В Укра­ї­ні за­ро­джу­є­ться но­вий клас

Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­нів Укра­ї­ни що­до сти­му­лю­ва­н­ня ство­ре­н­ня і ді­яль­но­сті ро­дин­них фер­мер­ських го­спо­дарств

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Удру­гій де­ка­ді кві­тня, ко­ли Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни зно­ву збе­ре­ться в се­сій­ній за­лі, кра­ї­на мо­же отри­ма­ти пер­шу ре­аль­ну і, го­лов­не, ефе­ктив­ну ре­фор­му, яка змо­же в бу­кваль­но­му ро­зу­мін­ні пе­ре­тво­ри­ти на­ше се­ло. Йде­ться про ухва­ле­н­ня в дру­го­му чи­тан­ні за­ко­но­про­е­кту №1599 «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­нів Укра­ї­ни що­до сти­му­лю­ва­н­ня ство­ре­н­ня і ді­яль­но­сті ро­дин­них фер­мер­ських го­спо­дарств».

ДРУ­ГЕ ДИ­ХА­Н­НЯ

Український аграр­ний се­ктор, як ві­до­мо, ви­ро­бляє при­бли­зно 8% ВВП і ство­рює ро­бо­чі мі­сця для трьох міль­йо­нів осіб або 15% зайня­то­го на­се­ле­н­ня кра­ї­ни. Вва­жа­є­ться, що на­ша ква­лі­фі­ко­ва­на і не­до­ро­га ро­бо­ча си­ла ви­зна­чає кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги по­рів­ня­но з європейськими ви­ро­бни­ка­ми, а та­кож сіль­госп­під­при­єм­ства­ми кра­їн СНД. Про­те, як за­зна­ча­ють на­у­ков­ці, зро­ста­н­ня час­тки сіль­сько­го го­спо­дар­ства у ВВП за­без­пе­чу­є­ться не ли­ше роз­ви­тком на­шо­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства, але і па­ді­н­ням пра­кти­чно всіх ін­ших га­лу­зей еко­но­мі­ки. За сло­ва­ми ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра ком­па­нії «УкрАгро­Кон­салт» Сер­гія Фе­о­фі­ло­ва, одна, при­чо­му будь-яка, га­лузь не змо­же ви­тя­гну­ти всю еко­но­мі­ку. Стра­те­гія укра­їн­сько­го агро­се­кто­ра за остан­ніх 20— 25 ро­ків, за йо­го сло­ва­ми, се­бе ви­чер­па­ла, оскіль­ки зво­ди­ла­ся до по­стій­но­го роз­ши­ре­н­ня бі­знес-ім­пе­рій — аграр­них хол­дин­гів.

Ухва­ле­н­ня на­зва­но­го за­ко­ну за­кла­дає осно­ву для ін­шої, більш де­мо­кра­ти­чної стра­те­гії, спря­мо­ва­ної на те, щоб до­да­ти агро­се­кто­ру дру­ге ди­ха­н­ня шля­хом пе­ре­тво­ре­н­ня міль­йо­нів так зва­них одно­о­сі­бних се­лян­ських го­спо­дарств на ро­дин­ні фер­ми. «У єв­ро­пей­ській пра­кти­ці сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва все по­бу­до­ва­но на ро­дин­них фер­мах. І якщо ми за­де­кла­ру­ва­ли рух до Єв­ро­пи, то, ду­маю, ми по­вин­ні за­по­зи­чи­ти най­більш пе­ре­до­вий єв­ро­пей­ський до­свід», — го­во­рить за­сту­пник мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Во­ло­ди­мир Ла­па.

За йо­го сло­ва­ми, у за­ко­ні є кіль­ка прин­ци­по­вих но­ва­цій. Це ви­зна­че­н­ня ро­дин­но­го фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства і ма­кси­маль­ної пло­щі йо­го зе­мель­ної ді­лян­ки, на­да­н­ня та­ким го­спо­дар­ствам мо­жли­во­сті стар­ту­ва­ти з оброб­ки зем­лі, на­яв­ної в одно­о­сі­бно­му го­спо­дар­стві, а вже по­тім на­бу­ва­ти па­їв або бра­ти зем­лю в орен­ду. «Та­ким чи­ном, ми за­без­пе­чу­є­мо трансферт від одно­о­сі­бно­го се­лян­сько­го го­спо­дар­ства до більш ор­га­ні­зо­ва­ної фор­ми — до ро­дин­ної фер­ми, — на­го­ло­шує Ла­па і про­дов­жує: — Для ро­дин­них ферм пе­ред­ба­че­но мо­жли­вість пра­цю­ва­ти не в ста­ту­сі юри­ди­чної осо­би, а в ста­ту­сі фі­зи­чної осо­би-під­при­єм­ця, що до­зво­ляє ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пе­ре­ва­ги спро­ще­ної си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня».

