Па­ра­лель­ні сві­ти

Вій­сько­ві не до кін­ця роз­би­ра­ю­ться в осо­бли­во­стях во­єн олі­гар­хів, але во­ни то­чно ро­зу­мі­ють, що під час під­го­тов­ки на­сту­пу во­ро­га за спи­ною сол­да­тів від­бу­ва­є­ться якийсь без­лад

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Для то­го, щоб зро­зу­мі­ти во­ро­га, тре­ба не за­плю­щу­ва­ти очі і не на­ма­га­тись пе­ре­ко­на­ти са­мо­го се­бе в то­му, що від то­го, які ста­ту­си і на­зви ми на­да­мо цьо­му во­ро­гу, йо­го по­ве­дін­ка якось змі­ни­ться. Че­рез кіль­ка днів пі­сля ухва­ле­н­ня двох За­ко­нів — «Про осо­бли­вий ста­тус» і «Оку­по­ва­ні те­ри­то­рії», ро­сій­ські бо­йо­ви­ки роз­по­ча­ли чер­го­ву, ще по­ту­жні­шу, хви­лю на­сту­пу. В прин­ци­пі, тиск бо­йо­ви­ків не змен­шу­вав­ся і до цьо­го ли­ше на­ро­ста­ю­чи хви­ля­ми, пер­ма­нен­тно три­ма­ю­чи укра­їн­ську сто­ро­ну в ста­ні на­пру­ги. За цей час во­рог здій­снив від­по­від­ні пе­ре­гру­пу­ва­н­ня, на­ко­пив си­ли і за кла­си­чни­ми прин­ци­па­ми на­сту­пу, зви­ну­ва­тив укра­їн­ську сто­ро­ну в по­ру­шен­ні пе­ре­мир’я. Прийня­ті зга­да­ні за­ко­ни За­хар­чен­ко, ма­буть, не чи­та­ю­чи, одра­зу ого­ло­сив «ущем­ля­ю­щи­ми» пра­ва дон­ба­сів­ців і та­ки­ми, що по­ру­шу­ють Мін­ські уго­ди. Зро­зумі­ло, що бан­ди­ти не зби­ра­ю­ться «ви­рів­ню­ва­ти лі­нію фрон­ту», як ди­пло­ма­ти­чно на­ші очіль­ни­ки АТО на­зи­ва­ли від­ступ. Бан­ди­ти зби­ра­ю­ться цей фронт про­ри­ва­ти.

Учо­ра прес-центр АТО по­ві­до­мив: «О 22.05 по се­ли­щу Пі­ски бо­йо­ви­ки би­ли зі 120-мі­лі­ме­тро­во­го мі­но­ме­та, а о 23.30 та близь­ко пер­шої го­ди­ни но­чі за­вда­ли во­гне­вих уда­рів з тан­ку по Опи­тно­му, що на До­не­цько­му на­прям­ку. На Лу­ган­щи­ні о 1.15 но­чі, гру­бо по­ру­шив­ши мир­ні домовленості, та яв­но де­мон­стру­ю­чи при­су­тність ре­актив­них си­стем зал­по­во­го во­гню, во­рог з «Гра­дів» об­стрі­ляв се­ли­ще Орі­хо­ве. А близь­ко 3-ї го­ди­ни но­чі, в ра­йо­ні се­ли­ща Со­кіль­ни­ки пі­хо­та про­тив­ни­ка із ви­ко­ри­ста­н­ням стрі­ле­цької зброї всту­пи­ла у во­гне­вий кон­такт із на­ши­ми вій­сько­ви­ми. На­пад успі­шно від­би­то». До­да­мо, що до цьо­го бо­йо­ви­ки роз­ви­ва­ють на­ступ в Ма­рі­у­поль­сько­му на­прям­ку, по­стій­но ата­ку­ю­чи се­ли­ще Ши­ро­ки­не не роз­мі­ню­ю­чись на ка­лібр мен­ший за 120—122 мм.

На­ро­дний де­пу­тат Дми­тро Тим­чук пи­ше, що у бо­йо­ви­ків з’яви­ли­ся «Гра­ди-П». «П» — озна­чає «пар­ти­зан». Зро­зумі­ло, що осо­бли­ві­стю та­кої уста­нов­ки є її мо­біль­ність, а от­же, імо­вір­ність її ви­ко­ри­ста­н­ня для про­во­ка­цій. Бо­йо­ви­ки і до то­го не со­ро­ми­лись зни­щу­ва­ти ці­лі се­ла й мі­сте­чка, спи­су­ю­чи ата­ки на «хун­ту». З та­кою ж те­хні­кою, яка роз­ро­бля­лась Ра­дян­ським Со­ю­зом для вій­ни у В’єтна­мі, у по­єд­нан­ні з «те­ле­ві­зій­ни­ми вій­ська­ми» мо­жна кри­ва­ві ма­ні­пу­ля­ції до­ве­сти до фі­лі­гран­но­сті.

