Пу­тін обрав вда­лий час для уда­ру по Укра­ї­ні

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро ШУШАРІН, істо­рик, пу­блі­цист; Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

До­ма­га­н­ня крем­ля ви­хо­дять за рам­ки пост­ра­дян­сько­го про­сто­ру. В по­лі йо­го ува­ги вся Єв­ро­па

До­ма­га­н­ня крем­ля ви­хо­дять за рам­ки пост­ра­дян­сько­го про­сто­ру. В по­лі йо­го ува­ги вся Єв­ро­па

Ко­ли пи­шеш, завжди ду­ма­єш про мо­жли­во­го чи­та­ча. Аж ні­як не завжди це чи­тач, який зго­ден з то­бою. От і за­раз я ду­маю про одно­го сво­го фейс­бук-френ­да з Ки­є­ва, який дня­ми зро­бив та­кий за­пис:

«Усу­нуть Пу­ті­на, з ним і за­кін­чи­ться агре­сив­на Ро­сія. Ні­яка не «ім­пе­рія зла», а, так, не­до­ім­пе­рія ко­зла».

За­су­джу­ва­ти за та­кий ви­слів лю­ди­ну, втом­ле­ну від вій­ни, від не­ви­зна­че­но­сті, від не­мо­жли­во­сті ве­сти нор­маль­не жи­т­тя, бу­ду­ва­ти пла­ни на май­бу­тнє, аб­со­лю­тно не­мо­жли­во. Але ж це не про­сто ма­я­чня. Це ма­я­чня, не­без­пе­чна для ото­чу­ю­чих, не­без­пе­чна для кра­ї­ни, яка на­дов­го, а для ни­ні­шньо­го по­ко­лі­н­ня, мо­жли­во, і на­зав­жди бу­де по­збав­ле­на мо­жли­во­сті віль­но­го мир­но­го роз­ви­тку. Як бу­ли по­збав­ле­ні йо­го Мол­до­ва і Гру­зія ще за ча­сів ро­бо­ти Пу­ті­на в пі­тер­ській ме­рії.

Це ви­слов­лю­ва­н­ня див­ним чи­ном — хо­ча з чо­го ди­ву­ва­ти­ся, по­лі­ти­ка спов­не­на та­ких па­ра­до­ксів — збі­га­є­ться з то­ном і змі­стом роз­по­від­ей Пу­ті­на про за­хо­пле­н­ня Кри­му. Все по­да­є­ться як йо­го одно­о­сі­бне, де­що ім­пуль­сив­не рі­ше­н­ня. До ре­чі, про ім­пуль­сив­ність го­во­ри­ли рік то­му ста­ту­сні лі­бе­ра­ли, хо­ча будь-яко­му спо­сте­рі­га­че­ві бу­ло зро­зумі­ло, що опе­ра­ція го­ту­ва­ла­ся до­сить сер­йо­зно і силь­но за­зда­ле­гідь. За де­сять ро­ків до то­го та­ке са­ме вра­же­н­ня спра­ви­ли по­ст­бе­слан­ські ре­фор­ми ви­бор­чо­ї­си­сте­ми: це бу­ла оче­ви­дна за­го­тов­ка, по­трі­бен був ли­ше при­від.

Та­ке вра­же­н­ня під­твер­джу­є­ться і спо­сте­ре­же­н­ня­ми во­єн­них екс­пер­тів. Оче­ви­дна та­кож і дав­ня гли­бо­ка під­го­тов­ка се­па­ра­ти­стів на Дон­ба­сі й у ін­ших ре­гіо­нах, де во­ни та­ко­го успі­ху не до­ся­гли.

Але ви­ступ Пу­ті­на має ще один бік, ма­буть, най­ва­жли­ві­ший. Він позиціонується як за­хи­сник не­ща­сно­го крим­сько­го на­се­ле­н­ня, яко­му за­гро­жу­вав «ка­ток на­ціо­на­лі­стів». І не тре­ба стьо­ба­ти­ся про ка­ток. Крем­лю справ­ді вда­ло­ся ви­сту­пи­ти в ролі до­бро­го за­хи­сни­ка на тлі пов­но­ї­бай­ду­жо­сті вла­ди і на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни до за­хо­пле­н­ня ча­сти­ни те­ри­то­рі­ї­краї ни.

При­га­дай­мо бул­га­ків­ське «Со­ба­че сер­це». З усіх, хто ото­чу­вав Ша­ри­ко­ва, ли­ше Швон­дер ста­вив­ся до ньо­го як до лю­ди­ни. Рік то­му з та­кою са­мою ува­гою пі­ді­йшов до крим­чан кремль. А Київ про­де­мон­стру­вав пов­ну бай­ду­жість до їхньої до­лі — Київ виконав ви­мо­гу ЄС про ка­пі­ту­ля­цію. І це ви­яви­ло­ся пер­шим пра­кти­чним на­слід­ком Єв­ро­асо­ці­а­ції.

