Про по­єд­на­н­ня ди­пло­ма­тії та зброї

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Во­ло­ди­мир ОГРИЗКО: По­ро­шен­ко має пе­ре­ко­на­ти па­ні Мер­кель у то­му, що за­ява­ми і за­кли­ка­ми агре­со­ра зу­пи­ни­ти не­мо­жли­во

По­за­вчо­ра пі­зно уве­че­рі ЗМІ по­ві­до­ми­ли, що США від­прав­ля­ють в Укра­ї­ну чер­го­ву пар­тію не­ле­таль­ної зброї на су­му 75 млн до­ла­рів. Зокре­ма, у по­ві­дом­ле­н­нях йде­ться про дро­ни, які за­пу­ска­ють вру­чну, си­сте­ми зв’яз­ку, ра­да­ри для ви­зна­че­н­ня мі­но­ме­тних та ар­ти­ле­рій­ських по­зи­цій, при­ла­ди ні­чно­го ба­че­н­ня та ін­ші за­со­би, а та­кож 30 бро­ньо­ва­них джи­пів і 200 зви­чай­них джи­пів Humvee.

І тут ці­ка­вим є те, як від­ре­а­гу­ва­ли в США та Укра­ї­ні на цю но­ви­ну. Кон­гре­смен- де­мо­крат Елі­от Ен­гел вва­жає, що ці­єї зброї не до­ста­тньо, оскіль­ки це ре­аль­но не до­по­мо­же укра­їн­цям у дов­го­тер­мі­но­вій пер­спе­кти­ві. Як ві­до­мо, і ре­спу­блі­кан­ці, і де­мо­кра­ти в обох па­ла­тах Кон­гре­су ви­сту­па­ють за на­да­н­ня ле­таль­ної зброї Укра­ї­ні, вва­жа­ю­чи, що са­ме зро­ста­н­ня втрат се­ред ро­сій­ських військ до­по­мо­же зу­пи­ни­ти агре­сію Ро­сії на схо­ді Укра­ї­ни.

Однак до­сі та­кої дум­ки не по­ді­ля­ють в адмі­ні­стра­ції Оба­ми. По­за­вчо­ра на бри­фін­гу вко­тре прес-се­кре­тар Бі­ло­го до­му Джош Ер­нест по­вто­рив, що на­да­н­ня Укра­ї­ні ле­таль­ної вій­сько­вої до­по­мо­ги мо­же при­зве­сти до пев­ної еска­ла­ції си­ту­а­ції на Дон­ба­сі.

Тим ча­сом в Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни вва­жа­ють, що на­да­н­ня США Укра­ї­ні обо­рон­них за­со­бів — це шлях до де­е­ска­ла­ції си­ту­а­ції на Дон­ба­сі та вста­нов­ле­н­ня ми­ру. Та­ке пе­ре­ко­на­н­ня ви­сло­вив за­сту­пник гла­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Ва­ле­рій Чалий, ма­ю­чи на ува­зі са­ме не­ле­таль­ну зброю, ко­тра, за йо­го сло­ва­ми, до­по­мо­же по­си­ли­ти за­хист су­ве­ре­ні­те­ту і те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті на­шої дер­жа­ви. Див­ним тут ви­гля­дає те, що у да­но­му ви­пад­ку на Бан­ко­вій чо­мусь не за­яви­ли про не­об­хі­дність на­да­н­ня са­ме ле­таль­ної обо­рон­ної зброї, яка ре­аль­но мо­же зу­пи­ни­ти подаль­ший на­ступ се­па­ра­ти­стів ра­зом із ро­сій­ськи­ми вій­ська­ми.

«ТРЕ­БА ВИ­ХО­ДИ­ТИ З ТО­ГО, ЩО АГРЕ­СО­РА СТРИ­МАЄ ЛИ­ШЕ СИ­ЛА»

Во­ло­ди­мир ОГРИЗКО, екс-мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни, Київ:

