IТ у су­спіль­стві ін­же­нер­но­го ми­сле­н­ня «День» про­дов­жує до­слі­джу­ва­ти укра­їн­ську ма­пу ін­но­ва­цій і вже від­ві­дав Львів. Те­пер — Дні­про­пе­тровськ

Den (Ukrainian) - - Хай-тек - Ма­рія ЮЗИЧ, «День»

«День» про­дов­жує до­слі­джу­ва­ти укра­їн­ську ІТ-кар­ту, по­до­ро­жу­ю­чи основ­ни­ми мі­ста­ми-цен­тра­ми актив­но­го роз­ви­тку ін­ду­стрії ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій. Цьо­го ра­зу ми від­ві­да­ли Дні­про­пе­тровськ — одне із найін­ду­стрі­аль­ні­ших міст кра­ї­ни. Сьо­го­дні тут на­лі­чу­є­ться по­над 100 ве­ли­ких ком­па­ній. Та­кож мі­сто за­ймає че­твер­те мі­сце в рей­тин­гу ІТ-міст Укра­ї­ни, скла­де­но­му асо­ці­а­ці­єю «Ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії Укра­ї­ни».

До то­го ж, ми­ну­ло­го ти­жня тут від­був­ся пер­ший цьо­го ро­ку ве­ли­кий фо­рум для ІТ-спіль­но­ти — ІТ Spring. За­хід об’єд­нав по­над 100 ке­рів­ни­ків, вла­сни­ків та топ-ме­не­джмен­ту ІТ ком­па­ній ре­гіо­ну й усі­єї кра­ї­ни. Се­ред них — і Юрій Ан­та­нюк (EPAM Systems), Та­рас Ки­цмей (SoftServe), Ва­ле­рій Ша­ров (ISD), Ві­та­лій Ну­жний (Luxoft), уже сьо­го­дні на­ро­дний де­пу­тат Оле­ксій Скрипник (за­снов­ник Eleks) та го­ло­ва Дер­жав­но­го агент­ства з еле­ктрон­но­го уря­ду­ва­н­ня Оле­ксандр Ри­жен­ко. Уча­сни­ки фо­ру­му го­во­ри­ли про те, як мо­жна під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність управ­лі­н­ня ком­па­ні­єю, як ІТ має пра­цю­ва­ти в но­вих умо­вах во­єн­ної за­гро­зи, та що, зокре­ма, мо­жуть зро­би­ти для цьо­го дер­жав­ні стру­кту­ри.

«Дні­про­пе­тровськ — це по­ту­жний те­хно­ло­гі­чний центр, — ка­же ди­ре­ктор Асо­ці­а­ції «Ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії Укра­ї­ни» Ві­ктор Ва­лє­єв. — До то­го ж, мі­сто має пев­ний при­хо­ва­ний по­тен­ці­ал, який укра­їн­ська ІТ тро­хи, на мою дум­ку, не­до­оці­нює. На­шим зав­да­н­ням бу­ло зі­бра­ти в одно­му мі­сці ІТ-спіль­но­ту Дні­про­пе­тров­ська, по­ка­за­ти цей по­тен­ці­ал, но­вих лю­дей. Нам не­об­хі­дно це ро­би­ти. Крім цьо­го, тут вла­да го­то­ва до не­стан­дар­тних кро­ків, і тут мо­жна екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти».

РОЗ­ВИ­ТОК ІТ

Дні­про­пе­тровськ мо­жна смі­ли­во на­зи­ва­ти мі­стом із атмо­сфе­рою ін­же­нер­но­го ми­сле­н­ня. Адже еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку тут ще із ча­сів Ра­дян­сько­го Со­ю­зу спря­мо­ва­но са­ме на про­цві­та­н­ня ін­ду­стрії те­хно­ло­гій. Від­так, у мі­сті зна­хо­ди­ться ба­га­то по­ту­жних ме­та­лур­гій­них та ма­ши­но­бу­дів­них під­при­ємств, а вузи го­ту­ють пе­ре­ва­жно спе­ці­а­лі­стів у га­лу­зі ін­же­не­рії. То­му ро­бо­та у га­лу­зі ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій — чи не одна із най­пер­спе­ктив­ні­ших.

