Ро­сія уві сні

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

бо­ку, вла­да в осо­бі пре­зи­ден­та втор­гла­ся в їхню сфе­ру, з дру­го­го бо­ку, твор­чість мас. По­шук ви­хо­ду з ці­єї си­ту­а­ції лі­де­ри ро­сій­ської про­па­ган­ди ве­ли у рі­зних на­прям­ках. Мо­жли­во, най­успі­шні­ше рі­ше­н­ня зна­йшов Пе­тро Тол­стой, який 16.03.2015 ви­пу­стив на Пер­шо­му ка­на­лі пра­кти­чно ета­лон­ну про­гра­му «Час по­ка­же». Во­на, пев­на річ, бу­ла при­свя­че­на рі­чни­ці кра­діж­ки Кри­му, й у ній, що прин­ци­по­во ва­жли­во й но­во, не бу­ло не ли­ше жо­дної лю­ди­ни, яка б у чо­мусь за­сум­ні­ва­ла­ся, не бу­ло жо­дної лю­ди­ни, яка б не ро­зді­ля­ла за­галь­но­го за­хва­ту й трі­ум­фу­ва­н­ня. «ТБ — не мі­сце для дис­ку­сій (на­віть бу­та­фор­ських)» — ось га­сло но­во­го ета­пу ро­сій­ської про­па­ган­ди пі­сля філь­му «Крим. Шлях на Ба­тьків­щи­ну». Дис­ку­сія мо­жли­ва ли­ше у ви­на­хо­ді сп­осо­бів до­ка­зу сво­го вір­но­під­дан­ства, в де­мон­стра­ції но­вих те­хно­ло­гій лю­бо­ві до вла­ди. У цій па­трі­о­ти­чній «ка­ма­су­трі» лі­дер­ство за­хо­пив До­рен­ко, який став обу­рю­ва­ти­ся, чо­му Крим вкра­ли ли­ше за­раз, чо­му цьо­го не зро­би­ли п’ять, де­сять ро­ків то­му. «Адже як­би не цей «хо­хло­бар­дак», — кри­чав на всю сту­дію чо­ло­вік із прі­зви­щем До­рен­ко, — Крим так і про­дов­жу­вав би жи­ти пі­до­ку­па­ці­єю».

На­ба­га­то важ­че пе­ре­жи­вав кри­зу про­па­ган­дист­сько­го жан­ру Во­ло­ди­мир Со­лов­йов. Че­рез свій тем­пе­ра­мент йо­му, ма­буть, ду­же важ­ко про­во­ди­ти се­ан­си не­на­ви­сті без при­су­тно­сті в сту­дії жи­вої жер­тви, що трі­па­є­ться. Со­лов­йо­ву по­трі­бна кров, м’ясо, сло­вом «пов­ний кон­такт», як і на­зи­ва­є­ться йо­го ав­тор­ська пе­ре­да­ча на ра­діо. На роль жертв на «Ве­чір з Во­ло­ди­ми­ром Со­лов­йо­вим» бу­ли за­про­ше­ні як завжди український по­лі­то­лог В’яче­слав Ковтун і ро­сій­ський по­лі­тик і ек­сперт Сер­гій Стан­ке­вич. При­чо­му якщо Ковтун з ма­зо­хіст­ською по­смі­шкою роль жер­тви прийняв, то Стан­ке­вич від­ці­єї ролі від­хи­лив­ся і, по су­ті, при­єд­нав­ся до за­галь­ної со­лов­йов­ської зграї, по­стій­но ро­бля­чи ре­ве­ран­си й па­си на адре­су ва­таж­ка зграї Соловйова. Ко­ли мо­ва за­йшла про про­бле­ми по­до­ла­н­ня на­слід­ків сан­кцій, Стан­ке­вич за­про­по­ну­вав як ре­цепт за­про­си­ти на пе­ре­да­чу до Соловйова ко­го-не­будь з еко­но­мі­чно­го бло­ку уря­ду, на що Со­лов­йов, ра­ді­сно по­ти­ра­ю­чи ру­ки й кро­во­жер­ли­во по­смі­ха­ю­чись, від­по­вів, що він го­то­вий про­ве­сти ви­їзне за­сі­да­н­ня уря­ду. Схо­же, що він про це ду­має сер­йо­зно.

