Як озбро­є­на на­ша ар­мія?

Ва­лен­тин БАДРАК: «Укра­їн­ська обо­рон­на про­ми­сло­вість за­ді­я­на не пов­ні­стю, за­мов­ле­н­ня сфор­мо­ва­но не­до­ско­на­ло, а кон­троль за йо­го ви­ко­на­н­ням здій­сню­є­ться ду­же епі­зо­ди­чно»

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Іван КАПСАМУН, «День»

Вя­ко­му ста­ні зна­хо­ди­ться вій­сько­ва про­ми­сло­вість Укра­ї­ни? Яка зброя нам вкрай не­об­хі­дна? Чи го­то­ві укра­їн­ські вій­сько­ві вра­зі про­дов­же­н­ня на­сту­пу Крем­ля від­би­ти ата­ки ро­сій­ських військ? На яко­му рів­ні зна­хо­ди­ться фі­нан­су­ва­н­ня озбро­є­н­ня? Від­по­від­ає ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­дже­н­ня ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня Ва­лен­тин БАДРАК.

— В ці­ло­му, в га­лу­зі обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті є по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня, є і не­га­тив­не галь­му­ва­н­ня си­ту­а­ції. Все по­кла­де­но на «Укр­обо­рон­пром», але він скла­дає при­бли­зно 30% по­ту­жно­стей укра­їн­ської обо­рон­но­ї­про­ми­сло­во­сті, то­му все ски­да­ти на ньо­го не є ви­рі­ше­н­ням зав­да­н­ня по­ста­вок озбро­єнь за ре­аль­ни­ми по­тре­ба­ми ар­мії. У нас існує пе­ре­кіс, адже в ар­мію по­ста­ча­є­ться пе­ре­ва­жно те, що «обо­рон­ка» мо­же зро­би­ти швид­ко, або те, що мо­жна зня­ти з зов­ні­шніх кон­тра­ктів. Це бро­не­те­хні­ка, бро­не­ма­ши­ни, ра­да­ри, про­ти­тан­ко­ві ком­пле­кси. Про­те, є й те, що не по­ста­ча­є­ться, але є по­трі­бним. І щоб на­ла­го­ди­ти це по­ста­ча­н­ня, не­об­хі­дно в швид­ко­му ре­жи­мі ви­вчи­ти мо­жли­во­сті обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті, бо по­ту­жно­сті як при­ва­тних під­при­ємств так і під­при­ємств ін­ших стру­ктур ви­ко­ри­сто­ву­ють слаб­ко. Хо­ча у нас є по­над 40 під­при­ємств Дер­жав­но­го ко­смі­чно­го агент­ства, по­над 30 ду­же по­ту­жних при­ва­тних під­при­ємств. Є й кла­стер­ні під­при­єм­ства, ви­ве­де­ні за ме­жі будь-яких ві­домств, на­при­клад Дер­жав­ний кон­церн «Ан­то­нов», під­при­єм­ство МВС — «Форт», ре­мон­тні під­при­єм­ства МОУ. Але по­трі­бна єди­на стру­кту­ра, яка б зро­би­ла швид­ку ре­ві­зію від­по­від­но до то­го, що не­об­хі­дно ар­мії. Так, при­ва­тні під­при­єм­ства спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на тре­на­жер­них ком­пле­ксах, які по­трі­бні са­ме сьо­го­дні, ко­ли на­вча­н­ня ви­ко­ри­стан­ню те­хні­ки є та­ким же не­об­хі­дним як і на­яв­ність са­мо­ї­те­хні­ки, адже во­на ду­же скла­дна.

Ще один ва­жли­вий на­пря­мок — удо­ско­на­ле­н­ня дер­жав­но­го обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня. Тут та­кож є си­стем­ні галь­му­ва­н­ня, вра­хо­ву­ю­чи, що лан­ка во­єн­но-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва за­ми­ка­є­ться на Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни. То­му в цьо­му на­прям­ку не­до­пра­цьо­вує не тіль­ки уряд, але й пре­зи­дент­ська вер­ти­каль.

У ме­не не­має під­став до­рі­ка­ти, на­при­клад, «Укр­спе­цекс­пор­ту», який пра­цює на рів­ні ви­вче­н­ня пев­них про­блем і до­по­від­ей. На­при­клад, чи до­ціль­но про­во­ди­ти мо­дер­ні­за­цію ве­рьо­льо­тів Мі-24 з Пів­ден­ною Афри­кою або з Фран­ці­єю. «Укр­обо­ро­некс­порт» зро­бив сво­ї­ви­снов­ки, а рі­ше­н­ня що­до них ма­ють при­йма­тись на най­ви­щій лан­ці, яко­ї­не існує. То­му ми за­ли­ша­є­мось без про­е­кту мо­дер­ні­за­ці­ї­бо­йо­вих вер­то­льо­тів. І по­ді­бних про­га­лин ба­га­то.

