Ан­дрій СЕН­ЧЕН­КО,

Екс­пер­ти «Дня» — про од­кро­ве­н­ня Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, який зі­знав­ся, як Ро­сія не­за­кон­но «по­вер­та­ла» пів­острів

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День» Пі­дго­ту­вав Ігор САМОКИШ, «День»

ко­ли­шній на­ро­дний де­пу­тат, екс-т.в.о. за­сту­пни­ка го­ло­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та:

Ми го­во­ри­ли на­шим за­хі­дним пар­тне­рам ще рік то­му, що від­су­тність на­ле­жної ре­а­кції на За­хо­ді на ане­ксію Кри­му при­зве­де як мі­ні­мум до збіль­ше­н­ня в ра­зи вій­сько­вих бю­дже­тів і в Єв­ро­пі, і в Спо­лу­че­них Шта­тах. І в прин­ци­пі, це за­раз від­бу­ва­є­ться. То­му тре­ба по­вер­та­ти Крим, мир на Дон­ба­сі, а не на­ма­га­ти­ся стор­гу­ва­ти­ся з агре­со­ром

Уна­ро­ді існує та­кий ви­раз: «Зу­хва­лість не має со­ро­му». І цей ви­раз ду­же па­сує ро­сій­сько­му пре­зи­ден­ту Во­ло­ди­ми­ру Пу­ті­ну. І під­твер­див він свою ре­пу­та­цію в до­ку­мен­таль­но­му філь­мі Ан­дрія Кон­дра­шо­ва «Крим. Шлях на Ба­тьків­щи­ну», який у не­ді­лю по­ка­зав ка­нал «Рос­сия 1». У цьо­му філь­мі го­спо­дар Крем­ля зі­знав­ся, що осо­би­сто ке­ру­вав опе­ра­ці­єю по за­хо­плен­ню Кри­му. А ра­ні­ше, як ві­до­мо, він та ін­ші ви­со­ко­по­став­ле­ні ро­сій­ські уря­дов­ці за­пе­ре­чу­ва­ли при­че­тність ро­сій­ський військ до ане­ксії Кри­му.

Пу­тін же бра­вур­но ви­знав, що в опе­ра­ції з ане­ксії Кри­му бра­ли участь під­роз­ді­ли ГРУ і мор­ської пі­хо­ти, пе­ред яки­ми сто­я­ло зав­да­н­ня з ней­тра­лі­за­ції укра­їн­ських вій­сько­вих ча­стин, роз­квар­ти­ро­ва­них на пів­остро­ві.

І най­більш вра­жа­ю­чим є те, що Пу­тін роз­гля­дав мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня ядер­ної зброї під ча­са­некс ії Кри­му в ра­зі зброй­но­го про­ти­сто­я­н­ня з бо­ку за­хі­дних кра­їн.

«Ми го­то­ві бу­ли це зро­би­ти [при­ве­сти в бо­йо­ву го­тов­ність ядер­ні си­ли]. Я ж ро­змов­ляв із [за­хі­дни­ми] ко­ле­га­ми і го­во­рив їм, що це [Крим] — на­ша істо­ри­чна те­ри­то­рія, там про­жи­ва­ють ро­сій­ські лю­ди, во­ни опи­ни­ли­ся в не­без­пе­ці, ми не мо­же­мо їх ки­ну­ти», — ци­тує па­на Пу­ті­на сайт Все­ро­сій­ської дер­жав­ної те­ле­ра­діо­мов­ної ком­па­нії.

Одним із пер­шим на та­кі од­кро­ве­н­ня Пу­ті­на від­ре­а­гу­вав прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни Ар­се­ній Яце­нюк, по­ба­чив­ши трей­лер цьо­го філь­му 8 бе­ре­зня. «Я про­шу мін’юст на­пра­ви­ти цей трей­лер до Га­азь­ко­го три­бу­на­лу. Ва­жли­во, щоб увесь фільм, який з’яви­ться, та­кож бу­ло від­прав­ле­но у Га­азь­кий три­бу­нал. Цим філь­мом ма­ють за­ці­ка­ви­ти­ся між­на­ро­дні про­ку­ро­ри і слід­чі, — ска­зав прем’єр. — Він дає від­по­відь на за­пи­та­н­ня про те, хто да­вав вка­зів­ки по за­хо­плен­ню укра­їн­ської те­ри­то­рії в Кри­му і по­ру­шен­ню між­на­ро­дно­го пра­ва, і хто за це не­се від­по­від­аль­ність».

