Тум­ба для Ро­сії, або Чо­му ва­жли­во сте­жи­ти не за тим, що го­во­рить Пу­тін, а за йо­го ру­ка­ми

Den (Ukrainian) - - День Планети -

Сер­гій БОРЩЕВСЬКИЙ, ек­сперт Цен­тру до­слі­джень Ро­сії, спе­ці­аль­но для «Дня»

Рі­мейк на те­му «Де­сять днів, які по­тря­сли світ» роз­по­чав­ся 6 бе­ре­зня і три­вав, по­ки в цьо­му бу­ла по­тре­ба. Пу­тін зник. Як на ме­не, це бу­ла фе­ес­бе­шна опе­ра­ція, якою ке­ру­вав сам зни­клий го­спо­дар Крем­ля. Але світ по­вів­ся на топ-но­ви­ну. По­лі­ти­чні ді­я­чі, жур­на­лі­сти, по­лі­то­ло­ги по­ча­ли ти­ра­жу­ва­ти при­пу­ще­н­ня — від не­ви­лі­ков­них хво­роб до про­ти­сто­я­н­ня в ото­чен­ні ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та. Це ви­гля­да­ло осо­бли­во зво­ру­шли­во: мов­ляв, на змі­ну сьо­го­дні­шньо­му Пу­ті­ну-1 мо­же при­йти Пу­тін-2, ще більш кро­во­жер­ний, і то­ді ми ще зга­ду­ва­ти­ме­мо Пу­ті­на-1 як та­ко­го со­бі лі­бе­раль­но­го по­мі­щи­ка з ро­ма­ну чи то І.Тур­ге­нє­ва, чи то І.Гончарова. Та­кі ме­си­джі по­лю­бля­ють вки­да­ти спец­слу­жби для ви­вче­н­ня су­спіль­ної дум­ки, а про­те до­лею ПТН про­дов­жу­ва­ла ці­ка­ви­ти­ся на­віть та сві­до­ма ча­сти­на гро­мад­сько­сті, для якої вла­сне ПТН, зда­ва­ло­ся б, мі­цно пов’яза­ний з ін­шою абре­ві­а­ту­рою — ПНХ.

На­ва­жу­ся при­пу­сти­ти, що ефе­кту бу­ло до­ся­гну­то. Адже якою бу­ла по­пе­ре­дня топ-но­ви­на з Ро­сії? Пра­виль­но, вбив­ство Б. Нєм­цо­ва. Но­ва топ-но­ви­на за­сту­пи­ла дав­ні­шу. Хто там роз­во- див­ся про но­ві сан­кції, про «спи­сок Нєм­цо­ва» на кшталт «спи­ску Ма­гніт­сько­го»? Ну, і де те­пер той спи­сок?

За­га­лом не­спо­ді­ва­ні зни­кне­н­ня та по­яви та­ко­го со­бі бо­га з машини, який в ан­ти­чній тра­ге­дії з’ яв­ляв­ся на сце­ні на­при­кін­ці ви­ста­ви й за­ла­го­джу­вав усі про­бле­ми, — ста­рий улю­бле­ний при­йом ро­сій­ських де­спо­тів, зокре­ма і ду­хов­них на­став­ни­ків ни­ні­шньо­го. Зга­дай­мо хо­ча б тер­мі­но­вий від’ їзд 3 гру­дня 1564 ро­ку Іва­на Гро­зно­го з Мо­скви до Оле­ксан­дрів­ської сло­бо­ди, що спри­чи­нив сум’ят­тя та па­ні­ку се­ред мо­ско­ви­тів, а це на­то­мість до­зво­ли­ло ца­рю че­рез мі­сяць по­вер­ну­ти­ся до мі­ста вже на вла­сних умо­вах, із пра­вом ка­ра­ти на гор­ло «зра­дни­ків».

