Єв­ро­пей­ський «син­хрон»

Що дасть па­ра­лель­на ро­бо­та з енер­го­си­сте­мою ЄС гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Дев’ять укра­їн­ських енер­го­бло­ків, не вклю­ча­ю­чи Бур­штин­ської ТЕС, яка в ре­жи­мі енер­го­о­стро­ва не пер­ший рік по­ста­чає еле­ктро­енер­гію до Єв­ро­со­ю­зу, вже від­по­від­а­ють ви­мо­гам ЄС із ре­гу­лю­ва­н­ня ча­сто­ти по­ту­жно­сті і та­кож мо­гли б екс­пор­ту­ва­ти ту­ди свою про­ду­кцію. Про це за­явив на кон­фе­рен­ції, при­свя­че­ній ін­те­гра­ції енер­го­си­стем Укра­ї­ни і Єв­ро­пи, на­чаль­ник слу­жби єв­ро­ін­те­гра­ції держ­під­при­єм­ства НЕК «Укр­енер­го» Вя­че­сла Са­лі­мон. Що­прав­да, пе­ре­сі­чний оби­ва­тель рух Укра­ї­ни до Єв­ро­пи по­мі­чає да­ле­ко не завжди. Але на­справ­ді цей про­цес, при­найм­ні у сфе­рі енер­ге­ти­ки, хоч і важ­ко, не без галь­му­ва­н­ня, але все-та­ки три­ває.

НО­ВИЙ ВЕ­КТОР

До не­дав­ньо­го ча­су Укра­ї­на йшла зде­біль­шо­го в бік Ро­сії. Сьо­го­дні ве­ктор ру­ху змі­нив­ся. За сло­ва­ми Са­лі­мо­на, в пер­спе­кти­ві це до­зво­лить під­ви­щи­ти екс­порт­ний по­тен­ці­ал кра­ї­ни, за­без­пе­чить на­шій енер­го­си­сте­мі кра­ще ви­ко­ри­ста­н­ня на­яв­них енер­ге­ти­чних по­ту­жно­стей, мо­жли­вість ефе­ктив­ні­ше ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пер­вин­ні енер­го­ре­сур­си, під­ви­щи­ти на­дій­ність ро­бо­ти енер­го­си­сте­ми і якість еле­ктро­енер­гії. Але син­хрон­на па­ра­лель­на ро­бо­та з кон­ти­нен­таль­ною єв­ро­пей­ською си­сте­мою ENTSO-E, за­зна­чає фа­хі­вець, бу­де мо­жли­вою ли­ше пі­сля ви­ко­на­н­ня ком­пле­ксу ор­га­ні­за­цій­них і те­хні­чних за­хо­дів із при­ве­де­н­ня укра­їн­ської си­сте­ми у від­по­від­ність до єв­ро­пей­ських ви­мог.

На­га­да­є­мо, що ме­мо­ран­дум про вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня що­до спів­пра­ці у сфе­рі енер­ге­ти­ки між Укра­ї­ною і Єв­ро­со­ю­зом бу­ло під­пи­са­но май­же де­сять ро­ків то­му — 1 гру­дня 2005 ро­ку. У ньо­му сто­ро­ни зо­бов’яза­ли­ся до­кла­сти ма­кси­мум зу­силь для об’єд­на­н­ня єв­ро­пей­ської й укра­їн­ської енер­го­си­стем. 2006 ро­ку ру­мун­ський си­стем­ний оператор став іні­ці­а­то­ром по­да­чі за­яв­ки ке­рів­ним ор­га­нам Асо­ці­а­ції єв­ро­пей­ських си­стем­них опе­ра­то­рів про при­єд­на­н­ня укра­їн­ської енер­го­си­сте­ми до єв­ро­пей­ської. Ра­зом з Укра­ї­ною ви­яви­ла ба­жа­н­ня при­єд­на­ти­ся до єв­ро­пей­ської си­стем­ної зо­ни і Мол­до­ва. 2008 ро­ку бу­ло за­твер­дже­но те­хні­чне зав­да­н­ня при­єд­на­н­ня до ці­єї зо­ни Укра­ї­ни і Мол­до­ви. Цьо­го ро­ку бу­де за­кін­че­но до­слі­дни­цьку ча­сти­ну цьо­го про­е­кту.

