Хто ки­не ви­клик зло­ді­ям в дер­жав­них ка­бі­не­тах?

Ві­ктор ЧУ­МАК: «До скла­ду оста­то­чної «че­твір­ки» не по­тра­пи­ли лю­ди, які вла­шту­ва­ли б пев­ну ка­те­го­рію лю­дей в Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Сьо­го­дні ма­ють ста­ти ві­до­ми­ми два-три прі­зви­ща го­лов­них пре­тен­ден­тів на по­са­ду ди­ре­кто­ра На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Укра­ї­ни (НАБУ). Якщо ж ми їх не по­чу­є­мо, ствер­джу­ють пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті, слід би­ти на спо­лох.

На­га­да­є­мо, на 6 бе­ре­зня Кон­кур­сна ко­мі­сія (КК) з від­бо­ру ди­ре­кто­ра Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро ві­ді­бра­ла чо­ти­рьох кан­ди­да­тів (Яків Ва­рі­чев, Ми­ко­ла Сірий, Ар­тем Си­тник та Ві­ктор Чу­мак), які по­вин­ні прой­ти спе­ці­аль­ну пе­ре­вір­ку пе­ред на­прав­ле­н­ням кан­ди­да­тур на роз­гляд Пре­зи­ден­ту. Пі­сля про­хо­дже­н­ня спе­цпе­ре­вір­ки (два ти­жні), згі­дно з за­ко­ном «Про очи­ще­н­ня вла­ди», бу­де ві­ді­бра­но три кан­ди­да­ту­ри, які й на­прав­лять на роз­гляд Пре­зи­ден­ту Укра­ї­ни.

Утім, як по­ві­до­мив «Дню» се­кре­тар Кон­кур­сної ко­мі­сії, пра­во­за­хи­сник Єв­ген За­ха­ров, по­при те, що ко­мі­сія прийня­ла рі­ше­н­ня 6 бе­ре­зня, про що є від­по­від­ний про­то­кол, па­пе­ри на спе­цпе­ре­вір­ку від­пра­ви­ли ли­ше 10. Аот­же, від­лік двох, ви­зна­че­них чин­ним за­ко­но­дав­ством, яке ре­гла­мен­тує спе­цпе­ре­вір­ку, по­чав­ся не 6, а 10 бе­ре­зня. То­му ре­зуль­та­ти ма­ють бу­ти 24 бе­ре­зня, тоб­то сьо­го­дні. Але у роз­мо­ві з «Днем» Єв­ген За­ха­ров на­го­ло­сив са­ме на сло­ві «не ра­ні­ше». «Ре­зуль­та­ти спе­цпе­ре­вір­ки в Ко­мі­сії бу­дуть не ра­ні­ше 24 бе­ре­зня. Амо­жуть бу­ти й пі­зні­ше», — ска­зав він.

«День» зу­стрів­ся з кан­ди­да­том, який на­брав най­біль­шу кіль­кість го­ло­сів Ко­мі­сії (7з 9), на­ро­дним де­пу­та­том, чле­ном пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ти­дії ко­ру­пції та, вла­сне, ав­то­ром за­ко­ну про НАБУ Ві­кто­ром ЧУ­МА­КОМ, аби обго­во­ри­ти і пе­ре­біг кон­кур­су, і йо­го мо­жли­ві «на­слід­ки» для кра­ї­ни.

— Не­що­дав­но у «Дні» ви­йшло ін­терв’ю з чле­ном кон­кур­сної ко­мі­сії з до­бо­ру кан­ди­да­та на по­са­ду ди­ре­кто­ра На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Укра­ї­ни (КК) Джо­ван­ні Кесслером («Ко­го по­са­ди­ти, щоб пе­ре­ста­ли кра­сти?», №22 від11 лю­то­го 2015 ро­ку), який за­пев­няв, що пі­сля то­го як ко­мі­сія від­бе­ре «фі­на­лі­стів», ди­ре­кто­ра бу­де ого­ло­ше­но ду­же швид­ко. І тут уже на ета­пі фі­на­лу ра­птом по­ча­ли­ся якісь «галь­му­ва­н­ня». Окре­мі екс­пер­ти в пре­сі пов’язу­ють їх із ва­шою кан­ди­да­ту­рою. Вам щось ві­до­мо про це?

— До кін­ця до­бо­ру кон­кур­су ро­би­ти за­яви, що це пов’яза­но з мо­єю кан­ди­да­ту­рою, ме­ні не ду­же ко­ре­ктно. То­му я за­раз мо­жу ко­мен­ту­ва­ти ли­ше пе­ре­біг кон­кур­су.

