Пу­тін ко­рум­пує Єв­ро­пу

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Па­вел ЗА­ЛЕВ­СЬКИЙ

Мін­ські уго­ди по­ка­за­ли не­ефе­ктив­ність дій Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу що­до Ро­сії. Спо­ча­тку він не зміг на­да­ти ре­аль­ну під­трим­ку пре­зи­ден­то­ві Пе­тру По­ро­шен­ку, яко­му до­ве­ло­ся прийня­ти всі ви­мо­ги Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, а та­кож узя­ти вар­тість їх вті­ле­н­ня в жи­т­тя на се­бе. По­тім ЄС ви­явив­ся не­спро­мо­жний га­ран­ту­ва­ти до­три­ма­н­ня умов хис­тко­го пе­ре­мир’я ро­сій­ською ар­мі­єю.

Кремль роз­ко­лов Єв­ро­со­юз обі­цян­ка­ми на­да­ти еко­но­мі­чні при­ві­леї для тих, хто при­ймає йо­го по­лі­ти­ку, втя­гнув­ши Ні­меч­чи­ну та Фран­цію в гру на сво­їх прин­ци­пах і збе­ріг­ши «нор­манд­ський фор­мат», що ском­про­ме­ту­вав се­бе. Пре­зи­дент Фран­суа Ол­ланд і кан­цлер Ан­ге­ла Мер­кель по­го­ди­ли­ся на по­лі­ти­ку, ефе­ктом якої ста­ла ле­гі­ти­ма­ція пре­тен­зій Крем­ля, що по­ру­шу­ють між­на­ро­дне пра­во. Це ві­дбу­ва­ло­ся під га­слом «бо­ро­ти­ся за будь-яку ці­ну, щоб уни­кну­ти подаль­ших жертв».

До­свід, втім, показує, що по­сту­пки агре­сив­но­му ди­кта­то­ро­ві ли­ше при­мно­жу­ють кіль­кість жертв і по­гір­шу­ють си­ту­а­цію. Вва­жа­ти до­ступ до ро­сій­сько­го рин­ку по­ря­тун­ком для та­ких ком­па­ній, як Renault, Total, RWE, Siemens або Daimler, роз­пла­чу­ю­чись за це європейськими ін­те­ре­са­ми в Укра­ї­ні, по­мил­ка. Це ли­ше роз­кру­чує спі­раль по­сту­пок що­до Крем­ля, ви­бра­ти­ся з якої стає все скла­дні­ше й до­рож­че.

ПАРАЗИТИЧНИЙ КЛАС

Вті­ле­н­ня в жи­т­тя єв­ро­пей­ських ін­те­ре­сів ви­ма­гає ви­зна­н­ня про­сто­го фа­кту: про­ект тя­жі­н­ня Ро­сії до ЄС (що ро­зу­мів­ся як прийня­т­тя нею єв­ро­пей­ських стан­дар­тів в ре­зуль­та­ті по­гли­бле­н­ня еко­но­мі­чних зв’яз­ків) про­ва­лив­ся. Щоб обра­ти вір­ну стра­те­гію, не­об­хі­дно зро­зу­мі­ти вну­трі­шню суть ро­сій­ської по­лі­ти­ки та ін­те­ре­сів ко­ман­ди Путина, по­хі­дною яких ви­сту­пає зов­ні­шня по­лі­ти­ка. Її не мо­жна на­зва­ти «не­пе­ре­дба­чу­ва­ною». Нею ке­рує за­лі­зна ло­гі­ка.

