«Зе­ле­не сві­тло» для не­фор­ма­лів

Гро­мад­ськість го­тує до­ку­мент для ре­фор­му­ва­н­ня шкіль­ної осві­ти. Мі­но­сві­ти під­три­мує

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

11 ти­сяч уро­ків — при­бли­зно стіль­ки, за сло­ва­ми екс­пер­тів, ди­ти­на від­бу­ває в се­ре­дній шко­лі про­тя­гом на­вча­н­ня. Що во­на знає, вміє, мо­же, чо­го хо­че? На ці за­пи­та­н­ня ма­ють від­по­від­а­ти не тіль­ки ви­пу­скни­ки, а й ді­ти в мо­лод­ших кла­сах — так їх по­вин­ні ви­хо­ву­ва­ти і на­вча­ти. Основ­не — не за­сво­є­н­ня кіль­ко­сті знань, а кар­ти­на сві­ту, яка скла­да­є­ться в ди­ти­ни. На жаль, на­ша се­ре­дня осві­та, і це ви­зна­ють чи­нов­ни­ки Мі­но­сві­ти, не мо­же за­без­пе­чи­ти «гар­мо­ній­но­го роз­ви­тку ди­ти­ни » , як це вка­зу­є­ться в офі­цій­них до­ку­мен­тах. Хо­ча б то­му, що гар­мо­ній­ний роз­ви­ток — це ін­ди­ві­ду­аль­ний роз­ви­ток ди­ти­ни з ура­ху­ва­н­ням її осо­бли­во­стей. На­ша осві­та (се­ре­дня і ви­ща) дає 80% «бра­ку», вва­жа­ють фа­хів­ці, то­му що випускник, по-пер­ше, не мо­ти­во­ва­ний (не знає, чо­го хо­че, не ба­чить се­бе в май­бу­тньо­му), по- дру­ге, здо­бу­ті зна­н­ня і на­ви­чки не від­по­від­а­ють йо­го по­тре­бам. Зре­штою, й дер­жа­ва не фор­му­лює бо­дай яко­гось за­пи­ту.

Для обмі­ну до­сві­дом не­що­дав­но у Ки­є­ві зі­бра­ли­ся осві­тя­ни та екс­пер­ти з не­фор­маль­но­ї­о­сві­ти Укра­ї­ни, Гру­зії, Ро­сії та Поль­щі на І Мі­жна­ро­дно­му фе­сти­ва­лі не­фор­маль­но­ї­о­сві­ти Insight, що від­був­ся в Ки­їв­сько­му па­ла­ці ді­тей та юна­цтва.

— По­ряд із ме­то­ди­ка­ми тра­ди­цій­них за­галь­но­осві­тніх шкіл в Укра­ї­ні на­би­ра­ють по­пу­ляр­но­сті прин­ци­пи не­фор­маль­ної осві­ти, які орі­єн­ту­ю­ться на ви­яв­ле­н­ня та роз­ви­ток зді­бно­стей ди­ти­ни та жив­ле­н­ня її при­ро­дно­го ін­те­ре­су до пі­зна­н­ня. Фе­сти­валь ство­ре­ний са­ме для то­го, щоб та­кі про­гре­сив­ні осві­тя­ни ма­ли мо­жли­вість обмі­ню­ва­ти­ся до­сві­дом, спіл­ку­ва­ти­ся з ко­ле­га­ми з рі­зних кра­їн та зна­йшли, на­ре­шті, свою основ­ну ау­ди­то­рію — ба­тьків, які ці­кав­ля­ться рі­зни­ми мо­де­ля­ми, фор­ма­ми та ме­то­да­ми осві­ти для сво­їх ді­тей » , — від­зна­чи­ла спів­за­снов­ни­ця фе­сти­ва­лю Insight На­та­ля ЛІ­МО­НО­ВА.

На дум­ку фа­хів­ців, са­ме сві­до­мі ба­тьки мо­жуть ста­ти ру­шій­ною си­лою в ре­фор­му­ван­ні осві­тньо­ї­си­сте­ми.

— Ство­рю­ю­чи за­пит на які­сне та су­ча­сне на­вча­н­ня, ба­тьки бу­дуть фор­му­ва­ти кри­ти­чну ма­су в су­спіль­стві й спри­я­ти подаль­шо­му роз­ви­тку но­ві­тніх осві­тніх форматів, їх по­пу­ля­ри­за­ці­ї­та ши­ро­ко­му роз­по­всю­джен­ню. Як і в ін­ших сфе­рах, ми по­кла­да­є­мо­ся на 2,5% ін­но­ва­то­рів, які бу­дуть смі­ли­во ви­про­бо- ву­ва­ти но­ве і пер­ши­ми від­чу­ють ефект, — вва­жає спів­за­снов­ни­ця фе­сти­ва­лю Лі­дія БІЛАС.

