Блеф ро­сій­ської ста­ти­сти­ки

«Пе­ре­пис» 2014 ро­ку в Кри­му «збіль­шив» на 10% ро­сі­ян за ра­ху­нок «втра­ти» 40% укра­їн­ців і 5% крим­ських та­тар

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ко­стян­тин ОГНЕВИЙ, жур­на­ліст

УРо­сії дня­ми опу­блі­ко­ва­ні да­ні так зва­но­го « крим­сько­го пе­ре­пи­су » , про­ве­де­но­го « крим­ським управ­лі­н­ням » Рос­ста­ту 14— 25 жов­тня 2014 ро­ку. Оприлюднені да­ні мі­стять ба­га­то ці­ка­вих ві­до­мо­стей, що го­во­рять не на ко­ристь оку­пан­тів. Про­ана­лі­зу­є­мо все по по­ряд­ку.

Да­ні «пе­ре­пи­су-2014» не­аби­як роз­хо­дя­ться як з да­ни­ми остан­ньо­го укра­їн­сько­го пе­ре­пи­су 2001 ро­ку, так і з опе­ра­тив­ни­ми да­ни­ми ко­ли­шньо­го Крим­ста­ту, які пу­блі­ку­ва­ли­ся що­ро­ку. Згі­дно з опу­блі­ко­ва­ни­ми да­ни­ми «пе­ре­пи­су» 2014 ро­ку, всьо­го в Кри­му про­жи­ває май­же 2,3 млн осіб. Най­чи­слен­ні­шою на­ціо­наль­ною гру­пою на пів­остро­ві є ро­сі­я­ни (1,49 млн осіб, 68%), зокре­ма 1,19 млн осіб (65%) жи­вуть у «Ре­спу­блі­ці Крим» і 303,1 тис. осіб (81%) — у Се­ва­сто­по­лі. На дру­го­му мі­сці за на­ціо­наль­ним скла­дом — укра­їн­ці, їх у Кри­му 344,5 тис. осіб, що ста­но­вить 15,7% на­се­ле­н­ня. Тре­тя за чи­сель­ні­стю гру­па — це крим­ські та­та­ри (232,3 тис. осіб, 10,6% на­се­ле­н­ня). 45 тис. осіб (2%) на­зва­ли се­бе про­сто татарами, без згад­ки «крим­ські». У той же час, за да­ни­ми пе­ре­пи­су 2001 ро­ку на­ціо­наль­ний склад Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Кри­му був та­ким — ро­сі­я­ни (58,5%), укра­їн­ці (24,3%), крим­ські та­та­ри (12%), бі­ло­ру­си (1,4%). У Се­ва­сто­по­лі ро­сі­я­ни ста­но­ви­ли 71,6% від за­галь­но­го на­се­ле­н­ня, укра­їн­ці — 22,4%, бі­ло­ру­си — 1,6%.

Два чин­ни­ки свід­чать про те, що да­ні що­до на­ціо­наль­но­го скла­ду Кри­му не­аби­як від­ко­ри­го­ва­ні й вла­сне переписом не є. По-пер­ше, фа­хів­ці Рос­ста­ту ні­як не мо­жуть по­ясни­ти той факт, що пер­ші да­ні пе­ре­пи­су опу­блі­ко­ва­ні ще в се­ре­ди­ні гру­дня ми­ну­ло­го ро­ку, а да­ні що­до на­ціо­наль­но­го скла­ду за­пі­зни­ли­ся на ці­лих три мі­ся­ці в той час, як са­ме во­ни ці­ка­ви­ли і вла­ду, і гро­мад­ськість у пер­шу чер­гу. На­справ­ді кар­ти­на на­ціо­наль­но­го скла­ду Кри­му бу­ла сфор­мо­ва­на, швид­ше за все, ще на­по­ча­тку гру­дня, але дов­го обго­во­рю­ва­ла­ся й ко­ри­гу­ва­ла­ся в «ор­га­нах вла­ди».

