«...18 ро­ків бо­роть­би»

Ко­ли ж вУкра­ї­ні на­ре­шті з’яви­ться су­спіль­не те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо?

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ан­на СВЕНТАХ, «День»

Учо­ра де­пу­та­ти ма­ли го­ло­су­ва­ти за змі­ни до за­ко­ну про су­спіль­не те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня у дру­го­му чи­тан­ні. При­найм­ні, за­ко­но­про­ект був на по­ряд­ку ден­но­му. На мо­мент зда­чі но­ме­ра три­ва­ла пе­рер­ва у пле­нар­но­му за­сі­дан­ні че­рез бло­ку­ва­н­ня три­бу­ни де­пу­та­та­ми, що не по­ясню­ва­ли при­чи­ни сво­їх дій, як по­ві­дом­ляє УНІАН. Пе­ред су­спіль­ним ма­ли роз­гля­ну­ти ще 15 за­ко­но­про­е­ктів... Істо­рію кон­кре­тно­го за­ко­но­про­е­кту №1357 «яло­зять » уже май­же пів­ро­ку. Іще на по­ча­тку гру­дня ми­ну­ло­го ро­ку з’явив­ся цей до­ку­мент, про­те тіль­ки че­рез мі­сяць Ра­да ледь-ледь йо­го ухва­ли­ла в пер­шо­му чи­тан­ні, а да­лі — без­кі­не­чні ро­бо­чі гру­пи і кру­глі сто­ли. Офі­цій­ним «ка­ме­нем спо­ти­ка­н­ня » ста­ла го­стро- ди­ску­сій­на ситуація, ко­ли Ми­ко­ла Томенко від­сто­ю­вав по­зи­цію не­ре­фор­му­ва­н­ня ОДТРК та роз­ді­ле­н­ня су­спіль­но­го те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо. Пев­ний час ви­ни­ка­ли не­по­ро­зу­мі­н­ня між ре­гіо­наль­ни­ми мов­ни­ка­ми, Держ­ком­те­ле­ра­діо і На­ціо­наль­ною те­ле­ком­па­ні­єю Укра­ї­ни, по­ро­джен­ні рі­зно­ма­ні­тни­ми чу­тка­ми про урі­за­н­ня ефір­но­го ча­су («День» пи­сав про це у стат­ті « За­пуск Су­спіль­но­го ТБ. Зво­ро­тний від­лік » . — Авт.). На­ре­шті цьо­го ти­жня під час чер­го­во­го кру­гло­го сто­лу, при­свя­че­но­го єв­ро­пей­ським стан­дар­там су­спіль­но­го та мо­де­лі ре­гіо­наль­но­го мов­ле­н­ня, мо­жна бу­ло спо­сте­рі­га­ти при­ми­ре­н­ня ОДТРК і НТКУ( чи не то­му, що у біль­шо­сті обла­сних те­ле­ком­па­ній — но­ве ке­рів­ни­цтво?..). Чи змі­ни­ла­ся по­зи­ція па­на То­мен­ка, на­віть йо­го ко­ле­ги по фра­кції не змо­гли ска­за­ти. То хто ж галь­мує про­цес су­спіль­но­го?

ДЕ-ЮРЕ

За сло­ва­ми Ві­кто­рії Сю­мар, пар ла мен­тсь кий Ко мі тет з пи - тань сво­бо­ди сло­ва та ін­фор­ма - цій ної по лі ти ки ще три тиж ні то му під го ту вав текст за ко но - про ек ту до дру го го чи тан ня, про­те до сьо­го­дні йо­го не бу­ло у по­ряд­ку ден­но­му. «Про­цес три­ває, а за ко но да вець іде по за ду ре аль но го про це су » , — від ре а - гу ва ла го ло ва Ко мі те ту. Але і сам ре аль ний про цес, який фа­кти­чно став за­ру­чни­ком про­це­су юри­ди­чно­го, про­су­ва­є­ться по­во­лі. За за­ко­но дав­ством, су­спіль­не не мо­же роз­по­ча­ти свою ро бо ту без на гля до вої ра ди. На­цра­да з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня уже роз­по­чи­на­ла кон кур с ний до бір із пред с - тав­ни­ків гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій до ці­єї стру­кту­ри, але призу пи ни ла йо го че рез змі ни до за­ко­ну. Тим ча­сом про те, щоб де пу та ти ви би ра ли від сво їх фрак цій де ле га тів у цю на гля - до­ву ра­ду не бу­ло чу­ти вза­га­лі. Про­те Ко­мі­тет з пи­тань сво­бо­ди сло­ва та ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки уже ви­явив ба­жа­н­ня про­во­ди ти та кий до бір під сво їм на - гля дом, хо ча, за сло ва ми ди - ректора Ін­сти­ту­ту Ме­діа Пра­ва Та­ра­са Шевченка, і не­має на це пов­но­ва­жень.

