«Гі­бри­дна від­по­відь» на «гі­бри­дну вій­ну»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Олег БЕ­РЕ­ЗЮК, Укра­їн­ське юри­ди­чне то­ва­ри­ство

Сьо­го­дні — рі­чни­ця ство­ре­н­ня На­ціо­наль­ної гвар­дії Укра­ї­ни: не­до­лі­ки та до­ся­гне­н­ня

Рік то­му, у від­по­відь на нав’яза­ну нам Ро­сі­єю «гі­бри­дну вій­ну», Вер­хов­на Ра­да прийня­ла рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня вій­сько­во­го фор­му­ва­н­ня з пра­во­охо­рон­ни­ми фун­кці­я­ми — На­ціо­наль­ну гвар­дію Укра­ї­ни.

Без пе­ре­біль­ше­н­ня мо­жна ствер­джу­ва­ти, що пі­сля по­ва­ле­н­ня ре­жи­му Яну­ко­ви­ча бій­ці На­ціо­наль­ної гвар­дії ві­ді­гра­ли зна­чну роль у за­хи­сті те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті та дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни, по­при ці­лий ряд про­блем, які ви­ни­ка­ли на ета­пі ство­ре­н­ня цьо­го вій­сько­во­го фор­му­ва­н­ня.

Окре­ма вар­то звер­ну­ти ува­гу на мо раль но- пси хо ло гіч ний стан вій­сько­во­слу­жбов­ців, який був на мо мент фор му ван ня під роз ді лів НГУ. Спра­ва в тім, що осно­ву цьо­го вій­сько­во­го фор­му­ва­н­ня скла­да­ли бій­ці Вну­трі­шніх військ МВС Укра­ї­ни й акти­ві­сти за­го­нів са­мо­обо­ро­ни Май­да­ну, які під час Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті сто­я­ли по рі­зні сто­ро­ни ба­ри­кад. Ли­ше зав­дя­ки жит­тє во му до сві ду й ор га ні за цій но му та­лан­ту ко­ман­ди­рів вда­лось до­сить швид­ко сфор­му­ва­ти боє­зда­тні під­роз­ді­ли На­ціо­наль­ної гвар­дії, зда­тні ви­ко­ну­ва­ти по­став­ле­ні пе­ред ни­ми зав­да­н­ня.

На­сту­пною про­бле­мою бу­ла від­су­тність на­ле­жно­го ма­те­рі­аль­но­те­хні­чно­го за­без­пе­че­н­ня НГУ. Час­тко­во її вда­ва­лось ви­рі­шу­ва­ти за ра­ху­нок во­лон­те­рів і па­трі­о­ти­чно­го по­ри­ву укра­їн­сько­го на­ро­ду. Тут вар­то за­зна­чи­ти, що та­кий під­хід мо­же бу­ти прийня­тним ли­ше під час ви­рі­ше­н­ня пи­тань за­без­пе­че­н­ня на­ро­дно­го опол­че­н­ня або пар­ти­зан­ських за­го­нів, але йо­го не мо­жна за­сто­со­ву­ва­ти до під­роз­ді­лів ре­гу­ляр­ної ар­мії.

Сьо­го­дні, для ефе­ктив­ної бо­роть­би із се­па­ра­ти­ста­ми та до зу­бів озбро­є­ни­ми ро­сій­ськи­ми на­йман­ця­ми, пи­та­н­ня ком­пле­кта­ції під­роз­ді­лів НГУ, їх фі­нан­со­во­го й ма­те­рі­аль­но-те­хні­чно­го за­без­пе­че­н­ня ма­ють ви­рі­шу­ва­тись си­стем­но та на най­ви­що­му дер­жав­но­му рів­ні.

Та­кож, за­мість ви­ко­ну­ю­чо­го обов’яз­ки, по­трі­бно на­ре­шті при­зна­чи­ти ко­ман­ду­ва­ча На­ціо­наль­ної гвар­дії, який ві­зьме на се­бе від­по­від­аль­ність за стра­те­гі­чні на­прям­ки її роз­бу­до­ви та за­без­пе­чить ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них на НГУ зав­дань.