По-пер­ше, ви ж пам’ята­є­те, скіль­ки бу­ло за­яв, спо­ча­тку, що прі­зви­ще ди­ре­кто­ра Бю­ро Укра­ї­на по­чує до 15 сі­чня, по­тім — до кін­ця сі­чня, а по­тім — до се­ре­ди­ни лю­то­го. Як лю­ди­на, ко­тра пи­са­ла За­кон, який ре­гла­мен­тує цей про­цес, я ка­зав усім (у Сві­то­во­му бан­ку, МВФ): не ду­май­те, що це бу­де так швид­ко — кон­курс за­кін­чи­ться не ра­ні­ше, ніж на­при­кін­ці бе­ре­зня. І це не то­му, що хтось за­хо­че ко­гось «сво­го» про­ве­сти на по­са­ду ди­ре­кто­ра. Ні. Про­сто так ви­пи­са­ні про­це­ду­ри. Їх не мо­жна обми­ну­ти.

— Що­до «сво­го» кан­ди­да­та, то із са­мо­го пер­шо­го за­сі­да­н­ня КК ви­гля­да­ло так, що ди­ре­ктор вже ви­зна­че­но... Ко­ли всу­пе­реч нор­мам За­ко­ну про НАБУ, ко­мі­сія до­зво­ли­ла кан­ди­ду­ва­ти іно­зем­цям, ви­ни­кло стій­ке пе­ре­ко­на­н­ня, що кон­кур­сом ма­ні­пу­лю­ють.

— І тим не мен­ше, так не бу­ло.

— То­му ви по­да­ли за­яв­ку на кон­курс?

— Від­вер­то ка­жу­чи, я по­да­вав свою кан­ди­да­ту­ру для то­го, щоб пе­ре­ко­на­ти­ся, що кон­кур­сом ні­хто не ке­рує.

Бі­да в то­му, що ко­ли в пре­сі пі­шли роз­мо­ви про те, що кон­курс «ре­гу­льо­ва­ний», ду­же ба­га­то хо­ро­ших лю­дей не по­да­ли­ся. Силь­ні про­фе­сіо­на­ли про­сто не за­хо­ті­ли бра­ти участь у то­му, що мо­же бу­ти зма­ні­пу­льо­ва­но.

Зі сво­го до­сві­ду я ска­жу, що са­ме до цьо­го мо­мен­ту кон­кур­сні про­це­ду­ри йшли аб­со­лю­тно нор­маль­но.

— А як ви оці­ню­є­те на­ма­га­н­ня вне­сти під­час роз­гля­ду ко­мі­сі­єю кан­ди­да­тур змі­ни до за­ко­ну, який ре­гу­лює по­ло­же­н­ня кон­кур­су?

— Це аб­со­лю­тно не­вір­но. Га­даю, це бу­ли про­сто ре­актив­ні дії на те, що до скла­ду оста­то­чної «че­твір­ки» не по­тра­пи­ли лю­ди, які вла­шту­ва­ли б пев­ну ка­те­го­рію лю­дей в Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та.

— У За­ко­ні про НАБУ вка­за­но, що в Ан­ти­ко­ру­пцій­но­му бю­ро бу­дуть ре­гіо­наль­ні пред­став­ни­цтва. Одне з них — на ва­шій ма­лій ба­тьків­щи­ні — у мі­сті Хмель­ни­цько­му. Це ва­ша ініціатива?

— Ні. Це був екс­пер­тний ви­бір. Пред­став­ни­цтво по­кри­ва­ти­ме По­діль­ський ре­гіон. Екс­пер­ти ви­зна­чи­ли, що най­до­ціль­ні­ше, щоб во­но бу­ло у Хмель­ни­цько­му. Був ще ва­рі­ант Він­ни­ці, але ре­пу­та­цій­но це ви­гля­да­ло ще більш ком­про­ме­ту­ю­че, адже звід­ти — і Пре­зи­дент, і го­ло­ва ВРУ...

— Тоб­то пред­став­ни­цтво у Хмель­ни­цько­му — це не ва­ше ло­бі?

— Ні. Над ці­єю стат­тею пра­цю­ва­ли екс­пер­ти. Я аб­со­лю­тно не при­че­тний до цьо­го.

— А нор­ма що­до обме­же­н­ня по ві­ку для ди­ре­кто­ра НАБУ?