По-дру­ге, чи­ма­ло фа­ктів свід­чить про те, що ці ци­фри Рос­ста­ту про­сто сві­до­мо фаль­си­фі­ко­ва­ні. Пе­ре­пис 2001 ро­ку й «пе­ре­пис» 2014 ро­ку про­во­ди­ли фа­кти­чно одні й ті са­мі спів­ро­бі­тни­ки Крим­сько­го управ­лі­н­ня ста­ти­сти­ки, але вдру­ге — вже за оку­па­ції Ро­сі­єю. І якщо 2001 ро­ку во­ни на­ра­ху­ва­ли в Кри­му пред­став­ни­ків 125 на­ціо­наль­но­стей, то за­раз уже їх ста­ло 175. Чи мо­гло бу­ти та­ке, щоб ста­ти­сти­чний пе­ре­пис, якщо він про­ве­де­ний ко­ре­ктно, або 13 ро­ків то­му «втра­тив», або за­раз «зна­йшов» ці­лих 50 на­ціо­наль­но­стей на та­ко­му п’ята­чку зем­лі, як острів Крим? Не мо­гло бу­ти, бо на­ціо­наль­на гру­па — це не гол­ка в ко­пи­ці сі­на, й за­гу­би­ти­ся во­на не мо­гла, а на­ціо­наль­ний склад Кри­му за ми­ну­лі 13 ро­ків міг змі­ни­ти­ся що­най­біль­ше на па­ру-трій­ку на­ціо­наль­них груп.

Ви­яв­ля­є­ться, ця шту­чно сфор­мо­ва­на кар­ти­на по­трі­бна Ро­сії, щоб під­твер­ди­ти ту фаль­ши­ву кон­це­пцію, що в Кри­му не­має ко­рін­но­го на­ро­ду й жо­ден з них не має пра­ва на ав­то­но­мію. На­чаль­ник управ­лі­н­ня Рос­ста­ту Сві­тла­на Ні­кі­ті­на на «кру­гло­му сто­лі» зно­ву по­ве­се­ли­ла при­су­тніх роз­по­від­я­ми про по­яву «на­ціо­наль­них но­во­у­тво- рень», але в на­ба­га­то біль­ших мас­шта­бах, ніж ра­ні­ше. Якісь жар­тів­ни­ки з до­зво­лу пе­ре­пи­су­ва­чів за­пи­су­ва­ли со­бі та­кі на­ціо­наль­но­сті, як «арі­єць», «но­во­рос», «про­сто лю­ди­на», «мар­сі­а­нин», «жи­тель сві­ту», «ме­тис». Зна­йшли­ся в Кри­му та­кож — лі­со­ві ель­фи, хо­бі­ти, го­блі­ни, ор­ки, тев­то­ни, гу­ни, по­лов­ці, скі­фи, сар­ма­ти за на­ціо­наль­ні­стю. За умо­ви, що ра­ні­ше при пе­ре­пи­сі, а та­кож в па­спор­ти не до­зво­ля­ли вно­си­ти «не­і­сну­ю­чі» на­ціо­наль­но­сті, цей роз­гул «но­во­утво­рень» ви­гля­дає ду­же пі­до­зрі­ло.

Про те, що це яв­на фаль­си­фі­ка­ція, свід­чить і той факт, що 99% на­се­ле­н­ня Кри­му ста­нов­лять усьо­го 29 на­ціо­наль­но­стей, а ре­шта 146 «на­цій» менш як 1%. Але якщо ще то­чні­ше про­ана­лі­зу­ва­ти цей фе­но­мен, то ви­яви­ться, що най­чи­слен­ні­ших у Кри­му всьо­го три на­ціо­наль­но­сті — ро­сі­я­ни, укра­їн­ці й крим­ські та­та­ри, — які ста­нов­лять 94,3% на­се­ле­н­ня, а ре­шта 171 «на­род» — це ли­ше 5,7%, і час­тка на­віть бі­ло­ру­сів ста­но­вить 1,4%. А з цих трьох дві вже дав­но са­мо­ви­зна­чи­ли­ся. З цьо­го й ви­хо­дить не­по­ру­шне пра­во на са­мо­ви­зна­че­н­ня в Кри­му тре­тьої — крим­ських та­тар. То­му са­ма ця ро­сій­ська ста­ти­сти­ка про­сто зни­щує мі­фи і про «одві­чну ро­сій­ськість» Кри­му, і про істо­ри­чну при­на­ле­жність Кри­му Ро­сії.

Ви­кли­кає пі­до­зру й той факт, що пе­ре­пи­су­ва­чі пра­цю­ва­ли з 8 до 18 го­дин, ко­ли основ­на кіль­кість крим­чан бу­ла на ро­бо­ті, а ві­до­мо­сті їм на­да­ва­ли лю­ди, що ви­пад­ко­во бу­ли вдо­ма. У ра­зі ж, якщо сім’ю вза­га­лі не вда­ва­ло­ся за­ста­ти вдо­ма, ві­до­мо­сті до пе­ре­пи­сних ли­стів вно­си­ли­ся за да­ни­ми фе­де­раль­ної мі­гра­цій­ної слу­жби. У всіх ви­пад­ках, ко­ли лю­ди­ни не бу­ло вдо­ма, в гра­фу «на­ціо­наль­ність» вно­си­ло­ся сло­во «ні». Як вва­жа­ють екс­пер­ти, за та­кої ме­то­ди­ки пе­ре­пи­су пе­ре­пи­су­ва­чі не змо­гли за­ста­ти вдо­ма не менш як 35—40% жи­те­лів. У той же час в опри­лю­дне­них ві­до­мо­стях за­зна­че­но, що да­ні про свою на­ціо­наль­ність на­да­ли 96,2% опи­та­них, тоб­то не на­да­ли всьо­го 3,8% (6,7 ти­ся­чі осіб) на­се­ле­н­ня. А де ж пе­ре­пи­су­ва­чі взя­ли да­ні про на­ціо­наль­ність більш як 30% на­се­ле­н­ня, яких не вда­ло­ся за­ста­ти удо­ма?