У «НАПІВАВТОМАТИЧНОМУ» ДО­СТУ­ПІ

За­сту­пник мі­ні­стра роз­по­від­ає про пла­ни подаль­шо­го роз­ви­тку ру­ху ро­дин­но­го фер­мер­ства. У пар­ла­мен­ті вже за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект №1600, що до­зво­ляє вне­сти змі­ни до По­да­тко­во­го ко­де­ксу, зав­дя­ки чо­му ро­дин­ні фер­ми ко­ри­сту­ва­ти­му­ться піль­го­вою си­сте­мою опо­да­тку­ва­н­ня від­по­від­но до че­твер­тої гру­пи єди­но­го по­да­тку. На­сту­пний крок — це ухва­ле­н­ня за­ко­ну про ло­каль­ні аграр­ні рин­ки (він за­раз від­пра­цьо­ву­є­ться), який дасть та­ким ви­ро­бни­кам до­ступ без усі­ля­ких по­се­ре­дни­ків до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча, що «до­зво­лить їм ма­ти кра­щу ці­ну на рин­ку». Ла­па обіцяє, що в най­ближ­чі ти­жні гро­мад­ськість змо­же озна­йо­ми­ти­ся з цим до­ку­мен­том. Роз­ро­бля­є­ться та­кож но­ва ре­да­кція за­ко­ну про дер­жав­ну під­трим­ку сіль­сько­го го­спо­дар­ства, в яко­му бу­де пе­ред­ба­че­но для до­мо­го­спо­дарств і ро­дин­них ферм ефе­ктив­ні ін­стру­мен­ти. Пе­ред­ба­че­но спро­ще­ний «на­пів­ав­то­ма­ти­чний» до­ступ та­ких ро­дин­них ферм до дер­жав­ної під­трим­ки че­рез ство­ре­н­ня, як в Єв­ро­со­ю­зі, спе­ці­аль­них уста­нов — «ви­пла­тних агентств». Їм не бу­дуть на ко­жно­му кро­ці й че­рез ко­жну ко­пій­ку на­бри­да­ти кон­тро­ле­ри — пе­ред­ба­че­но та­кож си­сте­му спро­ще­но­го фі­нан­со­во­го кон­тро­лю.

«Ми хо­че­мо, — за­зна­чає за­сту­пник мі­ні­стра, — щоб спо­ча­тку в ко­жно­му на­се­ле­но­му пун­кті бу­ли дві-три ро­дин­ні фер­ми. Якщо ми до­ся­гне­мо ці­єї ме­ти, то укра­їн­ське се­ло жи­ти­ме — це бу­де під­при­єм­ни­цька ба­за для то­го, щоб збе­рег­ти всю стру­кту­ру сіль­ської мі­сце­во­сті в Укра­ї­ні». Він упев­не­ний, що вже цьо­го ро­ку бу­де ство­ре­но всі за­ко­но­дав­чі умо­ви для роз­ви­тку та­ких го­спо­дарств. І з 2016 ро­ку від­по­від­ні про­гра­ми мо­жна бу­де за­пу­ска­ти в дію. То­му що су­спіль­ство, осо­бли­во дрі­бний бі­знес і сіль­ське на­се­ле­н­ня вто­ми­ло­ся че­ка­ти, ко­ли дер­жа­ва по­чне про них тур­бу­ва­ти­ся. «Ми роз­ра­хо­ву­є­мо, що впро­ва­дже­н­ня і роз­ви­ток та­ких про­грам до 2025 ро­ку до­зво­лить збіль­ши­ти ва­ло­ву про­ду­кцію агро­про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу на 10%, — про­гно­зує фа­хі­вець і до­дає: — Ця ци­фра го­во­рить са­ма за се­бе».