У ре­зуль­та­ті, впев­не­ний Са­лі­мон, бу­де під­го­тов­ле­но де­таль­ну уго­ду, що вклю­чає всі те­хні­чні і юри­ди­чні аспе­кти, ре­а­лі­за­ція яких не­об­хі­дна для син­хро­ні­за­ції. В Укра­ї­ні па­ра­лель­но три­ває про­цес мо­дер­ні­за­ції, ре­кон­стру­кції і по­лі­пше­н­ня те­хні­чно­го ста­ну еле­ктро­стан­цій і ме­реж Укра­ї­ни, при­ве­де­н­ня у від­по­від­ність із європейськими си­сте­ма­ми укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­чо­го і нор­ма­тив­но­го по­ля. То­рік про­гра­му ін­те­гра­ції укра­їн­ської енер­ге­ти­ки з єв­ро­пей­ською бу­ло за­твер­дже­но від­по­від­ним на­ка­зом Мі­н­енер­го­ву­гі­л­ля.

«Зсув енер­ге­ти­чних пі­ків від кра­ї­ни до кра­ї­ни до­зво­лить нам кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти енер­ге­ти­чні по­ту­жно­сті рі­зних ре­гіо­нів», — за­зна­чає Са­лі­мон. Він та­кож го­во­рить про так зва­ний ка­та­лог ви­мог, у яко­му бу­дуть пе­ре­ра­хо­ва­ні за­хо­ди, ре­а­лі­за­ція яких до­зво­лить укра­їн­ській енер­ге­ти­ці пе­ре­йти на син­хрон­ну ро­бо­ту з єв­ро­пей­ською си­сте­мою. «Ці ви­мо­ги до Укра­ї­ни не пе­ре­ви­щу­ють ви­мог до ін­ших уча­сни­ків, які вже пра­цю­ють у син­хро­ні­зо­ва­ній си­сте­мі», — го­во­рить Са­лі­мон. Він та­кож пе­ред­ба­чає, що в ка­та­ло­зі має бу­ти за­зна­че­но якийсь «від­кла­даль­ний» тер­мін. Ко­ли при­єд­ну­ва­ли­ся Бол­га­рія і Ру­му­нія, то во­ни вже пра­цю­ва­ли па­ра­лель­но, але все ще ви­ко­ну­ва­ли за­кла­де­ні в ка­та­ло­зі ви­мо­ги. «Ка­та­лог по­ка­же нам, у якій то­чці на­ших до­ся­гнень ми змо­же­мо пе­ре­йти на син­хрон­ну па­ра­лель­ну ро­бо­ту», — по­яснює на­чаль­ник слу­жби єв­ро­ін­те­гра­ції.

МО­ДЕЛЬ ЯКО­СТІ

«Ін­те­гра­ція енер­го­си­стем ста­не те­хно­ло­гі­чним фун­да­мен­том, який до­зво­лить по­бу­ду­ва­ти спіль­ний енер­ге­ти­чний ри­нок, — го­во­рить член НКРЕКП Во­ло­ди­мир Єв­до­ки­мов, — і це сти­му­лю­ва­ти­ме нас до гар­мо­ні­за­ції йо­го вну­трі­шніх пра­вил. І ста­не ре­аль­ним дже­ре­лом для лі­бе­ра­лі­за­ції рин­ку в Укра­ї­ні», — до­дає енер­ге­тик. Він за­зна­чає, що ті до­да­тко­ві ко­шти, які з’яв­ля­ться в укра­їн­ській енер­го­си­сте­мі в ре­зуль­та­ті рі­шень про під­ви­ще­н­ня та­ри­фів, прийня­тих не­що­дав­но На­цко­мі­сі­єю, ви­ко­ри­сто­ву­ва­лись на за­хо­ди, що га­ран­ту­ють сер­йо­зний ефект і в пла­ні за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій в ін­фра­стру­кту­ру, і для осво­є­н­ня пра­вил та ре­гла­мен­тів, що пра­цю­ють у Єв­ро­пі, і для ре­а­лі­за­ції в Укра­ї­ні но­вої мо­де­лі енер­го­рин­ку.

