«Ліс по­тре­бує ста­біль­но­го ме­не­джмен­ту»

Ди­ре­ктор ДП «Ма­не­ви­цьке лі­со­ве го­спо­дар­ство» Во­ло­ди­мир РАДІОН — про нинішній стан та май­бу­тнє «зе­ле­них ле­гень» Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Пе­тро ЧЕЧЕЛЮК

За ро­ки не­за­ле­жно­сті укра­їн­ська лі­со­ва га­лузь за­зна­ла до де­ся­тка ре­ор­га­ні­за­цій: від вла­сно­го мі­ні­стер­ства до під­по­ряд­ку­ва­н­ня ін­шим мі­ні­стер­ствам і ві­дом­ствам. Ди­ре­ктор ДП «Ма­не­ви­цьке лі­со­ве го­спо­дар­ство » Во­ло­ди­мир РАДІОН вва­жає, що са­ме не­ста­біль­ність в управ­лін­ні укра­їн­сько­го лі­су й при­зво­дить до то­го, що за­пла­но­ва­ні по­зи­тив­ні про­це­си в га­лу­зі, вре­шті-решт, по­сту­по­во зво­дя­ться ні на що, не да­ю­чи від­чу­тних ре­зуль­та­тів го­спо­да­рю­ва­н­ня. От­же, про це на­ше з ним ін­терв’ю. А по­ча­ли ми роз­мо­ву з ло­каль­них про­блем та ви­кли­ків:

— Не­га­тив­ні по­дії в лі­со­вій га­лу­зі Во­ли­ні, які ви­йшли за ме­жі ін­фор­ма­цій­но­го про­сто­ру обла­сті й ста­ли « на­дба­н­ням » усі­єї Укра­ї­ни, вно­сять де­ста­бі­лі­за­цію в ро­бо­ту га­лу­зі, яка ви­ма­гає ти­ші та спо­кою. Не­за­кон­ний ви­до­бу­ток бур­шти­ну на зем­лях, ко­ри­сту­ва­чем яких є Во­лин­ське обла­сне управ­лі­н­ня лі­со­во­го та ми­слив­сько­го го­спо­дар­ства (ВОУЛМГ); зу­хва­лі бра­ко­ньєр­ські ви­пад­ки в ми­слив­ських го­спо­дар­ствах, вар­вар­ські ви­руб­ки лі­су мі­сце­ви­ми « чор­ни­ми лі­со­ру­ба­ми » , « по­лі­ти­за­ція » га­лу­зі — все це вне­сло де­ста­бі­лі­за­цію в ро­бо­ту одно­го з най­кра­щих управ­лінь лі­со­во­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни, яке на­віть у най­тяж­чі ро­ки пра­цю­ва­ло ста­біль­но і на­віть сьо­го­дні має одні з най­кра­щих еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків се­ред ін­ших управ­лінь лі­со­во­го го­спо­дар­ства дер­жа­ви.

Якщо ж го­во­ри­ти про стра­те­гію га­лу­зі як ре­а­лі­за­цію ком­пле­ксно­го роз­ви­тку лі­со­во­го го­спо­дар­ства, то на пер­ший план до­ціль­но ста­ви­ти на­дій­ну та ді­є­зда­тну си­сте­му управ­лі­н­ня і ста­біль­ність за­ко­но­дав­чої та нор­ма­тив­но- пра­во­вої ба­зи. Це пе­ред­ба­чає мо­жли­вість зва­же­но­го вра­ху­ва­н­ня ін­те­ре­сів дер­жа­ви, су­спіль­ства й бі­зне­су у здій­снен­ні по­ета­пно­го по­сту­по­во­го і ди­на­мі­чно­го роз­ви­тку лі­со­во­го се­кто­ру не тіль­ки в на­шій кра­ї­ни, а й на сві­то­во­му рів­ні.

Сьо­го­дні ліс ви­ма­гає ком­пле­ксно­го під­хо­ду, пов’яза­но­го з впро­ва­дже­н­ням у га­лузь су­ча­сних ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних ме­то­дів ви­ро­щу­ва­н­ня й до­гля­ду лі­со­вих куль­тур, пе­ре­хо­ду на які­сно но­вий рі­вень си­сте­ми під­го­тов­ки ка­дрів та лі­со­вої на­у­ки, роз­ви­тку ві­тчи­зня­но­го га­лу­зе­во­го ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня. Вре­шті- решт, ви­рі­ше­н­ня со­ці­аль­них про­блем і зав­дань, по­чи­на­ю­чи з до­стой­ної зар­пла­ти пра­ців­ни­кам га­лу­зі, під­ви­ще­н­ня куль­ту­ри ви­ро­бни­цтва, ство­ре­н­ня со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри.

