«Як­би не пі­шов, я б се­бе не по­ва­жав»

Чо­му 52-рі­чний про­фе­сор із Тер­но­піль­щи­ни, ек­сперт «Дня» Ми­ко­ла Ла­за­ро­вич, пі­шов до­бро­воль­цем на вій­ну

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Там­та ГУГУШВІЛІ, Тер­но­піль Фото ав­то­ра

52- рі­чний про­фе­сор, до­ктор по­лі­ти­чних на­ук, за­слу­же­ний пра­ців­ник осві­ти Укра­ї­ни, ба­га­то­рі­чний ек­сперт і чи­тач « Дня » Ми­ко­ла Ла­за­ро­вич пі­шов до­бро­воль­цем на вій­ну. Він уже про­йшов ви­шкіл у Рів­нен­сько­му вій­сько­во­му на­вчаль­но­му цен­трі. Ми­ко­ла Ла­за­ро­вич за­раз є ко­ман­ди­ром від­ді­ле­н­ня ре­гла­мен­ту та ре­мон­ту си­стем ди­на­мі­чно­го за­хи­сту у 14- й Во­ло­ди­мир- Во­лин­ській бри­га­ді. На да­ний час він пе­ре­бу­ває у від­пус­тці. З Тер­но­по­ля пла­нує за­вез­ти бій­цям­по­бра­ти­мам бла­го­дій­ну до­по­мо­гу, зокре­ма про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, за­со­би гі­гі­є­ни, ме­ди­ка­мен­ти, а та­кож Бі­блію. Збір до­по­мо­ги зор­га­ні­зу­вав Тер­но­піль­ський на­ціо­наль­ний еко­но­мі­чний університет.

Усе жи­т­тя Ми­ко­ла Ла­за­ро­вич на­ма­га­є­ться ді­я­ти на ко­ристь сво­єї дер­жа­ви не тіль­ки на­у­ко­вою ді­яль­ні­стю, а й гро­ма­дян­ською. 1991 ро­ку, напередодні Все­укра­їн­сько­го ре­фе­рен­ду­му на під­твер­дже­н­ня Акта про­го­ло­ше­н­ня Не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни, два мі­ся­ці пра­цю­вав у ре­фе­рен­дно­му шта­бі; 2004-го брав участь у по­ма­ран­че­вій ре­во­лю­ції, пі­зні­ше — у Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті. Істо­рик вва­жає, що те­пер пе­ред ним сто­їть най­більш від­по­від­аль­не зав­да­н­ня — «вкла­сти свою ча­сто­чку в пе­ре­мо­гу Укра­ї­ни». Ві­рить, що по­вер­не­ться з пе­ре­мо­гою і про­дов­жить ви­кла­да­цьку та на­у­ко­ву ді­яль­ність.

«ПУ­ТІН ДУ­ЖЕ БО­Ї­ТЬСЯ, ЩО УКРА­Ї­НА МО­ЖЕ СТА­ТИ УСПІ­ШНОЮ»

— Ко­ли при­йшов, у військ­ко­ма­ті ска­за­ли, що ме­не зня­то з облі­ку. По­дав за­яву на ім’я во­єн­ко­ма, щоб ме­не від­но­ви­ли. Про­йшов ме­ди­чний огляд. Лі­ка­рі на­пи­са­ли, що я обме­же­но при­да­тний для вій­сько­вої слу­жби. По­при це, я на­по­ля­гав і пе­ре­ко­нав, що хо­чу йти, — роз­по­від­ає Ми­ко­ла Ва­си­льо­вич.

— Чо­му так на­по­ля­га­є­те на сво­їй уча­сті у вій­ні?