Вра­хо­ву­ю­чи факт зброй­ної агре­сії з бо­ку Ро­сії, ло­гі­чно бу­ло б під­по­ряд­ку­ва­ти На­ціо­наль­ну гвар­дію без­по­се­ре­дньо Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни, оскіль­ки, згі­дно з Кон­сти­ту­ці­єю, він є Вер­хов­ним Го­лов­но­ко­ман­ду­ю­чим Зброй­них сил і не­се від­по­від­аль­ність за збе­ре­же­н­ня дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту і те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті на­шої кра­ї­ни.

Якщо Кон­сти­ту­ція по­кла­дає на Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни обов’яз­ки, то він по­ви­нен ма­ти і за­со­би для їх ре­а­лі­за­ції, одним із яких є пра­во утво­рю­ва­ти від­по­від­ні дер­жав­ні ор­га­ни й уста­но­ви та при­зна­ча­ти ке­рів­ни­ків.

Ра­зом із тим, з ме­тою не­д­опу­ще­н­ня узур­па­ції вла­ди, має бу­ти за­без­пе­че­но ефе­ктив­ний пар­ла­мент­ський кон­троль за На­ціо­наль­ною гвар­ді­єю. Вер­хов­на Ра­да по­вин­на ма­ти пра­во ви­слов­лю­ва­ти не­до­ві- ру ко­ман­ду­ва­чу НГУ та від­прав­ля­ти йо­го у від­став­ку.

На­сту­пне. Осо­бли­ву ува­гу не­об­хі­дно звер­ну­ти на якість під­го­тов­ки осо­бо­во­го скла­ду На­ціо­наль­ної гвар­дії. Вра­хо­ву­ю­чи спе­ци­фі­ку вій­ни на схо­ді Укра­ї­ни, на­вча­н­ням бій­ців Нац­гвар­дії ма­ють за­йма­тись не ли­ше фа­хів­ці із си­сте­ми МВС, а й офі­це­ри Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни, які до­по­мо­жуть нац­гвар­дій­цям швид­ко опа­ну­ва­ти вій­сько­ву та­кти­ку та на­вчать їх ко­ри­сту­ва­тись від­по­від­ни­ми ви­да­ми зброї і те­хні­ки.

Крім ка­дро­вих вій­сько­вих до цьо­го про­це­су мо­жна за­лу­ча­ти й офі­це­рів за­па­су, які во­ю­ва­ли в «га­ря чих точ ках » пла не ти у скла ді Зброй­них сил СРСР та на те­ри­то­рії ко­ли­шніх ра­дян­ських ре­спу­блік уже пі сля роз па ду Ра дянсь ко го Со­ю­зу. По­трі­бно ли­ше ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня їх ор­га­ні­за­ції та фі­нан­со­во­го та ма­те­рі­аль­но-те­хні­чно­го за­без­пе­че­н­ня.

Вар­то звер­ну­ти ува­гу й на про­бле­ми фі­нан­со­во­го та со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня осо­бо­во­го скла­ду НГУ. Військовослужбовці, ви­ко­ну­ю­чи по­кла­де­ні на них обов’яз­ки, ри­зи­ку­ють жи­т­тям і во­ни ма­ють бу­ти впев­не­ни­ми,що дер­жа­ва на­ле­жним чи­ном оці­нить участь бій­ців Нац­гвар­дії у збе­ре­жен­ні те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті та дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни та по­дбає про со­ці­аль­ний за­хист їхніх сі­мей.

Пра­вий був От­то фон Бі­смарк, який у свій час го­во­рив, що «якщо на­род не хо­че го­ду­ва­ти чу­жу ар­мію, він по­ви­нен го­ду­ва­ти свою». Без пе­ре­біль­ше­н­ня мо­жна ствер­джу­ва­ти, що сьо­го­дні сло­ва цьо­го ви­да­тно­го дер­жав­но­го ді­я­ча ХІХ сто­лі­т­тя для нас є осо­бли­во акту­аль­ни­ми і до­ля Укра­ї­ни, у зна­чній мі­рі, за­ле­жить від боє­зда­тно­сті на­шої ар­мії та ін­ших вій­сько­вих фор­му­вань, одним із яких є На­ціо­наль­на гвар­дія Укра­ї­ни.