В Укра­ї­ні сьо­го­дні май­же 4,7 міль­йо­на «одно­о­сі­бни­ків», за­зна­чає один з ав­то­рів за­ко­но­про­е­кту №1599 на­ро­дний де­пу­тат Ва­дим Івченко. Але всі во­ни рі­зно­рі­дні. Якщо у ба­бу­сі одна ко­ро­ва, то мо­ло­ді ро­ди­ни мо­жуть ма­ти від трьох до ше­сти. У них та­кож мо­же бу­ти і те­пли­ця. За про­ду­кці­єю до них при­їжджа­ють по­ку­пці з мі­ста, яких ці­кав­лять сир, мо­ло­ко, яй­ця, ран­ні ово­чі. Ці лю­ди вже пе­ре­ро­сли «ма­лень­ких одно­о­сі­бни­ків». На­ро­дний де­пу­тат під­кре­слює: мі­нус та­ких го­спо­дарств у то­му, що во­ни не мо­жуть ви­йти на ор­га­ні­зо­ва­ний ри­нок, оскіль­ки офі­цій­но не ма­ють ста­ту­су то­ва­ро­ви­ро­бни­ка, а то­му не мо­жуть про­да­ва­ти свою про­ду­кцію пе­ре­ро­бним і за­го­ті­вель­ним під­при­єм­ствам. Не під­хо­дить їм і ста­тус юри­ди­чної осо­би — не хо­чуть, та й не мо­жуть мо­ро­чи­тись зі ста­ту­та­ми, з бух­гал­тер­ським облі­ком і по­да­тко­вою зві­тні­стю.

БЕЗ ПО­СЕ­РЕ­ДНИ­КА

Та­кі одно­о­сі­бни­ки, а за на­ши­ми роз­ра­хун­ка­ми це 700 ти­сяч сі­мей, у се­ре­дньо­му ко­жна во­сьма, за­зна­чає на­ро­дний де­пу­тат, мо­жуть ство­рю­ва­ти ро­дин­ні фер­ми. Сьо­го­дні во­ни вва­жа­ю­ться «са­мо­зайня­ти­ми» й пов­ні­стю по­збав­ле­ні со­ці­аль­но­го за­хи­сту. «Ство­ре­н­ня ро­дин­них ферм дасть їм со­ці­аль­ні бла­га, мо­жли­во­сті до­сту­пу до кре­ди­тних ре­сур­сів і дер­жав­ної під­трим­ки», — упев­не­ний на­ро­дний де­пу­тат. Крім то­го, на йо­го дум­ку, з ухва­ле­н­ням зга­да­но­го за­ко­ну на се­лі бу­де усу­ну­то по­се­ре­дни­ка, який сьо­го­дні ску­по­вує за без­цінь усю про­ду­кцію ін­ди­ві­ду­аль­них го­спо­дарств і про­дає її за ви­со­ки­ми ці­на­ми. На ово­чах ці­ни під­ні­ма­ю­ться май­же в чо­ти­ри ра­зи, на мо­ло­ці й м’ясі — у 2,5 ра­зу. А ще по­се­ре­дни­ки, оформ­ле­ні як то­ва­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю, ма­ють спе­цре­жим що­до ПДВ, аку­му­лю­ють цей по­да­ток, а по­тім йо­го со­бі по­вер­та­ють. Во­ни не є ви­ро­бни­ка­ми, але ко­ри­сту­ю­ться «піль­га­ми й бла­га­ми», — під­кре­слює Івченко.

Пре­зи­дент Со­ю­зу фер­ме­рів і при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків Іван То­мич і сам уже 27 ро­ків ве­де ро­дин­не фер­мер­ське го­спо­дар­ство. Він роз­по­від­ає, що в Укра­ї­ні сьо­го­дні 39,4 ти­ся­чі фер­ме­рів. Але че­рез сер­йо­зні еко­но­мі­чні тру­дно­щі з 2009 ро­ку 14% фер­ме­рів кинули це за­ня­т­тя. То­мич оці­нює по­тен­ці­ал ро­дин­но­го фер­мер­ства в 60% усі­єї про­ду­кції агро­се­кто­ра, а за де­яки­ми по­ка­зни­ка­ми й на­ба­га­то ви­ще. Що­до кар­то­плі — 97—99%, ово­чів близь­ко 90%, мо­ло­ка — близь­ко 80%. Яким має бу­ти зе­мель­ний на­діл ро­дин­ної фер­ми? То­мич роз­по­від­ає, що в се­ре­дньо­му у єв­ро­пей­ських кра­ї­нах він ста­но­вить 15 ге­кта­рів. У Поль­щі — 11 ге­кта­рів, в Ру­му­нії — 3,5, у Мол­до­ві — 1,5 ге­кта­ра. Лі­дер фер­мер­сько­го ру­ху в Укра­ї­ні ци­тує акту­аль­ні для сьо­го­дні­шньої на­шої си­ту­а­ції сло­ва те­о­ре­ти­ка й ор­га­ні­за­то­ра мо­дер­но­го зем­ле­роб­ства Єв­ге­на Хра­пли­во­го, який пи­сав, що «дрі­бний ви­ро­бник — най­кра­щий за­хи­сник сво­єї зем­лі і сво­єї кра­ї­ни».