— 65 ро­ків — це за­галь­но­прийня­та пра­кти­ка для держ­слу­жбов­ця в будь-якій нор­маль­ній кра­ї­ні. Ади­ре­ктор НАБУ — це лю­ди­на, яка має пра­цю­ва­ти з ве­ли­че­зни­ми на­ван­та­же­н­ня­ми. По­за­вчо­ра я ро­змов­ляв із ди­ре­кто­ром пер­шо­го та­ко­го ж са­мо­го бю­ро в Латвії. І він ска­зав, що для то­го, щоб по­ча­ти пра­цю­ва­ти, ди­ре­кто­ро­ві ду­же ва­жли­во ма­ти все­ре­ди­ні кра­ї­ни хо­ча б одно­го со­ю­зни­ка: із си­ло­ви­ків (Ген­про­ку­рор, ска­жі­мо) чи з по­лі­ти­ків (го­ло­ва най­біль­шої фра­кції, на­при­клад), топ- по­лі­ти­ків (Пре­зи­дент, прем’єр). То­му що біль­шість пра­цю­ва­ти­ме про­ти Бю­ро. На­ма­га­ти­му­ться по­ка­за­ти йо­го не­спро­мо­жність, дис­кре­ди­ту­ва­ти ме­не­джер­ські фун­кції ди­ре­кто­ра то­що. Так, зокре­ма, бу­ло в Латвії. Але й в ін­ших кра­ї­нах, як ме­ні ві­до­мо, теж. В Ін­до­не­зії це бу­ли по­стій­ні вій­ни між по­лі­ці­єю і на­ціо­наль­ним ан­ти­ко­ру­пцій­ним бю­ро, адже «са­мі си­ло­ви­ки» теж є клі­єн­та­ми цьо­го ор­га­ну, оскіль­ки він роз­слі­дує спра­ви не­за­кон­но отри­ма­ної ви­го­ди мі­лі­ці­єю, про­ку­ра­ту­рою, су­да­ми.

З огля­ду на та­кий ма­сив на­ван­та­же­н­ня, ви­мо­га ві­ку до 65 ро­ків — це нор­маль­но. Зви­чай­но, є стар­ші лю­ди, які в чу­до­вій фор­мі й мо­жуть пра­цю­ва­ти, але це рад­ше ви­ня­ток, аніж пра­ви­ло.

— Однак у ВРУ за­ре­є­стро­ва­но про­ект за­ко­ну, який ска­со­вує ві­ко­ві обме­же­н­ня. На­скіль­ки ре­аль­но, що пар­ла­мент йо­го про­го­ло­сує?

— Я не ду­маю, що ВРУ вза­га­лі роз­гля­да­ти­ме йо­го. Ні­хто вже не пе­ре­фор­ма­то­ву­ва­ти­ме кон­кур­су під час йо­го про­ве­де­н­ня. Адже, окрім ві­ку, в за­ко­но­про­е­кті, про який ви зга­да­ли, є нор­ма, яка «при­зу­пи­няє кон­курс», ко­ли в лю­ди­ни з’яв­ля­є­ться пра­во по­да­ти на ньо­го за­яв­ку і кон­курс по­чи­на­є­ться спо­ча­тку. Хто ж змі­нює пра­ви­ла під час гри? Уяві­мо фут­боль­ний матч, на яко­му «Ди­на­мо» (Київ) ви­грає в «Ша­хта­ря», і тут ра­птом ми зу­пи­ня­є­мо гру, мі­ня­є­мо пра­ви­ла і ка­же­мо: те­пер гра­ти­ме­те в ре­гбі...

ПЕР­ШІ СПРА­ВИ БЮ­РО ЗМО­ЖЕ ПО­КА­ЗА­ТИ ЛИ­ШЕ ЧЕ­РЕЗ ДЕВ’ЯТЬ МІ­СЯ­ЦІВ

— Якщо вас все-та­ки обе­руть, із чо­го по­чне­те свою ро­бо­ту? Що зби­ра­є­те­ся зро­би­ти за пер­ший мі­сяць?

— Скла­дно го­во­ри­ти про мі­сяць. Ситуація та­ка, що за­раз є ли­ше чи­стий ар­куш па­пе­ру, і все.

— Не зов­сім. Ми спіл­ку­ва­ли­ся з ко­ли­шнім за­сту­пни­ком мі­ні­стра юсти­ції Гру­зії Ге­ор­гі­єм Ва­ша­дзе, і він роз­по­вів, що гру­па екс­пер­тів на про­ха­н­ня Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та уже на­пра­цю­ва­ла план ро­бо­ти НАБУ аж на шість мі­ся­ців. Ви не бу­де­те ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їхні на­пра­цю­ва­н­ня?

