Ву­ли­ця – не по­лі­гон

Тра­ге­дії на кшталт та­кої, що тра­пи­лась у Ко­стян­ти­нів­ці, не мо­жна за­мов­чу­ва­ти...

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Узвіль­не­но­му від бан­ди­тів мі­сте­чку Ко­стян­ти­нів­ка До­не­цької обла­сті, як вже май­же ві­до­мо всім, тра­пи­лась тра­ге­дія, яка уне­сла жи­т­тя ма­лень­кої дів­чин­ки, її ма­ти на­ра­зі в ду­же тяж­ко­му ста­ні. На­га­да­є­мо, 16 бе­ре­зня під ко­ле­са бо­йо­вої машини по­тра­пи­ло три лю­ди­ни. ДТП ста­ло­ся о 14.42 на про­спе­кті Ло­мо­но­со­ва, бі­ля мі­ської лі­кар­ні № 5. Спі­кер АТО Ан­дрій Ли­сен­ко на брі­фин­гу 17 бе­ре­зня за­явив: «За фа­ктом за­ги­бе­лі ди­ти­ни ве­де­ться слід­ство ор­га­на­ми вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри, МВС, мі­сце­вої вла­ди. Ко­ман­ду­ва­ча вій­сько­вої ча­сти­ни, де про­хо­ди­ли слу­жбу бій­ці, тим­ча­со­во від­сто­ро­не­но на час роз­слі­ду­ва­н­ня. Спра­ва пе­ре­бу­ває на осо­би­сто­му кон­тро­лі Го­лов­но­го во­єн­но­го про­ку­ро­ра і Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни». Го­ло­ва До­не­цької обла­сті Оле­ксандр Кі­хтен­ко у свою чер­гу за­пев­нив, що по­стра­жда­лим бу­де ви­пла­че­но ком­пен­са­цію за ра­ху­нок Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни.

Ви­па­док, який укра­їн­ські ЗМІ, де­мон­стру­ю­чи при­клад об’єктив­но­сті, ви­сві­тли­ли до­ста­тньо ши­ро­ко. Цей же ви­па­док, за зро­зумі­ли­ми при­чи­на­ми, став тлом для чор­ні­н­ня укра­їн­ських вій­сько­ви­ху ро­сій­ськи­хЗМІ та у від­по­від­них гру­па­хсо­цме­реж. Обу­ри­лось і зде­біль­шо­го про­ро­сій­ське на­се­ле­н­ня Ко­стян­ти­нів­ки. У той же ве­чір бу­ла спа­ле­на ав­тів­ка мі­лі­ції, ви­ни­кли кон­флі­кти, ма­со­ві ви­сту­пи, які під­бу­рю­ва­ли­ся пев­ни­ми, вже ви­ра­ху­ва­ни­ми, про­во­ка­то­ра­ми. На­чаль­ник ГУ МВС Укра­ї­ни в До­не­цькій обла­сті В’яче­слав Абро­ськін по­ві­до­мив, що 16 бе­ре­зня близь­ко 23.00 мі­лі­ція зу­стрі­ли­ся з лю­дьми, які мі­тин­гу­ва­ли на про­спе­кті Ло­мо­но­со­ва. Ви­сту­пи вда­ло­ся вга­му­ва­ти. Абро­ськін, зокре­ма на­пи­сав у Facebook про те, що жи­те­лі Ко­стян­ти­нів­ки «ви­ма­га­ли спра­ве­дли­во­го і не­гай­но­го по­ка­ра­н­ня вій­сько­вих зло­чин­ців, з ви­ни яки­хза­ги­ну­ла ди­ти­на. Го­во­ри­ли про по­ве­дін­ку вій­сько­ви­ху мі­сті, в то­му чи­слі про за­бо­ро­ну про­да­жу їм спир­тних на­по­їв». При цьо­му й са­мі мі­тин­гу­валь­ни­ки, за ви­зна­н­ням Абро­ські­на, бу­ли на­під­пи­тку. Остан­ній факт, який озвучується на та­ко­му рів­ні, го­во­рить про те, що про­бле­ма з ал­ко­го­лем у вій­ську є на­галь­ною. Один із вій­сько­вих-до­бро­воль­ців роз­по­вів, що той, хто п’є той, як пра­ви­ло, і не во­ює. «Во­ни си­дять не на пе­ре­до­вій, а в ти­лу, — го­во­рить Юрій, який не­се слу­жбу під Гор­лів­кою. — Однак «Уча­сни­ка бо­йо­вих­дій» та від­по­від­ні піль­ги одер­жать».

