Сім’я та шко­ла

Den (Ukrainian) - - Культура - Оле­ксандр ЄФИМОВ

В Укра­ї­ні вп’яте від­бу­ва­є­ться фе­сти­валь «Ти­ждень іта­лій­сько­го кі­но»

По­каз но­вих іта­лій­ських кар­тин роз­по­чав­ся у сто­ли­чно­му кі­но­те­а­трі «Київ». До кін­ця мі­ся­ця їх по­ба­чать ме­шкан­ці най­біль­ших міст на­шої кра­ї­ни. З ча­су по­пе­ре­дньо­го «Ти­жня іта­лій­сько­го кі­но» ми­ну­ло тро­хи біль­ше як пів­ро­ку, що до пев­ної мі­ри ви­прав­до­вує скром­ність ни­ні­шньо­го фе­сти­ва­лю. Во­на ви­яви­ла­ся як у кіль­ко­сті філь­мів (усьо­го чо­ти­ри), так і в їх яко­сті.

Нинішній «Ти­ждень...» від­кри­ла стрі­чка Пу­пі Ава­ті «Зо­ло­тий хло­пчик», в якій іде­ться про ту ці­ну, яку ча­сто до­во­ди­ться пла­ти­ти пи­сьмен­ни­кам та ми­тцям за свою сла­ву. Що­прав­да, ко­пі­рай­тер ре­клам­но­го агент­ства Да­від Б’яс (Рік­кар­до Ска­мар­чіо), ко­трий мріє про лі­те­ра­тур­ну кар’єру, жо­дних до­брих пло­дів за свій ро­ман не по­жи­нає. На той час, ко­ли йо­го книж­ка, здо­був­ши на­ціо­наль­ну лі­те­ра­тур­ну пре­мію, за­во­йо­вує ви­зна­н­ня у кри­ти­ків та чи­та­чів, ав­тор уже від­по­чи­вав у пси­хі­а­три­чній лі­кар­ні. На­то­мість, сві­тло сла­ви про­ли­ва­є­ться на йо­го ба­тька, сце­на­ри­ста-нев­да­ху, ко­трий напередодні за­ги­нув в ав­то­ка­та­стро­фі. Вла­сне, Б’яс-стар­ший на­клав на се­бе ру­ки вна­слі­док твор­чої кри­зи. Та й ба­га­то­рі­чний кон­флікт із си­ном теж впли­нув на йо­го рі­ше­н­ня спря­му­ва­ти свій ав­то­мо­біль у прір­ву. Не втри­ма­ло йо­го в цьо­му бо­же­віль­но­му сві­ті на­віть ко­ха­н­ня та­кої роз­кі­шної жін­ки, як Лю­до­ві­ка (Ша­рон Сто­ун), яка зго­дом за­во­ро­жи­ла і си­на. Але і Б’яс-мо­лод­ший ви­би­рає «не­бу­т­тя», що­прав­да, тіль­ки со­ці­аль­не. На на­ма­га­н­ня Лю­до­ві­ки ви­тя­гну­ти йо­го із бо­же­віль­ні він від­по­від­ає від­мо­вою — се­ред ви­зна­них ме­ди­ци­ною пси­хів та­ла­но­ви­то­му бе­ле­три­сту за­ти­шні­ше, аніж се­ред тих із них, які вва­жа­ю­ться нор­маль­ни­ми і бо­рю­ться за сла­ву, гро­ші, вла­ду. Хо­ча со­ці­аль­на кри­ти­ка «Зо­ло­то­го хло­пчи­ка» тор­ка­є­ться рі­зних гра­ней жи­т­тя су­ча­сно­го су­спіль­ства, го­лов­ною те­мою ці­єї ме­ло­дра­ми ста­ла кри­за сі­мей­них сто­сун­ків у сві­ті, де всі по­чу­ва­ють се­бе «віль­ни­ми». Ек­сплу­а­ту­ю­чи фрей­дист­ські мо­ти­ви (у да­но­му ви­пад­ку, ком­плекс ви­ни си­на за са­мо­вбив­ство ба­тька, яку Да­від спо­ку­тує, на­пи­сав­ши ро­ман від йо­го іме­ні), ре­жи­сер по­збав­ляє ге­роя пра­ва на ба­тьків­ство — дів­чи­на, на якій він хо­тів одру­жи­ти­ся, ви­йшла за­між та на­ро­ди­ла від ін­шо­го чо­ло­ві­ка.

Те­ма кон­флі­кту ді­тей та ба­тьків роз­ви­ва­є­ться і у ав­то­біо­гра­фі­чній стрі­чці Азії Ар­джен­то «Зро­зу­мій ме­не, якщо змо­жеш», де роль ма­те­рі де­ся­ти­лі­тньої ге­ро­ї­ні ви­ко­на­ла ві­до­ма фран­цузь­ка актри­са Шар­лот­та Генс­бур. Вто­мив­шись від ві­чних скан­да­лів ба­тьків, що, вре­шті, роз­лу­ча­ю­ться, дів­чин­ка шу­кає лю­бо­ві то у до­мі ма­те­рі, яка но­ча­ми, якщо не спить з ко­хан­ця­ми, то му­чить су­сі­дів грою на ро­я­лі, то у до­мі ба­тька, ві­до­мо­го акто­ра. Вре­шті, Азія бе­ре сво­го чор­но­го ко­та, най­рі­дні­шу, як ви­яви­ло­ся, жи­ву істо­ту, і по­ки­дає дім. Між тим, шу­ка­ю­чи ро­зу­мі­н­ня у ін­ших, ре­жи­сер не ви­яв­ляє ба­жа­н­ня зба­гну­ти чу­же жи­т­тя, то ж па­фос її філь­му зво­ди­ться до гро­те­скної кри­ти­ки сім’ї та шко­ли су­ча­сної Іта­лії. Ма­тір на екра­ні пов­стає за­тя­тою нім­фо­ман­кою, що по­яснює за­про­ше­н­ня на роль Шар­лот­ти Генс­бур; вчи­тель­ка, яка по­чи­нає урок з мо­ли­тви, тов­че під­лі­тків го­ло­вою об стіл, се­стри ге­ро­ї­ні по­ста­ють ду­ре­па­ми та его­їс­тка­ми. Одна «зо­ло­та дів­чин­ка» Азія тут ви­гля­дає ро­зум­ни­цею, яку жор­сто­кий, его­їсти­чний світ пе­ре­тво­рює на жер­тву. Без сум­ні­ву, цей світ за­слу­го­вує ще на біль­шу кри­ти­ку. Однак во­на у ви­пад­ку ми­тця не по­вин­на бу­ти мо­ти­во­ва­на осо­би­стою обра­зою, ба­наль­ним ба­жа­н­ням пом­сти.

Про кри­зу сто­сун­ків у сві­ті, де ні в ко­го не пе­ред ким не­ма жо­дних зо­бов’язань, йде­ться і в ко­ме­дії Джо­ван­ні Ве­ро­не­зі «Ось так по­друж­ка». В ній дружба між чо­ло­ві­ком та жін­кою руй­ну­є­ться у той мо­мент, ко­ли во­ни до­зво­ли­ли со­бі ін­тим. На­ре­шті, у го­стро­сю­же­тній дра­мі «Люд­ський ка­пі­тал» (кар­ти­ну ви­су­ва­ли на «Оскар»), де грає ча­рів­на Ва­ле­рія Бру­ні-Те­де­скі, ді­ти теж ста­ють жер­тва­ми ам­бі­цій сво­їх ба­тьків...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.