­ді бій­цям на пе­ре­до­вій.

«БО­ЙО­ВА МАРЛЯ»

Не ве ли ке при мі щен ня, всі по лич ки за­став­ле­ні ла­бо­ра­тор­ни­ми при­ла­да­ми та ре­акти­ва­ми. На одно­му зі сто­лів ки­пить роз­чин у кол­бі. Це один з ета­пів при­го­ту­ва­н­ня укра­їн­сько­го кро­во­спин­но­го за­со­бу «Кро­во­спас». Ли­ше не­що­дав­но вче­ні опти­мі­зу­ва­ли йо­го кіль­кі­сний склад і з дня на день че­ка­ють пе­ре­да­чі про­е­кту на за вод — для се рій но го ви роб ниц т ва. За сло­ва­ми ке­рів­ни­ка про­е­кту, до­кто­ра хі мії Пет ра Ма но ри ка, пре па рат уні - каль­ний за сво­їм скла­дом. Зві­сно, го­мео­ста­ти­чних за­со­бів ни­ні ба­га­то. У бу­дья­кій апте­ці мо­жна при­дба­ти рі­зно­ма­ні­тні кро вос пин ні губ ки та по рош ки, але май­же всі во­ни при­зна­че­ні для зу­пин­ки не знач них кро во теч. Щоб по ра ху ва ти за­со­би, які мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для зу­пин­ки кри­ти­чної кро­во­те­чі, ви­ста­чить паль­ців одні­єї ру­ки. Най­більш по­пу­ляр­ним є бри тансь кий СELOX. Йо го пан Пе­тро ді­стає з упа­ков­ки і злег­ка по­ти­рає в ру ках. Пі сля цьо го на до ло нях ли ша - ється жов­тий по­ро­шок.

«Ось ба­чи­те, що з ньо­го си­пле­ться? — за­ува­жує Пе­тро Ма­но­рик. — Це все мо­же за­ли­ши­ти­ся в ра­ні. А якщо ще й у су­ди­ну по­тра­пить — мо­же спри­чи­ни­ти тромб».

У сво­їй роз­роб­ці ав­то­ри орі­єн­ту­ва­ли - ся на більш які­сний та до­ро­гий аме­ри - кансь кий ме дич ний за сіб QuikСlot Combat Gauze ( « бой о ва мар ля » ) . Йо го зраз­ки на­віть ма­ють спе­ці­аль­ну рент­ге­но­кон­тра­стну смуж­ку, то­му якщо ча­сти­на стріч ки чи сер вет ки ли шить ся в ра - ні — її мо­жна лег­ко ви­яви­ти.

«Ми по­ста­ви­ли со­бі за ме­ту ство­ри­ти « бой о ву мар лю » , яка за сво ї ми влас ти - во­стя­ми не по­сту­па­ти­ме­ться най­кра­що­му ана ло гу, — роз по ві дає Пет ро Ма но - рик. — Але ми завжди на­ма­га­є­мо­ся зро­би ти щось не прос то по діб не, а кра ще. Нам це вда ло ся, бо ре зуль та ти ла бо ра - тор­них до­слі­джень до­во­дять, що наш ма­те рі ал ні чим не по сту па єть ся QuikСlot Combat Gauze, а за де­яки­ми ха­ра­кте­ри­сти ка ми він на віть по пе ре ду. Зок ре ма, утво рен ня фіб ри но во го во лок на, яке є одним із основ­них у про­це­сі ге­мо­ста­зу, у на шо го пре па ра ту по чи на єть ся на 35- й се кун ді, а у QuikСlot — пі сля 120- ї. А про­цес зу­пин­ки кро­ві три­ває при­бли­зно три хви ли ни. Та кож, на від мі ну від за - кор дон но го ана ло га, наш ви на хід рен тге­но­кон­тра­стний пов­ні­стю».