« Ре фор ма да єть ся важ ко й че рез те, що сус піль не ство рю - ється на ба­зі дер­жав­них мов­ни­ків, а не з ну ля » , — го во рить ме­діа-ек­сперт Сві­тла­на Оста­па. Ін­ши­ми сло­ва­ми, для то­го, щоб ОДТРК вклю чи ли ся у ро бо ту су­спіль­но­го, по­трі­бне про­ве­де­н­ня ау­ди­ту. А тим ча­сом на кру­гло­му сто­лі озву­чи­ли вра­жа­ю­чі ци­фри — усі ОДТРК тіль­ки на 30% офор­ми­ли своє май­но, дві з них уза га лі не ма ють офор м - ле­них прав вла­сно­сті на зем­лю і май но. І це дер жав ні (!) струк - ту ри. Не див но, чо му курс на роз­дер­жав­ле­н­ня від­бу­ва­є­ться з та ким скри пом. Але все це — окре­ма те­ма.

ДЕ-ФА­КТО

« За ли ша ти ру ди мен ти ра - дянсь ко го ча су ( ОДТРК) — це все одно, що одра­зу від­мо­ви­ти­ся від ре­фор­ми», — вва­жає Ві­кто рія Сю мар. І це прав да. Але так са­мо че­ка­ти на­ка­зу «зго­ри» ре­фор­му­ва­ти­ся — це теж ру­ди­мент ра дянсь ко го ча су. Зреш - тою, сус піль не мов лен ня за ле - жить не від пла­шки в ефі­рі і не від на­гля­до­вої ра­ди. Ні­хто не за­ва­жав держ­те­ле­ра­діо­ком­па­ні­ям хо­ча б роз­по­ча­ти про­цес змін сво­їх про­грам, як це зро­бив « Пер­ший На­ціо­наль­ний » , але чи бу­ло ба­жа­н­ня? Тож по­ки ми чу­є­мо від па­ні Сю­мар юри­ди­чні де­та­лі з її сфе­ри впли­ву: « Ми до­пра­цю­ва­ли ню­ан­си що­до біль­шої га­ран­тії не­мо­жли­во­сті від­чу­же­н­ня май­на, про­ве­де­н­ня ау­ди­ту, по­си­ле­н­ня ре­да­кцій­них рад — все це вра­хо­ва­но по­прав­ка­ми до дру­го­го чи­та­н­ня», але на основ­не пи­та­н­ня усі цих кру­глих сто­лів — « ко­ли?» від­по­відь кри­є­ться в одно­му ма­лень­ко­му ре­чен­ні. « Су­спіль­не змо­же за­пу­сти­ти­ся за пів­ро­ку чи з на­сту­пно­го ро­ку», — го­во­рить па­ні Сю­мар. І це на­віть по­при те, що пункт про старт су­спіль­но­го мов­ни­ка є у ко­а­лі­цій­ній уго­ді. « Я ба­чу сьо­го­дні ма­кси­маль­но ви­со­кі очі­ку­ва­н­ня від су­спіль­но­го. Не те щоб ме­не це ля­ка­ло... Але якщо за­кон про­го­ло­су­ють у че­твер, то чи не очі­ку­ють усі у п’ятни­цю старт по­ту­жно­го су­спіль­но­го мов­ни­ка? — стур­бо­ва­ний ге­не­раль­ний ди­ре­ктор НТКУЗу­раб Ала­са­нія. — Та по­при все ми на­ла­што­ва­ні на цю ро­бо­ту » . Та от на що звер­тає ува­гу Та­рас Шев­чен­ко — ні в уго­ді, ні у рі­зних ре­да­кці­ях за­ко­но­про­е­кту не­має де­длай­ну за­пу­ску су­спіль­но­го. Тож по­ки без­кар­но мо­жна ді­ли­ти мі­сця і галь­му­ва­ти про­це­си ре­фор­му­ва­н­ня...

