«Ви­ве­сти спів­ро­бі­тни­цтво зі ста­ну «хо­ло­ду»

Ек­сперт — про очі­ку­ва­н­ня від пер­шо­го пі­сля Єв­ро­май­да­ну ві­зи­ту в Укра­ї­ну пре­зи­ден­та Ту­реч­чи­ни

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Сьо­го­дні в Укра­ї­ну з офі­цій­ним ві­зи­том при­бу­ває пре­зи­дент Ту­ре­цької Ре­спу­блі­ки Ре­джеп Та­їп Ер­до­ган. Це бу­де пер­ший йо­го ві­зит як гла­ви дер­жа­ви, бо до цьо­го він ча­сто від­ві­ду­вав Укра­ї­ну як прем’єр-мі­ністр. Ер­до­ган ві­зьме участь у че­твер­то­му за­сі­дан­ні укра­їн­сько-ту­ре­цької ра­ди спів­пра­ці ви­со­ко­го рів­ня, зу­стрі­не­ться з укра­їн­ськи­ми і ту­ре­цьки­ми під­при­єм­ця­ми, які вза­єм­ни­ми ін­ве­сти­ці­я­ми зро­би­ли вне­сок у збіль­ше­н­ня то­ва­ро­обі­гу між дво­ма кра­ї­на­ми та спри­я­ли роз­ви­тку дво­сто­рон­ніх від­но­син. Ер­до­ган та­кож прийме пред­став­ни­ків крим­ських та­тар, які пе­ре­бу­ва­ють у Ки­є­ві, по­ві­дом­ляє прес-слу­жба гла­ви Ту­ре­цької дер­жа­ви.

«День» звер­нув­ся до ви­ко­нав­чо­го ди­ре­кто­ра Цен­тру Близь­ко­схі­дних до­слі­джень Ігоря СЕМИВОЛОСА з про­ха­н­ням оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти стан укра­їн­сько-ту­ре­цьких від­но­си­ни і роз­по­ві­сти про те, чо­го слід Укра­ї­ні очі­ку­ва­ти від цьо­го ві­зи­ту і що до­не­сти Ердогану.

«ДУ­ЖЕ ВА­ЖЛИ­ВО, ЩОБ ТУ­РЕЧ­ЧИ­НА ПРО­ДЕ­МОН­СТРУ­ВА­ЛА СВОЮ МА­КСИ­МАЛЬ­НУ СО­ЛІ­ДАР­НІСТЬ З УКРА­Ї­НОЮ»

— Ду­же ва­жли­во, що це пер­ший ві­зит Ер­до­га­на пі­сля ре­во­лю­ції. Екс­пер­там бу­ло ві­до­мо, що під час пе­ре­го­во­рів із на­ши­ми за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми укра­їн­ська сто­ро­на ста­ви­ла пи­та­н­ня, яким чи­ном мо­жна по­кра­щи­ти від­но­си­ни з Туреччиною і що зро­би­ти, щоб укра­їн­сько­ту­ре­цькі від­но­си­ни бу­ли ма­кси­маль­но ті­сни­ми і роз­ви­ва­ли­ся най­більш ефе­ктив­но. Та­ке пи­та­н­ня ста­ви­лось у то­му чи­слі пе­ред на­ши­ми за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми, і, як ми зна­є­мо, бу­ли ство­рен­ні умо­ви для то­го, щоб від­бу­ла­ся зу­стріч між Ер­до­га­ном і По­ро­шен­ком. Вла­сне у рам­ках ці­єї зу­стрі­чі й бу­ло до­ся­гну­то домовленості що­до ві­зи­ту Ер­до­га­на до Укра­ї­ни.

Оче­ви­дно, що для нас ду­же ва­жли­во, щоб Ту­реч­чи­на про­де­мон­стру­ва­ла свою ма­кси­маль­ну со­лі­дар­ність з Укра­ї­ною. У зв’яз­ку з агре­сі­єю для нас ва­жли­во обго­во­ри­ти весь ком­плекс пи­тань, пов’яза­них з еко­но­мі­чни­ми, по­лі­ти­чни­ми, без­пе­ко­ви­ми, транс­порт­ни­ми про­бле­ма­ми, а та­кож із про­бле­ма­ми оку­по­ва­но­го Кри­му, зва­жа­ю­чи на те, що Ту­реч­чи­на не при­єд­на­ла­ся до сан­кцій ЄС.

