Про «ло­гі­ку Чем­бер­ле­на» і «ло­гі­ку опо­ру»

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Дня­ми Укра­ї­ну від­ві­дав поль­ський пу­блі­цист і ди­си­дент Адам Мі­хнік. Ви­сту­па­ю­чи 11 бе­ре­зня в На­ціо­наль­но­му му­зеї Та­ра­са Шевченка, він тор­кнув­ся ши­ро­ко­го спе­ктру акту­аль­них тем. За сло­ва­ми поль­сько­го ди­си­ден­та, сьо­го­дні на За­хо­ді, який жи­ве у спо­кої і ста­біль­но­сті, бо­я­ться вій­ни: «У Єв­ро­пі є дві ло­гі­ки — ло­гі­ка Чем­бер­ле­на і ло­гі­ка опо­ру. Але во­ни ма­ють зро­зу­мі­ти, що фі­ло­со­фія Пу­ті­на — це «фін­лян­ди­за­ція» всі­єї Єв­ро­пи. По­ди­ві­ться на «п’яту ко­ло­ну» в Угор­щи­ні, Греції».

Мі­хник та­кож роз­по­вів про го­лов­ні за­гро­зи, які сьо­го­дні сто­ять пе­ред За­хо­дом. «Я б ска­зав одра­зу, що це Пу­тін, йо­го агре­сив­на ім­пер­ська по­лі­ти­ка і «су­ве­рен­на де­мо­кра­тія». Во­на озна­чає су­ве­ре­ні­тет, аби са­джа­ди за ґра­ти всіх, ко­го йо­му за­кор­тить, і аби жо­ден Страс­бург і Брюс­сель йо­му в цьо­му не за­ва­жа­ли», — по­яснив ди­си­дент. Як

Адам МІ­ХНІК: «Єв­ро­па має зро­зу­мі­ти, що віль­на Укра­ї­на — це га­ран­тія її без­пе­ки»

при­клад по­ши­ре­н­ня ці­єї іде­о­ло­гії в Єв­ро­пі, Мі­хнік на­вів прем’єр-мі­ні­стра Угор­щи­ни Віктора Ор­ба­на: «Це пу­ті­ніст з ан­ти­ко­му­ні­сти­чни­ми га­сла­ми. І йо­го про­пу­тін­ська по­лі­ти­ка озна­чає, що йо­му по­до­ба­є­ться пу­тін­ська мо­дель вла­ди. Це ав­то­ри­та­ризм плюс ко­ру­пція — дві пас­тки для су­ве­рен­ної Єв­ро­пи. Усе це ве­де до етні­чно­го на­ціо­на­лі­зму, ча­сто-гу­сто на­бли­же­но­го до ра­си­зму». Окрім то­го, за сло­ва­ми Мі­хни­ка, усе, що від­бу­ва­є­ться в Ро­сії, має «озна­ки фа­ши­зму»: «Це по­пу­лізм у ро­зу­мін­ні ега­лі­та­ри­зму, у ро­зу­мін­ні кам­па­нії про­ти ін­те­лі­ген­ції».

Як ві­до­мо, Адам Мі­хнік був одним з цен­траль­них ді­я­чів проф­спіл­ко­во­го ру­ху «Со­лі­дар­ність», за­снов­ни­ком і го­лов­ним ре­да­кто­ром най­більш впли­во­во­го поль­сько­го дру­ко­ва­но­го ви­да­н­ня Gazeta Wyborcza. Са­ме осо­бли­во­стям змін у ко­му­ні­сти­чній Поль­щі і її звіль­нен­ню від ра­дян­сько­го впли­ву бу­ло при­свя­че­но ча­сти­ну ле­кції поль­сько­го ди­си­ден­та. «Ми ма­ли ідею, яка об’єд­ну­ва­ла нас усе­ре­ди­ні опо­зи­ції. Ми спе­ре­ча­ли­ся між со- бою, то­му що ми бу­ли рі­зні, але ми зна­йшли ком­про­міс. Це бу­ло мо­жли­во, то­му що в нас бу­ло два без­за­пе­ре­чних ав­то­ри­те­ти — лі­дер « Со­лі­дар­но­сті » Лех Ва­лен­са і Па­па Рим­ський Іван Пав­ло II», — роз­по­вів Мі­хнік.