Ра­ні­ше вій­сько­во-те­хні­чне спів­ро­бі­тни­цтво бу­ло за­то­че­не на екс­порт. Сьо­го­дні во­но пе­ре­орі­єн­то­ву­є­ться на ім­порт, і так са­мо до­пу­ска­є­ться ба­га­то по­ми­лок, адже по­тре­би ар­мі­ї­не мо­жна за­до­воль­ни­ти ли­ше ім­пор­том, адже пря­мі за­ку­пів­лі во­єн­но­ї­те­хні­ки ду­же силь­но б’ють по на­ціо­наль­но­му ви­ро­бни­ку. На­при­клад, ми ма­є­мо сво­ї­ра­да­ри «По­ло­же­ние-2», але Укра­ї­на ви­му­ше­на за­ку­по­ву­ва­ти іно­зем­ні. За ра­ху­нок вій­сько­во-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва нам по­трі­бно на­ла­го­ди­ти по­ста­ча­н­ня ком­пле­кту­ю­чих, які ра­ні­ше ми за­ку­па­ли в РФ. На­при­клад, ці­ла низ­ка ра­да­рів, які ви­пу­скає за­по­різь­кий за­вод «Іскра» — для ар­ти­ле­рії, спо­сте­ре­же­н­ня, ви­яв­ле­н­ня — мо­гли би за­без­пе­чу­ва­тись ком­пле­кту­ю­чи­ми за­хі­дних кра­їн. Є не­об­хі­дність на­ла­го­дже­н­ня спіль­них ви­ро­бництв в сфе­рі ви­со­ко­то­чних боє­при­па­сів, як, на­при­клад, боє­при­па­сів «Кві­тник», де та­кож бу­ли ро­сій­ські ком­пле­кту­ю­чі. Все це ви­ма­гає сер­йо­зних рі­шень та на­пра­цю­вань в си­сте­мі вій­сько­во-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва — по­ста­ча­н­ня, на­ла­го­дже­н­ня но­вих ви­ро­бництв, за­по­ча­тку­ва­н­ня но­вих про­е­ктів.

Зви­чай­но, на­ба­га­то лег­ше укла­сти кон­тракт що­до за­ку­пів­лі бро­не­транс­пор­те­рів, ре­мон­ту чи мо­дер­ні­за­ці­ї­бро­ньо­ва­них си­стем. Але при цьо­му, це над­зви­чай­но ри­зи­ко­ва­но для укра­їн­сько­го війська. На­при­клад, всі на­ші ар­ти­ле­рій­ські си­сте­ми ма­ють даль­ність вра­же­н­ня май­же на 40% мен­шу, аніж ро­сій­ські, які зна­хо­дя­ться на озбро­єн­ні ро­сій­сько-те­ро­ри­сти­чних угру­пу­вань в зо­ні АТО. В цьо­му і є ве­ли­че­зна пе­ре­ва­га су­про­тив­ни­ка. При цьо­му, Укра­ї­на вхо­дить до 7 кра­їн сві­ту-ви­ро­бни­ків ви­со­ко­то­чно­го озбро­є­н­ня.

Сьо­го­дні бу­ло б не­пра­виль­но ви­тра­ча­ти ве­ли­че­зні ко­шти на за­ку­пів­лю но­во­ї­те­хні­ки, то­му ду­же ва­жли­во сти­ку­ва­ти те, що є в Укра­ї­ні з мо­жли­во­стя­ми за­хі­дних обо­рон­них ком­па­ній. Во­ни вба­ча­ють в Укра­ї­ні ри­нок, то­му це тре­ба ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та йти гну­чким шля­хом — що мо­жна зро­би­ти для ство­ре­н­ня спіль­них ви­ро­бництв.

— Існує дум­ка, що по­трі­бно за­лу­ча­ти іно­зем­ні ін­ве­сти­ції в укра­їн­ські роз­роб­ки. На­скіль­ки це мо­жли­во?

— Зви­чай­но, ми ма­є­мо роз­роб­ки, але во­ни не в та­ко­му ви­гля­ді, щоб мо­жна бу­ло очі­ку­ва­ти іно­зем­них ін­ве­сти­цій. Будь-яка кра­ї­на ба­жає будь-яку те­хно­ло­гію роз­ви­ва­ти на сво­їй те­ри­то­рії. Зви­чай­но, бу­ли по­оди­но­кі про­е­кти, які пе­ред­ба­ча­ли ін­ве­сти­ції— ки­тай­ські, з араб­сько­го сві­ту. То­ді у кон­тра­кті на за­ку­пів­лю укра­їн­ської те­хні­ки бу­ла за­кла­де­на до­слі­дно-кон­стру­ктор­ська ро­бо­та. За ра­ху­нок цих ро­біт Укра­ї­на отри­ма­ла «ма­лу мо­дер­ні­за­цію» лі­та­ків Міг-29, мо­жли­во­сті мо­дер­ні­за­ці­ї­ге­лі­ко­пте­рів Мі-24, ви­ро­бни­цтва ви­со­ко­то­чних боє­при­па­сів, та­ких, як «Ком­бат». Але роз­ра­хо­ву­ва­ти, що та­кі про­е­кти здій­снять ре­во­лю­цію, не вар­то. То­му по­трі­бне вкла­да­н­ня вну­трі­шніх укра­їн­ських ре­сур­сів.