— На­яв­ність в Укра­ї­ни озбро­є­н­ня, яке озна­ча­ти­ме, що на­пад не ма­ти­ме під со­бою сми­слу, і є тим еле­мен­том стри­му­ва­н­ня, який нам сьо­го­дні кон­че не­об­хі­дний. І ко­ли нам роз­по­від­а­ють про те, що це при­зве­де до еска­ла­ції кон­флі­кту, то це аб­со­лю­тно без­від­по­від­аль­но. Тре­ба ви­хо­ди­ти з то­го, що агре­со­ра стри­має ли­ше си­ла. Та­кою си­лою є та зброя, яку нам до­сі на­ші аме­ри­кан­ські пар­тне­ри чо­мусь ні­як не хо­чуть пе­ре­да­ти, хо­ча обі­ця­ли згі­дно з Бу­да­пешт­ським ме­мо­ран­ду­мом ро­би­ти все для то­го, щоб на­ша те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність не бу­ла по­ру­ше­на. А во­на сьо­го­дні по­ру­ше­на, і ми ма­є­мо пра­во ви­ма­га­ти зо­бов’ яза­н­ня з бо­ку Спо­лу­че­них Шта­тів. Ми свої зо­бов’яза­н­ня згі­дно з цим ме­мо­ран­ду­мом ви­ко­на­ли, атом­ної зброї по­збу­ли­ся, а те­пер тре­ба, щоб на­ші аме­ри­кан­ські дру­зі так са­мо ро­би­ли все, аби бу­ла ві­днов­ле­на те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність на­шої дер­жа­ви.

— Прес- се­кре­тар Бі­ло­го До­му за­явив, що ни­ні­шні сан­кції про­ти Ро­сії на­ра­зі не при­не­сли ба­жа­них ре­зуль­та­тів, то­му тиск на Мо­скву мо­же бу­ти по­си­ле­ний. Чи мо­жна очі­ку­ва­ти, що США бу­дуть да­лі за­про­ва­джу­ва­ти сан­кції без Єв­ро­пи, у якій все біль­ше ви­ни­кає спро­тив про­ти вве­де­н­ня но­вих обме­жу­валь­них за­хо­дів?

— Без Єв­ро­пи сан­кції не ма­ють сми­слу. То­му що во­ни не ма­ти­муть жо­дно­го ефе­кту, а нав­па­ки по­гір­шать си­ту­а­цію для аме­ри­кан­ських фірм, і це не бу­де, бе­зу­мов­но, ма­ти то­го по­зи­тив­но­го ефе­кту, на який роз­ра­хо­ву­ють. То­му сан­кції ма­ють бу­ти одно­ча­сни­ми і ско­ор­ди­но­ва­ни­ми. А от чи вда­сться їх бо­дай утри­ма­ти, бо вже сьо­го­дні ми чу­є­мо з бо­ку тих кра­їн, які тра­ди­цій­но не хо­чуть ба­чи­ти, що три­ває вій­на, і го­во­рять в основ­но­му про бі­знес, то за­раз, ме­ні зда­є­ться, най­ва­жли­ві­ше сан­кції про­дов­жи­ти і пі­сля цьо­го ду­ма­ти над їх по­си­ле­н­ням. Бо так це пе­ре­хо­дить у пев­ну хро­ні­чну фор­му, а нам по­трі­бні до­во­лі швид­кі пра­кти­чні дії, які зму­сять Ро­сію на­ре­шті зро­зу­мі­ти, що іна­кше на неї че­кає ду­же сум­ний фі­нал.

— На днях в ін­терв’ю Associated Press ні­ме­цький по­сол в США Пі­тер Віт­тіг за­явив: кан­цлер Ан­ге­ла Мер­кель під час ві­зи­ту до Ва­шинг­то­на ми­ну­ло­го мі­ся­ця умовила пре­зи­ден­та Ба­ра­ка Оба­му не на­да­ва­ти Укра­ї­ні ле­таль­ної обо­рон­ної зброї. Що має зро­би­ти Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко під час ві­зи­ту до Бер­лі­на 16 бе­ре­зня?

— Я ду­маю, що По­ро­шен­ко має пе­ре­ко­на­ти па­ні Мер­кель у то­му, що за­ява­ми і за­кли­ка­ми, а та­кож спо­сте­ре­жни­ми мі­сі­я­ми агре­со­ра зу­пи­ни­ти не­мо­жли­во. Що це, на­справ­ді, за­мо­ро­жу­ва­н­ня агре­сії і уми­ро­тво­ре­н­ня агре­со­ра. Якщо це вва­жа­ти за ве­ли­кий успіх єв­ро­пей­ської ди­пло­ма­тії, то це, на жаль, не успіх. То­му тре­ба переконувати єв­ро­пей­ських лі­де­рів, вклю­ча­ю­чи па­ні Мер­кель, у то­му, що справ­жній мир бу­де то­ді, ко­ли агре­со­ра бу­де по­ка­ра­но. По­ки що ця ка­ра є умов­ною. Агре­сор не від­чу­ває ті­єї ці­ни, про яку так го­ло­сно всі го­во­рять і яку він має за­пла­ти­ти за те, що гру­бо по­ру­шив усі нор­ми між­на­ро­дно­го пра­ва.