«Si vis vasem para belum» («хо­чеш ми­ру — го­туй­ся до вій­ни»), го­во­ри­ли древ­ні рим­ля­ни. Історія во­єн­них кон­флі­ктів не­о­дно­ра­зо­во під­твер­джу­ва­ла пра­виль­ність цих слів. В умо­вах зов­ні­шньої агре­сії ви­жи­ти змо­же ли­ше та на­ція, яка зу­міє се­бе за­хи­сти­ти.

Ко­ли біль­ше 85% ро­сі­ян під­три­мує агре­сив­ну по­лі­ти­ку Пу­ті­на, то це озна­чає, що пре­зи­дент Ро­сії ли­ше уосо­блює во­лю біль­шо­сті. Якщо пре­зи­дент РФ Во­ло­ди­мир Пу­тін не бу­де цьо­го ро­би­ти, то на йо­го мі­сце при­йде ін­ший, але зов­ні­шня по­лі­ти­ка Ро­сії що­до Укра­ї­ни не змі­ни­ться. Ми всі ма­є­мо усві­до­ми­ти, що Пу­тін ве­де вій­ну не за те­ри­то­рію. Ро­сія не Ки­тай, у яко­го не ви­ста­чає зем­лі для роз­се­ле­н­ня гро­ма­дян. Пу­ті­ну не по­трі­бен Крим, Схі­дна і Пів­ден­на Укра­ї­на як те­ри­то­рія. Він хо­че зни­щи­ти Укра­ї­ну як не­за­ле­жну дер­жа­ву.

Те, що сьо­го­дні від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні — це не про­сто вій­на за ре- сур­си чи те­ри­то­рію. Це вій­на двох рі­зних іде­о­ло­гій, вій­на двох сві­тів, вій­на за во­лю від по­не­во­ле­н­ня. І ви­гра­ти цю вій­ну мо­жна ли­ше шля­хом кон­со­лі­да­ції су­спіль­ства і спря­му­ва­н­ня всіх сил та ре­сур­сів на­ції на за­хист кра­ї­ни від зов­ні­шньої агре­сії.

Зу­пи­ни­ти Ро­сію мо­же ли­ше ор га ні зо ва на зброй на від січ і тут нам не вар­то бо­я­тись то­го, що Ро­сійсь ка Фе де ра ція має знач ну пе - ре­ва гу в озбро єн ні, жи вій си лі та те­хні­ці.

У свій час ви­да­тний ро­сій­ський пол­ко­во­дець Оле­ксандр Су­во­ров ствер­джу­вав, що во­ю­ють не чи­слом, а вмі­н­ням. Історія знає ба­га­то при­кла­дів, ко­ли ма­лень­ка ар­мія пе­ре­ма­га­ла на­ба­га­то силь­ні­шо­го про­тив­ни­ка.

За­галь­но­ві­до­мим є те, що під час Ма­ра­фон­ської би­тви не­ве­ли­ке гре­цьке опол­че­н­ня під ке­рів­ни­цтвом му­дро­го пол­ко­вод­ця Міль­ті­а­да змо­гло роз­би­ти про­фе­сій­ну та на­ба­га­то біль­шу, ніж у гре­ків, ар­мію пер­сів.

У 1939 ро­ці ма­лень­ка Фін­лян­дія, яка, до ре­чі, бу­ла на той час на­ба­га­то слаб­шою ніж су­ча­сна Укра­ї­на, зав­дя­ки до­сві­ду й во­єн­но­му та­лан­ту ге­не­ра­ла Ман­нер­ге­йма та­кож змо­гла ефе­ктив­но про­ти­сто­я­ти зброй­ній агре­сії Ра­дян­сько­го Со­ю­зу, який мав на­ба­га­то біль­ший вій­сько­вий по­тен­ці­ал, ніж фі­ни.