— Біль­ше то­го, хоч би ко­го обра­ли, я пе­ре­дам йо­му свої на­пра­цю­ван- ня і за­про­по­ную свою до­по­мо­гу. І гру­зин­ська гру­па екс­пер­тів, на мою дум­ку, має зро­би­ти те ж са­ме, не­за­ле­жно від то­го, ко­го обе­руть. Ще є гру­па, яка пра­цює на ко­шти між­на­ро­дних до­но­рів та опра­цьо­вує ква­лі­фі­ка­цій­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки в кон­кур­сній мо­де­лі до­бо­ру кан­ди­да­тів на рі­зні по­са­ди в бю­ро, — га­даю, що й во­ни по­вин­ні при­йти і пе­ре­да­ти ди­ре­кто­ро­ві свої до­роб­ки... То­му, з одно­го бо­ку, я по­го­джу­юсь із ва­ми, що ар­куш не зов­сім «чи­стий», а з ін­шо­го — ні. По­при те, що є пла­ни ро­бо­ти, ор­ган же ство­рю­є­ться з ну­ля. То­му най­пер­ше по­трі­бно бу­де за­ре­є­стру­ва­ти юри­ди­чну осо­бу, при­зна­чи­ти го­лов­но­го бух­гал­те­ра і за­сту­пни­ка го­лов­но­го бух­гал­те­ра. Єди­ний, ко­го мо­же при­зна­чи­ти ди­ре­ктор без кон­кур­су, — це йо­го за­сту­пник. Усіх ін­ших при­зна­ча­ють, від­по­від­но до за­ко­ну, за кон­кур­сом. То­му по­са­да го­лов­но­го бух­гал­те­ра ду­же ва­жли­ва, адже він змо­же роз­по­ча­ти ре­є­стра­цію ра­хун­ків. При­зна­чи­ти ін­шо­го за­сту­пни­ка, який займе­ться ор­га­ні­за­цій­ною ді­яль­ні­стю що­до під­го­тов­ки кон­кур­су, для то­го щоб доби­ра­ти лю­дей. І ще одно­го за­сту­пни­ка для то­го, щоб шу­ка­ти при­мі­ще­н­ня, осна­ще­н­ня...

— Це все «ку­хня». Ви ка­же­те про «ко­ман­ду», прі­зви­ще чле­нів якої кан­ди­дат мав уже зна­ти, по­да­ю­чись на кон­курс. Для су­спіль­ства, зокре­ма для на­ших чи­та­чів, ці­ка­ві кон­кре­тні спра­ви — ко­ли го­ло­ва по­ка­же їх?

— Акон­кре­тні спра­ви не мо­жуть з’яви­ти­ся ра­ні­ше, ніж з’яви­ться са­ме бю­ро.

— Тоб­то во­ни бу­дуть че­рез мі­сяць?

— Ні, во­ни не з’яв­ля­ться за мі­сяць. Два мі­ся­ці — і це ду­же опти­мі­сти­чний прогноз. Ди­ре­ктор по­ви­нен що­мі­ся­ця зби­ра­ти жур­на­лі­стів і лю­дей для то­го, щоб роз­ка­зу­ва­ти, що він зро­бив. Я осо­би­сто ду­маю, що ре­аль­но пер­ші спра­ви НАБУ з’яв­ля­ться за дев’ять-де­сять мі­ся­ців.

— З яким пла­ном ро­бо­ти ви по­да­ва­лись на кон­курс?

— Кон­кре­тних кей­сів що­до фа­ктів ТОП-ко­ру­пції у ме­не ду­же ба­га­то, але я про них не мо­жу го­во­ри­ти. Мо­жу на­зва­ти ли­ше сфе­ри мо­го пер­шо­чер­го­во­го ін­те­ре­су. У нас чі­тко ви­дно де­кіль­ка сфер, які на­ле­жать до ко­ру­пці­о­ген­них: дер­жав­ні за­ку­пів­лі, за­раз осо­бли­во — у сфе­рі обо­рон­ної га­лу­зі, бан­ків­ський се­ктор і, на­ре­шті, тор­гів­ля впли­ва­ми... Це — най­більш за­кри­та сфе­ра, але там все ду­же сер­йо­зно з ко­ру­пці­єю: про­да­ю­ться рі­ше­н­ня, по­са­ди. І це, на мою дум­ку, над­зви­чай­но чу­тли­ва для су­спіль­ства сфе­ра — її ду­же скла­дно роз­слі­ду­ва­ти, але мо­жли­во. Є за­раз ме­ха­ні­зми, вне­се­ні до про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу, що­до роз­слі­ду­ва­н­ня цих справ.