Над опра цю ван ням ма те рі а лу вче ні пра­цю­ва­ли з лі­та, але пра­кти­чна роз­роб­ка пре­па­ра­ту зайня­ла всьо­го два мі ся­ці. Най ближ чим ча сом « Кро вос пас » у ви - гля­ді сер­ве­ток та го­фро­ва­но­го бин­та пла­ну­ють за­пу­сти­ти у ма­со­ве виробництво. Та­кож у роз­роб­ці за­раз — і но­ві­тні за­со­би вве­де­н­ня «Кро­во­спа­су» в ра­ну. По­ки вче­ні про їхні осо­бли­во­сті за­гад­ко­во мов­чать, але за­ува­жу­ють — та­ко­го по­ки що не­має в жо­дній краї ні сві­ту.

Се­ред ва­го­мих пе­ре­ваг укра­їн­сько­го пре­па­ра­ту Пе­тро Ма­но­рик за­зна­чає і від­но­сну де­ше­ви­зну. Якщо QuikСlot Combat Gauzе ко­штує 40—45 до­ла­рів за оди­ни­цю, то український «Кро­во­спас» бу­де де­шев­шим біль­ше ніж на по­ло­ви­ну.

ПІ­ЧКА БЕЗ ДИ­МУ ТА ВО­ГНЮ

У су сід ній із « Кро вос па сом » ла бо ра - то рії ки пить кон ст рук торсь ка ро бо та під ке рів ниц т вом док то ра хі мії Пет ра Стри жа ка. Роз роб ле ний тут при стрій до по мо же сол да там обі грі ти при мі щен - ня — на­мет чи блін­даж — без во­гню та ди му. Та ким чи ном він до зво ляє не де - мас ку ва ти по зи цію. Ав­то ном ний ге не - ра тор теп ла, а са ме та ка на зва цьо го при ла ду, скла да єть ся з ба ло на з га зом, який по єд ну єть ся шлан гом із гріл кою. Все ре ди ні гріл ки міс тить ся ке ра міч ний блок, на який на не се но ка та лі за тор. Газ, що по да єть ся, зго рає у ке ра міч но - му бло ці й дає ли ше теп ло, роз по ві дає на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту фі­зич - ної хі мії Єв­ген Ка лі шин.

« Цей при лад пов ніс тю без печ ний із те­хні­чної то­чки зо­ру, оскіль­ки не мо­же спри­чи­ни­ти по­же­жі. До то­го ж він еко­ло­гі­чно чи­стий — у ньо­го не­має ви­ки­дів ча­дно­го га­зу, на­зов­ні ви­хо­дить ли­ше во - да та вуг ле кис лий газ. Ге не ра тор мо - жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти будь-де, на­віть на пе ре до вій, бо він не де мас кує по зи цію. Роз роб ля єть ся та кож за хис ний ек ран, який ро бить цей при стрій не ви ди мим на віть для теп ло ві зо ра » , — роз по ві дає Єв­ген Ка­лі­шин.

Ге не ра то ром мож на обі грі ти при мі - ще­н­ня в 35 ква­дра­тних ме­трів про­тя­гом до­би або двох но­чей, якщо ба­лон мі­стить п’ ять літ рів про пан- бу та ну. Обі грі вач дає тем­пе­ра­ту­ру 700 гра­ду­сів, то­му в не­ве­ли­ких на­ме­тах він мо­же пра­цю­ва­ти у мі­ні­маль­но­му ре­жи­мі.

У сві­ті є ана­ло­ги цьо­го при­строю, але пе­ре­ва­жно їх ви­ко­ри­сто­ву­ють у по­хо­дах та до слід них екс пе ди ці ях. Ра ні ше для по треб ар мії та кі ге не ра то ри не мог ли ви ко рис то ву ва ти че рез ви со ку вар тість ка та лі за то ра, що міс тить ся в гріл ці, у всьо­му сві­ті йо­го ви­го­тов­ля­ють на осно­ві пла ти ни. Але ук ра їнсь ким уче ним вда­ло­ся за­мі­ни­ти пла­ти­но­вий ка­та­лі­за­тор на ін­ший без втра­ти яко­сті. То­му на­ші гріл­ки бу­дуть ціл­ком до­сту­пни­ми для всіх охо чих. Їхня вар тість ко ли ва ти - ме­ться в ме­жах одні­єї ти­ся­чі гри­вень.

