У гли­бо­кій ка­лю­жі

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

Ко­ли до­гма­тик ба­чить, що йо­го до­гма су­пе­ре­чить фа­ктам, він спо­ча­тку за­пе­ре­чує фа­кти, по­тім, ко­ли фа­кти йо­го на­кри­ва­ють, по­чи­нає за­днім чи­слом ви­га­ду­ва­ти по­ясне­н­ня, що до­зво­ля­ють вти­сну­ти но­ві фа­кти в ста­ру до­гму. Так, аж до XVII сто­лі­т­тя в сві­ті па­ну­ва­ла геоцентрична кар­ти­на сві­ту. До ре­чі, й сьо­го­дні, су­дя­чи з опи­ту­ва­н­ня ВЦВГД, 32% ро­сі­ян ві­рять, що Сон­це обер­та­є­ться дов­ко­ла Зем­лі. Ко­ли фа­кти про ре­аль­ний рух пла­нет не «влі­за­ли» в до­гму, їх ту­ди за­пи­ха­ли, ви­га­ду­ю­чи всі­ля­кі епі­ци­кли й ін­ші по­ясне­н­ня за­днім чи­слом. При­бли­зно те са­ме і з те­о­рі­єю на­у­ко­во­го ко­му­ні­зму. Ка­пі­та­лізм усе ні­як не по­мре, хо­ча обі­цяв ще пів­то­ра­ста ро­ків то­му, ко­му­нізм усе ні­як не на­стає, і цій обур­ли­вій по­ве­дін­ці пла­не­ти до­во­ди­ться шу­ка­ти де­да­лі но­ві по­ясне­н­ня.

З ана­ло­гі­чною про­бле­мою зі­ткну­ли­ся ро­сій­ські про­па­ган­ди­сти ми­ну­ло­го ти­жня у зв’яз­ку з по­ді­я­ми в Укра­ї­ні. Адже там усе дав­но зро­зумі­ло. Вла­ду за­хо­пи­ли фа­ши­сти й олі­гар­хи, го­лов­ний з яких єв­рей Ко­ло­мой­ський. Пре­зи­дент По­ро­шен­ко — по­ро­жнє мі­сце, ган­чір­ка, ні­чо­го не кон­тро­лює. Це ма­ріо­не­тка, якою управ­ля­ють аме­ри­кан­ці. На­род обду­ре­ний, єди­ні ро­зум­ні лю­ди, що не да­ли се­бе обду­ри­ти, жи­вуть у До­не­цьку й Лу­ган­ську.

Кон­флікт Ко­ло­мой­ський — По­ро­шен­ко ви­кли­кав на­пад ра­до­сті у про­па­ган­ди­стів і «екс­пер­тів», а та­кож ей­фо­ри­чний стан на­дії на те, ви­хід з ті­єї без­ви­хо­ді, в яку за­гнав Ро­сію пу­тін­ський ре­жим сво­єю агре­сі­єю в Укра­ї­ні, бу­де знай­де­ний за до­по­мо­гою зло­го во­ро­га — Ко­ло­мой­сько­го.

Оскіль­ки сьо­го­дні ві­до­мо, чим за­вер­шив­ся якщо не весь кон­флікт, то йо­го га­ря­ча ста­дія, ці­ка­во про­слі­ди­ти, як мі­ня­ла­ся ри­то­ри­ка ро­сій­ських ЗМІ, що го­во­ри­ли до й пі­сля від­став­ки Ко­ло­мой­сько­го.

Ідея, що По­ро­шен­ко мо­же від­ста­ви­ти Ко­ло­мой­сько­го, ви­кли­ка­ла бур­хли­ві ве­се­ло­щі в сту­ді­ях ро­сій­сько­го ТБ і за­пе­ре­че­н­ня в ду­сі: «цьо­го не мо­же бу­ти то­му, що цьо­го не мо­же бу­ти ні­ко­ли». По­ро­шен­ко? Ко­ло­мой­сько­го? Та ви що? Та­кою бу­ла ре­а­кція на са­му гі­по­те­зу та­ко­го роз­ви­тку по­дій. Не­мо­жли­вість від­став­ки Ко­ло­мой­сько­го бу­ла на­рі­жним ка­ме­нем до­гми про від­су­тність в Укра­ї­ні дер­жа­ви.

