За яких умов Укра­ї­на отри­має ле­таль­ну зброю?

Ба­ту КУТЕЛІЯ — про змі­ну ар­хі­те­кту­ри без­пе­ки сві­ту

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ру­слан РОХОВ; Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Про те, чо­му Укра­ї­ні не да­ють ле­таль­ну зброю і які гео­по­лі­ти­чні ці­лі пе­ре­слі­дує Пу­тін в Укра­ї­ні, «День» го­во­рив з ексна­чаль­ни­ком зов­ні­шньої роз­від­ки спец­слу­жби Гру­зії, ко­ли­шнім пер­шим за­сту­пни­ком мі­ні­стра обо­ро­ни Гру­зії і до не­дав­ньо­го ча­су — на­у­ко­вим спів­ро­бі­тни­ком Ін­сти­ту­ту між­на­ро­дно­го лі­дер­ства ім. Мак­Кей­на (у Ва­шинг­то­ні, округ Ко­лум­бія) Ба­ту КУТЕЛІЄЮ.

Гру­зин­ський ек­сперт при­ле­тів до Укра­ї­ни, аби про­чи­та­ти курс Security studies для сту­ден­тів су­спіль­но-по­лі­ти­чної шко­ли Civil and political school.

— Не­що­дав­но один із аме­ри­кан­ських ге­не­ра­лів, ви­сту­па­ю­чи пе­ред се­на­том, ска­зав, що Аме­ри­ка по­вин­на на­да­ти Укра­ї­ні зброю, бо кін­це­вою ме­тою Пу­ті­на єзни­ще­н­ня НАТО. Ви зго­дні з та­кою по­ста­нов­кою пи­та­н­ня?

— Скла­дно пе­ред­ба­чи­ти, що є кін­це­вою ме­тою Пу­ті­на. Але те, що шля­хом агре­сії він на­ма­га­є­ться пе­ре­гля­ну­ти по­лі­ти­чний по­ря­док Єв­ро­пи і сві­ту, це — одно­зна­чно. І ча­сти­ною цьо­го пе­ре­гля­ду є дис­кре­ди­та­ція НАТО як най­по­ту­жні­шої вій­сько­во­по­лі­ти­чній ор­га­ні­за­ції, яка ре­аль­но має по­тен­ці­ал зу­пи­ни­ти вій­сько­ву агре­сію Ро­сії.

— Чо­му, на ва­шу дум­ку, галь­му­ю­ться пи­та­н­ня що­до на­да­н­ня Укра­ї­ні ле­таль­ної зброї?

— Я ду­маю, що во­ни не галь­му­ю­ться. Це — про­цес. В емо­цій­но­му пла­ні нам хо­ті­ло­ся б ма­ти швид­ші рі­ше­н­ня, але си­ла де­мо­кра­ти­чних дер­жав є в то­му, що ва­жли­ві по­лі­ти­чні рі­ше­н­ня, осо­бли­во які сто­су­ю­ться еко­но­мі­ки або без­пе­ки, ухва­лю­ю­ться як ре­зуль­тат про­це­су фор­му­ва­н­ня, «фер­мен­та­ції» цьо­го рі­ше­н­ня. Пі­сля то­го, як та­кі рі­ше­н­ня ухва­лю­ю­ться, по-пер­ше — їхня ле­гі­тим­ність на­ба­га­то ви­ща, по-дру­ге — ре­а­лі­за­ція та­ких рі­шень на­ба­га­то ефе­ктив­ні­ша. То­му для до­ся­гне­н­ня кін­це­вої ме­ти про­це­си ухва­ле­н­ня ва­жли­вих по­лі­ти­чних рі­шень про­хо­дять че­рез всі не­об­хі­дні де­мо­кра­ти­чні ін­сти­ту­ти. Це, на жаль, ви­ма­гає ча­су.

— Ви вва­жа­є­те, що за­тя­гу­ва­н­ня з ухва­ле­н­ням рі­шень жо­дним чи­ном не пов’яза­не з тим, що са­ма укра­їн­ська вла­да чі­тко не де­мон­стру­є­го­тов­ність про­ти­сто­я­ти ро­сій­ській агре­сії?

— Тут ва­жли­ві­шим є не вій­сько­вий ар­гу­мент, а той про­цес, який Укра­ї­на по­вин­на по­ка­за­ти як дер­жа­ва. Укра­ї­на по­вин­на ре­фор­му­ва­ти свою си­сте­му без­пе­ки, аби во­на бу­ла су­мі­сна з ти­ми па­ра­ме­тра­ми, які від­по­від­а­ють лі­бе­раль­ним де­мо­кра­ти­чним дер­жа­вам.