Агре­сія в Укра­ї­ні ви­пли­ває з ба­жа­н­ня за­хи­сти­ти вну­трі­шню ро­сій­ську си­сте­му. А ключ до її ро­зу­мі­н­ня — це одне сло­во: ко­ру­пція. Во­ло­ди­мир Пу­тін зро­бив осно­вою сво­єї вла­ди лю­дей з пост­ра­дян­ських спец­служб та ар­мії, зав­дя­ки яким від­но­вив ав­то­кра­ти­чний ре­жим. За до­по­мо­гою ці­єї си­сте­ми він цен­тра­лі­зу­вав управ­лі­н­ня ре­сур­са­ми дер­жа­ви, щоб по­лег­ши­ти крем­лів­ській елі­ті їхнє роз­кра­да­н­ня. До ко­ру­пцій­них про­це­дур за­лу­че­но де­кіль­ка міль­йо­нів лю­дей, що скла­да­ють пі­ра­мі­ду ін­те­ре­сів, яку він­чає Пу­тін. Оскіль­ки управ­лі­н­ня дер­жав­ни­ми ре­сур­са­ми йде з цен­тру, цен­тра­лі­зо­ва­ною є й ко­ру­пція. За нею сте­жить най­ближ­че ко­ло ко­лег та ді­ло­вих пар­тне­рів пре­зи­ден­та. Лю­дям, що скла­да­ють осно­ву пі­ра­мі­ди, ді­ста­є­ться не так ба­га­то, а на­бли­же­не до Пу­ті­на ко­ло мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на ба­га то­мі лья рдні до хо­ди. Си­сте­ма зда­тна по­пов­ню­ва­ти свій склад і дає мо­жли­вість про­су­ну­ти­ся вго­ру. От­же завжди зна­хо­дя­ться ті, хто не встиг ще до- ста­тньо за­ро­би­ти. І во­ни га­ран­ту­ють стій­кість си­сте­ми.

Ко­ру­пцій­ні схе­ми не від­рі­зня­ю­ться ви­тон­че­ні­стю. До них вхо­дять пе­ре­да­ча держ­за­мов­лень дру­жнім ком­па­ні­ям, під­трим­ка їх кре­ди­та­ми дер­жав­них банків на ви­гі­дних умо­вах або про­даж за кор­дон ро­сій­ських про­ду­ктів, що бе­руть свою мар­жу по­се­ре­дни­ка­ми, пов’яза­ни­ми з крем­лів­ськи­ми олі­гар­ха­ми. Си­сте­ма на­стіль­ки не­на­жер­ли­ва, що во­на не ли­ше по­гли­нає ча­сти­ну до­хо­дів дер­жав­них ком­па­ній, але й об­кра­дає бю­джет кра­ї­ни. То­му не див­но, що Ро­сія не­зва­жа­ю­чи на свої ве­ли­че­зні ре­сур­си, не мо­дер­ні­зу­є­ться. Але як їй це ро­би­ти, ко­ли ча­сти­на до­хо­дів бю­дже­ту від­хо­дить па­ра­зи­ту­ю­чо­му кла­со­ві. Лю­ди, що на­ле­жать до ньо­го, спри­йма­ють кра­ї­ну як ін­стру­мент, зав­дя­ки яко­му во­ни мо­жуть при­мно­жи­ти вла­сні до­хо­ди. В ре­зуль­та­ті Пу­тін й ба­га­то йо­го со­ра­тни­ків ста­ли вла­сни­ка­ми де­ся­тків мі­льяр­дів до­ла­рів, ін­ве­сто­ва­них по всьо­му сві­ту. То­му їх не тур­бу­ють стра­те­гі­чні про­бле­ми кра­ї­ни, на­при­клад, ки­тай­ська ім­мі­гра­ція до Си­бі­ру. Во­ни вва­жа­ють, що ядер­но­го по­тен­ці­а­ла Ро­сії бу­де до­ста­тньо, щоб від­би­ти в Пе­кі­на ба­жа­н­ня отри­ма­ти кон­троль над да­ле­ко­схі­дни­ми те­ри­то­рі­я­ми. Єди­не, що ці­ка­вить ро­сій­ську елі­ту, це збе­ре­же­н­ня ав­то­ри­тар­но-ко­ру­пцій­ної си­сте­ми, яка га­ран­тує при­бу­ток. Цій ме­ті під­по­ряд­ко­ва­на та­кож зов­ні­шня по­лі­ти­ка.