Але для ме­не най­го­лов­ні­ше, щоб пер­ша спра­ва, яку по­ру­шить Бю­ро, бу­ло до­ве­де­но, тоб­то не про­сто по­ру­ше­но, а до­ве­де­но до су­ду і до ло­гі­чно­го ви­ро­ку. Щоб Бю­ро отри­ма­ло до­ві­ру від су­спіль­ства, пер­ша спра­ва має бу­ти чі­ткою, пра­во­су­дною, до­ве­де­ною до кін­ця і ре­зо­нан­сною.

— Ви вже ма­є­те «кан­ди­да­тів» на та­ку спра­ву?

— Су­спіль­ство має.

— А ви осо­би­сто?

— Ну, без­сум­нів­но. Але це го­во­ри­ти не про­фе­сій­но за­раз.

— Чи вар­то очі­ку­ва­ти від­НАБУ справ за ре­жи­мом Яну­ко­ви­ча? Лю­дей ці­ка­вить, чи бу­де по­вер­не­но акти­ви, вкра­де­ні у дер­жа­ви?

— Під­роз­ді­ли НАБУ якраз і бу­дуть за­йма­ти­ся роз­шу­ком і по­вер­не­н­ням акти­вів. Бу­де та­кож під­роз­діл між­на­ро­дної спів­пра­ці.

— Ви бу­де­те акцен­ту­ва­ти ді­яль­ність НАБУ на роз­слі­ду­ван­ні справ ни­ні­шніх чи­нов­ни­ків чи по­пе­ре­дни­ків?

— Акцен­ту­ва­ти по­трі­бно на ви­яв­ле­них зло­чи­нах, які ма­ють бу­ти не­від­во­ро­тно по­ка­ра­ни­ми.

— Що­до спів­пра­ці з міжнародними стру­кту­ра­ми — чи бу­ли вже якісь пе­ре­го­во­ри?

— Ко­ли ми по­ча­ли пи­са­ти цей за­кон — ще в ми­ну­ло­му скли­кан­ні пар­ла­мен­ту, то ма­ли зу­стрі­чі з по­сла­ми з де­ся­тка кра­їн, пред­став­ни­ка­ми рі­зних між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, які за­йма­ю­ться та­кою ж ді­яль­ні­стю, і по­стій­но обго­во­рю­ва­ли пи­та­н­ня про вза­єм­ну спів­пра­цю та обмін до­сві­дом. З бо­ку за­хі­дних пар­тне­рів є ве­ли­че­зна під­трим­ка. Для них по­ява ді­є­во­го НАБУ — це по­ка­зник по­лі­ти­чної во­лі. Во­ни го­то­ві да­ва­ти ша­ле­ні гро­ші на під­трим­ку, те­хні­чну під­го­тов­ку, бра­ти лю­дей на на­вча­н­ня... Але якщо ж цей ор­ган не за­пра­цює на­ле­жним чи­ном, для них це бу­де ве­ли­ким роз­ча­ру­ва­н­ням.

ПУ­БЛІ­ЧНІ КОН­КУР­СИ — ЦЕ ТЕ, ЩО ВРЯ­ТУЄ НАС ВІД НЕ­ЕФЕ­КТИВ­НО­ГО УРЯ­ДУ­ВА­Н­НЯ

— А як що­до ко­ру­пції на мі­сцях? Де­пу­та­ти мі­сце­вих рад, які «го­ло­су­ють» в осо­би­стих ін­те­ре­сах або за «ви­на­го­ро­ду» спон­со­ра, хто і як при­тя­гу­ва­ти­ме їх до від­по­від­аль­но­сті?