Тоб­то ва­жли­во, щоб ко­жна сто­ро­на по­ясни­ла свій ал­го­ритм дій, мо­дус ві­вен­ді, й які за­хо­ди ко­жна мо­же вжи­ти, щоб по­кра­щи­ти дво­сто­рон­ні від­но­си­ни. Тим біль­ше, що в прин­ци­пі ра­ні­ше мо­жна бу­ло б одно­зна­чно го­во­ри­ти, що укра­їн­сько-ту­ре­цькі від­но­си­ни — пар­тнер­ські, це еко­но­мі­ки, які до­пов­ню­ють одна одну. Якщо й від­бу­ва­є­ться кон­ку­рен­ція, на­при­клад, у транс­порт­них ко­ри­до­рах, то во­на не на­стіль­ки оче­ви­дна, щоб, ска­жі­мо, роз­гля­да­ти Ту­реч­чи­ну як кон­ку­рен­та. Зви­чай­но, тут пев­ною мі­рою вза­є­мо­до­пов­ню­ю­чі еко­но­мі­ки. Якщо ми ба­чи­мо за­раз зро­ста­н­ня фі­нан­со­вої під­трим­ки Укра­ї­ни, то на цьо­му тлі ту­ре­цький бі­знес та­кож за­ці­кав­ле­ний в отри­ман­ні пев­них ди­ві­ден­дів для се­бе, і це та­кож під­штов­хує Ер­до­га­на зайня­ти актив­ну по­зи­цію.

Ін­ше пи­та­н­ня, на­скіль­ки пра­гма­ти­ка Ер­до­га­на і йо­го ці­лі­сність, со­ці­аль­но-іде­о­ло­гі­чні орі­єн­ти­ри спів­па­дуть за­раз. І на­скіль­ки це бу­де ре­зуль­та­тив­но для Укра­ї­ни, за­ле­жа­ти­ме від то­го, на­скіль­ки при­я­зні бу­дуть від­но­си­ни між дво­ма по­лі­ти­ка­ми.

«УКРА­Ї­НА ЗА­ЦІ­КАВ­ЛЕ­НА В ТО­МУ, ЩОБ ТУ­РЕЧ­ЧИ­НА СФОР­МУ­ЛЮ­ВА­ЛА ЯКО­МО­ГА ЧІ­ТКІ­ШУ ПО­ЗИ­ЦІЮ ЩО­ДО КРИМ­СЬКИХ ТА­ТАР»

— Це не пер­ший ві­зит Ер­до­га­на до Укра­ї­ни, ра­ні­ше він ча­сто від­ві­ду­вав на­шу кра­ї­ну як прем’єр і то­ді ба­га­то го­во­ри­ло­ся про вій­сько­во­те­хні­чне спів­ро­бі­тни­цтво між на­ши­ми кра­ї­на­ми, про мо­жли­вість спіль­но­го бу­дів­ни­цтва кор­ве­та та ви­пу­ску лі­та­ків Ан­то­но­ва в Ту­реч­чи­ні. Чи за­раз акту­аль­ні ці те­ми?

— Ме­ні важ­ко про це го­во­ри­ти. Че­сно ка­жу­чи, не ду­маю, що Укра­ї­на го­то­ва го­во­ри­ти про весь цей ком­плекс. На мою дум­ку, в рам­ках цьо­го ві­зи­ту в кра­що­му ра­зі мо­жуть бу­ти на­кре­сле­ні основ­ні на­пря­ми, за яки­ми ко­ман­ди вже бу­дуть спіль­но пра­цю­ва­ти. Нав­ряд чи мо­жна го­во­ри­ти про те, що в рам­ках цьо­го ві­зи­ту бу­де щось зро­бле­но.

Ско­рі­ше за все, цей ві­зит тре­ба роз­гля­да­ти як стра­те­гі­чний. Тут існує де­кіль­ка по­лі­ти­чних пи­тань, які про­сто кон­че не­об­хі­дно ви­рі­шу­ва­ти. Зокре­ма, пи­та­н­ня сто­су­ю­ться дво­сто­рон­ніх від­но­син, ста­но­ви­ща крим­ських та­тар у Кри­му, ба­че­н­ня май­бу­тньо­го, а та­кож ду­же скла­дних для Ту­реч­чи­ни пи­тань, та­ких як оку­па­ція. Не так все про­сто у під­хо­дах Ту­реч­чи­ни до Кри­му і всьо­го ін­шо­го. І Укра­ї­на за­ці­кав­ле­на в то­му, щоб Ту­реч­чи­на сфор­му­лю­ва­ла яко­мо­га чі­ткі­шу по­зи­цію по від­но­шен­ню до крим­ських та­тар. Бо до цьо­го ча­су ця по­зи­ція ви­гля­дає не­чі­ткою. Ду­же ва­жли­во, що цей ві­зит від­бу­ва­є­ться на тлі ро­ко­вин оку­па­ції Кри­му ро­сій­ськи­ми за­гар­бни­ка­ми. То­му тут без чі­тких і зро­зумі­лих за­яв не обі­йде­ться. Для нас ду­же ва­жли­во, щоб Ту­реч­чи­на чі­тко і зро­зумі­ло пред­ста­ви­ла свою по­зи­цію.