ВІД ЕКО­НО­МІ­КИ ДО ШО­ВІ­НІ­ЗМУ

Ро сі­я­ни усв і дом лю­ють ко руп цій ну при­ро­ду крем­лів­ської си­сте­ми. Про­те й до сі її ле гі­ти му­вав св оє рід ний су спіль­ний до­го­вір. Він по­ля­гав у то­му, що ро­сі­я­ни під­три­му­ва­ли Пу­ті­на, очі­ку­ю­чи від ньо­го ста­біль­но­сті й зро­ста­н­ня до­хо­дів. По­ру­ши­ла цей ме­ха­нізм кри­за. На­справ­ді, вже за ба­га­то мі­ся­ців до по­ча­тку укра­їн­сько­го кон­флі­кту го­во­ри­ло­ся про май­бу­тнє зни­же­н­ня цін на на­фту у зв’яз­ку з еко­но­мі­чною ста­гна­ці­єю та змен­ше­н­ням сві­то­во­го по­пи­ту на енер­го­но­сії. Кремль ро­зу­мів, що йо­му по­трі­бно зна­йти но­ве дже­ре­ло ле­гі­ти­ма­ції. І він обрав на­ціо­на­лізм.

Ри­то­ри­ка Пу­ті­на змі­ню­ва­ла­ся про­тя­гом де­кіль­кох ро­ків. Ме­шка­нець Крем­ля де­да­лі ча­сті­ше звер­тав­ся до « ве ли ко рус ско го » то ну. На ме жі 2012/2013 ро­ків він актив­ні­ше зайняв­ся ство­ре­н­ням Єв­ра­зій­сько­го ми­тно­го со­ю­зу і по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чно­го об’єд­на­н­ня за зраз­ком ЄС. Він пе­ре­ко­ну­вав ро­сі­ян у то­му, що еко­но­мі­чне й гро­мад­ське жи­т­тя по­трі­бно бу­ду­ва­ти не на єв­ро­пей­ських під­ва­ли­нах. Що за цим хо­ва­ло­ся, бу­ло зро­зумі­ло. Про­па­ган­да, яка роз­по­від­а­ла про су­ве­рен­ну де­мо­кра­тію, за­хист іден­ти­чно­сті, що ба­зу­є­ться на цін­но­стях пра­во­слав­но­го хри­сти­ян­ства і про­ти­сто­ян­ні го­мо­се­ксу­а­лі­зму, слу­гу­ва­ли ли­ше при­кри­т­тям кле­пто­кра­ти­чно­го єства крем­лів­ських стан­дар­тів. Одним сло­вом, ро­сій­ська елі­та хо­че укрі­пи­ти ко- ру­пцій­ну си­сте­му, то­ді як для За­хо­ду ва­жли­вим є вер­хо­вен­ство за­ко­ну. І в цьо­му квін­те­сен­ція сьо­го­дні­шньо­го кон­флі­кту між Ро­сі­єю та За­хо­дом.

На­ціо­на­лізм, що пе­ре­хо­дить у шо­ві­нізм, ви­сту­пає ви­прав­да­н­ням по­лі­ти­ки пу­тін­ської ко­ман­ди. Ро­сі­я­ни ба­чать у гла­ві дер­жа­ви лю­ди­ну, яка ви­пра­вить істо­ри­чну не­спра­ве­дли­вість, тоб­то від­окрем­ле­н­ня «рус­ских» зе­мель від ба­тьків­щи­ни, і зро­бить так, що пі­сля ро­ків при­ни­жень від За­хо­ду гро­ма­дя­ни Ро­сії зно­ву змо­жуть роз­пра­ви­ти пле­чі. Не див­но, що 86% ро­сі­ян під­три­му­ють агре­сив­ну по­лі­ти­ку вла­ди, зокре­ма й оку­па­цію Кри­му та Дон­ба­су.