Як і в Укра­ї­ні за­га­лом, най­кра­ще у Дні­про­пе­тров­ську роз­ви­ва­ю­ться ау­тсор­син­го­ві ком­па­нії. Пер­шою за­йма­ти­ся роз­роб­кою про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня у Дні­про­пе­тров­ську по­ча­ла ком­па­нія ISD. Її за­сно­ва­но ще 1993 ро­ку, сьо­го­дні ISD має свої пред­став­ни­цтва у Льво­ві, Бер­дян­ську та За­по­ріж­жі та на­лі­чує по­над 700 роз­ро­бни­ків — і це тіль­ки шта­тних. Фа­хів­ці ком­па­нії за­йма­ю­ться про­е­кту­ва­н­ням та ди­зай­ном, роз­роб­кою те­хні­чних рі­шень, те­сту­ва­н­ням та кон­тро­лем яко­сті, зокре­ма — ла­бо­ра­тор­них до­слі­джень. «У Дні­про­пе­тров­ську завжди бу­ла ду­же по­ту­жна ін­ду­стрія та ба­га­то ін­же­не­рів, а мі­сце­ва на­у­ко­ва шко­ла сла­ви­ла­ся на весь Ра­дян­ський Со­юз. У всіх цих лю­дей за­ли­ши­лись ді­ти, і во­ни ге­не­ти­чно не­суть у со­бі при­хо­ва­ний по­тен­ці­ал. Це, як мі­ні­мум, со­тні лю­дей, з яких, якщо ство­ри­ти умо­ви, мо­жуть ви­ро­сти хо­ро­ші спе­ці­а­лі­сти», — ка­же ди­ре­ктор ком­па­нії ISD Ва­ле­рій Ша­ров.

Тро­хи зго­дом у мі­сті по­ча­ли від­кри­ва­ти свої пред с тав ниц т ва й ін ші ком па нії. Від­так, 2008 ро­ку в мі­сто при­йшла бі­ло­ру­ська ком­па­нія EPAM Systems. Та­кож сьо­го­дні тут пра­цю­ють пред­став­ни­цтва й ін­ших укра­їн­ських ком­па­ній — Мі­ра­тех, SoftServe та Maxymiser.

Утім, і не­ве­ли­кі ком­па­нії із Дні­про­пе­тров­ська теж слав­ля­ться сво­ї­ми роз­роб­ка­ми. На­при­клад, спе­ці­а­лі­сти із «То­кио» сво­го ча­су пов­ні­стю оформ­ля­ли ди­зайн для все­сві­тньо­ві­до­мо­го сер­ві­су WhatsApp.

Та­кож чи не най­біль­шою про­ду­кто­вою ком­па­ні­єю в мі­сті є від­діл роз­роб­ки «Ін­но­ва­цій­ні те­хно­ло­гії При­ват­Бан­ку». Са­ме тут про­гра­мі­сти ство­рю­ва­ли рі­зно­ма­ні­тні он­лайн-сер­ві­си, смс-бан­кінг та ін­ші ІТ-по­слу­ги для клі­єн­тів фі­н­уста­но­ви. Сьо­го­дні ж до роз­роб­ки но­вих сер­ві­сів за­лу­че­но по­над 1000 спе­ці­а­лі­стів.

Та­кож тут бу­ло ство­ре­но най­біль­ший ук ра їнсь кий сайт із пра цев лаш ту ван ня Work.ua. На­ра­зі йо­го що­мі­ся­ця від­ві­дує по­над 2,5 міль­йо­на лю­дей, а про­від­ні ком­па­нії Укра­ї­ни роз­мі­щу­ють свої ва­кан­сії і зна хо дять спів ро біт ни ків за до по мо гою Work.ua. «Ко­ли ми стар­ту­ва­ли, нам бу­ло склад но зна хо ди ти зі сво ї ми клі єн та ми спіль­ну мо­ву, адже ми зна­хо­ди­ли­ся в Дніп ро пет ровсь ку, а най біль ші ро бо то - дав ці, зок ре ма, в Ки є ві. До то го ж, наш го­лов­ний кон­ку­рент пра­цює та­кож у Ки­є­ві, і він до­мов­ля­є­ться зі клі­єн­та­ми че­рез осо бис ті зу стрі чі. Ми ж це ро би ли че рез те­ле­фон», — роз­по­від­ає опе­ра­цій­ний ди­ре­ктор Work.ua Ан­тон Пі­вень. Утім, пі­зні­ше ко­ман­да зро­зумі­ла, що від­да­ле­ність від сто­ли­ці, нав­па­ки, до­дає пе­ре­ваг ро­бо­ти біз не су. « Ми не до мов ля є мось тет-атет. Ми на­ма­га­є­мо­ся ве­сти бі­знес за єв­ро­пей­ською, а не азі­ат­ською мо­де­л­лю. То­му у нас умо­ви спів­пра­ці одна­ко­ві для усіх. Адже ко­ли ти спіл­ку­є­шся тет-а-тет із клі­єн том, мо жуть ви ни ка ти якісь про по зи - ції, спря­мо­ва­ні на кон­кре­тну ком­па­нію, а не за­галь­ні», — по­яснює він.