По­ки ці ге­не­ра­то­ри пра­цю­ють ли­ше на га зі. Але в май бут ньо му на уков ці пла ну ють за мі ни ти газ на бен зин та со - ляр ку. До став ля ти га зо ві ба ло ни в зо ну АТО не ви гід но, а рід ко го па ли ва там ви ста чає.

«У ВО­ГНІ НЕ ГО­РИТЬ»

Ще одна роз­роб­ка ін­сти­ту­ту вже по­тра пи ла до сол дат. Це су ха су міш « Фе - нікс» для оброб­ки тка­нин. На­зва ви­на­хо­ду не­ви­пад­ко­ва, адже зав­дя­ки цій су­мі­ші одяг солдат стає во­гне­трив­ким, роз­по­від­ає ви­ко­ну­ю­чий обов’яз­ки мо­лод­шо­го на уко во го спів ро біт ни ка Ін­сти ту ту фі - зи­чної хі­мії Оле­ксандр Аба­ку­мов.

«У лю­дей, які пра­цю­ють із бро­не­те­хні кою, є ду же ве ли ка проб ле ма. Якщо сна ряд по трап ляє, на прик лад, у танк, екі­паж ри­зи­кує про­сто зго­рі­ти. Щоб лю­ди­на ма­ла біль­ше ча­су ви­ліз­ти з тан­ка, тре ба, щоб одяг на ній не за го рав ся швид­ко. Для цьо­го є спе­ці­аль­ні ре­чо­ви - ни, які на зи ва ють ся ан ти пі ре ни. Це клас хі­мі­чних спо­лук, які бло­ку­ють про­цес го рін ня. Якщо зви чай на тка ни на кон­та­ктує з по­лум’ям — во­на за­го­ра­є­ться май­же одра­зу. А пі­сля її об роб­ки на­шим роз чи ном — во на прак тич но не го­рить. Крім то го, теп ло ві від чут тя че - рез та­ку тка­ни­ну змен­шу­ю­ться», — роз­по­від­ає на­у­ко­вець.

Для при го ту ван ня роз чи ну один па­ке­тик су­мі­ші (1,5 кг) за­ли­ва­ють п’ятьма лі­тра­ми во­ди. У роз­чин опу­ска­ють одяг на 10 хви­лин, пі­сля цьо­го ви­су­шу­ють — і во­гонь йо­го вже не ві­зьме. Тка­ни­на мо­же, хі ба об вуг лю ва ти ся, але го лов не — во­на не при­ли­па­ти­ме до ті­ла і не ускла­дню­ва­ти­ме опі­ки.

За сло­ва­ми вче­них, тка­ни­на пов­ні­стю без­пе­чна для ви­ко­ри­ста­н­ня. До її скла­ду вхо­дять три ві­до­мі пре­па­ра­ти, два з них є до­бри­ва­ми, а один ви­ко­ри­сто­ву­ють для лі­ку­ва­н­ня за­паль­них про­це­сів у шлун­ку. За ефе­ктом пре­па­рат не по­сту­па­є­ться за­хі­дним ана­ло­гам. Єди­на про­бле­ма — тка­ни­на пі­сля оброб­ки стає жорс­ткою, то­му за­раз уче­ні до­пра­цьо­ву­ють фор­му­лу ре­чо­ви­ни, щоб збе­рег­ти ела­сти­чність. По­ки «Фе­нікс» з одя­гу лег­ко зми­ти во­дою, але у май­бу­тньо­му на­у­ков­ці пла­ну­ють роз­ро­би­ти роз­чин, який бу­де за­ли­ша­ти­ся на тка­ни­ні по­стій­но.

Вар­тість су­мі­ші — 700—800 гри­вень за 4,5 кі ло гра ма. Цьо го ви ста чає на шість — сім ком­пле­ктів одя­гу, що скла­да­ю­ться з кур­тки та шта­нів.