До­сить ці­ка­вою бу­ла ре­а­кція ро­сій­ської актри­си Лії Ахе­джа­ко­вої на цей фільм. «При­йшов у го­сті Олег Ба­си­ла­шві­лі. Ви­рі­ши­ли за ча­єм вві­мкну­ти те­ле­ві­зор, а там цей жа­хли­вий, га­не­бний фільм про Крим. Жа­хли­вий фільм аб­со­лю­тно. Від­ня­ли, вкра­ли Крим, зро­би­ли во­ро­га­ми близь­кий на­род. Во­ро­га­ми на сто­лі­т­тя. Ду­же важ­ко на ду­ші, ка­мінь, про­сто ка­мінь ле­жить», — на­пи­са­ла во­на у Twitter.

У Брюс­се­лі ду­же спо­кій­но від­ре­а­гу­ва­ли на цей фільм. Прес- се­кре­тар вер­хов­но­го пред­став­ни­ка ЄС з пи­тань зов­ні­шньої по­лі­ти­ки і по­лі­ти­ки без­пе­ки Фе­де­ри­ки Мо­ге­ри­ни Майя Ко­сьян­чич ска­за­ла: Ми не ви­зна­є­мо це по­ру­ше­н­ня між­на­ро­дно­го пра­ва і про­дов­жу­ва­ти­ме­мо пов­ні­стю ви­ко­ну­ва­ти на­шу по­лі­ти­ку не­ви­зна­н­ня, зокре­ма че­рез за­по­бі­жні за­хо­ди».

«День» звер­нув­ся до укра­їн­ських і за­хі­дних екс­пер­тів із про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти зу­хва­лі од­кро­ве­н­ня Пу­ті­на і зокре­ма за­пи­тав, як по­трі­бно укра­їн­ській вла­ді та За­хо­ду ста­ви­ти­ся до ви­зна­н­ня ро­сій­ським лі­де­ром мо­жли­во­сті ви­ко­ри­ста­не ядер­ної зброї, і що ро­би­ти Укра­ї­ні, щоб Ро­сія за­пла­ти­ла за по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті на­шої дер­жа­ви?

Ми­ко­ла СІРИЙ, кан­ди­дат юри­ди­чних на­ук, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В. М. Ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни, Київ:

— На скіль­ки цей фільм є до ка-зом, це окре­ме пи­та­н­ня. Але якщо ке­рів­ник та­кої дер­жа­ви, як Ро­сія, пі­сля ви­хо­ду філь­му не спро­сто­вує цих тез іпу­блі­чно під твер д жує, що ві­нор­га - ні зо ву­ва­во­пе­ра цію з за хо­пле­н­ня те - ри­то рі­ї­су­сі­дньої дер жа ви всу­пе­реч мі­жна­ро­дним нор­мам і не ви­ко­нав­ши при цьо­му між на род ні про це ду­ри, то він пов но­ю­мі рою під па дає під дію між на ро­дно­го­кри мі­наль но­го пра­ва і не­се від­по­від­аль­ність за ті не­га тив ні на слід ки, які ма­ли міс це, за жер т ви, за ка ту ван ня, за ве ли­чез ні май но ві втра ти, які от ри­ма­ли і при - ва­тні осо­би, і під­при­єм­ства. Без­пе­ре­чно, все це то ді скла да­є­ться в па кет від по ві даль­нос ті ці­єї осо би.

— І все це під­твер­див ко­ли­шній ко­ман­ду­вач ЧФ адмі­рал Ігор Ка­са­то­нов, який в ін­терв’ю за­явив, що «Чор­но­мор­ський флот зі сво­ї­ми зав­да­н­ня­ми впо­рав­ся — бу­ли до­став­ле­ні «вві­чли­ві лю­ди», з 27 на 28 лю­то­го бра­ли Вер­хов­ну ра­ду Кри­му».

— Так, тут справ­ді йде­ться про ці­лі­сну ор­га­ні­за­цій­но спла­но­ва­ну ско­ор­ди­но­ва­ну опе­ра­цію. В да­но­му ви­пад­ку в по­ді­ях у Кри­му як єди­не ці­ле пра­цю­ва­ла вся дер­жав­на ма­ши­на Ро­сії. При­чо­му з пер­шо­го до остан­ньо­го дня во­на пра­цю­ва­ла на шко­ду Укра­ї­ни та між­на­ро­дно­го пра­во­по­ряд­ку.