Утім, остан­ні по­дії в кра­ї­ні, де­валь­ва­ція грив­ні та па­ді­н­ня еко­но­мі­ки теж по­зна­чи­ли­ся тут на ро­бо­ті мі­сце­вих про­ду­кто­вих ком­па­ній, в прин­ци­пі, як і в усій кра­ї­ні. «Я вва­жаю, що у най­ближ­чі де­кіль­ка ро­ків ма­лень­ких про­ду­кто­вих ком­па­ній вза­га­лі мо­же не за­ли­ши­ти­ся. Адже кон­ку­ру­ва­ти із за­ро­бі­тни­ми пла­та­ми, які є в ау­тсор­син­го­вих ком­па­ні­ях чи ве­ли­ких про- ду­кто­вих ком­па­ній, які пра­цю­ють на за­кор­дон­ний ри­нок — ду­же важ­ко. Осо­бли­во — остан­нім ча­сом, ко­ли став­ся та­кий кур­со­вий стри­бок», — ка­же Ан­тон Пі­вень.

СПІВ­ПРА­ЦЯ ІЗ МІ­СЦЕ­ВОЮ ВЛА­ДОЮ

До­по­мо­ги від мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди дні­про­пе­тров­ські ай­ті­шни­ки не по­тре­бу­ють. «Я не ду­маю, що ІТ-бі­зне­су по­трі­бно щось від дер жа ви. Звіс но, ма ють бу ти доб ре про пи са ні по дат ко ві за ко ни, по - тріб но по бо ро ти ко руп цію. Але з точ ки зо­ру осві­ти на­ших спе­ці­а­лі­стів, — то ми са­мі впо­ра­є­мо­ся, — ка­же ди­ре­ктор з ін­фор ма цій них тех но ло гій у « При ва­тБан - ку» Дми­тро Ду­бі­лет.

До то­го ж, чи­ма­ло офі­цій­них про­це­дур та пра­вил, за яки­ми діє сьо­го­дні вла­да, мо­жуть на­віть на­шко­ди­ти. «Я не ві­рю в на­шу вла­ду, і що во­ни мо­жуть до­по­мог­ти. Усі пред­став­ни­ки вла­ди в Укра­ї­ні — ду­же за­бю­ро­кра­ти­зо­ва­на си­сте­ма. Пра­цю­ва­ти стар­та­пе­ру із бю­ро­кра­том — ду­же важ­ко. Адже для то­го, щоб ви­жи­ти, стар­та­пе­ру тре­ба ду­же швид­ко ру­ха­ти­ся, а бю­ро­кра­ти­чний апа­рат — не те, що мо­же до­по­мог­ти в цьо­му», — ка­же Ан­тон Пі­вень.

Утім, мі­сце­ве дер­ж­управ­лі­н­ня все ж та­ки ба­жає до­лу­чи­ти­ся до роз­ви­тку ін­но­ва­цій­ної ін­ду­стрії в Дні­про­пе­тров­ську. «Сьо­го­дні (17 бе­ре­зня. — Ред.) у нас бу­ла роз­мо­ва із пред­став­ни­ка­ми обла­сної адмі­ні­стра­ції на цю те­му. Во­ни ска­за­ли, що мо­жуть до­по­мог­ти. Як —я й сам не знаю. Ми по­ки що ви­рі­ши­ли до­мо­ви­ти­ся про зу­стріч, на якій це пи­та­н­ня ви­рі­шу­ва­ти­ме­мо. Що по­трі­бно від вла­ди — то це хо­ро­ші за­ко­ни. Але це ви­рі­шу­ють цен­траль­ні ор­га­ни», — до­дає Ва­ле­рій Ша­ров.

До то­го ж, вла­да Дні­про­пе­тров­ська у спів­пра­ці із ІТ-во­лон­те­ра­ми вже ре­а­лі­зує рі­зні іні­ці­а­ти­ви. Се­ред них — спів­пра­ця із гро­мад­ською ор­га­ні­за­ці­єю «ІТ Рух Дні­про» — об’єд­на­н­ням ІТ-ро­бі­тни­ків із рі­зних ком­па­ній Дні­про­пе­тров­ська. «На­ша го­ло­ва ціль — під­ня­ти Укра­ї­ну та Дні­про­пе­тровськ на ви­со­кий рі­вень. Ін­ша ціль — вмо­ти­ву­ва­ти та пра­виль­но на­пра­ви­ти шко­ля­рів, по­ясни­ти, що їм по­трі­бно ро­би­ти, щоб ста­ти хо­ро­ши­ми ай­ті­шни­ка­ми і роз­по­ві­сти, що та­ке — ця сфе­ра (про­ект Шкіль­ний СМАРТ Дні­про)», — один із уча­сни­ків ор­га­ні­за­ції Сер­гій Жу­ра­вель.