Пі­сля фор­му­ва­н­ня пер­шо­го уря­ду «Со­лі­дар­но­сті» 1989 ро­ку в Поль­щі бу­ло про­ве­де­но «шо­ко­те­ра­пев­ти­чні» еко­но­мі­чні ре­фор­ми, які пе­ред­ба­ча­ли пе­ре­хід від пла­но­вої до рин­ко­вої еко­но­мі­ки. «Си­лою «Со­лі­дар­но­сті» бу­ли ве­ли­кі за­во­ди, ве­ли­кі під­при­єм­ства, ша­хта­рі... У мо­мен­ти їхніх страй­ків ми ба­чи­ли без­си­л­ля на­ших се­кре­та­рів і ге­не­ра­лів», — про­дов­жує Мі­хнік. — Те, що ми зро­би­ли да­лі,— най­біль­ша трав­ма — це ре­фор­ма Баль­це­ро­ви­ча — «шо­ко­те­ра­пія». Сьо­го­дні ми жи­ве­мо в умо­вах здо­ро­вої еко­но­мі­ки, але то­ді це був по­лі­ти­чно ду­же скла­дний мо­мент, то­му що він сто­су­вав­ся со­ці­аль­ної сфе­ри. Це був удар по цих під­при­єм­ствах і лю­дях. Їхня бо­роть­ба при­не­сла сво­бо­ду Поль­щі, від­кри­ла две­рі до ре­форм, але ці лю­ди ста­ли їхні­ми пер­ши­ми жер­тва­ми».

Окре­мо Мі­хнік тор­кнув­ся пи­та­н­ня лю­стра­ції, яка про­во­ди­ла­ся в Поль­щі і яка є акту­аль­ним пи­та­н­ням для Укра­ї­ни: «Ду­же ва­жли­во, що в Поль­щі, не­зва­жа­ю­чи на кон­флі­кти і де­ба­ти, пра­кти­чно не бу­ло ло­гі­ки ре­ван­шу. Га­даю, не мо­жна ор­га­ні­зо­ву­ва­ти со­ці­аль­ний, ін­те­ле­кту­аль­ний рух дов­ко­ла не­на­ви­сті, дов­ко­ла по­шу­ку во­ро­гів...». Як ві­до­мо, Мі­хнік був про­тив­ни­ком лю­стра­ції і ви­сту­пав про­ти цьку­ва­н­ня ко­ли­шньо­го пер­шо­го се­кре­та­ря ЦК ПОРП Вой­це­ха Яру­зель­сько­го. «Я ду­мав, що єди­ний ва­рі­ант розумної лю­стра­ції — це де­мо­кра­ти­чні ви­бо­ри, а те, що пи­са­ли в ар­хі­вах КДБ, — не Бі­блія, якій я мо­жу до­ві­ря­ти, це ли­ше мо­мент для де­ста­бі­лі­за­ції кра­ї­ни, — ді­ли­ться ди­си­дент. — Ді­йшло до то­го, що лю­стра­то­ри зна­йшли якісь до­ку­мен­ти і за­яви­ли, що наш лі­дер Лех Ва­лен­са був сту­ка­чем. Аби йо­го при­ни­зи­ти, вби­ти сло­ва­ми. То­му лю­стра­ція в Укра­ї­ні бу­де да­рун­ком для во­ро­гів. Я б не ра­див йти цим шля­хом». За сло­ва­ми Мі­хни­ка, якщо чи­нов­ник — ко­ру­пціо­нер чи не­за­кон­но са­джав лю­дей за ґра­ти, то на ньо­го є про­ку­рор і су­д­дя, то­му Укра­ї­ні за­раз не вар­то ор­га­ні­зо­ву­ва­ти «ру­хів не­на­ви­сті».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.