От і ви­сту­пив кремль у ролі до­бро­го Швон­де­ра

І не ли­ше Київ. Пі­сля Май­да­ну по­ве­дін­ка всіх укра­їн­ців озна­ча­ла, що ре­гіо­на­лізм пе­ре­міг на­ціо­наль­не. Якщо на­ція єди­на, во­на де­мон­струє єд­ність, ко­ли кра­ї­ну рі­жуть на шма­тки. Ни­ні­шня злов­ті­ха що­до про­блем крим­чан і роз­мо­ви про те, що Дон­бас тре­ба від­окре­ми­ти, свід­чать про те са­ме — на­ція ще не сфор­му­ва­ла­ся.

Це озна­чає, що кремль обрав най­вда­лі­ший час для уда­ру по Укра­ї­ні, — тре­ба ви­зна­ти оче­ви­дне. І удар цей укра­їн­ську на­цію не згур­ту­вав. А на­се­ле­н­ня Ро­сі­ї­кон­со­лі­ду­вав, що зу­пи­ни­ло і без то­го до­сить мля­вий ро­сій­ський на­ці­о­ге­нез.

І який там Пу­тін! Це стра­те­гія ро­сій­сько­ї­вла­ди ще з ча­сів Ве­ли­кої фран­цузь­ко­ї­ре­во­лю­ції . Апо­гею во­на до­ся­гла 1848 ро­ку, пі­сля чо­го Ро­сію зу­пи­ни­ли в Крим­ській вій­ні. Прав­ля­ча ро­сій­ська елі­та, як би во­на не на­зи­ва­ла­ся, завжди бу­ла на­ці­ле­на на те, щоб не да­ти сфор­му­ва­ти­ся ро­сій­ській гро­ма­дян­ській на­ції. Про­ти­дія на­ці­о­ге­не­зу в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах — по­пе­ре­джу­ю­ча стра­те­гія, пра­гне­н­ня за­по­біг­ти де­мон­стра­цій­но­му ефе­кту.

Це кон­стан­та ро­сій­сько­ї­по­лі­ти­ки і ро­сій­сько­їі­сто­рії , не­за­ле­жно від іде­о­ло­гі­чно­го оформ­ле­н­ня вла­ди. Вла­сне, це і є су­тність ро­сій­сько­го ім­пер­ства, як би во­но не на­зи­ва­ло­ся — ін­тер­на­ціо­на­лі­змом чи на­ціо­на­лі­змом, — що ле­жить в осно­ві кон­сен­су­су вла­ди і на­се­ле­н­ня, сто­лі­т­тя­ми за­мі­нює ро­сі­я­нам суспільний до­го­вір.

За­зі­ха­н­ня крем­ля ви­хо­дять за ме­жі пост­ра­дян­сько­го про­сто­ру. У по­лі йо­го ува­ги вся Єв­ро­па. Зви­чай­но, ви­ступ Во­ло­ди­ми­ра Яку­ні­на за кіль­ка днів до ви­сту­пу Пу­ті­на не при­вер­нув та­ко­ї­ува­ги, як пре­зи­дент­ська ін­тер­пре­та­ція за­хо­пле­н­ня Кри­му. Це по­ясню­є­ться ще й тим, що спря­мо­ва­ний він був до єв­ро­пей­ців.

Пі­сля про­мо­ви Яку­ні­на і ба­га­то чо­го ін­шо­го ста­ла зро­зумі­ла стра­те­гія крем­ля в Єв­ро­пі — кремль хо­че ста­ти для єв­ро­пей­ців но­вим Х’ю Лон­гом. Не Пу­тін на­віть, а вся кра­ї­на, Ро­сія, за­сно­ва­на на но­вих, ро­зум­них за- са­дах. У цій про­мо­ві був стан­дар­тний на­бір клі­ше, що бе­руть свій по­ча­ток ще у Гі­тле­ра і Мус­со­лі­ні, а ни­ні ха­ра­ктер­них для крем­лів­сько­го фа­шін­тер­ну в Єв­ро­пі. Кремль пре­тен­дує на лі­дер­ство у вста­нов­лен­ні но­во­го сві­то­во­го ла­ду — без фі­нан­со­вих і по­лі­ти­чних ін­сти­ту­тів су­ча­сно­го сві­ту.

І ку­ди по­ді­ну­ться ці пре­тен­зії, якщо Пу­ті­на по­мі­ня­ють на ін­шо­го по­лі­ти­ка?