«ТУТ МАЄ БУ­ТИ КОМ­БІ­НА­ЦІЯ ЯК ДИ­ПЛО­МА­ТИ­ЧНИХ, ТАК І ВІЙ­СЬКО­ВИХ ЗА­ХО­ДІВ»

— І тут мо­жна за­зна­чи­ти, що Ні­меч­чи­на по­став­ляє зброю ірак­ським бій­цям «пе­шмер­гам», які во­ю­ють про­ти бо­йо­ви­ків «Іслам­ської дер­жа­ви», а Укра­ї­ні — від­мов­ля­є­ться і го­во­рить по­стій­но, що не­має вій­сько­во­го ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі.

— У то­му й спра­ва, що за всім цим сто­їть Ро­сія, і цей мо­мент не дає мо­жли­во­сті до сьо­го­дні єв­ро­пей­ським по­лі­ти­кам бу­ти об’єктив­ни­ми. Ко­ли щось над­то да­ле­ко, то це не ду­же бо­лить, а ко­ли по­ряд і є пев­на за­гро­за, то­ді рі­ше­н­ня, на жаль, на­ле­жним чи­ном не при­йма­ють і не фор­му­лю­ють. То­му я все-та­ки ду­маю, що сьо­го­дні зав­да­н­ня на­шої ди­пло­ма­тії перш за все у то­му, що ми по­вин­ні бу­ти, бе­зу­мов­но, вдя­чні єв­ро­пей­ській сто­ро­ні за під­трим­ку. По­вин­но бу­ти пе­ре­ко­на­н­ня на­ших пар­тне­рів у то­му, що та­кою по­лі­ти­кою кон­флікт не бу­де за­ла­го­дже­но, а про­сто пе­ре­тво­ре­но на чер­го­ве тлі­ю­че во­гни­ще на­пру­ги на єв­ро­пей­ській зем­лі. При то­му ро­зу­мі­ю­чи, що ми, бе­зу­мов­но, не по­го­ди­мо­ся за жо­дних об­ста­вин на те, щоб де-фа­кто (вже не ка­жу­чи про де-юре) це за­хо­пле­н­ня те­ри­то­рій на Дон­ба­сі та у Кри­му за­ли­ши­ло­ся по­за ме­жа­ми укра­їн­ської юрис­ди­кції.

— Мо­жли­во, По­ро­шен­ку тре­ба на­га­да­ти Мер­кель ві­до­му фра­зу ні­ме­цько­го ім­пе­ра­то­ра Фрі­дрі­ха Ве­ли­ко­го: «Ди­пло­ма­тія без зброї — все одно, що му­зи­ка без ін­стру­мен­тів»?

— Це са­ме те, що, ме­ні зда­є­ться, так са­мо тре­ба на­га­да­ти те­пе­рі­шнім ду­же ми­ро­лю­бним і ду­же па­ци­фіст­ським ке­рів­ни­кам Ні­меч­чи­ни, якщо йде­ться про пар­тне­рів, то тут, справ­ді, тіль­ки си­ла ди­пло­ма­тії, до­ся­гне­н­ня ком­про­мі­су і вза­є­мо­прийня­тних рі­шень. А якщо йде­ться про агре­со­ра, то, на жаль, са­мої ди­пло­ма­тії ма­ло. Ко­ли го­во­рять, що не­має вій­сько­во­го ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми, то так са­мо, на пре­ве­ли­кий жаль, не­має ди­пло­ма­ти­чно­го ви­рі­ше­н­ня. То­му тут має бу­ти ком­бі­на­ція як ди­пло­ма­ти­чних, так і вій­сько­вих за­хо­дів. Цю про­сту дум­ку тре­ба до­не­сти до на­ших ша­нов­них за­хі­дних пар­тне­рів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.