Ву­ли­ця — не по­лі­гон. Зга­да­ний бо­лю­чий епі­зод вко­тре ого­лює одві­чну про­бле­му ар­мії — за фор­маль­ною ди­сци­плі­ною кри­є­ться то­таль­не не­хлюй­ство вій­сько­вих. Вин­них у тра­ге­дії за­а­ре­што­ва­но. При­скі­пли­во­го слід­ства й, у ра­зі до­ве­де­н­ня ви­ни, най­су­во­рі­шо­го по­ка­ра­н­ня ви­ма­га­ють не ли­ше мі­тин­гу­валь­ни­ки, а й проукраїнські ав­то­ри со­цме­реж. Це пи­та­н­ня прин­ци­по­ве. Ве­де­ться роз­слі­ду­ва­н­ня, але, не­за­ле­жно від йо­го ре­зуль­та­тів, во­дій бро­ньо­ва­ної машини кри­ва­ви­ми чор­ни­ла­ми в чер­го­вий раз впи­сав пра­ви­ло: не­о­ба­чність — ро­бо­та на во­ро­га. Бу­кваль­но за кіль­ка днів до цьо­го ЗМІ обле­ті­ла звіс­тка про по­тро­ще­ний у До­не­цьку ро­сій­ським БТРом ав­то­мо­біль. Бан­ди­ти не по не­о­ба­чно­сті, а зу­хва­ло й ці­ле­спря­мо­ва­но про­їха­ли­ся по ма­ши­ні мир­но­го жи­те­ля, але цей факт зві­ри­ної по­ве­дін­ки ні­ко­го не ди­вує. Про ньо­го на­віть за­бу­ли. Від укра­їн­ськи­хвій­сько­ви­хче­ка­ють за­хи­сту. Від їхньої по­ве­дін­ки за­ле­жить сприйня­т­тя обра­зу всі­єї Укра­ї­ни.

Не­що­дав­но в «Дні» (12 бе­ре­зня 2015, № 42) бу­ло опри­лю­дне­но грун­тов­ний ма­те­рі­ал пол­ков­ни­ка Віктора По­ку­си що­до ста­ну ре­чей в укра­їн­ській ар­мії. У «Ли­сті з фрон­ту», зокре­ма, роз­кри­ва­ю­ться кри­чу­щі при­чи­ни роз­ва­лу війська на рі­зних лан­ках, яке від­бу­ло­ся, зві­сно, не вчо­ра. Ри­ба, як-то ка­жуть, гниє з го­ло­ви. У ви­пад­ку з укра­їн­ською ар­мі­єю во­на гниє ще й дов­го. Не по­збув­ши­ся вад ра­дян­сько­го війська, ми на­бу­ли вад війська укра­їн­сько­го, яке май­же двад­цять ро­ків спри­йма­ло­ся дер­жа­вою не як за­сіб за­хи­сту кра­ї­ни, а як ру­ди­мент мі­лі­та­рист­ської до­би. Це ми — гро­ма­дя­ни — ухи­ля­ли­ся від слу­жби в ар­мії, спри­йма­ю­чи цей факт як мар­не втра­ча­н­ня ча­су, це ми ско­ро­чу­ва­ли ви­да­тки на неї, оста­то­чно до­гро­блю­ю­чи за­ли­шки то­го, що ма­ло на­зи­ва­ти­ся вій­ськом. Бу­де­мо від­вер­ті, са­мо су­спіль­ство не фор­му­ва­ло за­пи­ту на пов­но­цін­ну ар­мію. Ви­бу­ха­ю­чі скла­ди в Но­во­бог­да­нів­ці, по­льо­ти сна­ря­дів у бу­дин­ки Бро­ва­рів, тра­ге­дії мас­шта­бу Скни­лів­ської — це епі­зо­ди до­во­єн­но­го ча­су, які зна­ме­ну­ва­ли факт роз­кла­да­н­ня Збро­ї­ни­хсил Укра­ї­ни. Вій­на при­му­си­ла ор­га­ні­зо­ву­ва­ти­ся, ди­сци­плі­ну­ва­ти­ся, мо­бі­лі­зо­ву­ва­ти си­ли. Ви­клик не­без­пе­ки по­ста­вив наш за­хист в умо­ви на­ро­щу­ва­н­ня по­ту­жно­сті. А са­ме на від­су­тність війська в Укра­ї­ни роз­ра­хо­ву­вав во­рог, на на­шу не­зда­тність до обо­ро­ни та швид­ко­го ві­днов­ле­н­ня сил.

Ніч про­йшла в Ко­стян­ти­нів­ці ти­хо. Спро­ба ви­ко­ри­ста­ти бі­ду для роз­гой­ду­ва­н­ня си­ту­а­ції в мі­сті не вда­ла­ся, але сер­йо­зні ви­снов­ки тре­ба ро­би­ти не­гай­но. По­ді­бні тра­ге­дії не мо­жуть за­мов­чу­ва­ти­ся так са­мо, як і ли­ша­ти­ся без тер­мі­но­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня і по­ка­ра­н­ня вин­них. Це — єди­ний шля­хци­ві­лі­зо­ва­ни­ми за­со­ба­ми під­ви­щи­ти ди­сци­плі­ну в ар­мії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.