Рік на кор­до­ні

«День» по­бу­вав на адмі­ні­стра­тив­но­му кор­до­ні з Кри­мом і ді­знав­ся, як за цей час змі­ни­ла­ся ро­бо­та на­ших прикордонників

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван АНТИПЕНКО, «День» Хер­сон, фото ав­то­ра

«День» по­бу­вав на адмі­ні­стра­тив­но­му кор­до­ні з Кри­мом і ді­знав­ся, як за цей час змі­ни­ла­ся ро­бо­та на­ших прикордонників

Убе­ре­зні ми­ну­ло­го ро­ку на Хер­сон­щи­ну по­ча­ли при­бу­ва­ти пер­ші під­роз­ді­ли Зброй­них сил і Держ­при­кор­дон­слу­жби, які по­вин­ні бу­ли ста­ти на за­хист ма­те­ри­ко­вої Укра­ї­ни в ра­зі подаль­шої агре­сії Ро­сії з Кри­му. То­ді ма­ло хто міг пе­ред­ба­чи­ти, як роз­ви­ва­ти­му­ться по­дії. Але умо­ви, в яких опи­ни­ли­ся на­ші вій­сько­ві, бу­ли, м’яко ка­жу­чи, по­га­ни­ми. Чо­ти­ри бе­тон­них бло­ки й кіль­ка бій­ців — та­ки­ми бу­ли пер­ші по­сти прикордонників на шля­ху до пів­остро­ва на Ча­плин­сько­му, Ка­лан­ча­цько­му і Чон­гар­сько­му на­прям­ках. Що змі­ни­ло­ся за цей рік? Чи до­бре укрі­пле­ний за­раз кор­дон? Як від­бу­ва­є­ться пе­ре­тин адмін­ме­жі і чо­му на до­ро­гах до пів­остро­ву утво­ри­ли­ся кі­ло­ме­тро­ві чер­ги ван­та­жі­вок? Про все це ми ді­зна­ли­ся, по­бу­вав­ши на кон­троль­них пун­ктах в’їзду — ви­їзду (КПВВ) «Ка­лан­чак» і «Ча­плин­ка».

ПЕ­РЕ­СЕ­ЛЕ­Н­НЯ

Вза­га­лі вар­то по­ча­ти з то­го, що ми­ну­лої ве­сни Хер­сон прийняв до се­бе Азо­во-Чор­но­мор­ське ре­гіо­наль­не управ­лі­н­ня Держ­при­кор­дон­слу­жби. То­ді йо­го осно­ву ста­но­ви­ли при­кор­дон­ни­ки, які не зра­ди­ли укра­їн­ській при­ся­зі та ви­йшли з Кри­му під час ро­сій­ської оку­па­ції. По­сту­по­во на­ла­го­див­ши до­брі від­но­си­ни з мі­сце­вою вла­дою та во­лон­те­ра­ми, «зе­ле­ні бе­ре­ти» осво­ї­ли­ся в Хер­со­ні. Ві­дре­мон­то­ва­но при­мі­ще­н­ня управ­лі­н­ня, надано бу­дів­лю під Хер­сон­ський при­кор­дон­ний за­гін, здій­сню­є­ться до­уком­пле­кту­ва­н­ня осо­бо­вим скла­дом, по­лі­пшу­ю­ться жи­тло­ві умо­ви бій­ців. Зві­сно, не все йде глад­ко, є про­бле­ми. Але са­мі при­кор­дон­ни­ки го­во­рять про них стри­ма­но — «ро­бо­чі мо­мен­ти». Час від ча­су з’яв­ля­є­ться ін­фор­ма­ція про ха­ба­рі, які ви­ма­гає укра­їн­ська сто­ро­на для швид­шо­го пе­ре­ти­ну ме­жі з Кри­мом. Дня­ми, до ре­чі, та­кий ви­па­док став­ся на КПВВ «Чон­гар». На­ра­зі йо­го не ко­мен­ту­ють, але, як ра­ні­ше за­зна­чав по­мі­чник на­чаль­ни­ка Азо­во­Чор­но­мор­сько­го управ­лі­н­ня Ан­дрій Ба­зан, за та­кі вчин­ки де­я­кі бій­ці вже втра­ти­ли по­са­ди й мі­сце ро­бо­ти.

ЗМІ­НИ

При­їхав­ши на будь-який з КПВВ і по­рів­няв­ши з тим, що до­ве­ло­ся ба­чи­ти тут рік то­му, не мо­жна не по­мі­ти­ти оче­ви­дних змін. Та іна­кше й бу­ти не мо­гло, адже ми­ну­ло до­сить ча­су, що­би на­ла­го­ди­ти ро­бо­ту прикордонників та ми­тної слу­жби.