— Але ж, з одно­го бо­ку, Ту­реч­чи­на при­йма­ла Дже­мі­льо­ва?

— Так, справ­ді, тур­ки ро­блять за­яви. І, при­найм­ні, на сло­вах во­ни дій­сно ви­сту­па­ють про­ти оку­па­ції. Але про­бле­ма полягає не в та­ких сло­вах. Ми зна­є­мо, що Ер­до­ган під час роз­мо­ви з Пу­ті­ним отри­мав за­пев­не­н­ня, що все бу­де до­бре. Але ми зна­є­мо, ро­сі­я­ни мо­жуть ска­за­ти, що крим­сько­та­тар­сько­го пи­та­н­ня не­має. Справ­ді, на тлі ни­ні­шніх про­блем ту­ре­цький МЗС, ту­ре­цькі лі­де­ри ро­блять більш жорс­ткі­ші за­яви що­до си­ту­а­ції в Кри­му. Але, зно­ву­та­ки, крім за­яв, ми не ба­чи­мо ні­чо­го, що мо­гло б го­во­ри­ти про чі­тку зро­зумі­лу по­зи­цію Ту­реч­чи­ни.

«...СПІВ­РО­БІ­ТНИ­ЦТВО МІЖ УКРА­Ї­НОЮ І ТУРЕЧЧИНОЮ ПЕ­РЕ­БУ­ВАЄ НА СТА­ДІЇ «ХО­ЛО­ДУ»

— Ін­ши­ми сло­ва­ми, при­єд­на­н­ня до сан­кцій За­хо­ду про­ти Ро­сії?

— У то­му чи­слі так. Чо­му ми по­вин­ні ро­би­ти ви­гляд, що та­кої про­бле­ми у від­но­си­нах між Укра­ї­ною та Туреччиною не­має? Во­на є,і, я ду­маю, нав­ко­ло цьо­го має від­бу­ти­ся здо­ро­ва дис­ку­сія. Ми не хо­че­мо ти­сну­ти на пар­тне­рів, але пар­тне­ри по­вин­ні ар­ти­ку­лю­ва­ти, при­найм­ні, свою по­зи­цію. І ця по­зи­ція не по­вин­на ви­гля­да­ти не­ви­ра­зною. Якщо тур­ки хо­чуть бу­ти сер­йо­зни­ми грав­ця­ми, то ра­но чи пі­зно їм до­ве­де­ться ви­зна­ча­ти­ся. Зро­зумі­ло, що у них пі­сля Пер­шої сві­то­вої вій­ни вза­га­лі про­бле­ма з са­мо­ви­зна­че­н­ням. Во­ни ма­ють трав­ма­ти­чний до­свід і ви­рі­ши­ли, що те­пер не бу­дуть ви­зна­ча­ти­ся, на яко­му во­ни бо­ці. Про­сто за­ви­сли на всяк ви­па­док.

Зро­зумі­ло, що Ту­реч­чи­на — член НАТО, але це в ми­ну­ло­му. По­лі­ти­ка Ту­реч­чи­ни ви­зна­ча­є­ться ін­ши­ми ін­те­ре­са­ми і не завжди від­по­від­ає со­лі­дар­ній по­зи­ції За­хо­ду й НАТО. При­пу­скаю, що во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють цю си­ту­а­цію для тор­гів чи дис­ку­сій із За­хо­дом що­до їхніх дво­сто­рон­ніх від­но­син.

— Ми­ну­ло­го ро­ку Ер­до­ган за­яв­ляв, що Ту­реч­чи­на мо­же бу­ти по­се­ре­дни­ком між Ро­сі­єю та Укра­ї­ною у кон­флі­кті. Зро­зумі­ло, ця про­по­зи­ція не бу­ла сприйня­та. А мо­же роз­гля­да­ти­ся ва­рі­ант від­прав­ки тур­ків як ми­ро­твор­ців на Дон­бас?