А тим ча­сом Єв­ро­па очі­кує від нас анон­со­ва­них змін. При­су­тній на кру­гло­му сто­лі пре­са­та­ше пред­став­ни­цтва Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу в Укра­ї­ні Да­від Сту­лік ди­пло­ма­ти­чно, але во­дно­час і стро­го за­ува­жив: « Су­спіль­не те­ле­ба­че­н­ня — це між­на­ро­дне зо­бов’яза­н­ня що­до ЄС і Ра­ди Єв­ро­пи. Га­даю, вже на­став цей мо­мент, ко­ли за­ко­но­про­ект має бу­ти ухва­ле­ний. Укра­ї­на без су­спіль­но­го мов­ни­ка не від­по­від­ає єв­ро­пей­ським стан­дар­там. Ва­ша кра­ї­на — одна із остан­ніх, хто ще не має су­спіль­но­го ТБ і ра­діо. Увас тут рік то­му ги­ну­ли лю­ди на Май­да­ні і до­сі ги­нуть лю­ди на схо­ді, які хо­ті­ли ба­чи­ти єв­ро­пей­ське май­бу­тнє для Укра­ї­ни. Тре­ба ро­би­ти все, щоб не під­ве­сти їх. Най­го­лов­ні­ше — це ва­ші гро­ма­дя­ни, які за­ці­кав­ле­ні, щоб ді­яв не­за­ле­жний, зба­лан­со­ва­ний і на­ле­жно фі­нан­со­ва­ний мов­ник, який по­тім змо­же ви­зна­ча­ти стан­дар­ти для ін­ших те­ле­ка­на­лів».

Ось і уні­вер­саль­ний єв­ро­пей­ський « клю­чик » , до розв’ яза­н­ня одно­го з аспе­ктів про­блем у те­ле­ра­діо­сфе­рі. Су­спіль­не мо­гло б зня­ти пи­та­н­ня пі­ке­тів із ви­мо­га­ми за­бо­ро­ни­ти ро­сій­ські се­рі­а­ли, мо­гло б ста­ти взір­цем у ви­ро­блен­ні но­вин і про­ве­ден­ні ток- шоу, мо­гло б спо­ну­ка­ти ін­ші ка­на­ли ро­би­ти істо­ри­чні, куль­тур­ні, на­у­ко­ві про­гра­ми і про­е­кти... Але все це — ли­ше в іде­а­лі. Які­сне су­спіль­не ство­рить пре­це­дент, яко­го так бо­я­ться вла­сни­ки де­яких те­ле­ка­на­лів... Іна­кше, як по­ясни­ти галь­му­ва­н­ня на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні де­пу­та­та­ми, що пе­ре­бу­ва­ють у рі­зних ло­жах і ло­бі, про­це­су ре­фор­му­ва­н­ня?

« Історія ста­нов­ле­н­ня су­спіль­но­го мов­ле­н­ня — це 18 ро­ків бо­роть­би, — го­во­рить юрист Ін­сти­ту­ту Ме­діа Пра­ва Ігор Роз­кла­дай. — На­ші по­пе­ре­дни­ки спро­бу­ва­ли за­про­ва­ди­ти за­кон про су­спіль­не 1997 ро­ку, але цьо­го не від­бу­ло­ся, і ми отри­ма­ли « Укра­ї­ну без Ку­чми » і По­ма­ран­че­ву ре­во­лю­цію. Ми спро­бу­ва­ли це зро­би­ти 2005-го, але так са­мо не змо­гли, і отри­ма­ли Яну­ко­ви­ча і вій­ну на схо­ді. За­раз у нас є шанс все ж та­ки за­про­ва­ди­ти су­спіль­не, щоб по­ча­ти зши­ва­ти Укра­ї­ну». Су­спіль­не мо­гло би ста­ти го­лов­ним ін­стру­мен­том на­ціо­наль­но­го при­ми­ре­н­ня. Пи­та­н­ня ли­ше в то­му, як від­бу­ва­ти­ме­ться це при­ми­ре­н­ня че­рез рік пі­сля від­су­тно­сті ко­му­ні­ка­ції?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.