Пі­зно уве­че­рі 24 бе­ре­зня, ко­ли на­каз про від­став­ку Ко­ло­мой­сько­го був, ма­буть, уже під­пи­са­ний, на Пер шо му ка на лі ро сійсь ко го ТБ йшла про­гра­ма «Стру­кту­ра мо­мен­ту», в якій лі­бе­раль­ний по­лі­тик Во­ло­ди­мир Рижков, обго­во­рю­ю­чи цей кон­флікт, ри­то­ри­чно за­пи­тав: «Чо­му він (По­ро­шен­ко) не під­пи­ше на­каз і не зні­ме йо­го (Ко­ло­мой­сько­го) з гу­бер­на­то­рів?» І це ри­то­ри­чне пи­та­н­ня і ви­зна­че­на цим пи­та­н­ням пре­зум­пція не­мо­жли­во­сті та­ко­го кро­ку з бо­ку По­ро­шен­ка ста­ли фун­да­мен­том для ви­ро­ку, який ви­ніс лі­бе­раль­ний по­лі­тик Рижков: «Укра­їн­ська дер­жа­ва в гли­бо­кій кри­зі». Да­лі, ко­ли по­ча­ли по­рів­ню­ва­ти ни­ні­шню си­ту­а­цію в Укра­ї­ні з си­ту­а­ці­єю в Ро­сії в дев’яно­сті ро­ки, лі­бе­раль­ний по­лі­тик Рижков з обу­ре­н­ням від­ки­нув та­ке по­рів­ня­н­ня: «Ні, у нас та­ко­го ні­ко­ли не бу­ло! У нас ні­ко­ли не бу­ло кон­тро­лю з бо­ку олі­гар­хів!» Мо­жли­во, лі­бе­раль­ний по­лі­тик Рижков за­був про та­кі яви­ща, як «се­ми­бан­кир­щи­на», яка ви­рі­шаль­ним чи­ном впли ну ла на об ран ня Єль ци на 1996-го, як «Сім’я», або ін­сти­ту­ція, що має май­же офі­цій­ну на­зву «Та­ня­Ва­ля», яка ра­зом з ін­сти­ту­ці­єю під на­звою БАБ (Бо­рис Абра­мо­вич Бе­ре­зов­ський) ви­рі­шу­ва­ла ка­дро­ві пи­та­н­ня в кра­ї­ні, при­зна­ча­ла мі­ні­стрів і вла­сни­ків вла­сно­сті, за­був про олі­гар­хі­чні вій­ни кін­ця 90-х.

Якщо лі­бе­раль­ний по­лі­тик Рижков мір­ку­вав про кон­флікт Ко­ло­мой­сько­го з По­ро­шен­ком з жа­лем, то па­трі­о­ти з «Изве­стий» бу­ли від то­го, що від­бу­ва­є­ться, в за­хва­ті. Пи­сьмен­ник Ли­мо­нов у стат­ті під на­звою: «Дні­про­пе­тров­ська олі­гар­хі­чна ре­спу­блі­ка? Смі­ли­ві­ше, Ко­ло­мой­ський!» на­по­ле­гли­во про­сить, бу­кваль­но бла­гає Ко­ло­мой­сько­го роз­ва­ли­ти Укра­ї­ну. Ось що він пи­ше: «На Укра­ї­ні в пе­рі­од гро­ма­дян­ської вій­ни з 1918 до по­ча­тку 20х ро­ків існу­ва­ло 16 або 17 ре­спу­блік. Мо­жна ли­ше ві­та­ти та­кі тра­ди­ції. Смі­ли­ві­ше, Ко­ло­мой­ський!»

«Жур­на­ліст» Ісра­ель Ша­мір у тих-та­ки «Изве­сти­ях» пу­блі­кує ей­фо­ри­чну ко­лон­ку: «Ко­ло­мой­ський — за Дон­бас, Ро­сію і Ра­дян­ський Со­юз?», у якій по­ві­дом­ляє про дов­го­о­чі­ку­ва­не: «У Ро­сії з’явив­ся но­вий по­тен­цій­ний со­ю­зник на Укра­ї­ні. Це гу­бер­на­тор Дні­про­пе­тров­ська, вчо­ра­шній су­по­стат, Ігор (Бе­ня) Ко­ло­мой­ський».