За сло­ва­ми ди­ре­кто­ра Цен­тру те­сто­вих те­хно­ло­гій та мо­ні­то­рин­гу яко­сті осві­ти Віктора Гро­мо­во­го, на­при­кін­ці 2014 ро­ку пор­тал «Осві­тня по­лі­ти­ка» про­вів опи­ту­ва­н­ня « Топ- 10 по­дій в осві­ті» й одні­єю з ва­жли­вих тен­ден­цій від­зна­чив по­яву не­за­ле­жно­го ба­тьків­сько­го ру­ху, за­ці­кав­ле­но­го в ре­фор­мах осві­ти. Це є гар­ним зна­ком для по­ча­тку ре­аль­них змін.

— Ва­жли­во по­ча­ти пра­кти­ку­ва­ти цей ін­ди­ві­ду­аль­ний під­хід, за­сно­ва­ний на ком­пе­тен­ції: роз­ви­ва­ти та­лан­ти ко­жно­ї­ди­ти­ни і фор­му­ва­ти так зва­ні на­ви­чки ХХІ сто­лі­т­тя — вмі­н­ня ви­рі­шу­ва­ти про­бле­ми, пра­цю­ва­ти в ко­ман­ді, — на­ви­чки прое­кт­но­ї­ро­бо­ти. Ва­жли­во пра­цю­ва­ти ра­зом — дер­жав­ним ор­га­нам, осві­тя­нам, ба­тькам, гро­мад­ським ініціативам, — від­зна­чи­ла Те­тя­на НАНАЄВА, ди­ре­ктор із кор­по­ра­тив­них справ Intel в Укра­ї­ні та СНД.

Єди­но­го пра­виль­но­го шля­ху до ре­фор­му­ва­н­ня осві­тніх стан­дар­тів бу­ти не мо­же, оскіль­ки осві­та має змі­ню­ва­ти­ся від­по­від­но до за­пи­тів кіль­кох суб’єктів — дер­жа­ви, ба­тьків та са­мих ді­тей. За­раз гро­мад­ськість пра­цює над до­ку­мен­том, який ста­не основ­ною для ре­фор­му­ва­н­ня шкіль­ної осві­ти в Укра­ї­ні.

— Осві­та сьо­го­дні пе­ре­жи­ває кри­зу не тіль­ки в Укра­ї­ні, ре­фор­му­ва­н­ня ці­є­ї­сфе­ри від­бу­ва­є­ться у ба­га­тьох кра­ї­нах. Най­го­лов­ні­ший ви­клик — це втра­та мо­лод­дю ін­те­ре­су до на­вча­н­ня. По­трі­бно роз­ви­ва­ти но­вий під­хід — осві­та впро­довж жи­т­тя, бо в су­ча­сно­му сві­ті ра­зо­ве на­вча­н­ня — «раз на все жи­т­тя» — вже не пра­цює. То­му в но­во­му рам­ко­во­му за­ко­ні «Про осві­ту», над яким ми за­раз пра­цю­є­мо, бу­де за­кла­де­но мо­жли­вість по­стій­но­го здо­бу­т­тя знань як па­ра­лель­но­їстеж­ки до кла­сно­у­ро­чно­ї­си­сте­ми. Бе­зу­мов­но, ці осві­тні ре­фор­ми ми хо­че­мо вті­лю­ва­ти ра­зом із гро­ма­дян­ським су­спіль­ством. Зав­да­н­ня дер­жа­ви — не за­ва­жа­ти кре­а­тив­ним лю­дям, які шу­ка­ють ін­ші фор­ми на­вча­н­ня, а роз­ро­би­ти пра­виль­ні та че­сні пра­ви­ла, сти­му­лю­ва­ти тих, хто хо­че пра­цю­ва­ти... Це в нас завжди ро­би­ло­ся. Пи­та­н­ня — у мас­шта­бно­сті змін, у то­му, що­би ефе­ктив­но і пра­виль­но по­зи­ціо­ну­ва­ти на ши­ро­кий за­гал, то­му що в Укра­ї­ні не мен­ше ці­ка­вих ори­гі­наль­них на­вчаль­них за­кла­дів, ніж у будь-якій ін­шій кра­ї­ні. Ін­ша спра­ва — чи ста­нов­лять во­ни кри­ти­чну ма­су в за­галь­ній кіль­ко­сті й чи до­бре про них гро­ма­да знає, — го­во­рить за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти та на­у­ки Укра­ї­ни Пав­ло ПО­ЛЯН­СЬКИЙ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.