Але що дасть син­хрон­на па­ра­лель­на ро­бо­та з єв­ро­пей­ською си­сте­мою гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни? Перш за все — це по­лі­пше­н­ня яко­сті енер­го­по­ста­ча­н­ня. На кон­фе­рен­ції, зокре­ма, про­зву­ча­ло, що за­раз в Укра­ї­ні стан­дар­тна якість еле­ктро­по­ста­ча­н­ня в се­ре­дньо­му по ре­гіо­нах ста­но­вить 260 хви­лин без сві­тла на одно­го спо­жи­ва­ча, то­ді як у де­яких ре­гіо­нах во­на до­хо­дить до 860 хви­лин. Із при­хо­дом у Єв­ро­пу ці­льо­ві по­ка­зни­ки для на­шої си­сте­ми ста­но­ви­ти­муть 40 і 70 хви­лин для мі­ста і се­ла від­по­від­но. «Якщо ми увій­де­мо в єв­ро­пей­ську си­сте­му, — за­зна­чав да­лі із за­лу, не на­зи­ва­ю­чись, уча­сник кон­фе­рен­ції, — ми бу­де­мо про­сто ви­му­ше­ні впро­ва­джу­ва­ти но­ву мо­дель ре­гу­лю­ва­н­ня, а якщо ту­ди не пі­де­мо, то все за­ли­ши­ться як є. Ми за­раз пра­цю­є­мо син­хрон­но з Ро­сі­єю, і всі ба­чать, що від­бу­ва­є­ться».

Про пе­ре­ва­ги, які отри­ма­ють укра­їн­ські гро­ма­дя­ни в ре­зуль­та­ті об’єд­на­н­ня енер­го­си­стем і в ре­зуль­та­ті ім­пле­мен­та­ції тре­тьо­го енер­го­па­ке­ту, роз­по­від­ав ек­сперт з енер­го­ре­фор­ми Ан­дрій Ко­ли­ця. «Пер­ша йо­го (тре­тьо­го енер­го­па­ке­ту) — це без­пе­ка по­ста­чань еле­ктро­енер­гії спо­жи­ва­чам — тим еле­мен­там си­сте­ми, які за все пла­тять, — про­дов­жує ек­сперт. — Якщо ми зви­кли, що в ра­дян­ській си­сте­мі пер­шим і го­лов­ним бу­ло те, як пра­цює енер­го­си­сте­ма і на­дій­ність по­ста­чань, то у єв­ро­пей­ській си­сте­мі ко­жна дія щось вар­тує. Якщо від­клю­ча­є­ться лі­нія, якщо від­клю­ча­є­ться спо­жи­вач — це мо­жли­во, але за це тре­ба за­пла­ти­ти та­ку-то су­му. Якщо у нас си­стем­ний оператор, яко­му всі ми, енер­ге­ти­ки, під­ко­ря­є­мо­ся, то в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах оператор — це сер­віс, що за­без­пе­чує до­став­ку еле­ктро­енер­гії до спо­жи­ва­ча».

«Як спо­жи­вач я в Єв­ро­пі маю пра­ва і мо­жу їх від­сто­ю­ва­ти, — впев­не­но за­яв­ляє Ко­ли­ця. — Я го­лов­ний, то­му маю ко­мер­цій­ні пра­ва: мо­жу по­рва­ти кон­тракт із по­ста­чаль­ни­ком, пра­во на ком­пен­са­цію, якщо рі­вень по­слуг не за­до­воль­няє мо­їх ви­мог. Я мо­жу ку­пи­ти еле­ктро­енер­гію за зро­зумі­лою ме­ні ціною і в то­му об’ємі, який ме­ні по­трі­бен. Це ба­зо­ві цін­но­сті, на яких бу­ду­є­ться енер­ге­ти­чна по­лі­ти­ка Єв­ро­пи». «На кі­нець ми­ну­ло­го ро­ку пра­кти­чно 70% еле­ктро­енер­гії, спо­жи­ва­ної у Єв­ро­пі, про­да­ва­лось і ку­пу­ва­ло­ся на Спільному рин­ку. І спо­жи­ва­ча не хви­лює, де са­ме (у якій кра­ї­ні) він ку­пує еле­ктро­енер­гію, — за­зна­чає ек­сперт. — Йо­го хви­лює, щоб во­на бу­ла на­дій­ної яко­сті і під­хо­ди­ла за ціною. Єв­ро­ко­мі­сія що­ро­ку фі­ксує та­кий по­ка­зник, як від­со­ток пе­ре­хо­дів спо­жи­ва­чів від по­ста­чаль­ни­ка до по­ста­чаль­ни­ка. У Че­хії, на­при­клад, це 5%. Пи­та­н­ня в то­му, що в Єв­ро­пі опто­вий ри­нок чі­тко від­окрем­ле­ний від роз­дрі­бно­го. Як там зви­чай­ний спо­жи­вач ви­би­рає кон­тракт. Він за­гля­дає у свою по­што­ву скринь­ку і зна­хо­дить там про­по­зи­ції від кон­ку­ру­ю­чих по­ста­чаль­ни­ків. Сту­ден­ти отри­му­ють від них один та­риф або про­грам­не за­без­пе­че­н­ня в по­да­ру­нок, пен­сіо­не­ри — ін­ший, плюс якусь стра­хов­ку. Гра три­ває за ра­ху­нок сер­ві­сних по­слуг, і за ра­ху­нок цьо­го мо­жна ви­гра­ва­ти в кон­ку­рен­ції».