— У ВР уже за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект «Про Дер­жав­не бю­ро роз­слі­ду­вань». Та­ко­му бю­ро бу­де пе­ре­да­но пун­кти про роз­слі­ду­ва­н­ня зло­чи­нів рі­зних ка­те­го­рій, у то­му чи­слі слу­жбо­ві, які не під­па­да­ють під роз­слі­ду­ва­н­ня НАБУ. Наш ве­ли­че­зний ви­клик — сфор­му­ва­ти дер­жав­не бю­ро роз­слі­ду­вань, во­но фор­му­є­ться так, як ФБР, ве­ли­че­зний ви­клик — сфор­му- ва­ти На­ціо­наль­не агент­ство з про­ти­дії ко­ру­пції як пре­вен­тив­ний ор­ган, во­но фор­му­є­ться то­чно так, як і НАБУ... Пе­ред на­ми сто­їть за­раз ве­ли­че­зний ви­клик — не да­ти спа­плю­жи­ти конкурсний на­бір лю­дей у ці ор­га­ни. Пе­ре­ко­на­ний, єди­на мо­жли­вість вря­ту­ва­ти нас від по­га­но­го вря­ду­ва­н­ня — це кон­курс. У то­му чи­слі й пра­во­охо­рон­них стру­ктур. Якщо тіль­ки ми все пе­ре­ве­де­мо на кон­кур­сні рей­ки, то отри­ма­є­мо аб­со­лю­тно но­ву ге­не­ра­цію лю­дей, які ту­ди прий- дуть, із но­ви­ми ба­че­н­ня­ми, пе­ре­ко­на­н­ня­ми, мо­ти­ва­ці­я­ми, уяв­ле­н­ня­ми, про­фе­сіо­наль­ни­ми та осо­би­сти­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми. Та­кі кон­кур­си, як на по­са­ду ди­ре­кто­ра НАБУ, — це щось но­ве. І йо­го тре­ба бе­рег­ти, як ма­ле ди­тя.

— Ко­ли «День» опи­ту­вав чле­нів КК що­до їхніх осо­би­стих кри­те­рі­їв до кан­ди­да­та на по­са­ду ди­ре­кто­ра НАБУ, біль­шість із них го­во­ри­ла, що це не по­ви­нен бу­ти по­лі­тик. І про­те, ви — лю­ди­на, яка отри­ма­ла най­біль­ше го­ло­сів КК, ве­де­те актив­ну по­лі­ти­чну ді­яль­ність. Чим ви га­ран­ту­ва­ли ко­мі­сії, що у вас не­має кон­флі­кту ін­те­ре­сів, і ви не бу­де­те ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти НАБУ з ме­тою до­ся­гне­н­ня сво­їх по­лі­ти­чних ці­лей?

— Ди­ре­ктор НАБУ і є моя най­біль­ша по­лі­ти­чна ам­бі­ція.

— Якщо ви ста­не­те ди­ре­кто­ром бю­ро, чи не бу­де у вас зо­бов’язань пе­ред«УДА­Ром»? — Я не пар­тій­ний фун­кціо­нер. — Ло­яль­но­сті та пре­фе­рен­цій до по­лі­ти­ків не бу­де?

— Якщо ти по­лі­тик — ти гра­єш у ко­ман­дно-по­лі­ти­чну гру, і то­бі до­во­ди­ться шу­ка­ти ком­про­мі­си, ло­яль­ність, на­да­ва­ти пре­фе­рен­ції то­що. Ко­ли ти при­хо­диш у пра­во­охо­рон­ну си­сте­му, якщо ти справ­ді хо­чеш щось там зро­би­ти, то ти про­сто за­бу­ва­єш усіх сво­їх «дру­зів» і ка­жеш: «ша­нов­ні, є за­кон». Ме­ні мо­же від­да­ва­ти на­ка­зи ли­ше За­кон: Кри­мі­наль­ний та Кри­мі­наль­но-про­це­су­аль­ний ко­де­кси Укра­ї­ни.

— Тоб­то ви го­то­ві на сім ро­ків пі­ти з по­лі­ти­ки?

— Для будь-якої ам­бі­тної лю­ди­ни НАБУ — це ду­же сер­йо­зний ви­клик. Йо­го ре­а­лі­зу­ва­ти — і мо­жна ска­за­ти, що жи­т­тя не­дар­ма про­жив. Во­дно­час від­зна­чу, це не тіль­ки мій осо­би­стий ви­бір, а й ко­ман­ди хо­ро­ших лю­дей, з яки­ми я пра­цюю у сфе­рі про­ти­дії ТОП-ко­ру­пції вже ба­га­то ро­ків.

— Це — пред­став­ни­ки пар­тії чи гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, мо­же­те на­зва­ти прі­зви­ща?

— Ні, я по­ки що ні­ко­го на­зи­ва­ти не маю пра­ва. Ска­жу ли­ше, що це не по­лі­ти­ки, а лю­ди з гро­мад­сько­го се­кто­ру, дер­жав­них ор­га­нів. На­віть за ре­жи­му Яну­ко­ви­ча ми зна­хо­ди­ли пев­ний ме­ха­нізм для ло­бі­ю­ва­н­ня на- пра­цьо­ва­них на­ми за­ко­но­про­е­ктів у га­лу­зі про­ти­дії ко­ру­пції.