— І що те­пер ро­би­ти нам у да­ній си­ту­а­ції, щоб по­ка­ра­ти су­сі­да-агре­со­ра, ку­ди звер­та­ти­ся?

— Якщо має мі­сце агре­сія що­до су­ве­рен­ної те­ри­то­рії дер­жа­ви, то­ді є фа­кти­чно два спосо­би. По-пер­ше, вій­сько­вий спо­сіб із за­хи­сту і по­до­ла­н­ня ці­єї агре­сії, а по-дру­ге, зу­пи­не­н­ня кон­флі­кту і актив­на ро­бо­та з між­на­ро­дно-пра­во­ви­ми за­со­ба­ми. Якщо Укра­ї­на в най­ближ­чий час не пла­нує звіль­ня­ти свою те­ри­то­рію у вій­сько­вий спо­сіб, то­ді має бу­ти мо­бі­лі­зо­ва­на ро­бо­та всіх пра­во­вих за­со­бів та її між­на­ро­дно-пра­во­ва і вну­трі­шньо­на­ціо­наль­на скла­до­ва.

За всі­ма фа­кта­ми, що ма­ли мі­сце, по­вин­ні бу­ти по­ру­ше­ні по­зо­ви. І від­по­від­но ці по­зо­ви ма­ють бу­ти адре­со­ва­ні як у між­на­ро­дні, так і в на­ціо­наль­ні ін­стан­ції. І якщо між­на­ро­дні ін­стан­ції пе­ред­ба­ча­ють три­ва­лі про­це­ду­ри, то вста­нов­ле­н­ня фа­ктів по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни, на­при­клад на те­ри­то­рії Кри­му, або по­ру­ше­н­ня прав під­при­ємств чи по­ру­ше­н­ня прав укра­їн­ської дер­жа­ви по­трі­бно вста­нов­лю­ва­ти в на­ціо­наль­них укра­їн­ських су­дах і ство­рю­ва­ти ши­ро­ку пра­во­ву ба­зу для подаль­шої між­на­ро­дно-пра­во­вої ро­бо­ти в цьо­му на­прям­ку до Між­на­ро­дно­го Га­азь­ко­го три­бу­на­лу.

Дер­жа­ва в та­ко­му ви­пад­ку зо­бов’яза­на ор­га­ні­зо­ву­ва­ти і ко­ор­ди­ну­ва­ти всю цю ро­бо­ту ма­кси­маль­но, по­чи­на­ю­чи з роз’ясне­н­ня, на­да­н­ня ре­ко­мен­да­цій, про­ве­де­н­ня ши­ро­кої ор­га­ні­за­цій­ної ро­бо­ти.

— Ві­до­мий юрист-між­на­ро­дник Во­ло­ди­мир Василенко про­по­ну­вав ще рік то­му, що уряд мав би при­зна­чи­ти упов­но­ва­же­но­го з роз­гля­ду ці­єї про­бле­ми. Що ска­же­те?

— Це пра­виль­на по­зи­ція. Аби ор­га­ні­за­цій­но ці­лі­сно ви­ко­ну­ва­ти цю ро­бо­ту, ва­жли­во, щоб во­на ви­ко­ну­ва­лась пев­ним упов­но­ва­же­ним або пев­ною ко­мі­сі­єю упов­но­ва­же­них, які ма­ли б чі­ткий ал­го­ритм і гра­фік ро­бо­ти, ета­пи і в то­му чи­слі зві­ту­ва­ли про цю ро­бо­ту пу­блі­чно пе­ред су­спіль­ством. Якщо цьо­го не бу­ло зро­бле­но спо­ча­тку, то офі­цій­ні уста­но­ви згі­дно зі сво­єю ком­пе­тен­ці­єю пов­но­ва­жень зо­бов’яза­ні актив­но ви­ко­ну­ва­ти пра­во­ву ро­бо­ту.

— На ва­шу дум­ку, як Мі­ні­стер­ство юсти­ції виконує цю ро­бо­ту, справ­ля­є­ться з нею?