Укра­ї­на як су­ве­рен­на де­мо­кра­ти­чна дер­жа­ва має пра­во на са­мо­обо­ро­ну. І пар­тне­ри на­да­ва­ти­муть та­ку мо­жли­вість, тіль­ки-но ви де­мон­стру­є­те кро­ки в цьо­му на­пря­мі.

Го­во­ри­ти про те, що кон­флікт або вій­на з Ро­сі­єю мо­же за­галь­му­ва­ти на­да­н­ня до­по­мо­ги Укра­ї­ні, не­пра­виль­но. Я ду­маю, що вій­на з Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, нав­па­ки, при­ско­рює це пи­та­н­ня і дає більш хо­ро­шу мо­жли­вість по­лі­ти­чно­му ке­рів­ни­цтву Укра­ї­ни по­ча­ти ефе­ктив­ні швид­кі ре­фор­ми для від­по­від­но­сті стан­дар­там. Це бу­де одним із го­лов­них ар­гу­мен­тів для тих по­лі­ти­чних сил в Аме­ри­ці і Єв­ро­пі, які ду­же ін­тен­сив­но під­три­му­ють Укра­ї­ну, за­кли­ка­ю­чи сві­то­ву спіль­но­ту на­да­ти до­по­мо­гу ва­шій кра­ї­ні. Це під­си­лить їхні ар­гу­мен­ти.

— Вій­на в Укра­ї­ні про­де­мон­стру­ва­ла, що гру­зи­но-ро­сій­сько­го кон­флі­кту бу­ло не­до­ста­тньо для то­го, аби пе­ре­гля­ну­ти пи­тань без­пе­ки на єв­ро­пей­сько­му кон­ти­нен­ті, зокре­ма що­до Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Чи по­мі­ня­ю­ться єв­ро­пей­ські по­лі­ти­ки за­раз? І як ро­зу­мі­ти за­яву Ол­лан­да про те, що він не ба­чить пер­спе­ктив роз­ши­ре­н­ня НАТО?

— Той факт, що на пер­спе­кти­ви роз­ши­ре­н­ня НАТО рі­зні по­лі­ти­ки див­ля­ться по-рі­зно­му, це не див­но. Але за­раз, по-мо­є­му, всі лі­де­ри де­мо­кра­ти­чних єв­ро­пей­ських дер­жав спри­йма­ють за­гро­зу Ро­сії одна­ко­во. Бо це факт, що вже від­був­ся. І рі­ше­н­ня НАТО під­си­ли­ти свою вій­сько­ву при­су­тність у тих кра­ї­нах, які ма­ють спіль­ний кор­дон із Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, це під­твер­джує. Це рі­ше­н­ня ухва­лю­ва­ло­ся кон­сен­су­сом.

Що сто­су­є­ться роз­ши­ре­н­ня НАТО, це ін­ше пи­та­н­ня. Я ду­маю, що в стра­те­гі­чно­му пла­ні бу­ло на­ба­га­то біль­шою по­мил­кою, ко­ли 2008 ро­ку на са­мі­ті у Бу­ха­ре­сті Укра­ї­ні і Гру­зії бу­ло від­мов­ле­но в на­дан­ні Road map, про­гра­ми дій зі здо­бу­т­тя член­ства. Хо­ча цей са­міт під­твер­див, що Укра­ї­на і Гру­зія ма­ють пер­спе­кти­ви ста­ти чле­на­ми НАТО, але не під­пи­са­н­ня пла­ну що­до всту­пу зу­мо­ви­ло агре­сив­ні дії Ро­сії в Гру­зії 2008 ро­ку і по­тім, як шлейф ре­ван­шист­ських дій, вій­ну Ро­сії в Укра­ї­ні.

Ми всі зна­є­мо, що 2008 ро­ку одним із про­тив­ни­ків та­ко­го рі­ше­н­ня бу­ла Ні­меч­чи­на. Ар­гу­мен­та­ція з бо­ку Ні­меч­чи­ни бу­ла та­кою, що цей крок де­ста­бі­лі­зу­ва­ти­ме єв­ро­пей­ську без­пе­ку. На­чеб­то дер­жа­ви, які ма­ють те­ри­то­рі­аль­ні про­бле­ми або не до кін­ця ре­фор­мо­ва­ні під си­сте­му де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­тів, не­сти­муть до­да­тко­ву не­ста­біль­ність. Але я не роз­ді­ляю цей ар­гу­мент. Я ду­маю, що якраз та­ка про­гра­ма до­зво­ли­ла б ефе­ктив­ні­ше ін­те­гру­ва­ти ці дер­жа­ви. І ста­ла б ста­бі­лі­зу­ю­чим чин­ни­ком. І та­кі при­кла­ди в істо­рії НАТО існу­ють. По­чи­на­ю­чи з Ні­меч­чи­ни, яка на мо­мент всту­пу бу­ла роз­ді­ле­ною дер­жа­вою з не ду­же до­бре фун­кціо­ну­ю­чи­ми ін­сти­ту­та­ми. Але якраз член­ство в НАТО і се­ре­до­ви­ще без­пе­ки, яке на­дав Альянс, до­зво­ли­ли дер­жа­вам-чле­нам кон­цен­тру­ва­ти свої зу­си­л­ля на роз­ви­тку еко­но­мі­ки, а та­кож со­ці­аль­них і де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­тів.