Від­по­відь на це ка­вер­зне за­пи­та­н­ня мі­сти­ться в да­них са­мо­го пе­ре­пи­су. Рос­стат ствер­джує, що кіль­кість ро­сі­ян у Кри­му зро­сла з 58% (пе­ре­пис 2001 ро­ку) до 68%. За ра­ху­нок чо­го? За да­ни­ми пе­ре­пи­су, кіль­кість крим­ських та­тар за­раз ста­но­вить 10,6%, то­ді як за да­ни­ми облі­ку Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду в Кри­му про­жи­ва­ло близь­ко 350—380 ти­сяч їх спів­ві­тчи­зни­ків, що ста­но­ви­ло не менш як 14—15% на­се­ле­н­ня. По-дру­ге, Сві­тла­на Ні­кі­ті­на ствер­джує, що кіль­кість укра­їн­ців на пів­остро­ві за цей час ско­ро­ти­ла­ся на... 40%. Чо­му їх за­раз у за­галь­но­му скла­ді на­се­ле­н­ня 15,7% якщо при пе­ре­пи­сі 2001 ро­ку їх бу­ло 24,5%? Адже якщо про­ана­лі­зу­ва­ти мі­гра­цію на­се­ле­н­ня, то оче­ви­дно, що всі ці ро­ки в Кри­му йшов ін­тен­сив­ний обмін ка­дра­ми з Укра­ї­ною, в сім’ях укра­їн­ців, що жи­вуть на пів­остро­ві, на­ро­джу­ва­ли­ся ді­ти-укра­їн­ці, й кіль­кість укра­їн­ців ма­ла зро­сти, а не ско­ро­ти­ти­ся. Тим па­че на та­кий фан­та­сти­чний від­со­ток! Ці роз­бі­жно­сті ста­ти­сти­ки зі здо­ро­вим глу­здом свід­чать про те, що на­ціо­наль­ний склад Кри­му цим «переписом» гру­бо сфаль­си­фі­ко­ва­ний, і в оста­то­чних да­них для збіль­ше­н­ня час­тки ро­сі­ян шту­чно «ско­ро­ти­ли» кіль­кість крим­ських та­тар і укра­їн­ців.

Яв­но фаль­си­фі­ко­ва­ні да­ні й про рі­дну мо­ву крим­чан. У по­ві­дом­лен­ні Рос­ста­ту го­во­ри­ться, що 84% уча­сни­ків «пе­ре­пи­су» на­зва­ли рі­дною мо­вою ро­сій­ську, 7,9% — крим­сько­та­тар­ську, 3,7% — та­тар­ську й 3,3% — укра­їн­ську. При цьо­му ро­сій­ську ні­би­то на­зва­ли рі­дною 79,3% укра­їн­ців, 24,8% та­тар і 5,9% крим­ських та­тар. Для 0,1% ро­сі­ян рі­дною є укра­їн­ська мо­ва. Мо­жна по­ду­ма­ти, що в умо­вах ан­ти­укра­їн­ської істе­рії, що па­нує в Кри­му, де­я­кі укра­їн­ці по­бо­я­ли­ся на­зва­ти укра­їн­ську рі­дною мо­вою. Але як мо­гло ста­ти­ся так, що під час пе­ре­пи­су 2001 ро­ку рі­дною на­зва­ли ро­сій­ську мо­ву при­бли­зно по­ло­ви­на укра­їн­ців, а за­раз — май­же 80%?