Се­ред на­прям­ків ро­бо­ти ор­га­ні­за­ції — по­пу­ля­ри­за­ція ІТ та не­об­хі­дно­сті ви­вче­н­ня іно­зем­ної мо­ви для ро­бо­ти в ін­но­ва­цій­ній ін­ду­стрії се­ред мо­ло­до­го по­ко­лі­н­ня. «Мій ко­ле­га, який ке­рує цим на­прям­ком — вла­сник ве­ли­кої ком­па­нії. Він ро­зу­міє, що чим біль­ше бу­де пра­ців­ни­ків, які до­бре зна­ти­муть ан­глій­ську мо­ву, тим кра­ще йо­го та ін­ші ком­па­нії роз­ви­ва­ти­му­ться. Він ро­зу­міє та­кож, що не всі з них ста­нуть ай­ті­шни­ка­ми, а тим па­че — пі­дуть пра­цю­ва­ти до ньо­го. Але він за­ці­кав­ле­ний у то­му, щоб ви­ве­сти Дні­про­пе­тровськ на но­вий рі­вень», — роз­по­від­ає Жу­ра­вель.

Окрім цьо­го, ІТ-акти­ві­сти актив­но пра­цю­ють над впро­ва­дже­н­ням еле­ктрон­но­го уря­ду­ва­н­ня. Від­так, вже з лі­та за­пра­цює про­ект ві­зу­а­лі­за­ції бю­дже­ту в Дні­про­пе­тров­ській обла­сті.

НА­ВЧА­Н­НЯ ТА ПРА­КТИ­КА

Що­ро­ку Дні­про­пе­тров­ські ВУЗи ви­пу­ска­ють близь­ко 800 мо­ло­дих ай­ті­шни­ків. Ча­сти­на з них за­йма­є­ться роз­роб­кою вла­сних стар­та­пів, ча­сти­на — йдуть пра­цю­ва­ти на ве­ли­кі ау­тсор­син­го­ві ком­па­нії. Утім, знань, здо­бу­тих ли­ше в сті­нах, не­до­ста­тньо. У мі­сце­вих ІТ-ком­па­ні­ях дав­но це зро­зумі­ли і то­му са­мо­стій­но на­вча­ють май бут ніх спів ро біт ни ків. « Бу­дья­кий про­гра­міст, яко­го бе­реш на ро­бо­ту, не мо­же зна­ти всіх тих те­хно­ло­гій, які по­тріб ні для кон к рет ної роз роб ки. На віть ко­ли це ду­же хо­ро­ший спе­ці­а­ліст, йо­му все одно по­трі­бно вчи­ти­ся. То­му в нас цей про цес бу ло по став ле но із са мо го по чат - ку», — роз­по­від­ає ди­ре­ктор ISD Ва­ле­рій Ша­ров. Про­тя­гом 10 ро­ків ком­па­нія про­во­ди­ла трьо­хмі­ся­чні кур­си для сту­ден­тів ви­пу­скни­ків ВИ­Шів.

Як ви­яви­ло­ся з ча­сом, та­ка під­го­тов­ка не є найе­фе­ктив­ні­шою. І то­му з ми­ну­ло­го ро­ку тут за­про­ва­ди­ли но­ву схе­му на­вча­н­ня — дов­го­стро­ко­ву пра­кти­ку. По­ки що від­був­ся ли­ше пер­ший на­бір сту­ден­тів, під час яко­го 35 осіб до­лу­чи­ли до ро­бо­ти над ко­мер­цій­ни­ми про­е­кта­ми ком­па­нії. «У справ­жньо­му ко­мер­цій­но­му про­е­кті не­має пра­ва на по­мил­ку. Та­ким чи­ном сту­дент зро­зу­міє, що є рі­зна ро­бо­та, і її всю по­трі­бно ви­ко­ну­ва­ти. І це та­кож ви­хо­вує від­по­від­аль­ність. То­му що у ба­га­тьох сту­ден­тів, які сьо­го­дні на­ма­га­ю­ться пра­це­вла­шту­ва­ти­ся, не­має від­чу­т­тя від­по­від­аль­но­сті. І це ми хо­че­мо ви­пра­ви­ти в су­ча­сній си­сте­мі на­вча­н­ня», — до­дає Ша­ров.