— Як­би не пі шов за хи ща ти Укра ї ну, я б се бе не по ва жав. Я — іс то рик і мо жу про вес ти важ ли ві па ра ле лі. Під час ре во - лю ції 1917 — 1921 ро ків лю ди, особ ли во се ля ни, вкрай не охо че йшли до війсь ка. Ка за ли, що їх «ці­ка­вить біль­ше зем­ля, а війсь - ка хай во юють там, де їм тре ба, бо то — за пан­ські ін­те­ре­си». Від­по­від­но, бу­ла оку­па­ція Мо­сквою Укра­ї­ни. У 1921 — 1923, 1932 — 1933 ро ках був Го ло до мор — най стра хіт ли ві ше яви ще у всій сві то вій іс то рії. То ді бать ко та ма тір, які не пі шли за хи ща ти Укра ї ну в 1917 — 1921 ро ках, ди ви ли ся, як ги нуть їх ні ді ти. Я не хо чу по вто рен ня та ко го. Сьо­го­дні є два шля­хи до­по­мог­ти ук ра їнсь кій ар мії — фі нан со во або без по се ред ньою учас тю у війсь ку. На жаль, фі нан со во не маю мо­жли­во­сті до­по­ма­га­ти. Хо­ча що міг, ро бив. Я — го лов ний ре дак тор на уко во го збір ни ка « Укра їнсь ка на ука: ми ну ле, су - ча­сне, май­бу­тнє». Ча­сти­на ко­штів від про ек ту, зок ре ма ти ся чу гри­вень, на­пра­вив на по­тре­би укра­їн­ської ар­мії. Ко­жен із нас має по мож ли вос ті до по ма га ти на - шим війсь ко вим, бай ду жим не мо­жна бу­ти.

— Що, на ваш по­гляд, ста­ло при­чи­ною ці­єї вій­ни?

— Одна з основ­них при­чин та­ка: Укра­ї­на — це за­сіб, яким Ро­сія хо­че, щоб її допу­сти­ли до сві­то во го « сто лу » , щоб Во ло ди мир Пу­тін був на рів­ні Ба­ра­ка Оба­ми і ке­рів­ни­ків ЄС. Бо три­ва­лий час ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя світ був дво­по­ляр­ним — Ра­дян­ський Со­юз і де­мо­кра­ти­чний світ. Пі­сля роз­ва­лу Ра­дян­сько­го Со­ю­зу світ став мо­но по ляр ним, тоб то є один ве ли - кий центр, і по ки що це США. Пу­тін хо­че під­ня­ти свій ста­тус і ста­тус Ро­сії. Є та­кож ін­ші при­чи­ни вій­ни — Пу­тін ду­же бо­ї­ться, що Укра ї на мо же ста ти успіш - ною. Якщо Укра ї на, яка йшла по­ряд із Ро­сі­єю і на­віть від­ста­ва - ла в еко но міч но му роз вит ку, рап том ста не успіш ною дер жа - вою, ро сі я ни по ба чать, що тут є де мо кра тія, лю ди є єв ро пей ця - ми, і ко­жна лю­ди­на є цін­ні­стю, а не гвин­ти­ком си­сте­ми. То­ді в РФ лю­ди мо­жуть за­ду­ма­ти­ся: «Чо­му ми так жи­ве­мо, чо­му та­ка ситуація? » Ще од на при чи на вій ни: Пу тін хо че по ка за ти ро сі я нам, що не вар­то по­вто­рю­ва­ти нія ких ре во лю цій, що во ни при зво дять до вій­ни, про­блем і ка­та­клі­змів.

Пу­тін хо­че по­ді­ли­ти світ на сфе­ри впли­ву. Він хо­че від­но­ви­ти вплив на ко­ли­шні ра­дян­ські кра­ї­ни, щоб ці дер­жа­ви зно­ву бу­ли в ньо­го під п’ятою. Га­даю, де­мо­кра­ти­чний світ на це не по­го­ди­ться. До то­го ж, Ро­сія і Ра­дян­ський Со­юз — це дві рі­зні ре­чі. У Ра­дян­сько­му Со­ю­зі бу­ла та­ка по­ту­га, як Укра­ї­на, яка завжди бу­ла більш єв­ро­пей­ською, ніж Ро­сія. Уже то­го, що бу­ло, бу­ти не мо­же.

ДВА ФРОН­ТИ: ВІЙ­НА ТА РЕ­ФОР­МИ

— На ва­шу дум­ку, як ме­діа по­вин­ні пи­са­ти про вій­ну?