Сво­го ча­су бу­ла за­мо­ро­же­на ро­бо­та зі ство­ре­н­ня опе­ра­тив­но-та­кти­чно­го ра­ке­тно­го ком­пле­ксу «Са­псан» з тим, щоб з’явив­ся іно­зем­ний за­мов­ник. За­мов­ник є, але існує про­бле­ма не­ува­ги укра­їн­ської вла­ди до та­ких про­е­ктів. І до­ки існу­ва­ти­ме про­бле­ма не­на­ле­жно­ї­ува­ги до по­ді­бних про­е­ктів, існу­ва­ти­муть і про­бле­ми їх ви­ро­бни­цтва. Це пи­та­н­ня ком­пле­ксне і йо­го не мо­жна сер­йо­зно про­су­ну­ти ли­ше за ра­ху­нок ін­ве­сти­цій.

При цьо­му ми за­бу­ва­є­мо про ін­шу мо­жли­вість, яку не ви­ко­ри­сто­ву­є­мо, — офсе­тні уго­ди. Укра­ї­на до­сі не має за­ко­ну про офсе­тні уго­ди, хо­ча на­ма­га­лась ство­ри­ти від­по­від­ну нор­ма­тив­но-пра­во­ву ба­зу шля­хом ви­да­н­ня пев­них по­ста­нов Ка­бмі­ну. За ра­ху­нок та­ких угод кра­ї­ни сві­ти ма­ють ве­ли­че­зні ін­ве­сти­ції, ко­ли ку­пу­ють зброю. На­при­клад, якщо Поль­ща ку­пує іно­зем­ну зброю і кон­тракт пе­ре­ви­щує $5 млн, то від­бу­ва­є­ться 100% офсе­тна ін­ве­сти­ція. Кра­ї­на, у якої Поль­ща ку­пує зброю, вкла­дає в не­ї­та­ку ж са­му су­му у той се­ктор, який є су­мі­жним. На­при­клад, пі­сля за­ку­пів­лі Поль­щею аме­ри­кан­ських лі­та­ків F-16, США ін­ве­сту­ва­ли в си­сте­му об­слу­го­ву­ва­н­ня.

Ни­ні укра­їн­ська ар­мія має про­бле­ми зі зв’яз­ком. Але ра­ні­ше Укра­ї­на про­во­ди­ла пе­ре­мо­ви­ни з ізра­їль­ською ком­па­ні­єю Tadiran, яка бу­ла го­то­ва ін­ве­сту­ва­ти у ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті су­ча­сних за­со­бів зв’яз­ку на на­шій те­ри­то­рії. Але чо­мусь (ско­рі­ше, че­рез на­стро­ї­ко­ру­пцій­но­го ха­ра­кте­ру) Укра­ї­на не пі­шла на та­кий крок. І по­ді­бних про­е­ктів мо­гло б бу­ти чи­ма­ло, адже ро­би­лось ба­га­то про­по­зи­цій від рі­зних ком­па­ній в рі­зних сфе­рах.

На­ша обо­рон­на про­ми­сло­вість не ви­рі­шує всі пи­та­н­ня по­треб укра­їн­ської ар­мії та не ви­ко­ри­сто­вує всі мо­жли­во­сті, адже не має одно­го «го­спо­да­ря». Хо­ча в Ко­а­лі­цій­ній уго­ді фра­кцій Вер­хов­но­ї­Ра­ди про­пи­са­но ство­ре­н­ня ор­га­ну зі спе­ці­аль­ним ста­ту­сом на чо­лі з ві­це­прем’єром, який опі­ку­ва­ти­ме­ться всі­ма ци­ми про­бле­ма­ми обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті — ко­ор­ди­на­ції, на­ла­го­дже­н­ня вій­сько­во-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва і більш ре­тель­ний кон­троль за ви­ко­на­н­ням дер­жав­но­го обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня.

— Як ви оці­ни­те рі­вень фі­нан­су­ва­н­ня обо­рон­но­го ком­пле­ксу?

— Сьо­го­дні ка­жуть про су­му 14 млрд грн — це чи­ма­ло. Дій­сно, бу­ло б ду­же ва­жли­во ви­ко­ри­ста­ти її на по­тре­би укра­їн­сько­го війська. У нас обо­рон­не за­мов­ле­н­ня ута­єм­ни­че­не, але при цьо­му мо­жна зро­би­ти при­пу­ще­н­ня, що про­бле­ма не стіль­ки у фі­нан­су­ван­ні, скіль­ки у стру­кту­рі дер­жав­но­го обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня, яке сфор­мо­ва­но з пев­ни­ми пе­ре­ко­са­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.