Вра­хо­ву­ю­чи агре­сив­ну по­лі­ти­ку Ро­сії, Укра­ї­на змо­же збе­рег­ти свій дер­жав­ний су­ве­ре­ні­тет ли­ше при­ді­ля­ю­чи на­ле­жну ува­гу роз­ви­тку вла­сних Зброй­них сил, в то­му чи­слі й На­ціо­наль­ної гвар­дії.

Осо­бли­ву ува­гу в про­це­сі роз­бу­до­ви НГУ вар­то звер­ну­ти на до­свід іно­зем­них кра­їн і, зокре­ма США, де На­ціо­наль­на гвар­дія успі­шно виконує по­кла­де­ні на неї обов’яз­ки вже май­же 400 ро­ків.

У США під­роз­ді­ли Нац­гвар­дії фор­му­ю­ться на до­бро­віль­ній осно­ві за те­ри­то­рі­аль­ним прин­ци­пом. Нац­гвар­дій­ці слу­жать там, де жи­вуть. На­ціо­наль­на гвар­дія під­по­ряд­ко­ву­є­ться пре­зи­ден­то­ві США і зна­хо­ди­ться в опе­ра­тив­но­му під­по­ряд­ку­ван­ні гу­бер­на­то­ра шта­ту.

Під­роз­ді­ли Нац­гвар­дії є у ко­жно­му шта­ті та мо­жуть бу­ти за­ді­я­ні гу­бер­на­то­ром шта­ту для при­пи­не­н­ня ма­со­вих за­во­ру­шень, лі­кві­да­ції на­слід­ків сти­хій­но­го ли­ха та в ін­ших над­зви­чай­них си­ту­а­ці­ях. Остан­ні­ми ві­до­ми­ми по­ді­я­ми де бій­ці Нац­гвар­дії США бра­ли участь є при­ду­ше­н­ня ма­со­вих без­по­ряд­ків у Лос-Ан­дже­ле­сі у 1992 ро­ці, за­без­пе­че­н­ня охо­ро­ни гро­мад­сько­го по­ряд­ку під час ата­ки те­ро­ри­стів 11 ве­ре­сня 2001 ро­ку, лі­кві­да­ція на­слід­ків ура­га­ну «Ка­трі­на» у 2005 ро­ці.

На­ціо­наль­на гвар­дія є ре­зер­вом Зброй­них сил США й у ви­пад­ку вій­ни її під­роз­ді­ли пе­ре­хо­дять під ко­ман­ду­ва­н­ня ар­мії. З ме­тою бо­йо- во­го зла­го­дже­н­ня Нац­гвар­дія бе­ре участь у вій­сько­вих навчаннях ра­зом із ре­гу­ляр­ни­ми ча­сти­на­ми ар­мії США.

Бо­йо­ву під­го­тов­ку нац­гвар­дій­ці про­хо­дять у ви­хі­дні дні та на що­рі­чних дво­ти­жне­вих збо­рах. Слу­жба в На­ціо­наль­ній гвар­дії су­мі­ща­є­ться з основ­ним мі­сцем ро­бо­ти. Ке­рів­ни­кам під­при­ємств та уста­нов, під за­гро­зою кри­мі­наль­но­го по­ка­ра­н­ня, за­бо­ро­ня­є­ться пе­ре­шко­джа­ти нац­гвар­дій­цям ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на них дер­жа­вою обов’яз­ки.

За слу­жбу в На­ціо­наль­ній гвар­дії її бій­ці отри­му­ють за­ро­бі­тну пла­ту, а та­кож ком­пен­са­цію за при­дба­н­ня уні­фор­ми та ін­шо­го вій­сько­во­го спо­ря­дже­н­ня. Пі­сля 20 ро­ків слу­жби нац­гвар­дій­ці отри­му­ють сут­тє­ву на­дбав­ку до пен­сії.