Сьо­го­дні в обла­сті з’яви­ли­ся но­ві гро­мад­ські фор­му­ва­н­ня, які на­ма­га­ю­ться вне­сти ха­ос у ро­бо­ту га­лу­зі, де­мо­ра­лі­зу­ва­ти ко­ле­кти­ви окре­мих її стру­ктур­них під­роз­ді­лів та ке­рів­ни­цтво обла­сно­го управ­лі­н­ня. На по­ча­тку бе­ре­зня під сті­на­ми ВОУЛМГ від­бу­лась акція з уча­стю акти­ві­стів (як во­ни се­бе на­зва­ли), ко­трі ви­ма­га­ли звіль­не­н­ня з по­сад ди­ре­кто­рів дер­жліс­го­спів та ін­ших спе­ці­а­лі­стів обла­сно­го управ­лі­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства, ско­ро­че­н­ня об­ся­гів за­го­тів­лі де­ре­ви­ни (?) на 350 тис. ку­бо­ме­трів на рік, а та­кож ви­су­ва­ли вка­зів­ки що­до гли­бо­кої її пе­ре­роб­ки то­що. Акцію ор­га­ні­зу­ва­ли лю­ди, да­ле­кі від знань про лі­со­ву на­у­ку та її еко­но­мі­ку.

По­ви­нен за­зна­чи­ти, що на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­ну лі­со­сі­ку про­е­ктує ВО « Укр­дер­жлі­с­про­ект». Ко­жні де­сять ро­ків в усіх ліс­го­спах здій­сню­є­ться ба­зо­ве лі­со­впо­ряд­ку­ва­н­ня, яке про­е­ктує ком­плекс що­рі­чних за­хо­дів і яки­ми ке­ру­є­ться ліс­госп у сво­їй подаль­шій ро­бо­ті. Одним із та­ких за­хо­дів є план фон­ду ви­ру­бок го­лов­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня та ви­ру­бок до­гля­ду. Роз­ра­хун­ко­ві лі­со­сі­ки по дер­жліс­го­спах за­твер­дже­ні роз­по­ря­дже­н­ням Мі­ні­стер­ства еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів Укра­ї­ни № 28 від 27.01. 2014 р. тер­мі­ном на де­сять ро­ків.

Що­до «гли­бо­кої пе­ре­роб­ки», то зав­да­н­ня лі­сни­ків не ста­вить на пер­ший план ви­ру­бу­ва­н­ня лі­су та йо­го пе­ре­роб­ку, а ком­плекс за­хо­дів, спря­мо­ва­них на за­без­пе­че­н­ня ефе­ктив­ної ор­га­ні­за­ції та на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­но­го ве­де­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства, охо­ро­ни, за­хи­сту, ра­ціо­наль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня, під­ви­ще­н­ня еко­ло­гі­чно­го і ре­сур­сно­го по­тен­ці­а­лу лі­сів, куль­ту­ри ве­де­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства, отри­ма­н­ня до­сто­вір­ної та все­бі­чної ін­фор­ма­ції про лі­со­вий фонд Укра­ї­ни.

— Що озна­чає по­єд­на­н­ня ін­те­ре­сів « дер­жа­ви, су­спіль­ства та бі­зне­су»?

— Ві­до­мо, що рин­ко­ві ме­ха­ні­зми в чи­сто­му ви­гля­ді не за­без­пе­чу­ють ви­рі­ше­н­ня стра­те­гі­чних зав­дань га­лу­зі в пла­ні ра­ціо­наль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня та охо­ро­ни при­ро­дних ре­сур­сів. Лі­со­ве го­спо­дар­ство з йо­го спе­ци­фі­чни­ми осо­бли­во­стя­ми на­ле­жить до чи­сла га­лу­зей, які осо­бли­во го­стро від­чу­ва­ють не­до­ско­на­лість ме­ха­ні­змів рин­ко­вої еко­но­мі­ки, на­сам­пе­ред орі­єн­то­ва­них на ви­рі­ше­н­ня мит­тє­вих зав­дань. Еко­ло­гі­чні й со­ці­аль­ні фун­кції лі­су, які ста­нов­лять го­лов­ну ме­ту ве­де­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства на пе­ре­ва­жній ча­сти­ні лі­со­во­го фон­ду, до­не­дав­на за­ли­ша­лись по­за сфе­рою рин­ко­вих від­но­син. Не­об­хі­дною умо­вою ефе­ктив­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства є чі­тке ви­зна­че­н­ня не ли­ше форм вла­сно­сті на лі­си і зем­лі лі­со­во­го фон­ду дер­жа­ви, а й прав на спосо­би та ре­зуль­тат їх ви­ко­ри­ста­н­ня як суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня. То­му під­хід до лі­со­вих від­но­син під су­то еко­но­мі­чним ку­том зо- ру не завжди ви­прав­да­ний. То­таль­на при­ва­ти­за­ція зе­мель лі­со­во­го фон­ду Укра­ї­ни, яка сьо­го­дні де­кла­ру­є­ться в окре­мих ко­лах, не ви­рі­шить стра­те­гі­чних про­блем ста­ло­го управ­лі­н­ня лі­са­ми, збе­ре­же­н­ня їхньо­го ре­сур­сно­го та еко­ло­гі­чно­го по­тен­ці­а­лу. Йде­ться про те, щоб ця га­лузь не ста­ла спе­ку­ля­тив­ним акти­вом, ці­на яко­го мо­же да­ле­ко не від­по­від­а­ти її ре­аль­но­му ефе­кту.