Сфор­му­ва­ли­ся по­га­ні нор­ми по­ве­дін­ки ін­те­ле­кту­а­лів: пра­ви­ла до­бро­го то­ну ви­ма­га­ють по­стій­но­го ке­пку­ва­н­ня над крем­лів­ською вла­дою, яка не­у­хиль­но до­ма­га­є­ться сво­го як у зов­ні­шній по­лі­ти­ці, так і все­ре­ди­ні кра­ї­ни. І обер­тає на свою ко­ристь все, що від­бу­ва­є­ться.

В прин­ци­пі, аб­со­лю­тно не­ва­жли­во, на ко­го по­ві­сять убив­ство Бо­ри­са Нєм­цо­ва. І не мо­жна вза­га­лі ви­клю­ча­ти, що вби­то йо­го бу­ло справ­ді в ре­зуль­та­ті по­бу­то­во­ї­свар­ки. Ва­жли­во ін­ше. Че­рез го­ди­ну пі­сля вбив­ства я при­пу­стив, що мі­сце Нєм­цо­ву в но­во­му пу­тін­сько­му пан­те­о­ні — як са­мо­від­да­но­му бор­цю з ко­ру­пці­єю. І вся спра­ва до цьо­го йде. Ціл­ком офі­цій­ні ко­мен­та­то­ри го­во­рять про за­ги­бель ве­ли­ко­го па­трі­о­та. Одно­ча­сно з цим, як і про­гно­зу­ва­ло­ся, від­пра­цьо­ву­є­ться но­ва мо­дель чи­сток все­ре­ди­ні елі­ти. Арешт саха­лін­сько­го гу­бер­на­то­ра по­да­є­ться як ре­зуль­тат ді­яль­но­сті «Об­ще­рос­сий­ско­го на­ро­дно­го фрон­та» (ОНФ), який пиль­ним оком роз­гле­дів ко­ру­пціо­не­ра і си­гна­лі­зу­вав, ку­ди тре­ба.

Так чо­му ж На­валь­но­му й усій опо­зи­ці­ї­не до­лу­чи­ти­ся до спіль­них лав? Щоб про­дов­жи­ти спра­ву убі­єн­но­го Нєм­цо­ва.

Все ло­гі­чно. Зов­ні­шньо­го во­ро­га ви­зна­че­но. На­га­даю те, про що вже го­во­рив: для ко­гось це про­па­ган­дист­ська хи­ме­ра, але для ве­ли­ко­ї­кіль­ко­сті лю­дей, об’єд­на­них у най­рі­зно­ма­ні­тні­ші спіль­но­ти, вій­на про­ти Укра­ї­ни і про­ти­сто­я­н­ня всьо­му сві­то­ві — бі­знес. Для ко­гось ма­лий, для ко­гось ду­же ве­ли­кий. Слу­жбо­ве про­су­ва­н­ня в Ро­сії— теж бі­знес. За ім­пер­ським роз­ши­ре­н­ням сто­їть по­ту­жний со­ці­аль- ний ор­га­нізм, що зро­стає і змі­цню­є­ться з ко­жним днем, і ду­хов­на єд­ність у про­ти­сто­ян­ні всьо­му сві­то­ві. Но­ві гру­пи ін­те­ре­сів утво­рю­ва­ти­му­ться під час онов­ле­н­ня елі­ти все­ре­ди­ні кра­ї­ни.

Ви­зна­че­но і во­ро­га вну­трі­шньо­го. Як і три­ста-чо­ти­ри­ста ро­ків то­му, це хо­ро­брий воє­во­да, са­мо­впев­не­ний бо­я­рин, ка­зно­крад і ли­хвар. Су­дя­чи з то­го, скіль­ки осіб за­лу­че­но до спра­ви саха­лін­сько­го гу­бер­на­то­ра, за­кін­чу­є­ться до­ба одно­о­сі­бних пе­ре­слі­ду­вань. Вла­сне, спра­ва Сер­дю­ко­ва ста­ла гру­по­вою, але те­пер і на ре­гіо­наль­но­му рів­ні ви­кри­ва­ють зло­чин­ну гру­пу. А це від­кри­ває но­ві пер­спе­кти­ви і пе­ред ти­ми, хто про­во­дить ре­пре­сії, і пе­ред ти­ми, хто при­йде на за­мі­ну ре­пре­со­ва­ним.

От спра­ви про дер­жав­ну зра­ду по­ки що су­то пер­со­наль­ні. Але все ще по­пе­ре­ду.

КА­РИ­КА­ТУ­РА З САЙТА CARTOONBANK.RU / АВ­ТОР В’ЯЧЕ­СЛАВ ШИ­ЛОВ

КА­РИ­КА­ТУ­РА МА­КСИ­МА СМАГІНА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.