Та­кі кур­си про­во­дять і у від­ді­лі роз­роб­ки ін­но­ва­цій­них рі­шень «При­ват­Бан­ку». За п’ять ро­ків ро­бо­ти тут на­вчи­ли близь­ко 300 спе­ці­а­лі­стів, по­ло­ви­на з яких про­дов­жи­ла ро­бо­ту в ком­па­нії. «На­справ­ді, те, що за­раз від­бу­ва­є­ться з кур­сом, на­ба­га­то біль­ше спри­яє роз­ви­тку ІТ з то­чки зо­ру осві­ти, ніж якісь ін­ші аспе­кти. Адже ко­ли всі за­раз ба­чать, які за­ро­бі­тні пла­ти у ай­ті­шни­ків, одра­зу хо­чуть ни­ми ста­ти», — ка­же Дми­тро Ду­бі­лет.

Зві­сно ж, окрім ве­ли­ких ком­па­ній, на­вча­н­ням май­бу­тніх ай­ті­шни­ків у Дні­про­пе­тров­ську за­йма­ю­ться рі­зно­ма­ні­тні цен­три. Се­ред та­ких — Смарт-ІТ, який на - вчає, зокре­ма, шко­ля­рів і зна­йо­мить їх із осно­ва­ми про­гра­му­ва­н­ня, та на­вчаль­ний ІТ-центр Level Up.

ФОТО ІВА­НА ШИХАТ-САРКІСОВА

ДО ІТ У ДНІ­ПРО­ПЕ­ТРОВ­СЬКУ ПРИ­ВЧА­ЮТЬ ЩЕ ЗІ ШКО­ЛИ. ОДИН ІЗ НА­ПРЯМ­КІВ РО­БО­ТИ ІТ-РУ­ХУ «ДНІ­ПРО» — ОЗНА­ЙОМ­ЛЕ­Н­НЯ ШКО­ЛЯ­РІВ ІЗ ПРО­ФЕ­СІ­ЄЮ ІТ-СПЕ­ЦІ­А­ЛІ­СТА. ЗОКРЕ­МА, ЕКС­КУР­СІЇ В ОФІ­СИ РОЗ­РОБ­КИ РО­БО­ТО­ТЕ­ХНІ­КИ

ФОТО НАДАНО ОР­ГА­НІ­ЗА­ТО­РА­МИ КОН­ФЕ­РЕН­ЦІЇ ІТЕМ

ОДНА З НАЙ­БІЛЬ­ШИХ МІ­СЦЕ­ВИХ КОН­ФЕ­РЕН­ЦІЙ — ITEM — ВІД­БУ­ВА­Є­ТЬСЯ ВЖЕ КІЛЬ­КА РО­КІВ ПО­СПІЛЬ. НА НІЙ ДНІ­ПРО­ПЕ­ТРОВ­СЬКІ АЙ­ТІ­ШНИ­КИ СПІЛЬ­НО З ПРЕД­СТАВ­НИ­КА­МИ ВЛА­ДИ ОБГО­ВО­РЮ­ЮТЬ ПЕР­СПЕ­КТИ­ВИ ІТ-РОЗ­ВИ­ТКУ РЕ­ГІО­НУ. РЕ­ЗУЛЬ­ТАТ МИ­НУ­ЛО­РІ­ЧНОЇ КОН­ФЕ­РЕН­ЦІЇ — ПРО­ЕКТ ВІ­ЗУ­А­ЛІ­ЗА­ЦІЇ БЮ­ДЖЕ­ТУ ОБЛА­СТІ — ЗА­ПРА­ЦЮЄ ВЖЕ ЧЕ­РЕЗ КІЛЬ­КА МІ­СЯ­ЦІВ

ПІ­ШО­ХІ­ДНА АЛЕЯ НА ГО­ЛОВ­НІЙ ВУ­ЛИ­ЦІ ДНІ­ПРО­ПЕ­ТРОВ­СЬКА, НА­ЗВА­НІЙ НА ЧЕСТЬ КАР­ЛА МАР­КСА. СА­МЕ НА ЦЬО­МУ ПРО­СПЕ­КТІ ЗНА­ХО­ДИ­ТЬСЯ ЧИ­МА­ЛО ОФІ­СІВ ІТ-КОМ­ПА­НІЙ ТА НА­ВЧАЛЬ­НИХ ЦЕН­ТРІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.