ДА­ЛІ, НІЖ УКРА­Ї­НА

Пла ни Пу ті на не об ме жу ють ся Укра­ї­ною. Він усві­дом­лює, що ре­а­лі­зу­ва­ти свої еко­но­мі­чні ін­те­ре­си він мо­же ли­ше з ЄС, який, втім, тер­пля­че ста­ви­ться до зло­чин­них пра­ктик йо­го ко­ман­ди. Адже лю­ди Крем­ля роз­мі­щу­ють свій при­бу­ток в єв­ро­пей­ських акти­вах, а єв­ро­пей­ські бан­ки бе­руть участь у не­ле­галь­них трансфер­тах. Ро­сій­ські мі­льяр­де­ри вва­жа­ють за кра­ще вкла­да­ти гро­ші не в Со­чі, не в оку­по­ва­ний Крим, а ін­ве­сту­ва­ти їх на Ла­зу­ро­во­му бе­ре­зі, в Лон­до­ні, у Фло­рі­ді та в Ба­де­нБа­де­ні. Це ша­нов­ний HSBC (а не ро­сій­ські бан­ки) за­ро­бляв на ко­ру­пцій­них схе­мах. І са­ме то­му стра­те­гі­чна ме­та Пу­ті­на — за­крі­пи­ти в Єв­ро­со­ю­зі ро­сій­ські ко­ру­пцій­ні стан­дар­ти, по­ті­снив­ши вер­хо­вен­ство за­ко­ну. Це суть йо­го по­лі­ти­ки. То­му Пу­тін ку­пує та­ких ав­то­ри­те­тних по­лі­ти­ків, як ко­ли­шній кан­цлер Гер­хард Шрьо­дер або екс-прем’єр Бран ден бур га Мат ті ас Плат цек (Matthias Platzeck) з СДПН. То­му він про­по­нує в Ро­сії кон­тра­кти ні­ме­цьким, фран­цузь­ким або іта­лій­ським ком­па­ні­ям, щоб ті по­тім ви­ма­га­ли від сво­го ке­рів­ни­цтва то­ле­ран­тно ста­ви­ти­ся до ро­сій­ської по­лі­ти­ки. То­му він під­три­мує ан­ти­єв­ро­пей­ські пар­тії: «На­ціо­наль­ний фронт» у Фран­ції, Пар­тію не­за­ле­жно­сті Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства у Ве ли ко­бри та нії або ко а лі цію СІРІЗА в Греції. То­му він під­ку­по­вує га­зо­ви­ми кон­тра­кта­ми не­ве­ли­кі дер­жа­ви на зра­зок Угор­щи­ни та Ав­стрії або Бол­га­рії. І то­му за­ля­кує кра­ї­ни Бал­тії пер­спе­кти­вою розв’яза­н­ня гі­бри­дної вій­ни.

ЄС РОЗ­ВА­ЛЮ­Є­ТЬСЯ

Та­ка по­лі­ти­ка по­кли­ка­на роз­ко­ло­ти Єв­ро­со­юз, щоб той не міг до­три­му­ва­ти­ся стан­дар­тів пра­во­за­кон­но­сті та сво­їх цін­но­стей. Успіх ці­єї по­лі­ти­ки за­гро­жує ін те ре сам всіх меш кан ців ЄС, оскіль­ки сво­ї­ми кон­тра­кта­ми й ха­ба­ра­ми Пу­тін руй­нує ре­аль­ну кон­ку­рен­цію і впли­ває на рі­ше­н­ня ке­рів­ни­цтва окре­мих дер­жав, ви­гі­дне ли­ше для єв­ро­пей­ських груп, пов’яза­них із Крем­лем. На жаль, ре­зуль­та­ти та­ких дій ми ба­чи­мо в єв­ро­пей­ській по­лі­ти­ці, яка опи­ни­ла ся в за ру­чни ках у кон цер нів і пов’яза - них із Мо­сквою груп ін­те­ре­сів.

На­слід­ки цьо­го для єв­ро­пей­сько­ро­сій­ських від­но­син істо­тні: жо­дне збли­же­н­ня, що ба­зу­є­ться на прийнят­ті Ро­сі­єю єв­ро­пей­ських стан­дар­тів, не­мо­жли­ве. Все на­ба­га­то гірше: Кремль ін­фі­кує на­шу си­сте­му, а не ми ви­прав­ля­є­мо Ро­сію. Пу­ті­ну до­ве­де­ться екс­пор­ту­ва­ти нам свої ко­ру­пцій­ні стан­дар­ти ще актив­ні­ше, ніж ра­ні­ше. Ми мо­же­мо вда­ва­ти (чим і за­йма­є­мо­ся), що не по­мі­ча­є­мо цьо­го, і не­гла­сно на це по­го­джу­ва­ти­ся. Але це пря­мий шлях до фа­кти­чно­го роз­ва­лу Єв­ро­пей­сько­го со­ю­зу з усі­ма мо­жли­ви­ми на­слід­ка­ми.

