Зе­ров від Пан­чен­ка

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! -

«Смо­ло­скип» пред­ста­вив но­ве пе­ре­ви­да­н­ня «го­лов­но­го укра­їн­сько­го нео­кла­си­ка»

Як на­слі­док, до книж­ки не вві­йшли де­я­кі, мо­жли­во, не зов­сім «пра­во­вір­ні» з то­чки зо­ру сти­лю, про­те аб­со­лю­тно хре­сто­ма­тій­ні вір­ші Зе­ро­ва, як-от «Poor Yorick», «Нео­кла­си­чний марш» то­що. За це, пев­но ж, ба­га­то хто кри­ти­ку­ва­ти­ме упо­ря­дни­ка. Про­те не від­мо­виш у кон­це­пту­аль­но­сті.

По­ді­бне мо­жна ска­за­ти й про пе­ре­кла­ди Зе­ро­ва. Тут зі­бра­но пе­ре­кла­ди са­ме дав­ніх рим­ських по­е­тів: Ка­тулл, Ові­дій, Мар­ці­ал, Го­ра­цій, Вер­гі­лій та ін­ші. Зно­ву-та­ки, не най­ча­сті­ше ви­да­ва­ні в нас ав­то­ри, не най­акту­аль­ні­ші на­те­пер, а от­же та­кі, що про них вар­то на­га­ду­ва­ти.

Як уже зга­ду­ва­лось, осо­бли­вий на­го­лос ці­єї книж­ки не тіль­ки на по­е­зії Миколи Зе­ро­ва, а й на кон­текс­ті. Сю­ди мо­жна від­не­сти ці­ка­ві та насичені йо­го лі­те­ра­тур­но-кри­ти­чні тво­ри. Пан­те­лей­мон Ку­ліш, Яків Що­го­лів, Во­ло­ди­мир Винниченко, Ле­ся Укра­їн­ка та ба­га­то ін­ших пер­со­на­жів кри­ти­ки Зе­ро­ва по­ста­ють у йо­го ста­т­тя­хро­звід­ках одно­ча­сно в іро­ні­чно­му та спів­чу­тли­во­му сві­тлі. Зе­ров не ли­ше де­таль­но роз­би­рав на «зап­ча­сти­ни» їх- ні тво­ри (як це бу­ло за­ве­де­но у двад­ця­ті-трид­ця­ті), але й ба­га­то ци­ту­вав (яв­но з при­ці­лом на тих, хто їх чи­тав не­до­ста­тньо), пра­гнув по­да­ти ва­жли­ву біо­гра­фі­чну ін­фор­ма­цію.

Біо­гра­фії Зе­ро­ва теж при­ді­ле­но чи­ма­ло ува­ги — вже в ста­т­тях, при­свя­че­них са­мо­му по­е­ту. І хоч ба­га­то ко­лі­зій не­про­сто­го жи­т­тя «ту­го­го бі­бліо­фа­га» (фор­му­лю­ва­н­ня із зе­ров­сько­го вір­ша «Са­мо­о­зна­че­н­ня») ли­ши­ли­ся тут ви­сві­тле­ни­ми рад­ше по­бі­жно, а де­я­кі й зов­сім пра­кти­чно не зга­ду­ва­лись (на­при­клад, лю­бов­ний три­ку­тник із дру­жи­ною та ін­шим пи­сьмен­ни­ком — за­гад­ко­вим Ві­кто­ром Пе­тро­вим), про­те до­бре й де­таль­но ви­пи­са­но твор­чу біо­гра­фію Зе­ро­ва. А са­ме во­на в будь-яко­го по­е­та є основ­ною.

Се­ред ав­то­рів, чиї текс­ти про Зе­ро­ва вві­йшли до книж­ки, — й Іван Дзю­ба, і Ма­ксим Риль­ський, і Гри­го­рій Ко­стюк, і Со­фія Зе­ро­ва (дру­жи­на по­е­та), і В’яче­слав Брю­хо­ве­цький, і сам упо­ря­дник Во­ло­ди­мир Пан­чен­ко (йо­му на­ле­жить ці­ка­ва до­кла­дна ро­звід­ка про жи­т­тя й ді­яль­ність Зе­ро­ва під час Ви­зволь­них зма­гань). Є й вра­жа­ю­чий до­ку­мент ста­лін­ської до­би, текст, який тре­ба чи­та­ти в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку для усві­дом­ле­н­ня мо­раль­ної атмо­сфе­ри тих ро­ків — ста­т­тя- до­нос Пе­тра Ко­ле­сни­ка « Плач Яро­слав­ни, або Аго­нія бур­жу­а­зно­на­ціо­на­лі­сти­чної Ка­ме­ни (Лі­те­ра­тур­но-по­лі­ти­чна по­зи­ція М.Зе­ро­ва)» із фор­му­лю­ва­н­ням, що за­слу­го­вує на зва­н­ня кла­си­чно­го: «Не то­му про­ле­тар­ська кри­ти­ка пов­ста­ла про­ти Зе­ро­ва, що він да­вав пе­ре­кла­ди з рим­ської кла­си­ки, а то­му, що Зе­ров при­му­сив на­віть Го­ра­ція зійти на три­бу­ну лі­те­ра­тур­но­го дис­пу­ту в Ки­є­ві, при­му­сив за­го­во­ри­ти про­ти про­ле­тар­ської лі­те­ра­ту­ри».

Се­ред ін­ших ці­ка­вих ма­те­рі­а­лів «Ви­бра­них тво­рів» — ли­сти по­е­та, в зокре­ма з ув’язне­н­ня, а та­кож фо­то­ма­те­рі­а­ли, при­мі­тки. А на­за­гал но­ве пе­ре­ви­да­н­ня є при­во­дом не го­во­ри­ти про Зе­ро­ва як про кла­си­ка ХХ сто­лі­т­тя чи яскра­ву жер­тву ра­дян­ських ре­пре­сій, а чи­та­ти йо­го і зна­йо­ми­ти­ся з йо­го жи­т­тям.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.