При роз­бу­до­ві На­ціо­наль­ної гвар­дії Укра­ї­ни в зна­чній мі­рі мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­свід США, але з вра­ху­ва­н­ням спе­ци­фі­ки укра­їн­ських ре­а­лій.

Ще раз вар­то на­го­ло­си­ти на до­ціль­но­сті під­по­ряд­ку­ва­н­ня НГУ без­по­се­ре­дньо Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни, що дасть мо­жли­вість більш ефе­ктив­но ор­га­ні­зу­ва­ти за­хист Укра­ї­ни як від зов­ні­шньої агре­сії, так і для при­пи­не­н­ня зброй­но­го кон­флі­кту все­ре­ди­ні кра­ї­ни.

Так са­мо як і у США, На­ціо­наль­на гвар­дія має ста­ти ор­га­ні­зо­ва­ним ре­зер­вом ЗС Укра­ї­ни і взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за ви­рі­ше­н­ня пи­тань те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни та вну­трі­шньої без­пе­ки кра­ї­ни. Це дасть мо­жли­вість Зброй­ним си­лам Укра­ї­ни звіль­ни­тись від нев­ла­сти­вих їм фун­кцій і зо­се­ре­ди­тись на ви­рі­шен­ні пи­тань обо­ро­ни кра­ї­ни від зов­ні­шньої агре­сії.

Окрім то­го, те­ри­то­рі­аль­ний прин­цип фор­му­ва­н­ня ре­зерв­них ча­стин НГУ бу­де пі­ді­йма­ти мі­сце­вий па­трі­о­тизм, а та­кож дасть мо­жли­вість змен­ши­ти ви­тра­ти на обо­ро­ну кра­ї­ни, оскіль­ки ре­зер­ві­сти бу­дуть слу­жи­ти там, де жи­вуть. Про­хо­дя­чи слу­жбу за мі­сцем про­жи­ва­н­ня во­ни бу­дуть за­хи­ща­ти свою зем­лю, сво­їх рі­дних і близь­ких, а то­му змо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на під­трим­ку та по­силь­ну до­по­мо­гу мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня.

Зро­зумі­ло, що в про­це­сі фор­му­ва­н­ня сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни бу­де ви­ни­ка­ти ці­лий ряд тру­дно­щів і тут ва­жли­во не до­пу­ска­ти по­ми­лок.

У свій час у ко­ли­шній Юго­сла­вії на­дмір­на де­цен­тра­лі­за­ція у сфе­рі ор­га­ні­за­ції сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни при­зве­ла до утво­ре­н­ня вла­сних ар­мій у ко­жно­го суб’єкта фе­де­ра­ції, що в кін­це­во­му ре­зуль­та­ті при­зве­ло до жорс­тко­го во­єн­но­го про­ти­сто­я­н­ня і зни­кне­н­ня ці­єї кра­ї­ни з по­лі­ти­чної кар­ти сві­ту.

Для не­д­опу­ще­н­ня ана­ло­гі­чно­го роз­ви­тку по­дій в Укра­ї­ні при фор­му­ван­ні ре­зер­ву НГУ за те­ри­то­рі­аль­ним прин­ци­пом по­трі­бно опи­ра­ти­ся на мі­сце­вих жи­те­лів, які є ідей­ни­ми при­хиль­ни­ка­ми не­за­ле­жно­го роз­ви­тку Укра­ї­ни.

При пра­виль­но­му під­хо­ді до ор­га­ні­за­ції, фі­нан­со­во­го та ма­те­рі­аль­но-те­хні­чно­го за­без­пе­че­н­ня На­ціо­наль­на гвар­дія має всі шан­си ста­ти уні­вер­саль­ним вій­сько­вим фор­му­ва­н­ня, яке бу­де успі­шно ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на ньо­го зав­да­н­ня та змо­же ві­ді­гра­ти ви­рі­шаль­ну роль у при­пи­нен­ні зброй­но­го кон­флі­кту на схо­ді на­шої кра­ї­ни та не допу­стить ви­ни­кне­н­ня ана­ло­гі­чних про­блем в ін­ших ре­гіо­нах Укра­ї­ни.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.