Стан­ке­вич у цій пе­ре­да­чі ви­ко­ну­вав вель­ми ко­ри­сну ро­бо­ту з те­сту­ва­н­ня Соловйова. До то­го як він ви­явив у те­ле­ве­ду­чо­го ком­плекс На­по­ле­о­на, Стан­ке­вич вніс ще одну ра­ц­про­по­зи­цію: для по­до­ла­н­ня сан­кцій про­ве­сти по­трій­ні пе­ре­го­во­ри між Ро­сі­єю, Єв­ро­со­ю­зом і Укра­ї­ною. Сенс цих пе­ре­го­во­рів Стан­ке­вич ба­чив, ма­буть, у то­му, щоб, ні­чо­го не мі­ня­ю­чи в по­лі­ти­ці Ро­сії, на­при­клад, не кла­ду­чи Крим на мі­сце, якось «за­го­во­ри­ти» сан­кції, зро­би­ти так, щоб їх не ста­ло. Від­по­відь Соловйова по­ка­за­ла, що ста­ло­ся в го­ло­ві те­ле­ве­ду­чо­го пі­сля пе­ре­гля­ду пу­тін­сько­го філь­му. «У нас є вві­чли­ві лю­ди, які вмі­ють ве­сти та­кі пе­ре­го­во­ри», — про­рік Со­лов­йов.

За­ява Пу­ті­на про йо­го на­каз при­ве­сти в бо­йо­ву го­тов­ність ядер­ні си­ли у мо­мент опе­ра­ції з «по­вер­не­н­ня Кри­му на ба­тьків­щи­ну», ки­се­льов­ський «ра­діо­актив­ний по­піл», 62% до­рен­ків­ських слу­ха­чів, що ві­та­ють ядер­ний Апо­ка­лі­псис, пла­кат «Час по­вер­ну­ти Аля­ску!», і ось це щи­ре пе­ре­ко­на­н­ня Соловйова, що будь-які пе­ре­го­во­ри кра­ще за всіх зу­мі­ють про­ве­сти «вві­чли­ві лю­ди», — все це і є той сон ро­зу­му, в яко­му пе­ре­бу­ває сьо­го­дні ро­сій­ське су­спіль­ство, зокре­ма не ли­ше про­па­ган­да, а й вла­да, й біль­ша ча­сти­на гро­ма­дян.

Сон Ро­сії, на від­мі­ну від здо­ро­во­го сну втом­ле­ної лю­ди­ни, не при­ве­де до ві­днов­ле­н­ня сил й не обіцяє при­єм­но­го про­бу­дже­н­ня. У цьо­му хміль­но­му сні Ро­сія здій­снює са­мо­руй­нів­ні дії, зокре­ма й що­до подаль­шої са­мо­ізо­ля­ції. Го­лов­ною по­ді­єю ми­ну­ло­го ро­ку став Крим. Цьо­го ро­ку фо­кус про­па­ган­дист­ської ува­ги на­ве­де­но на 70-річчя Пе­ре­мо­ги. По­ки з 68 за­про­ше­них лі­де­рів кра­їн да­ли зго­ду при­їха­ти до Мо­скви ли­ше 26. То­чно бу­дуть лі­де­ри КНДР, В’єтна­му, Пів­ден­ної Осе­тії й Аб­ха­зії. Очі­ку­ю­ться гла­ви ДНР і ЛНР. То­чно не при­їдуть ке­рів­ни­ки США, Ве­ли­кої Бри­та­нії, Ні­меч­чи­ни й Фран­ції, а та­кож Поль­щі, Ли­тви, Есто­нії, Латвії.

Ро­сій­ська про­па­ган­да від­по­від­ає ра­ді­сно: не при­їдуть? Та не ду­же й хо­ті­ло­ся. Один із «най­со­лі­дні­ших» ко­лум­ні­стів «Изве­стий» Ма­ксим Со­ко­лов про­сто в за­хва­ті від­то­го, що цей дій­сно ве­ли­кий день Ро­сія про­ве­де в ізо­ля­ції: «Ол­ланд, Ка­ме­рон, Оба­ма, не ка­жу­чи вже про лі­де­рів «но­вої Єв­ро­пи» — так, бри­жі на во­ді, не біль­ше. Їхня при­су­тність не до­дасть 9 трав­ня че­сті, їхня від­су­тність не при­мен­шить ра­до­сті». Пи­сьмен­ник Ли­мо­нов у тих же «Изве­сти­ях» до­дає до цьо­го став­ле­н­ня ін­то­на­цію хміль­ної від­чай­ду­шної ра­до­сті: «Не при­їдуть? Та біс з ни­ми! Про­ду­кти збе­ре­же­мо, й бру­ду мен­ше пі­сля го­стей при­би­ра­ти».

Важ­кий нар­ко­ти­чний сон, у яко­му пе­ре­бу­ває ро­сій­ське су­спіль­ство, отру­є­не па­ра­ми про­па­ган­ди, га­ран­тує вель­ми тяж­кі на­слід­ки пі­сля про­бу­дже­н­ня. Якщо про­бу­дже­н­ня вза­га­лі від­бу­де­ться.

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.