ТРИ ЗА­КО­НИ, ЯКІ МАЄ ПРО­ГО­ЛО­СУ­ВА­ТИ ПАР­ЛА­МЕНТ ЦЬО­ГО СКЛИ­КА­Н­НЯ

— Лю­ди, які сте­жи­ли за пе­ре­бі­гом кон­кур­су, про­си­ли за­пи­та­ти вас про «нон­сенс» у ва­шій де­кла­ра­ції. По­ясніть на­шим чи­та­чам, як вам вда­ло­ся з рі­чним до­хо­дом у 350 ти­сяч гри­вень при­дба­ти ав­то за 750 ти­сяч?

— Бі­да на­ших де­кла­ра­цій у то­му, що во­ни по­ка­зу­ють на­ші до­хо­ди, але не по­ка­зу­ють за­оща­джень. У ме­не є та­кий не­до­лік, що гро­ші в бан­ках я не три­маю... Я за­оща­джу­вав, три­мав гро­ші в до­ла­рах. І на­при­кін­ці 2014-го я зміг ку­пи­ти ав­то. Але моя ма­ши­на — не «Рендж Ро­вер» чи «Ле­ксус», а зви­чай­ний «Хюн­дай».

— Роз­ка­жіть про за­ре­є­стро­ва­ний вчо­ра ваш за­ко­но­про­ект що­до від­кри­т­тя ре­є­стрів. На­скіль­ки ре­аль­но, що за ньо­го про­го­ло­су­ють?

— Я ду­маю, що на цій хви­лі ан­ти­ко­ру­пцій­ної бо­роть­би ми йо­го про­ти­сне­мо. От спо­ча­тку до­мо­гли­ся від­кри­т­тя ре­є­стрів за об’єкта­ми не­ру­хо­мо­сті. За­раз про­ти­сне­мо ще цей за­ко­но­про­ект, а та­кож від­кри­т­тя зе­мель­но­го ка­да­стру. У нас є силь­ні со­ю­зни­ки се­ред гро­мад­сько­сті. Ко­ли ре­є­стру­є­мо про­ект, ми одра­зу під­клю­ча­є­мо РПР, гро­мад­ськість, ЗМІ. Ми ро­би­мо не так, щоб цей за­кон був на­шим, а так, щоб цей за­кон був для лю­дей і від лю­дей, щоб лю­ди ви­ма­га­ли йо­го ухва­ли­ти.

І то­му про­ект за­ко­ну, про який ви за­пи­та­ли, — до­ско­на­лий. Він від­криє до­ступ лю­дям до то­го, чим во­ло­ді­ють кон­кре­тні дер­жав­ні слу­жбов­ці: не­ру­хо­мість, ав­то...

— Що­до со­ю­зни­ків у су­спіль­стві — зро­зумі­ло, а чи є у вас со­ю­зни­ки в ор­га­нах вла­ди?

— Є, бе­зу­мов­но. У ми­ну­ло­му пар­ла­мен­ті бу­ло ду­же ці­ка­во. У нас бу­ла не­ве­ли­ка ан­ти­ко­ру­пцій­на гру­па. Ці лю­ди ціл­ком нор­маль­но і здо­ро­во пра­цю­ва­ли над за­ко­но­про­е­кта­ми. За­раз та­ких лю­дей на­ба­га­то біль­ше. Учо­ра я по­ди­вив­ся на за­сі­да­н­ня РПР. От ко­ли ми йо­го за­про­ва­джу­ва­ли — ая ж брав у ньо­му участь, — то­ді при­йшло п’яте­ро осіб із де­пу­та­тів, які по­го­ди­ли­ся пра­цю­ва­ти. Аза­раз при­йшло 23, а ще ба­га­то бу­ло тих, хто хо­тів, але не встиг. Во­ни зро­зумі­ли, що це аб­со­лю­тно ле­галь­ний та про­зо­рий ме­ха­нізм ло­бі­ю­ва­н­ня за­ко­но­про­е­ктів. То­му за­раз у пар­ла­мен­ті стає на­ба­га­то біль­ше лю­дей, які, в прин­ци­пі, мо­жуть до­по­ма­га­ти.

Але в чо­му ду­же сер­йо­зна про­бле­ма? Є ба­га­то лю­дей, з яки­ми от на­чеб­то по­руч ми сто­я­ли на Май­да­ні, на­чеб­то ж і пра­виль­ні ре­чі го­во­ри­ли й ро­би­ли. Аво­ни за­раз хо­чуть не змі­ню­ва­ти си­сте­ми...