« Ви ко на но справ ді знач ну ро бо ту з об лаш ту ван ня пун к тів кон­тро­лю на адмін­ме­жі. Ми на­ма га є мо ся ство ри ти ком фор т ні умо ви для пе ре ти ну її гро ма дя - на­ми і транс­порт­ни­ми за­со­ба­ми. Це на­да­н­ня окре­мих смуг ру­ху, роз­мі­ще­н­ня до­да­тко­вих ка­бі­нок па­спорт­но­го та ми­тно­го кон­тро­лю. Та­кож обла­што­ва­ні мі­сця для не­се­н­ня слу­жби та від­по­чин­ку осо бо во го скла ду: як на по - стах, так і у від­ді­лі. Йо­го роз­та­шу­ва­ли на те­ри­то­рії по­ки­ну­то­го ди­тя­чо­го сад­ка в се­лі Чер­во­ний Ча бан. Тут чи ма ло зро би ли во - лон­те­ри. До­по­мо­гли і ко­шта­ми, і буд ма те рі а ла ми, і тех ні кою, — роз­по­від­ає ке­рів­ник прес-слу­жби Хер­сон­сько­го при­кор­дон­но­го за­го­ну Ма­ксим Со­ро­ка. — Те­ри­то рія всіх КПВВ на дій но за хи - ще на. Ве деть ся ві де ос пос те ре - же­н­ня око­лиць і на са­мих пун­ктах кон­тро­лю. По всій адмін­ме­жі сто­ять фор­ти­фі­ка­цій­ні спо­ру­ди, які в ра­зі агре­сії з бо­ку Кри­му ма­ють за­ва­ди­ти пла­нам про­тив ни ка. Укріп лен ня здій с ню - єть ся й за раз. З тех ні кою та озбро­є­н­ням у нас все га­разд».

За сло ва ми Мак си ма, во ни три ма ють тіс ний кон такт з усі - ма си ло ви ми струк ту ра ми. За - вдя ки цьо му за три му ва ли лю - дей, які при чет ні до се па ра - тис­тсь ких угру по вань, вер бу - валь ни ків, бой о ви ків. Зу пи ня - ють і кон т ра бан ду: зброю, боє - при па си, нар ко ти ки, гро ші. Зброй них про во ка цій із су між- ної сто ро ни ( са ме так тут на зи - ва­ють ро­сій­ських си­ло­ви­ків) не тра­пля­ло­ся. «Ве­де­ться по­стій­не вза­єм­не спо­сте­ре­же­н­ня за пе­ре­мі­ще­н­ням те­хні­ки та си­ту­а­ці­єю на кор до ні за до по мо гою пі­лот - них і без пі лот них лі таль них апа ра тів, але без про ник нен ня на те ри то рію один од но го » , — ка­же Ма­ксим Со­ро­ка.

ЧЕР­ГА В 15 КІ­ЛО­МЕ­ТРІВ

З пер­шо­го сі­чня 2015 ро­ку на всіх КПВВ по до­ро­зі до Кри­му не зни­ка­ють дов­же­ле­зні чер­ги ван­та­жі­вок. Про­бле­ма — у ро­сій­ських ми­тни­ках, по­ясню­ють нам при­кор­дон­ни­ки. Че­рез не­ві­до­мі при­чи­ни во­ни по­ча­ли пра­цю­ва­ти вкрай по­віль­но. Якщо ра­ні­ше че­рез на­ші пун­кти про­хо­ди­ло до 200 фур за змі­ну, то те­пер, у кра­що­му ра­зі, — 40 — 50.

«На КПВВ «Ка­лан­чак» утво­ри­ла­ся чер­га дов­жи­ною у 500 ма­шин, це близь­ко 15 кі­ло­ме­трів. На «Ча­плин­ці» мен­ше, десь 300 ма­шин. Су­мі­жна сто­ро­на про­пу­скає в се­ре­дньо­му одну ван­та­жів­ку за го­ди­ну. Це ду­же по­віль­но. Чо­му во­ни так пра­цю­ють, не­ві­до­мо, — го­во­рить офі­цер Хер­сон­сько­го при­кор­дон­но­го за­го­ну Гри­го­рій Жай­во­рон­ко. — Ми ста­ра­є­мось не за­три­му­ва­ти лю­дей. Фу­ри огля­да­є­мо за 10 — 20 хви­лин, а па­спорт­ний кон­троль пі­шо­хо­дів — не дов­ше двох хви­лин, якщо не­має ні­чо­го пі­до­зрі­ло­го. Щоб без про­блем пе­ре­тну­ти адмін­ме­жу в кримсь ко му на пря мі, тре ба пред’яви­ти ци­віль­ний і за­кор­дон ний пас пор ти гро ма дя ни на Укра ї ни, сві доц т во про на род - же­н­ня ди­ти­ни і сві­до­цтво про по­вер­не­н­ня в Укра­ї­ну. З ро­сій­ськи­ми па­спор­та­ми, ви­да­ни­ми в Кри­му, в Укра­ї­ну не впу­ска­є­мо».