Ви­дно, що ситуація три­ма­є­ться ви­ня­тко­во (в прин­ци­пі, як і завжди) на стій­ко­сті вій­сько­вих. Во­рог про­сто впи­ра­є­ться ку­ла­ка­ми в на­ші гру­ди. В цей же час в Укра­ї­ні три­ва­ють до­ста­тньо спри­я­тли­ві для роз­ви­тку во­ро­жо­го на­сту­пу по­дії у вну­трі­шній по­лі­ти­ці. Один вій­сько­вий з-під са­мої Гор­лів­ки на­пи­сав ме­ні осо­би­сте по­ві­дом­ле­н­ня з про­ха­н­ням звер­ну­тись до двох жур­на­лі­стів, іме­на яких остан­нім ча­сом осо­бли­во на слу­ху, то­му що во­ни бо­рю­ться з «олі­гар­хом Ко­ло­мой­ським», з ме­тою пе­ре­ко­на­ти де­яких ін­ших ба­га­ті­їв, зокре­ма Єре­мє­є­ва, «рей­дер­ськи» за­хо­пи­ти хо­ча б Гор­лів­ку. А кра­ще — і весь Дон­бас. Сол­дат­ський гу­мор не ви­смо­кта­ний з паль­ця, а на­ві­я­ний кон­кре­тним сма­ком по­ро­ху. Вій­сько­ві не до кін­ця роз­би­ра­ю­ться в осо­бли­во­стях во­єн олі­гар­хів, але во­ни то­чно ро­зу­мі­ють, що під час під­го­тов­ки на­сту­пу во­ро­га за спи­ною сол­да­тів ко­ї­ться якийсь без­лад. Схо­же, що на­род, ар­мія, по­лі­ти­кум і олі­гар­хат жи­вуть в па­ра­лель­них ре­аль­но­стях, які да­ле­ко не завжди пе­ре­ти­на­ю­ться. А зби­ра­ти до­ку­пи ці ре­аль­но­сті при­йде­ться, адже ро­сій­ська ар­мія мо­же ді­йти й до Ки­є­ва.

Тим, хто сум­ні­ва­є­ться в мо­жли­во­сті та­ко­го пе­ре­бі­гу по­дій, мо­жна по­ре­ко­мен­ду­ва­ти зай­вий раз пе­ре­чи­та­ти хоч і ма­ра­зма­ти­чні, але не менш ґрун­тов­ні, стат­ті, де­яких ро­сій­ських вче­них-по­лі­то­ло­гів. Остан­ні да­ють фо­ру «Mein Kampf» і на­тя­ка­ють на те, що нам вар­то ча­сті­ше звер­та­ти ува­гу і на цей па­ра­лель­ний світ ро­сій­ської па­ра­но­ї­даль­ної ма­нії оку­па­ції.

Зокре­ма, в стат­ті «При­ну­жде­ние к ми­ру-2: бли­жай­шая пер­спе­кти­ва Рос­сии на Украи­не», ав­то­ром якої є го­лов­ний ре­да­ктор жур­на­лу Moscow Defense Brief М.С. Ба­ра­ба­нов і яка на­пи­са­на ще в се­ре­ди­ні сі­чня до під­пи­са­н­ня чер­го­вих Мін­ських угод, за­зна­че­но: «Оста­то­чни­ми ці­ля­ми про­су­ва­н­ня військ під час опе­ра­ції мо­жуть бу­ти на­мі­че­ні рі­зні рубежі в за­ле­жно­сті від во­єн­них і по­лі­ти­чних об­ста­вин і го­тов­но­сті Ки­є­ва до швид­ко­го по­го­дже­н­ня на ви­су­ну­ті йо­му умо­ви ми­ру. Тим не менш зав­да­н­ня мі­ні­мум мо­же ви­гля­да­ти за­хо­пле­н­ня всі­єї те­ри­то­рії Лу­ган­ської та До­не­цької обла­стей (ра­зом Маріуполем), ви­хід до Дні­пра, за­хо­пле­н­ня Хар­ко­ва і Хар­ків­ської обла­сті, ви­хід до Кри­му на пів­дні і на під­сту­пи до Ки­є­ва — на пів­но­чі. Зав­да­н­ням ма­кси­мум мо­же бу­ти пов­не за­хо­пле­н­ня всіх во­сьми пе­ред­ба­чу­ва­них обла­стей Но­во­ро­сії (з про­су­ва­н­ням до При­дні­стров’я) і бло­ка­да Ки­є­ва. З цих по­зи­цій і мо­жна бу­де ди­кту­ва­ти Ки­є­ву умо­ви ми­ру».