Вла­сни­ком до­мі­ну­ю­чої ча­сти­ни зе­мель лі­со­во­го фон­ду в не за­над­то да­ле­ко­му май­бу­тньо­му по­вин­на за­ли­ша­ти­ся дер­жа­ва. Але лі­со­ві ре­сур­си, які пе­ре­бу­ва­ють у вла­сно­сті дер­жа­ви, ма­ють бу­ти від­кри­ти­ми для ко­мер­цій­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня рин­ко­ви­ми суб’єкта­ми, які мо­жуть за­без­пе­чи­ти ма­кси­маль­ний еко­но­мі­чний ефект від екс­плу­а­та­ції цих ре­сур­сів. До ме­ха­ні­змів ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня лі­со­вих ре­сур­сів, бе­зу­мов­но, має бу­ти за­лу­че­ний бі­знес, але, го­лов­ним чи­ном, на осно­ві дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства. Чі­тко про­пи­са­ні пра­ви­ла та­ко­го пар­тнер­ства та ефе­ктив­ний кон­троль за їх ви­ко­на­н­ням ви­клю­ча­ють за­зі­ха­н­ня на якусь при- ва­ти­за­цію лі­со­во­го ре­сур­су і на­да­ють дер­жа­ві мо­жли­вість збе­рег­ти пов­но­ва­же­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти лі­со­вий до­хід і ре­сур­си при­ро­дної рен­ти. За та­ким прин­ци­пом пра­цю­ють стру­ктур­ні під­роз­ді­ли ВОУЛМГ, за ни­ми ж пра­цює й ДП « Ма­не­ви­цьке лі­со­ве го­спо­дар­ство».

— Роз­ка­жіть де­таль­ні­ше про пе­ре­ва­ги дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства в га­лу­зі. Під яку юри­ди­чну осно­ву під­ве­де­ні еко­но­мі­чні но­ва­ції в лі­сі? На чо­му, вла­сне, ба­зу­є­ться дер­жав­но- при­ва­тне пар­тнер­ство (ДПП) у лі­со­вій га­лу­зі?