— Що ви по­ре­ко­мен­ду­є­те РНБО і Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни сто­сов­но по­бу­до­ви стра­те­гії нац­без­пе­ки в умо­вах агре­сії?

— У від­по­відь на агре­сію з бо­ку Рос­сі ста­ти чле­ном ЄС. Бо одні­єю з го­лов­них ці­лей Крем­ля є за­по­бі­га­н­ня по­бу­до­ві де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­тів і про­ве­ден­ню ре­форм в Укра­ї­ні.

Я осо­би­сто ду­маю, що май­бу­тнє без­пе­ки Укра­ї­ни — в пра­гнен­ні до член­ства в НАТО. Це при­не­се дов­го­стро­ко­ву ста­біль­ність і до­бро­бут укра­їн­сько­му на­ро­до­ві.

— А якщо го­во­ри­ти про та­кти­ку, як зу­пи­ни­ти «га­ря­чий» кон­флікт? Плю­си і мі­ну­си звер­не­н­ня Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни про на­да­н­ня ми­ро­твор­чої мі­сії ООН і по­лі­цей­ської — від ЄС?

— Пер­спе­кти­ва ім­пле­мен­та­ції озву­че­ної мною стра­те­гії без­пе­ки за­ле­жить від ефе­ктив­но­сті ба­га­то­ве­ктор­ної ди­пло­ма­ти­чної і ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни. Це — та­кти­чне зав­да­н­ня укра­їн­сько­го уря­ду. З усіх на­пря­мів по­вин­на прой­ти акти­ві­за­ція. Укра­ї­на по­вин­на ство­рю­ва­ти по­ря­док ден­ний, а не слі­ду­ва­ти то­му, який ство­рює Ро­сія.

— А що­до за­лу­че­н­ня ми­ро­твор­чо­го кон­тин­ген­ту і по­лі­цей­ської мі­сії?

— За­лу­че­н­ня між­на­ро­дно­го ком­по­нен­та у розв’язан­ні кон­флі­кту на Дон­ба­сі — стра­те­гі­чно пра­виль­ний крок для Укра­ї­ни. Але вам та­кож ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти по­мил­ки, які до­пу­ска­ли­ся при ство­рен­ні по­ді­бних «форматів». Та­кі пе­ре­мо­ви­ни по­вин­ні ду­же чі­тко ґрун­ту­ва­ти­ся на ме­ха­ні­змі при­му­су до ви­ко­на­н­ня до­ся­гну­тих до­мов­ле­но­стей. І це зно­ву ж та­ки за­ле­жить від укра­їн­ської ди­пло­ма­тії в кон­со­лі­да­ції на між­на­ро­дній аре­ні тих со­ю­зни­ків, які га­ран­ту­ва­ти­муть ме­ха­ні­зми ви­ко­на­н­ня до­мов­ле­но­стей.

— Ви вва­жа­є­те «мін­ський фор­мат» і ві­дмо­ву від «же­нев­сько­го» по­мил­кою укра­їн­ської ди­пло­ма­тії?

— Я не ду­маю, що уго­да «Мінськ-2» — це один із най­кра­щих до­ку­мен­тів. На­ба­га­то ва­жли­ві­ше за­раз ство­ри­ти ефе­ктив­ні ва­же­лі ти­ску на Ро­сію, аби во­на не ма­ла мо­жли­во­сті від­мо­ви­ти­ся від цих до­мов­ле­но­стей.

Тре­ба ка­пі­та­лі­зу­ва­ти те, що вже є, і ру­ха­ти­ся да­лі. Ство­рю­ва­ти ко­а­лі­цію дер­жав, про­ти­ді­я­ти спро­бам з ро­сій­сько­го бо­ку пе­ре­гля­ну­ти існу­ю­чі домовленості.

До­свід Гру­зії показує, що всі домовленості з Ро­сі­єю по­ру­шу­ва­ли­ся нею то­ді, ко­ли їй це бу­ло ви­гі­дно.