— Не ду­маю, що це мо­жли­во. Перш за все, то­му, що Ту­реч­чи­на — кра­ї­на НАТО, і від­по­від­но це зов­сім ін­ша ситуація. Втім, не­має не­мо­жли­во­го. Але ідея — ці­ка­ва. Нав­ряд чи тур­ки мо­жуть бу­ти по­се­ре­дни­ка­ми між Ро­сі­єю і Укра­ї­ною. Для цьо­го Укра­ї­на має до­ві­ря­ти Ту­реч­чи­ні. На­скіль­ки Ер­до­ган го­то­вий вза­га­лі до та­ких під­хо­дів? Якщо Ту­реч­чи­на бу­де по­ру­шу­ва­ти сан­кції За­хо­ду і ре­зо­лю­цію ООН, то про жо­дну до­ві­ру не йде­ться. Ско­рі­ше йде­ться про те, що спів­ро­бі­тни­цтво між Укра­ї­ною і Туреччиною пе­ре­бу­ває на ста­дії хо­ло­ду. І як роз­то­пи­ти це, як спро­бу­ва­ти від­но­ви­ти діа­лог і пе­ре­гор­ну­ти сто­рін­ку у від­но­си­нах, бо не мо­жна по­стій­но пе­ре­бу­ва­ти в фор­ма­ті ми­ну­ло­го? Зро­зумі­ло, в Ер­до­га­на є свої при­чи­ни, чо­му він ста­ви­ться на­сто­ро­же­но до укра­їн­ської ре­во­лю­ції. У ньо­го є свій асо­ці­а­тив­ний ряд: по­чи­на­ю­чи від Та­ксі­му і за­во­ру­ше­н­ня­ми у трав­ні 2013 ро­ку.

Але тут, на­пев­но, ба­га­то бу­де за­ле­жа­ти від май­стер­но­сті укра­їн­ської сто­ро­ни, щоб пе­ре­ко­на­ти Ер­до­га­на пе­ре­гор­ну­ти цю сто­рін­ку і ви­йти за ме­жі ча­сти­ни ро­сій­ської про­па­ган­ди, як уза­галь­не­н­ня, що всі ре­во­лю­ції — це по­га­но. Клю­чо­ве зав­да­н­ня Укра­ї­ни має по­ля­га­ти в то­му, щоб під час спіл­ку­ва­н­ня між пре­зи­ден­та­ми і чле­на­ми де­ле­га­цій з обох сто­рін зро­би­ти все, аби за­без­пе­чи­ти цей фор­мат і цю фор­му­лу.

«ТУ­РЕЧ­ЧИ­НА РО­БИТЬ ВСЕ МО­ЖЛИ­ВЕ, ЩОБ БУ­ТИ ЕНЕР­ГЕ­ТИ­ЧНИМ І ТРАНС­ПОРТ­НИМ ХА­БОМ, ЯКИЙ ОБ’ЄД­НУЄ АЗІЮ І ЄВ­РО­ПУ»

— Дня­ми з’яви­ло­ся по­ві­дом­ле­н­ня про по­ча­ток бу­дів­ни­цтва Тран­са­на­то­лій­сько­го га­зо­про­во­ду з по­ста­ча­н­ня бла­ки­тно­го па­ли­ва з Азер­бай­джа­ну че­рез Ту­реч­чи­ну в Єв­ро­пу. Ра­зом з тим ві­до­мо, що Ан­ка­ра го­то­ва за пев­них умов бра­ти участь у бу­дів­ни­цтві ра­зом з Ро­сі­єю га­зо­про­во­ду під на­звою «Ту­ре­цький по­тік», який має за­мі­ни­ти «Пів­ден­ний по­тік». Як нам, та­кож тран­зи­тній кра­ї­ні, тре­ба оці­ню­ва­ти по­зи­цію Ту­реч­чи­ни у цьо­му пла­ні?

— Ту­реч­чи­на ро­бить все для то­го, щоб бу­ти енер­ге­ти­чним і транс­порт­ним ха­бом, який об’ єд­нує Азію і Єв­ро­пу. Це стра­те­гі­чна ме­та, за­кла­де­на в пар­тій­них пла­нах пар­тії Ер­до­га­на та пла­нах уря­ду. Тут ні­чо­го не­має. І во­ни та­кож бу­дуть ре­а­лі­зо­ву­ва­ти ма­кси­маль­ну ди­вер­си­фі­ка­цію і не­за­ле­жність від одно­го по­ста­чаль­ни­ка. У цьо­му сен­сі нав­ряд чи Укра­ї­на мо­же бу­ти кон­ку­рен­том. Бо цей про­цес Ту­реч­чи­на по­ча­ла на­ба­га­то ра­ні­ше і, ма­ю­чи біль­ші ін­фра­стру­ктур­ні про­бле­ми, пов’ яза­ні з ре­льє­фом, про­су­ну­лась на­ба­га­то да­лі. Що­до « Ту­ре­цько­го по­то­ку » — тур­ки не по­го­дя­ться на не­ви­гі­дні їм умо­ви. Але по­ба­чив­ши, що Ро­сія під ти­ском об­ста­вин мо­же пі­ти на по­сту­пки, тур­ки бу­дуть ро­би­ти все, щоб ви­да­ви­ти їх.

ІГОР СЕМИВОЛОС

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.