— ДПП ґрун­ту­є­ться на еко­но­мі­чно­му ба­зи­сі лі­со­ко­ри­сту­ва­н­ня, де дер­жа­ва — вла­сник лі­су як при­ро­дно­го ре­сур­су та еко­си­сте­ми, які за­без­пе­чу­ють жи­т­тя на зем­лі, а бі­знес на осно­ві дов­го­стро­ко­вих угод за­без­пе­чує про­ве­де­н­ня лі­со­го­спо­дар­ських та лі­со­за­го­ті­вель­них ро­біт на ви­со­ко­му те­хно­ло­гі­чно­му рів­ні, отри­му­ю­чи від дер­жа­ви чі­ткі орі­єн­ти­ри для їхньо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня. Дер­жа­ва ро­зу­міє до­ціль­ність і ба­чить го­лов­ні на­прям­ки сво­єї уча­сті в роз­ви­тку лі­со­во­го се­кто­ру. Її фун­кції — бу­дів­ни­цтво та утри­ма­н­ня лі­со­вих до­ріг, від­тво­ре­н­ня, охо­ро­на і за­хист лі­сів, сти­му­лю­ва­н­ня бі­зне­су, під­трим­ка мі­сце­вих бю­дже­тів на со­ці­аль­ні по­тре­би за ра­ху­нок лі­со­вої рен­ти, утри­ма­н­ня дер­жав­них ор­га­нів лі­со­управ­лі­н­ня всіх рів­нів, лі­со­ве пла­ну­ва­н­ня, транс­порт­на ор­га­ні­за­ція те­ри­то­рії для ство­ре­н­ня зон до­сту­пних лі­сів для ме­ха­ні­зо­ва­них ро­біт. А ще — рен­тна оцін­ка лі­со­вих ре­сур­сів, спів­фі­нан­су­ва­н­ня ве­ли­ких лі­со­вих про­е­ктів, кон­троль за до­три­ма­н­ням за­ко­но­дав­ства у сфе­рі ве­де­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства. Бі­знес отри­мує чі­ткі орі­єн­ти­ри для ін­ве­сту­ва­н­ня, а ДПП при­ймає усві­дом­ле­ні фор­ми і стає ма­кси­маль­но ефе­ктив­ним. Роз­ра­хо­ву­ва­ти ли­ше на дер­жав­ну до­по­мо­гу в стра­те­гі­чних пи­та­н­нях лі­со­вої га­лу­зі — на­їв­но. За­кли­ки по­кін­чи­ти з «жа­хли­вою» ра­дян­ською си­сте­мою екс­тен­сив­но­го лі­со­ко­ри­сту­ва­н­ня, в ба­га­то ра­зів збіль­ши­ти дер­жав­ні ви­тра­ти на ве­де­н­ня лі­со­во­го го­спо­дар­ства і бу­дів­ни­цтво до­ріг — по­ро­жні сло­ва. Не­об­хі­дно сер­йо­зно при­сту­пи­ти до спра­ви лі­со­во­го пла­ну­ва­н­ня, хоч це зав­да­н­ня не з лег­ких. По­трі­бно за­но­во від­нов­лю­ва­ти лі­со­впо­ря­дже­н­ня, лі­со­ву ста­ти­сти­ку, лі­со­ву на­у­ку та осві­ту, прое­кт­ні ро­бо­ти, до­ла­ти ка­дро­ву і мо­раль­ну де­гра­да­цію. По­трі­бна но­ва еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка та іде­о­ло­гія тво­ре­н­ня. Тут на до­по­мо­гу по­ви­нен при­йти бі­знес, але за будь- яких умов дер­жа­ва за­ли­ша­є­ться суб’ єктом пу­блі­чно­пра­во­вих від­но­син. Ни­ні під­при­єм­ці, які пов’ язу­ють свій бі­знес із лі­сом, ви­ма­га­ють від лі­сів­ни­ків де­ре­ви­ни, яку во­ни ви­ро­щу­ва­ли 80 — 100 ро­ків, пе­ре­ро­би­ти її та якнай­до­рож­че про­да­ти. І нав­ряд чи хто-не­будь із них здо­га­ду­є­ться, скіль­ки пра­ці та ко­штів вкла­да­є­ться за пе­рі­од жи­т­тя лі­со­вої куль­ту­ри аж до її ви­ко­ри­ста­н­ня.

— Ви ка­же­те, що го­лов­ним зав­да­н­ням лі­сів­ни­ків обла­сті є збіль­ше­н­ня лі­со­вих ма­си­вів. Що ро­би­ться в цьо­му на­прям­ку у ва­шо­му го­спо­дар­стві? Чи во- ло­ді­є­те ви сьо­го­дні до­ста­тні­ми люд­ськи­ми, на­у­ко­ви­ми і те­хні­чни­ми ре­сур­са­ми для про­дов­же­н­ня жи­т­тя лі­су?

— Ба­га­то лю­дей, які пра­цю­ва­ли і пра­цю­ють у цій си­сте­мі, осо­бли­во ни­зо­вий склад, завжди бу­ли без­срі­бни­ка­ми, по­за­як пра­цю­ва­ли і пра­цю­ють, не­зва­жа­ю­чи на по­го­дні умо­ви чи по­гро­зи з бо­ку тих, хто хо­че зба­га­ти­ти­ся за ра­ху­нок лі­су, або не­вла­што­ва­ність по­бу­ту, від­да­ле­ність мі­сця ро­бо­ти, на­ше­стя ко­мах, без­до­ріж­жя то­що. Во­ни берегли, пле­ка­ли і при­мно­жу­ва­ли ліс. Зав­дя­ки їм вда­ло­ся збе­рег­ти «ле­ге­ні» пла­не­ти.