У су­ча­сних умо­вах Пу­тін не від­мо­ви­ться ні від по­лі­ти­ки руй­ну­ва­н­ня вну­трі­шньо­го устрою ЄС, ні від дій, що ве­дуть до за­не­па­ду Укра­ї­ни. Си­ту­а­цію міг би змі­ни­ти ли­ше удар по ло­гі­ці, що управ­ляє ро­сій­ською дер­жа­вою. Йдеть ся не про змі ну вла ди, оскіль­ки це, зро­зумі­ло, спра­ва са­мих ро­сі­ян, а, швид­ше, про бло­ку­ва­н­ня мо­жли­во­стей ви­ко­ри­ста­н­ня Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу лю­дьми Крем­ля для сво­го зба­га­че­н­ня й ко­ри­сту­ва­н­ня отри­ма­ни­ми та­ким чи­ном гро­ши­ма.

А для цьо­го по­трі­бна по­лі­ти­чна во­ля. У Єв­ро­пі ні­мець, ан­глі­єць або фран­цуз, що ку­пує роз­кі­шну не­ру­хо­мість, по­вин­ні по­ка­за­ти, звід­ки він узяв на неї гро­ші. А ро­сі­я­нин — ні. Але чо­му не за­про­ва­ди­ти та­кий обов’язок для всіх? Він би сто­су­вав­ся не­об­хі­дно­сті пред’яви­ти дже­ре­ло ка­пі­та­лу для усіх ве­ли­ких опе­ра­цій що здій­сню­ю­ться на те­ри­то­рії ЄС. Не­об­хі­дно за­про­ва­ди­ти су­во­рі­ший кон­троль банків, бірж й ін­ших фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів, а та­кож по­си­ли­ти за­ко­но­дав­ство, що сто­су­є­ться по­се­ре­дни­цьких по слуг, щоб при сік ти ко руп цій ні схе­ми. У цьо­му кон­текс­ті слід за­сто­со­ву­ва­ти ан­ти­мо­но­поль­ні за­ко­ни про­ти основ­но­го ін­стру­мен­ту Крем­ля — «Газ­про­му» й зро­би­ти пра­виль­ні ви­снов­ки з роз­слі­ду­ва­н­ня, яке ве­де що­до ньо­го Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія.

НА ПРО­ТИ­ЛЕ­ЖНИХ КУР­САХ

Одним з еле­мен­тів стра­те­гії за­хи­сту єв­ро­пей­ських прин­ци­пів ма­ють ста­ти до­по­мо­га Укра­ї­ні й змі­цне­н­ня її єд­но­сті. Оскіль­ки ми укла­ли з Ки­є­вом уго­ду про асо­ці­а­цію, по­трі­бно вті­лю­ва­ти її в жи­т­тя. Яке став­ле­н­ня сфор­му­є­ться у ме­шкан­ців ін­ших ча­стин сві­ту, яких ми за­кли­ка­є­мо прийня­ти на­ші цін­но­сті, якщо ми по­ка­же­мо, що во­ни не­ва­жли­ві для нас са­мих? Як ми ство­рю­ва­ти­ме­мо сф е ру без пе­ки й до­бро­бу ту до вко ла Єв­ро­пи, якщо ми не хо­че­мо ви­ко­ну­ва­ти на­ші зо­бов’яза­н­ня з єв­ро­пе­ї­за­ції Укра­ї­ни? Якщо ми зро­зу­мі­є­мо на­мі­ри Пу­ті­на, і той факт, що за­хи­ща­ю­чи свої прин­ци­пи в Укра­ї­ні, ми за­хи­ща­є­мо їх у се­бе й у сво­є­му ото­чен­ні, ми зро­зу­мі­є­мо, що йде­мо з Крем­лем про­ти­ле­жни­ми кур­са­ми. У нас за­ли­шив­ся один ви­хід: не до­зво­ли­ти Пу­ті­ну подаль­ший екс­порт сво­їх стан­дар­тів до ЄС та Укра­ї­ни. На ро­зум­ну уго­ду з Крем­лем за­раз роз­ра­хо­ву­ва­ти не до­во­ди­ться.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.