— По­дії, що ві­дбу­ли­ся, бу­ли екс­тра­ор­ди­нар­ни­ми. І без­пе­ре­чно, слід ви­зна­ти, що Мі­ні­стер­ство юсти­ції як пев­на си­сте­ма не бу­ло го­то­ве до та­кої ро­бо­ти. Але з ін­шо­го бо­ку вже ми­ну­ло ба­га­то ча­су, і тре­ба бу­ло зо­рі­єн­ту­ва­ти­ся, змо­бі­лі­зу­ва­ти­ся, ор­га­ні­зу­ва­ти ма­кси­мум сил під­трим­ки гро­мад­сько­го се­кто­ру, рі­зно­ма­ні­тних форм, у то­му чи­слі й ті­єї ко­мі­сії, яку очо­лює пан Василенко і до якої вхо­жу я що­до роз­слі­ду­ва­н­ня і по­пе­ре­дже­н­ня по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни. Тоб­то всю цю ро­бо­ту по­вин­ні бу­ли ви­ко­ну­ва­ти і ма­ють ви­ко­ну­ва­ти за­раз.

— До ре­чі, в який са­ме суд тре­ба Укра­ї­ні по­да­ва­ти по­зов за по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті: Мі­жна­ро­дний суд ООН чи Га­азь­кий кри­мі­наль­ний суд?

— З огля­ду на по­дії, які ма­ли мі­сце і в Кри­му, і на Дон­ба­сі (ти­ся­чі вбивств, ка­ту­ва­н­ня, пе­ре­слі­ду­ва­н­ня лю­дей за на­ціо­наль­ною та по­лі­ти­чною озна­кою, ве­ли­че­зна кіль­кість бі­жен­ців), без­пе­ре­чно за ха­ра­кте­ром по­дій більш ді­є­вим є Мі­жна­ро­дний кри­мі­наль­ний суд в Га­а­зі.

— А як що­до Між­на­ро­дно­го су­ду ООН, чи тре­ба нам по­да­ва­ти по­зов і в цю ін­стан­цію?

— Справ­ді, Га­азь­кий суд не єди­ний спо­сіб, який має бу­ти вклю­че­ний у дію. Про­бле­ма в то­му, що Мі­жна­ро­дний кри­мі­наль­ний суд не ви­рі­шує су­пе­ре­чки що­до те­ри­то­рі­аль­них пре­тен­зій. Якщо Ро­сія оку­пу­ва­ла Крим і за­раз кон­тро­лює фа­кти­чно в ре­жи­мі оку­па­ції Дон­бас, то йде­ться про те­ри­то­рі­аль­ний спір між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю, а це пре­дмет для роз­гля­ду Між­на­ро­дно­го су­ду ООН. Цей ме- ха­нізм теж має бу­ти вклю­че­ний. Ро­сія фа­кти­чно ві­ді­бра­ла зна­чну ча­сти­ну мор­сько­го шель­фу й від­по­від­но по­ру­ши­ла мор­ські зо­бов’яза­н­ня. А пре­дме­том спо­ру з цьо­го пи­та­н­ня за­йма­є­ться ін­ший Мі­жна­ро­дний суд з мор­сько­го пра­ва в Гам­бур­зі.

В си­сте­мі ОБСЄ та­кож є низ­ка про­це­дур, які при­рів­ню­ють до су­до­вих і які ма­ють бу­ти вклю­че­ні в дію. Зокре­ма ці про­це­ду­ри сто­су­ю­ться до­три­ма­н­ня між­на­ро­дних ви­мог не­по­ру­шно­сті кор­до­нів у пі­сля­во­єн­ній Єв­ро­пі.

Укра­ї­на по­вин­на за­ді­я­ти весь спектр між­на­ро­дно-пра­во­вих ме­ха­ні­змів для за­хи­сту сво­го пра­ва що­до те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті. І та­кож, не очі­ку­ю­чи роз­гля­ду цих за­яв і по­зо­вів у між­на­ро­дних су­дах, ко­жен факт по­ру­ше­н­ня, який мав мі­сце вна­слі­док ці­єї агре­сії, по­ви­нен бу­ти від обра же­ний і вст а нов ле­ний юри дич - ни­ми про­це­ду­ра­ми все­ре­ди­ні Укра­ї­ни. Тоб­то ма­ють бу­ти по­ру­ше­ні кри­мі­наль­ні спра­ви, за­яв­ле­ні по­зо­ви і вста­нов­ле­ні фа­кти рі­зно­пла­но­вих по­ру­шень, які ма­ли мі­сце на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. І ці фа­кти ма­ють бу­ти вста­нов­ле­ні укра­їн­ськи­ми су­да­ми якнай­швид­ше.