Що ж до пе­ре­ра­хо­ва­них ва­ми ре­сур­сів, то ми на­вчи­лись пра­цю­ва­ти в рі­зних умо­вах і за рі­зних об­ста­вин. Ме­ні ви­па­ло в жит­ті ве­ли­ке ща­стя — пра­цю­ва­ти з лю­дьми, які ро­зу­мі­ють, що ліс — це при­ро­дний кар­кас. Не ста­не лі­су — не ста­не ні­чо­го, ні са­мо­го жи­т­тя лю­ди­ни. Ліс тре­ба бе­рег­ти! Ми со­бі ста­ви­мо та­ке зав­да­н­ня. І на най­ближ­чі ро­ки ста­ви­мо ам­бі­цій­ні зав­да­н­ня зі збіль­ше­н­ня лі­си­сто­сті те­ри­то­рії дер­жліс­го­спу. На по­ки­ну­тих ко­ли­шніх кол­го­спних зем­лях, які не при­да­тні для сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва, зе­ле­ні­ти­ме ліс. Це та­ка ж істи­на, що й пі­сля но­чі має на­ста­ва­ти день. Та­ке зав­да­н­ня на­шо­го по­ко­лі­н­ня, ро­зу­мі­ю­чи, що в прохо­ло­дній ті­ні цьо­го лі­су ми з ва­ми си­ді­ти не бу­де­мо, але си­ді­ти­муть на­ші вну­ки та прав­ну­ки.

— Во­ло­ди­ми­ре Оле­ксан­дро­ви­чу, за під­сум­ка­ми ро­бо­ти в стру­кту­рі обла­сно­го лі­со­во­го ві­дом­ства ва­ше під­при­єм­ство тре­тій рік по­спіль за­во­йо­вує пе­ре­хі­дний чер­во­ний пра­пор, тоб­то стіль­ки ча­су, скіль­ки ви пра­цю­є­те. Про­тя­гом ми­ну­ло­го 2014 ро­ку вам вда­ло­ся ство­ри­ти по­над 150 ро­бо­чих місць, є від­но­сно ви­со­ка за­пла­та, ро­стуть ін­ве­сти­ції в роз­ви­ток ви­ро­бни­чої сфе­ри. Як вам вда­є­ться втри­ма­ти пер­шість за ни­ні­шніх не­про­стих еко­но­мі­чних умов?

— Що­до то­го, «як вда­є­ться», то сти­сло за­зна­чу, що за всі­ма ци­ми ци­фра­ми, за ко­жною пе­ре­мо­гою на­шо­го ко­ле­кти­ву сто­їть що­ден­на, важ­ка, ко­пі­тка пра­ця лю­дей. Ми­ну­ло­го ро­ку про­ве­де­но спри­я­н­ня при­ро­дно­му по­нов­лен­ню лі­со­вих куль­тур на пло­щі 183 ге­кта­ри, ви­са­дже­но лі­со­вих куль­тур на пло­щі 55 га. За зві­тний рік ре­а­лі­зо­ва­но про­ду­кції на за­галь­ну су­му 66,7 млн грн, у то­му чи­слі на екс­порт — на су­му 46 млн грн. Кон­серв­ною про­ду­кці­єю да­рів лі­су, якої ви­пу­ще­но на су­му по­над 2 млн грн, ла­су­ють не ли­ше в обла­сті, ай в Укра­ї­ні і за кор­до­ном.

Тро­хи від­сту­пив­ши від за­пи­та­н­ня, ска­жу, що ко­а­лі­цій­на уго­да пар­ла­мент­ських фра­кцій пе­ред­ба­чає об’ єд­на­н­ня лі­со­го­спо­дар­ських суб’єктів Укра­ї­ни в єди­ну дер­жав­ну лі­со­го­спо­дар­ську стру­кту­ру. Ство­ре­н­ня єди­ної го­спо­дар­ської стру­кту­ри за­без­пе­чить за­лу­че­н­ня в га­лузь кре­ди­тів та ін­ве­сти­цій, чо­го так бра­кує укра­їн­сько­му лі­су. Не менш ва­жли­вим на­прям­ком ре­фор­му­ва­н­ня еко­но­мі­ки лі­со­во­го се­кто­ру Укра­ї­ни є ді­яль­ність за про­гра­мою ре­а­лі­за­ції Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС. Ді­є­вість та­ко­го рі­ше­н­ня під­твер­джує до­свід Поль­щі, Латвії, ін­ших кра­їн ЄС. Еко­но­мі­чна ін­те­гра­ція на­дасть мо­жли­вість впро­ва­джу­ва­ти цен­тра­лі­зо­ва­ні за­ку­пів­лі па­ли­ва, зап­ча­стин, те­хні­ки, а та­кож — про­даж де­ре­ви­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.