— Ніх то кра що го не при ду - мав, ніж про­сто ска­за­ти прав­ду. Всі ро зу мі ють, що на вій ні ги - нуть лю­ди. Ко­жен, хто йде в зо­ну АТО, усві­дом­лює, що це мо­же бу ти кви ток в один бік. Але як - що за ги ну ло 15 осіб, а ка жуть тіль­ки 10 або мен­ше, — це по­га­не став­ле­н­ня до пам’яті за­ги­блих Ге ро їв. Ра зом із тим, га даю, що пред с тав ни ки ме діа, які ви світ - лю­ють те­му вій­ни, по­вин­ні про­во ди ти па ра ле лі — що ро бить ся вла­дою для ре­форм. Бо ду­же ба­га то за яв про те, що в Укра ї ні сьо­го­дні є два основ­ні фрон­ти — ук ра їнсь ко- ро сійсь кий і ре фор - ми та бо роть ба з ко руп ці­єю. То - му вва жаю, що бу ло б ду же до - реч но про ана лі зу ва ти й по ка за - ти, на скіль ки успіш но про во - дять ся ре фор ми в той час, ко ли війсь ко ві за хи ща ють те ри то рі - аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни. Якщо го во ри ти про зо ну АТО, на мою дум ку, має бу ти єди не дже ре ло ін фор ма ції, а всі ін ші ма ють на це дже­ре­ло по­си­ла­ти­ся. Зав­да­н­ня жур на ліс тів цю ін фор ма цію від­по­від­ним чи­ном трак ту­ва­ти.

— Якою має бу­ти про­па­ган­да в рам­ках дер­жав­ної ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки в час вій­ни?

— Най­кра­ща про­па­ган­да — це йти і до­по­ма­га­ти сво­їй Ба­тьків­щи­ні ви­жи­ти, ви­би­ти ор­ду з укра­їн­ської зем­лі, тоб­то це без­по­се­ре­дній при­клад — по­їха­ти, по­ди­ви­ти­ся, чи на­го­до­ва­ні сол­да­ти, чи ма­ють від­по­від­ний одяг, в яко­му їм зру­чно і не хо­ло­дно. Щоб лю­ди по­ба­чи­ли, що у вій­сько­во­го є ка­ска і бро­не­жи­лет. Якщо дер­жав­на ін­фор­ма­цій­на по­лі­ти­ка актив­но пра­цю­ва­ти­ме в цьо­му на­пря­мі, до­бро­воль­ців, як на ме­не, бу­де біль­ше. Бо за­раз є ба­га­то та­кої не­га­тив­ної ін­фор­ма­ції про те, що сол­да­тів про­сто не шко­ду­ють. Це не є до­брою про­мо­ці­єю для мо­бі­лі­за­ції. ЗМІ вар­то роз­кри­ва­ти ду­шу сол­дат­ську, йо го ен­ту­зі­азм, за­ра­ди чо­го він пі­шов бо­ро­ти­ся за Укра­ї­ну. По­трі­бно біль­ше ін­терв’ю з хло­пця­ми, які во­ю­ють в зо­ні АТО.

У ме­не аб­со­лю­тне пе­ре­ко­нан - ня, що Укра­ї­на пе­ре­мо­же. Украї на має ве ли ке май бут нє. Во на ста­не при­кла­дом для ба­га­тьох ін­ших кра­їн, зокре­ма й для ни­ні­шніх роз ви ну тих єв ро пейсь ких дер жав. Укра ї на — це по ту га, яка ви рва ла ся з ра дянсь ких ім - пер­ських те­нет, ви­йшла на во­лю, від­чу­ла сво­бо­ду і те­пер бу­де віль­но пра цю ва ти на се бе. Усе бу де доб ре. Пи тан ня в то му, скіль ки ще мо­сков­ський мо­рок по­тре­бує жертв?!

— Ба­жа­є­мо по­вер­та­ти­ся з пе­ре­мо­гою! Які у вас пла­ни пі­сля по­вер­не­н­ня з фрон­ту?

— Моя кан­ди­дат­ська ди­сер­та­ція бу­ла про Укра їнсь ких Сі чо - вих Стріль­ців. Це ціл­ком до­бро­воль­че вій­сько. Бу­ло на­віть за­бо­ро не но агі ту ва ти, щоб іти в цей ле гі он. Хлоп ці й дів ча та доб ро - віль­но йшли за­хи­ща­ти свою зем­лю і ка­за­ли: «Йде­мо бо­ро­ти­ся за во лю Укра ї ни. Якщо за ги не мо, то ли­ша­ться мо­ги­ли, на яких бу­де на­пи­са­но «впав за во­лю Укра - ї ни » . Дасть Бог, я по вер ну ся і пра цю ва ти му над ці­єю те ма ти - кою. Я за пла ну вав знай ти всі пріз ви ща тих лю дей, які бу ли в ле гі о ні Укра їнсь ких Сі чо вих Стріль ців. Бо це бу ли справ ді свя­ті лю­ди.

МИ­КО­ЛА ЛА­ЗА­РО­ВИЧ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.