Звер­ніть ува­гу на тон текс­ту — він не ана­лі­ти­чний і не до­пу­скає ва­рі­ан­тів ду­мок. Це стра­те­гія, в озву­чен­ні якої в сво­їй фю­ре­ро­ма­нії Ба­ра­ба­нов не са­мо­тній. У Ро­сії, яка по­зи­ціо­нує се­бе на Дон­ба­сі як бо­рець із «фа­ши­змом», «зі­гу­ють» на на­цист­ських мар­шах фа­на­ти «Рус­ско­го ми­ра». Зе­ле­не сві­тло да­ють ро­сій­ським на­ци­стам не ли­ше на ву­ли­цях, аі в шоу-бі­зне­сі та куль­ту­рі. Дар­ма ми ке­пку­є­мо з «Хі­рур­гів», Охло­би­сті­них та ін­ших бісну­ва­тих «кло­у­нів» ро­сій­ської по­лі­ти­чної естра­ди. Ро­сія зу­хва­лість під­крі­плює си­стем­ні­стю і ком­пле­ксні­стю впли­ву на міз­ки, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи спри­я­тли­вий для цьо­го на­кал у су­спіль­стві.

Не­що­дав­но в ефі­рі з’яви­лась Юлія Ти­мо­шен­ко, яка на­га­да­ла про осо­бли­во­сті по­ве­дін­ки з Пу­ті­ним, мов­ляв, во­на знає, як тре­ба з ним роз­мов­ля­ти, так би мо­ви­ти, без сен­ти­мен­тів. Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на сво­ї­ми сло­ва­ми ство­рює ще одну па­ра­лель­ну ре­аль­ність до псев­до­ми­ро­твор­чої ри­то­ри­ки, яка на­ра­зі до­мі­нує для фор­му­ва­н­ня сво­го еле­кто­ра­ту. Але і ви­слов­лю­ва­н­ня са­мої лі­дер­ки «Ба­тьків­щи­ни» ін­ко­ли так са­мо не пе­ре­ти­на­ю­ться між со­бою. До­сить ли­ше зга­да­ти, як 14 кві­тня ми­ну­ло­го ро­ку Ти­мо­шен­ко за­яв­ля­ла про рі­шу­чі дії в бо­роть­бі з те­ро­ри­ста­ми і під­трим­ку АТО, а вже че­рез 10 днів в бе­сі­ді з одним із те­ро­ри­стів в Лу­ган­ську по­ві­до­ми­ла, що «не має бу­ти жо­дних ан­ти­те­ро­ри­сти­чних опе­ра­цій». Чи вар­то на­га­ду­ва­ти, що в ті ж са­мі дні в Лу­ган­ську один із кан­ди­да­тів на по­са­ду пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко на­го­ло­шу­вав на то­му, що з те­ро­ри­ста­ми не мо­же бу­ти ні­я­ких пе­ре­мо­вин? Та­кі ре­чі за­бу­ва­ю­ться, а во­ни ва­жли­ві для ро­зу­мі­н­ня гео­ме­трії па­ра­лель­них лі­ній між яки­ми ле­жать роз­ви­ток на­сту­пу ро­сій­ської ар­мії, чер­го­ві те­ра­кти в Оде­сі та ба­га­то чо­го ін­шо­го. Південь вза­га­лі все­ляє сут­тє­ву три­во­гу, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чі пе­ре­мо­гу в Га­га­у­зії про­ро­сій­ської кан­ди­да­тки Іри­ни Влах, що є ґрун­том для по­лум’я в су­сі­дній Мол­до­ві.

Офі­цій­ний пред­став­ник слід­чо­го ко­мі­те­ту Ро­сії Во­ло­ди­мир Мар­кін в обра­зли­вій від­по­віді в «Твіт­те­рі» аме­ри­кан­сько­му ге­не­ра­лу у від­став­ці Ро­бер­ту Скейл­зу обро­нив фра­зу: «Ве­сна ще вся по­пе­ре­ду». Ця фра­за, як і ба­га­то ін­ших, частенько за­ли­ша­ю­ться по­за ува­гою за­га­лу. А дар­ма. На­ступ бо­йо­ви­ків та за­галь­ні на­мі­ри Ро­сії го­во­рять про те, що на нас че­кає спе­ко­тна ве­сна.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.