БРУ­ДНУ ЕНЕР­ГІЮ ЄВ­РО­ПА НЕ ВІ­ЗЬМЕ

Усе це ду­же при­на­дно. Але чи ре­аль­но й укра­їн­сько­му спо­жи­ва­че­ві, який отри­мав дня­ми під­ви­ще­н­ня та­ри­фів на еле­ктро­енер­гію до рів­ня, як ка­жуть, ма­ло не зда­сться, ско­ри­ста­ти­ся єв­ро­пей­ською які­стю? Адже бру­дна енер­ге­ти­ка Єв­ро­пі, як ві­до­мо, аб­со­лю­тно не по­трі­бна. У зв’яз­ку з цим за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії еко­ло­гі­чних про­блем енер­ге­ти­ки Ін­сти­ту­ту ву­гіль­них енер­го­те­хно­ло­гій Ігор Воль­чин за­зна­чає, що за рів­нем за­бру­дне­н­ня се­ре­до­ви­ща енер­ге­ти­ки вже обі­гна­ли ме­та­лур­гів, які зна­чно ско­ро­ти­ли виробництво. «За всі­ма трьо­ма основ­ни­ми ре­чо­ви­на­ми-за­бру­дню­ва­ча­ми (СО2, пил і NOx) ми (енер­ге­ти­ки) по­вин­ні ско­ро­ти­ти на­ші ви­ки­ди при­бли­зно від 50 до 10 ра­зів (у 50 ра­зів з пи­лу, в 40 — із діо­кси­ду сір­ки і в 10 ра­зів — з окси­ду азо­ту), — го­во­рить він. — Але кар­ди­наль­ний шлях ли­ше один — но­ве бу­дів­ни­цтво су­ча­сних під­при­ємств. Це до­зво­ли­ло б ма­ти і ви­со­кі те­хні­ко-еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки і низь­кі ви­ки­ди».

«Усім зро­зумі­ло, що за та­кий ко­ро­ткий тер­мін (до 1 сі­чня 2017 ро­ку за­ли­ша­є­ться тро­хи біль­ше 2,5 ро­ку) ми не всти­гне­мо ви­йти на та­кі по­ка­зни­ки, — за­зна­чає еко­лог. — Оскіль­ки на це по­трі­бні ду­же ве­ли­кі ко­шти. Але та­ка ситуація бу­ла і в кра­ї­нах Схі­дної Єв­ро­пи, ко­ли во­ни при­єд­на­ли­ся до Єв­ро­со­ю­зу. І нам те­пер теж за­про­по­но­ва­но На­ціо­наль­ний план ско­ро­че­н­ня ви­ки­дів, щоб ми по­сту­по­во, але не­у­хиль­но ру­ха­ли­ся в на­пря­мі єв­ро­пей­ської ди­ре­кти­ви 2010/75/UA. Наш план від­рі­зня­є­ться від неї і від пла­нів ін­ших кра­їн ЄС, — роз­по­від­ає Воль­чин. Ми в ньо­му йде­мо на ви­ко­на­н­ня більш жорс­ткої ди­ре­кти­ви, але при цьо­му про­си­мо по­дов­жи­ти час для цьо­го. Якщо всі кра­ї­ни ЄС пра­гну­ти­муть ви­ко­на­ти ди­ре­кти­ву до 2023 ро­ку, то ми вже отри­ма­ли до­звіл пра­цю­ва­ти над цим пи­та­н­ням до 2033 ро­ку». «І та­кий план ре­аль­ний», — на­го­ло­шує ек­сперт.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.