Пред­став­ник МЗС Ма­рія За­ха­ро­ва, лю­ди­на дер­жав­на й до то­го ж ди­пло­ма­ти­чна, то­му по-до­бро­му, фа­кти­чно по-ма­те­рин­сько­му дає по­ра­ду По­ро­шен­ку, пу­блі­ку­ю­чи її у сво­є­му бло­зі на «Эхо Мо­сквы»: «Ви­хо­дя­чи з па­ра­лі­чу дер­жав­но­сті, єди­на ре­аль­на опція для Ки­є­ва вти­хо­ми­ри­ти Ко­ло­мой­сько­го — це ого­ло­си­ти йо­го аген­том Крем­ля, що спон­со­рує вве­де­н­ня тан­ків на Дон­бас. Да­рую ідею».

Як ві­до­мо, всі зга­да­ні ви­ще гро­ма­дя­ни сі­ли в ка­лю­жу. Про­сто то­му, що кар­ти­на сві­ту в їхніх го­ло­вах не ма­ла ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ні­стю. Ко­ли ре­аль­ність да­ла­ся взна­ки, її одра­зу по­ча­ли пха­ти в ста­ру до­гму, ви­га­ду­ю­чи за­днім чи­слом по­ясне­н­ня.

Пер­шим усім усе по­яснив го­лов­ний ре­да­ктор «Эха Мо­сквы» Оле­ксій Ве­не­ди­ктов. Він на­пи­сав у Twitter, що пі­ти у від­став­ку Ко­ло­мой­сько­го умо­вив по­сол США в Укра­ї­ні Джеффрі Пайетт. При цьо­му Ве­не­ди­ктов по­слав­ся на ін­терв’ю са­мо­го Пайет­та. Що­прав­да, в цьо­му ін­терв’ю по­сол від­мо­вив­ся роз­кри­ва­ти зміст «при­ва­тної роз­мо­ви» з Ко­ло­мой­ським і по­ві­до­мив ли­ше, що Ко­ло­мой­ський «пов­ні­стю під­три­мує те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність і су­ве­ре­ні­тет Укра­ї­ни». Важ­ко ска­за­ти, що в цих сло­вах зму­си­ло Ве­не­ди­кто­ва ді­йти ви­снов­ку, що Пайетт умо­вив Ко­ло­мой­сько­го пі­ти у від­став­ку. Мо­жли­во, Ве­не­ди­ктов змі­нив про­фе­сію жур­на­лі­ста на спе­ці­аль­ність ек­стра­сен­са, що чи­тає чу­жі дум­ки на від­ста­ні й уміє не­зри­мо бу­ти при­су­тнім під час бе­сід тре­тіх осіб. У цьо­му ви­пад­ку слу­ха­чів «Эха» че­кає ба­га­то ці­ка­во­го.

Ідея, що Ко­ло­мой­сько­го звіль­нив, зві­сно, не По­ро­шен­ко (хі­ба він міг!?), а по­сол США, ста­ла ря­тів­ною для збе­ре­же­н­ня до­гми про від­су­тність укра­їн­ської дер­жа­ви в го­ло­вах ро­сій­ських про­па­ган­ди­стів і «екс пер тів». У про гра мі «Спе­ці - аль­ний ко­ре­спон­дент», що ви­йшла на «Ро­сії-1» 25.03.2015 і бу­ла одним з пер­ших по­лі­ти­чних ток-шоу пі­сля від­став­ки Ко­ло­мой­сько­го, ве­ду­чий Єв­ген По­пов пря­мо так і за­пи­тав аме­ри­кан­сько­го жур­на­лі­ста Май­кла Бо­ма: «А мо­же, це ви звіль­ни­ли Ко­ло­мой­сько­го?»