Якщо хо­чеш ро­зга­да­ти фо­кус, му­сиш ува­жно сте­жи­ти за ру­ка­ми фо­ку­сни­ка. Зре­штою нас вза­га­лі не по­вин­но ці­ка­ви­ти, де Пу­тін, що ска­зав Пу­тін (бо він бре­ше), що ска­зав прес-се­кре­тар Пу­ті­на ( бо він теж бре­ше). Сте­жмо за ру­ка­ми. У цьо­му сен­сі на тлі спря­мо­ва­них на за­ля­ку­ва­н­ня сві- то­вої спіль­но­ти філь­му до рі­чни­ці оку­па­ції Кри­му, по­гроз на адре­су Да­нії, чер­го­вих вій­сько­вих ма­нев­рів та про­во­ка­цій ро­сій­ських лі­та­ків пра­кти­чно не­по­мі­че­ним за­ли­шив­ся указ пре­зи­ден­та РФ від 19 бе­ре­зня про при­зна­че­н­ня ге­не­ра­ла ар­мії, за­сту­пни­ка ди­ре­кто­ра ФСБ з пи­тань про­ти­дії те­ро­ри­зму Оле­га Во­ло­ди­ми­ро­ви­ча Си­ро­мо­ло­то­ва за­сту­пни­ком мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Ро­сії з пи­тань бо­роть­би з те­ро­ри­змом. А да­рем­но. Хо­ча ні для ко­го не се­крет, що ро­сій­ські МЗС та ФСБ — спо­рі­дне­ні стру­кту­ри, які пра­цю­ють за за­ко­ном спо­лу­чних по­су­дин — від­кри­т­тя ви­со­кої ди­пло­ма­ти­чної по­са­ди під до­ві­ре­но­го й пе­ре­ві­ре­но­го Си­ро­мо­ло­то­ва, який у пе­рі­од під­го­тов­ки до со­чин­ської Олім­пі­а­ди, встиг «за­сві­ти­ти­ся» у скла­ді Ра­ди ди­ре­кто­рів най­ко­рум­по­ва­ні­шої в ко­рум­по­ва­ній Ро­сії дер­жав­ної кор­по­ра­ції « Олімп­буд » , ви­да­є­ться по­ді­єю на­ба­га­то ці­ка­ві­шою, ніж тим­ча­со­ве зни­кне­н­ня Пу­ті­на. І не ли­ше у ре­тро­спе­ктив­но­му пла­ні, оскіль­ки олім­пій­ські ігри в Со­чі, за ви­зна­че­н­ням ро­сій­ських огля­да­чів Ан­дрія Солдатова та Іри­ни Бо­ро­ган «мо­жуть при­не­сти Ро­сії пер­ше мі­сце у зма­ган­ні зі сте­же­н­ня за спортс­ме­на­ми та вбо­лі­валь­ни­ка­ми». Ді­а­па­зон ді­яль­но­сті но­во­при­зна­че­но­го за­сту­пни­ка мі­ні­стра мо­же ви­яви­ти­ся над­зви­чай­но ши­ро­ким: від спроб збли­же­н­ня зі США, як це бу­ло 2001 ро­ку, на грун­ті бо­роть­би з мі­жна­ро­дним те­ро­ри­змом та ди­пло­ма­ти­чно­го при­кри­т­тя не­стан­дар­тних си­ту­а­цій, ство­рю­ва­них на те­ри­то­рі­ях ін­ших дер­жав.

Ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­то­ві слід зро­зу­мі­ти, що за­гро­зу між­на­ро­дній без­пе­ці ста­но­вить не Пу­тін і не йо­го на­сту­пник, а кра­ї­на, 90% на­се­ле­н­ня якої Пу­ті­на під­три­мує. І ось тут час пе­ре­йти до тум­би. Ко­лись дав­но ме­ні до рук по­тра­пи­ла га­зе­тна ста­т­тя цир­ко­во­го дре­си­ру­валь­ни­ка, що по­чи­на­ла­ся зі слів: «Чи по­мі­ча­ли ви, що ле­ви й ти­гри, си­дя­чи на аре­ні на сво­їх тум­бах, весь час со­ва­ю­ться?» Пі­шов до цир­ку й пе­ре­ко­нав­ся: справ­ді со­ва­ю­ться. Ви­яв­ля­є­ться, ці гі­гант­ські кі­шки смер­тель­но бо­я­ться впа­сти. Зна­ю­чи це, фа­хів­ці ро­блять їм у цир­ку тум­би та­ко­го ді­а­ме­тру, щоб хи­жа­ки по­стій­но від­чу­ва­ли дис­ком­форт і со­ва­ли­ся, бо­я­чись упа­сти, бо як­би їм вда­ло­ся вмо­сти­ти­ся віль­но, во­ни, не ро­зду­му­ю­чи, на­ки­ну­ли­ся б на дре­си­ру­валь­ни­ка або одні на одних. Остан­нім ча­сом я де­да­лі біль­ше схи­ля­ю­ся до дум­ки, що світ вря­тує не кра­са, а та­ка-от не­зру­чна тум­ба для Ро­сії, щоб та ні на ко­го не ки­да­ла­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.