— Ви вжи­ли сло­во­спо­лу­че­н­ня «ле­галь­не ло­бі­ю­ва­н­ня». У сві­ті, ска­жі­мо, в США, де­пу­та­ти отри­му­ють гро­ші за ло­бі­ю­ва­н­ня тих чи ін­ших за­ко­но­дав­чих змін і пла­тять із цьо­го под атки. Як ви д иви­тесь на ухва­ле­н­ня за­ко­ну про ло­бізм в Укра­ї­ні, і ко­ли цьо­го мо­жна бу­ло б очі­ку­ва­ти?

— Аб­со­лю­тно під­три­мую! Бу­кваль­но ти­ждень то­му ми го­во­ри­ли про не­об­хі­дність ухва­ле­н­ня та­ко­го за­ко­ну про ло­біст­ську ді­яль­ність.

Для ме­не є де­кіль­ка клю­чо­вих за­ко­но­про­е­ктів, які по­трі­бно зму­си­ти цей пар­ла­мент ухва­ли­ти. По-пер­ше, це за­ко­но­про­ект про змі­ну ви­бор­чої си­сте­ми. На­ша ве­ли­че­зна ва­да — це на­ша ви­бор­ча си­сте­ма, яка про­ду­кує не­ефе­ктив­них по­лі­ти­ків, які, у свою чер­гу, про­ду­ку­ють не­ефе­ктив­ну по­лі­ти­ку. І цю по­лі­ти­ку хо­чуть при­кри­ти по­лі­ти­чним крі­па­цтвом, ко­ли ні­би­то уне­мо­жлив­лю­ють по­яву «ту­шок»... Хо­чуть ство­ри­ти ква­зіім­пе­ра­тив­ний ман­дат, по­зба­ви­ти де­пу­та­тів не­до­тор­кан­но­сті. Це не­пра­виль­но. Змі­ніть си­сте­му ре­кру­ту­ва­н­ня та під­го­тов­ки де­пу­та­тів, і ви не бу­де­те ма­ти та­ких про­блем, з на­слід­ка­ми яких за­раз во­ю­є­те.

Дру­ге пи­та­н­ня — фі­нан­су­ва­н­ня по­лі­ти­чних пар­тій. Якщо пар­тія фі­нан­су­ва­ти­ме­ться з ки­ше­ні олі­гар­хів — ми по­тра­пля­є­мо зно­ву ж у ті са­мі ле­ща­та.

І тре­тє — це ло­біст­ський за­кон. Якщо ми від­кри­ва­є­мо ло­біст­ську ді­яль­ність і ро­би­мо цей про­цес аб­со­лю­тно про­зо­рим. Адже це гро­ші, які ви­тра­ча­ти­му­ться з по­да­тків, але які ви­зна­ча­ти­муть ці­лі ло­бі­зму, на­слід­ки ло­бі­зму, хто ло­бі­ю­вав і за що ло­бі­ю­вав.

Ось ці три «ки­ти», які не­об­хі­дно зму­си­ти пар­ла­мент ухва­ли­ти.

— Кра­ї­ну за остан­ній мі­сяць «тру­со­ну­ли» дві гу­чні пу­блі­чні за­яви що­до ТОП-ко­ру­пції: пер­ша — свід­че­н­ня Ко­ло­мой­сько­го про ха­ба­рі екс-пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни Ле­о­ні­до­ві Ку­чмі, дру­га — свід­че­н­ня тим­ча­со­во від­сто­ро­не­но­го го­ло­ви Держ­фі­нін­спе­кції, що прем’єр Яце­нюк по­кри­ває ко­ру­пцій­ні схе­ми. Як на­ро­дний де­пу­тат і як кан­ди­дат на по­са­ду ди­ре­кто­ра клю­чо­во­го ор­га­ну з бо­роть­би з ТОП-ко­ру­пці­єю, ска­жіть, свід­ка­ми яких про­це­сів ми по­вин­ні ста­ти пі­сля цих за­яв?

— Бю­ро по­ки ще не­має, то­му за­раз ци­ми спра­ва­ми по­вин­на зайня­ти­ся Ген­про­ку­ра­ту­ра. Але вже пів­уря­ду мо­же на­пи­са­ти за­яви про при­зу­пи­не­н­ня сво­єї ді­яль­но­сті на час про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­ва­н­ня. Хо­ча я ду­маю, що цьо­го не ста­не­ться. І це вже пи­та­н­ня до на­шої по­лі­ти­чної куль­ту­ри.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.