НО­СТАЛЬ­ГІЯ

У кі­ло­ме­тро­вих чер­гах во­ді­ям ван­та­жі­вок до­во­ди­ться про­сто­ю­ва­ти дов­ше ти­жня. Хтось го­тує обі­ди пря­мо в по­лі, ін­ші ку­пу­ють їжу в се­лян, які під­во­зять сю­ди рі­зні стра­ви. У них — зна­чно де­шев­ше, ніж у кіль­кох при­до­ро­жніх ка­фе, що «ви­ро­сли» тут під «га­ря­чий» мо­мент. До Кри­му най­біль­ше ве­зуть про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, звід­ти — бу­дма­те­рі­а­ли.

Дми­тро Ля­шко — да­ле­ко­бій­ник зі ста­жем. Цьо­го ра­зу ве­зе до Кри­му кар­то­плю. У чер­зі — вже оди­над­цять діб. Ка­же, та­ко­го ще не бу­ло. «До укра­їн­ської сто­ро­ни в ме­не пре­тен­зій не­має. Все зла­го­дже­но, швид­ко, жо­дних ха­ба­рів да­ва­ти не до­во­ди­ло­ся. Ро­сі­я­ни ж «при­ди­ра­ю­ться» до вся­ких дрі­бниць, — ка­же Дми­тро. — А не­за­ба­ром роз­по­чне­ться се­зон, ово­чі, фру­кти вез­ти­муть ще біль­ше. Що тут бу­де — важ­ко й уяви­ти». Дми­тро ме­шкає в Кер­чі. Зі­зна­є­ться, що но­сталь­гує за Укра­ї­ною. «Все бу­ло про­сто, жи­ли в одній кра­ї­ні, не бу­ло кор­до­нів... — роз­мір­ко­вує во­дій. — На­ві­що во­ни сю­ди по­ліз ли, Бог йо­го знає. Те­пер стіль­ки пе­ре­пон ство­ри­ли лю­дям. Ну, мо­же ко­лись все по­вер­не­ться...»

ДО ХЕР­СО­НА — ЗА ТИ­СЯ­ЧУ ГРИ­ВЕНЬ

Пі­сля рі­ше­н­ня укра­їн­ської вла­ди від­мі­ни­ти ав­то­мо­біль­не й за­лі­зни­чне спо­лу­че­н­ня на пун­ктах про­пу­ску утво­ри­ли­ся не ли­ше чер­ги з фур, а й та­кси­стів. Ор­га­ні­зо­ва­не під­ве­зе­н­ня до кор­до­ну на­ла­го­дже­но по­га­но. Ав­то­бу­си, які ра­ні­ше йшли в Сім­фе­ро­поль, Керч, Ял­ту, да­лі, аніж кор­дон, не їдуть, а ба­га­то з крим­ських рей­сів зов­сім не пра­цює. Цим ко­ри­ста­ю­ться во­дії та­ксі. Во­ни про­по­ну­ють до­вез­ти гро­ма­дян до най­ближ­чих ав­то­стан­цій: Ча­плин­ка, Ка­лан чак, Хер­сон. Ці­ни — ви­со­кі. До обла­сно­го цен­тру (130 км) вас по­ве­зуть за одну ти­ся­чу гри­вень. Не під за­пис один та­ксист зі­зна­є­ться, що лю­ди їдуть, бо ін­шо­го транс­пор­ту ча­сто не­має. Ав­то­бу­си хо­дять не­ре­гу­ляр­но. Хо­ча з крим­сько­го бо­ку до кор­до­ну мо­жна до­їха­ти без про­блем. Обла­сна вла­да обі­ця­ла на­ла­го­ди­ти під­ве­зе­н­ня на Хер­сон­щи­ні, але по­ки що все за­ли­ши­ло­ся на сло­вах.

ФОТО ІВА­НА АНТИПЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.