— На ва­шу дум­ку, скіль­ки ча­су міг би зайня­ти роз­гляд по­зо­ву Укра­ї­ни про­ти Ро­сії?

— Як­би з пер­ших днів був вклю­че­ний ма­кси­маль­но весь ме­ха­нізм пра­во­вих за­со­бів, то­ді б у Ро­сії за­ли­ши­ло­ся ду­же ма­ло мо­жли­во­стей за­яв­ля­ти про те, що во­на не при­че­тна до цьо­го кон­флі­кту і вза­га­лі — ми­ро­тво­рець, який на­прав­ляє «гум­кон­вої». Як­би з пер­ших днів бе­ре­зня бу­ло вклю­че­но весь спектр цих між­на­ро­дно-пра­во­вих і на­ціо­наль­них ме­ха­ні­змів, то­ді по­зи­ція Ро­сії бу­ла б ін­шою у пра­во­во­му пла­ні. Во­на бу­ла б сто­ро­ною кон­флі­кту, бу­ла б кра­ї­ною, яка роз­па­ли­ла, зор­га­ні­зу­ва­ла цей кон­флікт, фі­нан­су­ва­ла йо­го і яка вин­на в тих жер­твах, що ма­ють мі­сце.

«УКРА­Ї­НА ПО­ВИН­НА ЗА­ДІ­Я­ТИ ВСІ МО­ЖЛИ­ВІ МІЖ­НА­РО­ДНО-ПРА­ВО­ВІ МЕ­ХА­НІ­ЗМИ» «МИ ПО­ВИН­НІ ЗМІ­ЦНЮ­ВА­ТИ СВОЮ ГО­ТОВ­НІСТЬ ЗА­ХИ­ЩА­ТИ СЕ­БЕ, ЗВЕР­ТА­ТИ УВА­ГУ НА ТЕ, ЩО ВІД­БУ­ВА­Є­ТЬСЯ В УКРА­Ї­НІ І ДО­ПО­МА­ГА­ТИ ЇЙ»

Ма­рюс ЛАУРІНАВІЧУС, стар­ший ана­лі­тик Цен­тру Схі­дно­єв­ро­пей­ських до­слі­джень, Віль­нюс:

— Це — пі­ар-кам­па­нія, на­ці­ле­на на те, щоб по­ка­за­ти Пу­ті­на як силь­но­го лі­де­ра, який при­ймав то­ді всі ухва­ли і по­вер­нув Крим Ро­сії. На­справ­ді, я б за­сте­ріг усіх на­віть від дум­ки ві­ри­ти Пу­ті­ну і ро­сій­ській про­па­ган­ді. На За­хо­ді, в Ли­тві, і в Укра­ї­ні ча­сто не по­до­ба­є­ться по­чу­те від Пу­ті­на і ми не ві­ри­мо йо­му. Про­те якщо йо­го сло­ва збі­га­ю­ться з на­ши­ми дум­ка­ми, то ми ві­ри­мо. Я га­даю, що все, що ска­за­не в філь­мі — чи­ста про­па­ган­да, що не має ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ні­стю.

Пу­тін го­во­рить, що він був го­то­вий прийня­ти ухва­лу про ви­ко­ри­ста­н­ня ядер­ної зброї. Але якщо при­га­да­ти, що в Ра­ді Фе­де­ра­ції РФ не бу­ло кво­ру­му, ко­ли він го­ло­су­вав за пра­во да­ти Пу­ті­но­ві вве­сти війська в Укра­ї­ну. Якщо в них вза­га­лі якийсь план був би — всі се­на­то­ри ще з ве­чо­ра б че­ка­ли на мо­жли­вість го­ло­су­ва­ти за цю до­ле­но­сну ухва­лу.