— Які кра­ї­ни ма­ють бу­ти за­лу­че­ні, аби до­сяг­ти ма­кси­маль­ної га­ран­тії ви­ко­на­н­ня Ро­сі­єю узя­тих на се­бе до­мов­ле­но­стей?

— США, ЄС та ін­ші кра­ї­ни НАТО. Во­ни ма­ють мо­жли­вість ство­рю­ва­ти ва­же­лі ти­ску на Ро­сію шля­хом сан­кцій і на­да­н­ня Укра­ї­ні озбро­є­н­ня, що дає змо­гу за­хи­сти­ти се­бе.

— Чи пра­виль­но бу­ло з бо­ку Укра­ї­ни у від­по­відь на агре­сію Ро­сії від­мо­ви­ти­ся від про­фе­сій­ної ар­мії і вда­ти­ся до за­галь­но­го при­зо­ву?

— У ко­жної дер­жа­ви свої мо­де­лі ор­га­ні­за­ції за­хи­сту. Є про­фе­сій­на ар­мія, є так зва­на гі­бри­дна мо­дель, є за­галь­ний при­зов. Та­кі мо­де­лі — це су­ве­рен­не пра­во дер­жа­ви. І во­но бу­ду­є­ться на ре­аль­них каль­ку­ля­ці­ях ре­сур­сів і зав­да­н­нях, які став­ля­ться пе­ред зброй­ни­ми си­ла­ми.

Я вва­жаю, що най­ефе­ктив­ні­ши­ми зброй­ни­ми си­ла­ми є про­фе­сій­на ар­мія і стра­те­гі­чною ме­тою Укра­ї­ни має бу­ти професіоналізація ар­мії, роз­ви­ток во­єн­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу. Як ви ру­ха­ти­ме­те­ся в цьо­му на­пря­мі, які ета­пи про­хо­ди­ти­ме­те — це вже ва­ше рі­ше­н­ня. Але, якщо Укра­ї­на ві­зьме стра­те­гі­чний курс на ре­фор­му­ва­н­ня сво­їх зброй­них сил за стан­дар­та­ми НАТО, це бу­де ду­же ефе­ктив­не рі­ше­н­ня з то­чки зо­ру швид­ко­сті ре­а­лі­за­ції ме­ти. Оскіль­ки в НАТО вже є всі те­хні­чні на­пра­цю­ва­н­ня, як ре­фор­му­ва­ти ар­мії, схо­жі на укра­їн­ську.

— Ці ре­фор­ми Укра­ї­ні тре­ба про­во­ди­ти ви­клю­чно за ра­ху­нок вну­трі­шніх фі­нан­со­вих ре­сур­сів, чи ємо­жли­вість на­да­н­ня до­по­мо­ги від кра­їн НАТО?

— До­свід Гру­зії показує, що з ті­єї ми­ті, як Укра­ї­на за­явить, що во­на ре­фор­мує свої зброй­ні си­ли за стан­дар­та­ми НАТО, во­на мо­же отри­ма­ти ду­же ба­га­то рі­зно­го ро­ду під­трим­ки від рі­зних кра­їн в тих га­лу­зях, де їхня ек­спер­ти­за є най­більш до­ско­на­лою. В про­це­сі ре­фор­му­ва­н­ня гру­зин­ських зброй­них сил у нас­бу­ли рі­зні дво­сто­рон­ні фор­ма­ти з кра­ї­на­ми НАТО, які до­по­ма­га­ли нам бу­ду­ва­ти кон­кре­тні еле­мен­ти си­сте­ми на­шої без­пе­ки.

— Яким ви ба­чи­те мі­сце Укра­ї­ни в май­бу­тньо­му сві­то­вої ар­хі­те­кту­ри без­пе­ки у зв’ яз­ку з тим, що сьо­го­дні во­на істо­тно мі­ня­є­ться під ти­ском Ро­сії?

— У май­бу­тньо­му ар­хі­те­кту­ри без­пе­ки Єв­ро­пи Укра­ї­на зі­грає ва­жли­ву роль як член НАТО. Це — єди­ний пра­виль­ний стра­те­гі­чний на­прям.

«ВІЙ­НУ В УКРА­Ї­НІ І ГРУ­ЗІЇ ЗРО­БИ­ЛО МО­ЖЛИ­ВОЮ РІ­ШЕ­Н­НЯ БУ­ХА­РЕСТ­СЬКО­ГО СА­МІ­ТУ» «ЧЛЕН­СТВО УКРА­Ї­НИ В НАТО ПРИ­НЕ­СЕ ДОВ­ГО­СТРО­КО­ВУ СТА­БІЛЬ­НІСТЬ» «СТРА­ТЕ­ГІ­ЧНОЮ МЕ­ТОЮ МАЄ БУ­ТИ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ АР­МІЇ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.