З цим Май­клом Бо­мом вза­га­лі від­бу­ва­ю­ться ку­ме­дні ре­чі. Якщо чи­та­ти йо­го текс­ти, то там усе зв’язно й ло­гі­чно, ви­ни­кає від­чу­т­тя, що пи­ше лю­ди­на ро­зум­на й аде­ква­тна. Але по­тра­пля­ю­чи до сту­дій ро­сій­сько­го те­ле­ба­че­н­ня, Майкл Бом пе­ре­тво­рю­є­ться на жи­ву ілюстрацію за­дор­нов­ських текс­тів про «ну, ту­пиих аме­ри­кан­ців». Са­ме то­му йо­го так по­лю­бля­ють за­про­шу­ва­ти. Ось і за­раз, від­по­від­а­ю­чи на яв­но зну­щаль­не й про­во­ка­цій­не за­пи­та­н­ня ве­ду­чо­го, аме­ри­кан­ський жур­на­ліст ска­зав, так, це мо­же бу­ти з Ва­шинг­то­на, оскіль­ки МВФ дає гро­ші й По­ро­шен­ко має про­де­мон­стру­ва­ти, що «ні­би­то бо­ре­ться з ко­ру­пці­єю». Ці­єю по­да­чею тут же ско­ри­став­ся де­пу­тат Же­ле­зняк, щоб за­крі­пи­ти до­гму: «На Укра­ї­ні не мо­же бу­ти ні­чо­го, окрім Ва­шинг­то­на».

Про­те, на­дія, що Ко­ло­мой­ський роз­ва­лить Укра­ї­ну, бу­ла на­стіль­ки со­лод­кою, що зав­сі­дни­ки остан­кін­ських сту­дій не мо­гли з нею так лег­ко роз­лу­чи­ти­ся. Во­ни на­га­ду­ва­ли ди­тя, яко­му по­ка­за­ли цукерку, а да­ли по­ро­жній фан­тик. Ізра­їль­ський пу­блі­цист Аві­гдор Ескін про­дов­жу­вав ві­ри­ти: «Дні­про­пе­тров­ська область мо­же впро­довж най­ближ­чих го­дин ста­ти та­кою ж спра­глою сво­бо­ди, як і До­нецьк і Лу­ганськ», — про­го­ло­сив Ескін. — «І не до­по­мог­ти їм не мо­жна! Дні­про­пе­тров­ська область не під­ко­ря­ти­ме­ться фа­шист­сько­му ре­жи­му». Ескі­на під­три­мав Ко­стян­тин Дол­гов, який обі­ймає якусь по­са­ду в «Но­во­ро­сії», але зде­біль­шо­го бе­ре участь у шоу на ро­сій­сько­му ТБ. «У су­бо­ту на ві­че Ко­ло­мой­сько­го про­го­ло­сять на­ро­дним гу­бер­на­то­ром», — пе­ред­рік Дол­гов. Спро­би укра­їн­сько­го екс­пер­та Ва­ди­ма Трю­ха­на по­ясни­ти, що всі ці на­дії без­під­став­ні, оскіль­ки в Укра­ї­ні є су­спіль­ство, яке не допу­стить роз­ко­лу кра­ї­ни, бу­ли зу­стрі­ну­ті глум­ли­вим смі­хом ро­сій­ських і «но­во­ро­сій­ських» уча­сни­ків пе­ре­да­чі. «Ви зна­є­те, хто та­кий Рі­кер?» — за­пи­тав Ва­ди­ма Трю­ха­на по­лі­то­лог Сер­гій Кур­гі­нян. «Не лі­кер, а Рі­кер», дбай­ли­во під­ка­зав Кур­гі­нян. Пі­сля то­го, як український ек­сперт ви­му­ше­ний був ви­зна­ти своє во­ла юче не уцт во в го лов но­му для ро­зу­мі­н­ня сьо­го­дні­шньої Укра­ї­ни пи­тан­ні, Кур­гі­нян роз­вів ру­ка­ми, де­мон­стру­ю­чи, що з та­ки­ми екс­пер­та­ми йо­му го­во­ри­ти не­ма про що.

Не­зна­н­ня одно­го з фран­цузь­ких фі­ло­со­фів — це, зві­сно, про­пуск, але йо­го здо­ла­ти мо­жна, аби бу­ло ба­жа­н­ня. Змі­ни­ти до­гму, що ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ні­стю не має, на щось аде­ква­тні­ше — зав­да­н­ня для ро­сій­ських по­лі­ти­ків пра­кти­чно не­здій­снен­не. Тим па­че що й ба­жа­н­ня та­ко­го не­має. То­му мі­сце в гли­бо­кій ка­лю­жі їм за­бро­ньо­ва­не.

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.