Що сто­су­є­ться пе­ре­тво­ре­н­ня Кри­му на «ядер­ний авіа­но­сець». Це мо­жна бу­ло про­гно­зу­ва­ти із са­мо­го по­ча­тку. У Мо­скві не при­хо­ву­ва­ли, що во­ни го­то­ві пе­ре­тво­ри­ти Крим на ве­ли­ку і мо­гу­тню вій­сько­ву ба­зу. Те, що там від­бу­ва­є­ться — ме­не не ди­вує. Як на це має ре­а­гу­ва­ти За­хід? Най­го­лов­ні­ше — не під­да­ва­ти­ся на про­па­ган­дист­ські при­йо­ми. Це збі­га­є­ться з тен­ден­ці­єю всіх ро­сій­ських ка­на­лів го­во­ри­ти про ядер­ну за­гро­зу для За­хо­ду від Ро­сії. Во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють ядер­ну зброю як шан­таж За­хо­ду.

Ре­жим у Ро­сії кри­мі­наль­ний, те­ро­ри­сти­чний, але ані Пу­тін, ані бу­дь­хто ін­ший із Крем­ля — не са­мо­губ­ці. Звер­та­ти ува­гу і під­да­ва­ти­ся ядер­но­му шан­та­же­ві — не мо­жна. А шан­таж якраз і є го­лов­ною ме­тою цьо­го філь­му та про­па­ган­ди.

Єв­ро­па, НАТО і США ма­ють про­во­ди­ти свою по­лі­ти­ку. Ми ба­чи­мо агре­сив­ність у Ро­сії. Це ні­як не пов’яза­но з тим, що во­ни по­ка­зу­ють у сво­їх про­па­ган­дист­ських філь­мах. Це — і те, що від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні, і по­ру­ше­н­ня по­ві­тря­но­го про­сто­ру скрізь у сві­ті.

Ми по­вин­ні змі­цню­ва­ти свою го­тов­ність за­хи­ща­ти се­бе, звер­та­ти ува­гу на те, що від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні і до по­ма га­ти їй. Ми по вин ні за хи­сти­ти Укра­ї­ну всі­ма мо­жли­ви­ми зу­си­л­ля­ми (не ка­жу про сол­да­тів НАТО в Укра­ї­ні — це не­ре­аль­но) — не ли­ше з мо­раль­них спо­нук, але й то­му, що ко­ли ми не зу­пи­ни­мо Ро­сію в Укра­ї­ні, на­сту­пною бу­де якась із кра­їн НАТО.

«ТРЕ­БА ПІД­СИ­ЛЮ­ВА­ТИ САН­КЦІЇ, БО ІНА­КШЕ ПУ­ТІН ПІ­ДЕ ДА­ЛІ»

Ан­дрій СЕН­ЧЕН­КО, ко­ли­шній на­ро­дний де­пу­тат, ко­ли­шній т.в.о. за­сту­пни­ка гла­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та:

— Аб­со­лю­тно оче­ви­дно, що і на­ша вла­да, і За­хід по­вин­ні зро­зу­мі­ти, якщо не по­ста­ви­ти Пу­ті­на на мі­сце і не від­но­ви­ти по­ря­док у ча­сти­ні до­три­ма­н­ня між­на­ро­дних до­го­во­рів та угод, га­ран­тій, я в да­но­му ви­пад­ко­ві маю на ува­зі Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум, то да­лі вся ситуація мо­же ста­ти не­ке­ро­ва­ною. Ми го­во­ри­ли на­шим за­хі­дним пар­тне­рам ще рік то­му, що від­су­тність на­ле­жної ре­а­кції на За­хо­ді на ане­ксію Кри­му при­зве­де як мі­ні­мум до збіль- ше­н­ня в ра­зи вій­сько­вих бю­дже­тів і в Єв­ро­пі, і в Спо­лу­че­них Шта­тах. І в прин­ци­пі, це за­раз від­бу­ва­є­ться. Че­рез це ре­а­гу­ва­ти по­трі­бно і не йти на по­ло­вин­ча­сті за­хо­ди, а від­нов­лю­ва­ти пов­ні­стю по­ря­док, по­вер­та­ти мир на Дон­бас, від­нов­лю­ва­ти те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність на­шої кра­ї­ни, по­вер­та­ти Крим, а не на­ма­га­ти­ся, так би мо­ви­ти, яки­мось чи­ном стор­гу­ва­ти­ся з агре­со­ром.