«Пе­ре­пис» 2014 ро­ку ви­кли­кає не­до­ві­ру й твер­дже­н­ням про те, що за остан­ні 13 ро­ків кіль­кість крим­ських та­тар на пів­остро­ві змен­ши­ла­ся. Чи мо­гло бу­ти та­ке? Зві­сно, ні, то­му, що про­тя­гом усьо­го остан­ньо­го де­ся­ти­лі­т­тя три­ває по­вер­не­н­ня крим­ських та­тар на ба­тьків­щи­ну. У рі­зні ро­ки по­тік ре­па­трі­ан­тів ста­но­вив за рі­зни­ми да­ни­ми від 2 до 5 ти­сяч осіб, а по­де­ко­ли й біль­ше. Ме­джліс ствер­джує, що у ви­гнан­ні все ще за­ли­ша­ю­ться не менш як 100 ти­сяч їхніх спів­ві­тчи­зни­ків. Але крим­ські «по­лі­ти­ки» вже по­спі­ши­ли за­яви­ти, що «по­вер­не­н­ня крим­ських та­тар від­бу­ло­ся й уже за­кін­чи­ло­ся, по­вер­ну­ли­ся всі пред­став­ни­ки на­ро­ду». Більш ніж ймо­вір­но, що ор­га­ни ста­ти­сти­ки отри­ма­ли зав­да­н­ня під­твер­ди­ти цей пе­ред­ча­сний ви­сно­вок, ну отво­ни й «під­твер­ди­ли».

Про­те да­ні «пе­ре­пи­су» 2014 ро­ку до­зво­ля­ють зро­би­ти два ви­снов­ки. По-пер­ше, на­віть оприлюднені під­сум­ки спро­сто­ву­ють кон­це­пцію ві­до­мо­го ука­зу Пу­ті­на про ре­а­бі­лі­та­цію п’яти ре­пре­со­ва­них на­ро­дів. Якщо крим­ських та­тар на­ра­ху­ва­ли більш як 10%, хо­ча на­справ­ді їхня час­тка біль­ша, то вір­ме­ни ста­нов­лять 0,2%, а нім­ців, бол­гар і гре­ків про­жи­ває від 1 до 5 ти­сяч осіб, що та­кож ниж­че 1%. Са­ма ро­сій­ська «ста­ти­сти­ка» свід­чить про те, що на­віть ста­ти­сти­чно це аб­со­лю­тно рі­зні ве­ли­чи­ни й ті, хто має свої рі­дні дер­жа­ви за ме­жа­ми Кри­му, ді­а­спо­ри вір­мен, нім­ців, бол­гар і гре­ків не мо­жуть пре­тен­ду­ва­ти на ті ж пра­ва в Кри­му, що й крим­ські та­та­ри на сво­їй ба­тьків­щи­ні.

По-дру­ге, і Во­ло­ди­мир Пу­тін, і ро­сій­ські про­па­ган­ди­сти, зокре­ма Дми­тро Ки­се­льов у сво­їх про­гра­мах, ствер­джу­ють, що, до­слів­но, «крим­ський на­род мав пра­во на са­мо­ви­зна­че­н­ня». Цю ж фаль­шив­ку за­раз під­но­сять учням у крим­ських шко­лах. Але Де­кла­ра­ція ООН «Про пра­ва на­цій на са­мо­ви­зна­че­н­ня» го­во­рить про те, що во­но ви­ни­кає са­ме в окре­мої ці­лі­сної на­ції й са­ме на тій те­ри­то­рії, де во­на є ко­рін­ною, тоб­то на те­ри­то­рії, де від­був­ся її етно­ге­нез, а не в ба­га­то­на­ціо­наль­но­го на­се­ле­н­ня де­яко­го ре­гіо­ну, що сфор­му­ва­ло­ся шля­хом пе­ре­се­ле­н­ня з рі­зних кра­їн. Не­має та­ко­го на­у­ко­во­го по­ня­т­тя, як крим­ський на­род, то­му не­має й окре­мих юри­ди­чних прав для та­кої спіль­но­ти. То­му да­ні «пе­ре­пи­су» про те, що в Кри­му про­жи­ва­ють 175 (!) на­ціо­наль­но­стей, став­лять ро­сій­ських по­лі­ти­ків і про­па­ган­ди­стів пе­ред пит ан­ням — а яка з цих 175-ти на­ціо­наль­но­стей від­по­від­но до Де­кла­ра­ції ООН са­мо­ви­зна­чи­ла­ся на крим­сько­му референдумі? Мо­же, го­блі­ни або ель­фи? І якщо ро­сі­я­ни — то­ді чо­му ро­сі­я­ни са­мо­ви­зна­чи­ли­ся вже дві­чі —і в Ро­сії і в Кри­му, що є нон­сен­сом, а та­кі на­ції, як крим­ські та­та­ри не мо­жуть са­мо­ви­зна­чи­ти­ся жо­дно­го ра­зу на­віть на сво­їй істо­ри­чній ба­тьків­щи­ні?

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.