ПЛО­ЩИ­НИ ВИ­КО­НА­Н­НЯ

Але, схва­лю­ю­чи цей за­кон, пре­зи­дент фер­ме­рів не пле­кає без­під­став­них ілю­зій. Він на­га­дує, що во­ни бу­ли то­ді, ко­ли ухва­лю­вав­ся за­кон про ін­ди­ві­ду­аль­не сіль­ське го­спо­дар­ство. «Ко­му він у чо­мусь до­по­міг? — ста­вить ри­то­ри­чне пи­та­н­ня То­мич. — То­му що жо­ден з на­ших уря­дів не роз­ро­бив про­гра­му, що під­три­мує й роз­ви­ває цей за­кон. Во­на, як пе­ред­ба­ча­ло­ся, ма­ла з’яви­ти­ся че­рез шість мі­ся­ців пі­сля ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну, який, усу­пе­реч мо­їм про­по­зи­ці­ям, не став до­ку­мен­том пря­мої дії». То­мич про­по­нує сфор­му­ва­ти до­ро­жню кар­ту під­трим­ки й роз­ви­тку в Укра­ї­ні кла­су ро­дин­них фер­мер­ських го­спо­дарств. Він та­кож за­кли­кає ви­рі­ши­ти про­бле­ми, пов’яза­ні з ко­о­пе­ра­ці­єю на се­лі, оскіль­ки дрі­бні ви­ро­бни­ки не змо­жуть фор­му­ва­ти то­вар­ні пар­тії, щоб ви­хо­ди­ти на зов­ні­шні рин­ки, кон­ку­ру­ва­ти з мо­но­по­лі­ста­ми, про­ти­сто­я­ти ко­ру­пції й кри­мі­на­лу, що частенько па­ну­ють сьо­го­дні на аграр­них рин­ках.

По­бо­ю­є­ться зай­вих ілю­зій і ексмі­ністр агро­про­му Ігор Швай­ка. Від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня «Дня», він ска­зав: «За­ко­но­про­ект сфор­му­льо­ва­но у по­трі­бній пло­щи­ні, на­справ­ді ре­гу­лю­ва­н­ня та­ких від­но­син не­об­хі­дне. На­справ­ді за­ко­но­дав­ство про ін­ди­ві­ду­аль­не го­спо­дар­ство бу­ло мер­тво­на­ро­дже­ним і, по су­ті, не пра­цю­ва­ло. Але моя оцін­ка цьо­го за­ко­ну та­ка: він є фра­гмен­тар­ним і не впи­су­є­ться в за­галь­ну си­сте­му, оскіль­ки її не існує ні в мі­ні­стер­ства, яке ста­ло мі­ні­стер­ством агро­хол­дин­гів, ні в пар­ла­мен­ту, пар­ла­мент­ської біль­шо­сті. І на­ма­га­ю­чись ду­же обе­ре­жно за­гля­ну­ти у зав­тра­шній день, я ба­чу, що на сло­вах пра­виль­ний і під­три­ма­ний біль­ші­стю за­кон пра­кти­чно не зай­де в пло­щи­ну ви­ко­на­н­ня. Це бу­де не про­ви­на ав­то­рів за­ко­но­про­е­кту. Про­сто во­ни не по­ду­ма­ли про май­бу­тнє й не змо­гли спро­гно­зу­ва­ти, що тре­ба від мі­ні­стер­ства, обл­адмі­ні­стра­цій, держ­бю­дже­ту, ці­льо­вих про­грам. Тоб­то, по су­ті, і ста­тус, і сло­ва пра­виль­ні, а фа­кти­чно ситуація не змі­ни­ться. А якщо й по­лі­пши­ться, то ли­ше ру­ка­ми де­яких на­ро­дних де­пу­та­тів, ав­то­рів і ен­ту­зі­а­стів цьо­го за­ко­ну, які зна­йдуть фі­нан­су­ва­н­ня для окре­мих під­при­ємств у сво­їх окру­гах або на осно­ві гран­то­вих про­е­ктів, але це бу­дуть усьо­го ли­ше то­чко­ві вли­ва­н­ня, які да­ва­ти­муть не біль­ше ніж сигнал, як слід ро­би­ти, щоб ро­дин­ні фер­ми по­ча­ли пра­цю­ва­ти ма­со­во».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.