У да­ній си­ту­а­ції, я га­даю, що по­трі­бно під­си­лю­ва­ти сан­кції, бо іна­кше Пу­тін пі­де да­лі. При цьо­му всі ці спро­би, пов’яза­ні із за­гро­зою роз­мі­ще­н­ня ядер­ної зброї, Пу­тін ви­хо­ди­ти­ме з то­го, що це їхня те­ри­то­рія, оскіль­ки во­ни її та­кою ого­ло­си­ли. На сво­їй те­ри­то­рії во­ни мо­жуть без­чин­ству­ва­ти, як хо­чуть. І в цьо­му сен­сі по­трі­бно чи­ни­ти еко­но­мі­чний тиск, бо Ро­сія кра­ї­на з ве­ли­че­зною те­ри­то­рі­єю, ве­ли­че­зною ін­фра­стру­кту­рою і ве­ли­че­зни­ми вій­сько­ви­ми ви­тра­та­ми. І ці ви­тра­ти в ра­зі по­гір­ше­н­ня еко­но­мі­чної си­ту­а­ції по­чи­на­ють да­ви­ти на Ро­сію все силь­ні­ше і силь­ні­ше, у то­му чи­слі ті ж ви­тра­ти на утри­ма­н­ня атом­но­го фло­ту, ядер­ної зброї і по­ді­бне. І це для Ро­сії стає ду­же важ­ким тя­га­рем. То­му сан­кції по­трі­бно під­си­лю­ва­ти.

— Ви за­раз пе­ре­бу­ва­є­те в Бер­лі­ні, чи ви ба­чи­те ба­жа­н­ня з бо­ку За­хо­ду під­си­ли­ти сан­кції?

— Ми одна­ко­во при­бли­зно ба­чи­мо, що Єв­ро­па на­ма­га­є­ться якось так стор­гу­ва­ти­ся, во­ни всі зва­жу­ють сьо­го­дні­шні бі­знес-втра­ти, не ро­зу­мі­ю­чи, що на­слід­ки на­ба­га­то силь­ні­ші і від­чу­тні­ші бу­дуть для всіх, у то­му чи­слі в еко­но­мі­чній сфе­рі у зв’яз­ку з по­тре­бою збіль­шу­ва­ти вій­сько­ві ви­тра­ти для то­го, щоб зба­лан­су­ва­ти якимсь чи­ном агре­сію Ро­сії. То­му на­ра­зі, на мій по­гляд, на­ле­жно­го ро­зу­мі­н­ня в пов­но­му об­ся­зі не­має.

— За­раз у Бер­лі­ні з ро­бо­чим ві­зи­том пе­ре­бу­ває наш Пре­зи­дент. Чи до­не­се він до ні­ме­цько­го кан­цле­ра не­без­пе­ку та­кої стур­бо­ва­но­сті?

— Ме­ні скла­дно ска­за­ти, що він до­не­се. Бо я не до кін­ця ро­зу­мію по­лі­ти­ку Пре­зи­ден­та. Вчо­ра з одно­го бо­ку він за­явив, що Мін­ські уго­ди, на жаль, не пра­цю­ють, і тут же бу­ло вне­се­но до Вер­хов­ної Ра­ди про­ект по­ста­но­ви про ви­бо­ри на, вла­сне ка­жу­чи, оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях Дон­ба­су з по­си­ла­н­ням на ці Мін­ські уго­ди. Я га­даю, що по­трі­бно все ж та­ки по­чи­на­ти на­зи­ва­ти все сво­ї­ми іме­на­ми. Ста­тус ці­єї те­ри­то­рії — оку­по­ва­на, а на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії го­во­ри­ти про якісь ви­бо­ри за укра­їн­ськи­ми за­ко­на­ми без­глу­здо. По­трі­бно від­нов­лю­ва­ти кон­троль над те­ри­то­рі­єю, по­вер­та­ти ту­ди мир і пі­сля цьо­го про­во­ди­ти там ви­бо­ри.

ФОТО РЕЙТЕР

СІМ­ФЕ­РО­ПОЛЬ, 1 БЕ­РЕ­ЗНЯ 2014 р. СПО­ЧА­ТКУ ЦЕ БУ­ЛИ «ВВІ­ЧЛИ­ВІ ЧО­ЛО­ВІ­ЧКИ», А ПО­ТІМ ВИ­ЯВИ­ЛОСЬ, ЩО ЦЕ СПІВ­РО­БІТ - НИ­КИ ГРУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.