Ве­ли­чи­на ста­ла

Ми­хай­ло Жва­не­цький із ан­шла­гом ви­сту­пив у Ки­є­ві

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Ган­на ШЕСТАК

У те, що Жва­не­цько­му — 81, ду­же важ­ко ві­ри­ться: зда­є­ться, Ми­хай­ло Ми­хай­ло­вич аб­со­лю­тно не змі­ню­є­ться, та­кий же ба­дьо­рий, жит­тє­ра­ді­сний та енер­гій­ний... На сце­ну На­ціо­наль­но­го па­ла­цу «Укра­ї­на» не ви­йшов — ви­біг, і гля­да­чі тут же вста­ли — на знак вдя­чно­сті за те, що при­їхав, не бо­ї­ться і не ки­дає у важ­кий пе­рі­од.

— До­зволь­те при­ві­та­ти вас із ро­ко­ви­на­ми мо­го юві­лею. Га­даю, пі­сля рі­чни­ці ре­во­лю­ції на май­да­ні у вас це ще одне свя­то... Яка ве­ли­че­зна за­ла! — із за­хо­пле­н­ням ска­зав гість, який звик ви­сту­па­ти в Жов­тне­во­му па­ла­ці. — Зна­є­те, мо­є­му си­но­ві 19 ро­ків, і я ду­же хо­тів узя­ти йо­го з со­бою, щоб він по­ба­чив цю за­лу по­ро­жньою, а по­тім ось та­ким, як за­раз, пов­ним. Я ска­зав би: «Ди­ви­ся, син­ку, твій та­то один цю за­лу зби­рає!»

Жва­не­цько­му для ан­шла­гу й справ­ді не по­трі­бні ні де­ко­ра­ції, ні якісь ін­ші, як модно за­раз го­во­ри­ти, еле­мен­ти шоу. Він — ве­ли­чи­на по­стій­на. До­сить мі­кро­фо­на, сто­ла і стіль­ця, щоб бу­ло ку­ди по­ста­ви­ти йо­го зна­ме­ни­ту бу­ва­лу у бу­валь­цях те­ку, звід­ки пи­сьмен­ник раз по раз ви­тя­гує ар­ку­ші зі сво­ї­ми тво­ра­ми, при­мов­ля­ю­чи: «Ось так за­раз усе ви­йма­є­мо: оку­ля­ри, лі­ки, клі­зму...»

Но­во­го в цій про­гра­мі бу­ло ба­га­то, а та­кож — уже ві­до­мо­го, пе­ре­ві­ре­но­го пу­блі­кою і об­ка­та­но­го на га­стро­лях, теж бу­ло чи­ма­ло: про час, про се­бе, про жі­нок, про по­лі­ти­ку, про рі­дну Оде­су, про Ро­сію, зов­сім трі­шки і де­лі­ка­тно про ро­сій­сько-укра­їн­ські сто­сун­ки... Утім, пе­ре­ка­зу­ва­ти Ми­хай­ла Жва­не­цько­го не­має сен­су, йо­го по­трі­бно ли­ше ци­ту­ва­ти:

«Не ба­жаю, щоб ме­не по­рів­ню­ва­ли з ве­ли­ки­ми пи­сьмен­ни­ка­ми. У ме­не ве­ли­че­зна пе­ре­ва­га: я ще жи­вий!»

«Що та­ке ста­рість? Зви­чка весь час пе­ре­ві­ря­ти бли­скав­ку брюк, хо­ча зов­ні­шньої за­гро­зи жо­дної!»

«Він так на­по­ле­гли­во ду­мав про шма­ток ков­ба­си, що дов­ко­ла ньо­го ста­ли зби­ра­ти­ся со­ба­ки».

«Ки­дай ро­бо­ту!» — на­ше улю­бле­не га­сло з 1905 ро­ку. З то­го ча­су всі за- кли­ки ке­рів­ни­цтва: «По­чи­най ро­бо­ту!» — успі­ху не ма­ли».

«Ми завжди ка­же­мо: «Зро­би­мо, а по­тім по­ди­ви­мо­ся!» А пе­ред­ба­ча­ти ще ні­хто не на­вчив­ся!»

«Оде­сит будь-якою мо­вою го­во­рить з акцен­том».

«На­ро­дже­н­ня в СРСР — до­каз, на­ро­дже­н­ня в Оде­сі — дру­гий до­каз... Ко­ли єв­рей, оде­сит і са­ти­рик, алі­бі не­має!»

«Ін­ко­ли я ду­маю, що не­до­ро­з­ви­не­ний со­ці­а­лізм — це на­ше на­ціо­наль­не. Мо­жли­во, ми на­ро­дже­ні ві­чно бу­ду­ва­ти не­до­ро­з­ви­не­ний со­ці­а­лізм».

«Най­кра­щі по­ра­ди в то­го, хто ні в чо­му не впев­не­ний: все ж та­ки щось у ньо­го збу­ва­є­ться!».

«Моя по­ра­да: не пе­ре­жи­вай­те че­рез дрі­бни­ці! А че­рез щось сер­йо­зні­ше — вже пі­зно!»

«Ба­тько ме­ні го­во­рив: «Не ква­пся — і все збу­де­ться!» І ось збу­ло­ся: я вже не ква­плю­ся!»

«Зви­чай­но, не­по­ко­ї­ло, що ме­не мо­жуть за­бу­ти, але за­раз ме­не вже не­по­ко­їть, що ме­не мо­жуть за­пам’ята­ти...»

«Що та­ке ди­кта­ту­ра? Там, де за ко­ман­дою швид­ко вста­ють, там швид­ко і сі­да­ють!»

«Чи­нов­ни­ку! Завжди пам’ятай, що ти ха­бар­ник. Ко­ли то­бі про це на­га­да­ють, пі­зно бу­де. Єв­рею, пта­шко, завжди пам’ятай, що ти єв­рей! Ко­ли то­бі про це на­га­да­ють, пі­зно бу­де! Бі­зне­сме­не! Завжди пам’ятай, що ти міг ви­їха­ти з ці­єї кра­ї­ни. Ко­ли то­бі про це на­га­да­ють, чор­та з два ти вже звід­си ви­їдеш! По­лі­ти­ку, пам’ятай: так, як п’ють на­ші лю­ди, не п’є ні­хто, а ось ко­ли во­ни пи­ти пе­ре­ста­нуть, ти не вря­ту­є­шся. Або вря­ту­є­шся ли­ше у во­ро­га!»

«Є три шля­хи роз­ви­тку. Пер­ший шлях — сто­я­ти на мі­сці, дру­гий шлях — ле­жа­ти на мі­сці... І наш тре­тій шлях — ле­жа­ти на пра­виль­но­му шля­ху!»

«У Ро­сії до­зво­ле­но всі ви­ди ді­яль­но­сті, окрім ро­зу­мо­вої... Із дій — схва­ле­н­ня, з ду­мок — жив­ле­н­ня».

ФОТО КА­ТЕ­РИ­НИ КОЗЕЛКОВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.