Ідей у вче­них не бра­кує. Свої дії во­ни ко ор ди ну ють із во лон терсь ки ми гру па - ми, які до по ма га ють знай ти не об хід ні ко­шти для ви­ро­бни­цтва та роз­по­від­а­ють про про­бле­ми солдат, що по­тре­бу­ють ви­рі шен ня. Під трим ку в ро бо ті здій с нює та кож ке рів ниц т во Ін сти ту ту фі зич ної хі­мії. Дер­жа­ва ж по­ки ли­ша­є­ться осто­ронь, а са ме на її фі нан со ву до по мо гу, зокре­ма в рам­ках ака­де­міч них про­грам, та на її за­мов­ле­н­ня на­у­ков­ці спо­ді­ва­ю­ться най­біль­ше.

Ки­їв­ські на­у­ков­ці роз­ро­би­ли три ви­на­хо­ди для бій­ців на пе­ре­до­вій — кро­во­спин­ний за­сіб, пі­чку без во­гню і ди­му і по­ро­шок, що ро­бить одяг во­гне­трив­ким. «День» по­бу­вав у ла­бо­ра­то­рії та роз­ди­вив­ся но­вин­ки

КЕ­РІВ­НИК ПРО­Е­КТУ — ДО­КТОР ХІ­МІЇ ПЕ­ТРО МА­НО­РИК РОЗ­ПО­ВІД­АЄ, ЩО «КРО­ВО­СПАС» ПОВ­НІ­СТЮ РЕНТГЕНОКОНТРАСТНИЙ — ЙО­ГО ЗА­ЛИ­ШКИ ЛЕГ­КО ВИ­ЯВИ­ТИ У РА­НІ. У ТОЙ ЧАС ЯК АМЕ­РИ­КАН­СЬКИЙ QUIKСLOT МАЄ ЛИ­ШЕ РЕНТ­ГЕ­НО­КОН­ТРА­СТНУ СМУЖ­КУ

ГЕ­НЕ­РА­ТОР ТЕ­ПЛА НА­ГРІ­ВА­Є­ТЬСЯ ДО 700 ГРА­ДУ­СІВ. ВІН НЕ ДАЄ НІ ВО­ГНЮ, НІ ДИ­МУ, ЯКІ МО­ЖУТЬ ВИ­КА­ЗА­ТИ ПО­ЗИ­ЦІЮ ВІЙ­СЬКО­ВИХ. ЗА­РАЗ НА­У­КОВ­ЦІ ПРА­ЦЮ­ЮТЬ НАД ТИМ, ЩОБ ЗРО­БИ­ТИ ЙО­ГО НЕ­ВИ­ДИ­МИМ ДЛЯ ТЕ­ПЛО­ВІ­ЗО­РІВ

МО­ЛОД­ШИЙ НА­У­КО­ВИЙ СПІВ­РО­БІ­ТНИК ОЛЕ­КСАНДР АБА­КУ­МОВ ДЕ­МОН­СТРУЄ ТКА­НИ­НУ, ОБРО­БЛЕ­НУ ПО­РО­ШКОМ «ФЕ­НІКС». ВО­НА НЕ ГО­РИТЬ. ЦЕ МО­ЖЕ ВРЯ­ТУ­ВА­ТИ ЖИ­Т­ТЯ БІЙ­ЦЯМ НА ПЕ­РЕ­ДО­ВІЙ, ОСО­БЛИ­ВО ТАН­КІ­СТАМ

УКРАЇНСЬКИЙ «КРО­ВО­СПАС» ПЕ­РЕ­ВЕР­ШУЄ ЗА­КОР­ДОН­НІ АНА­ЛО­ГИ, АЛЕ КО­ШТУ­ВА­ТИ­МЕ ВДВІ­ЧІ ДЕ­ШЕВ­ШЕ. ВІН ПО­ЧИ­НАЄ ДІ­Я­ТИ НА 35-й СЕ­КУН­ДІ ВИ­КО­РИ­СТА­Н­НЯ І ЗУ­ПИ­НЯЄ КРОВ ЗА ТРИ ХВИ­ЛИ­НИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.