За­мість... під­ру­чни­ка з істо­рії

Мо­ло­да ав­тор­ка Лі­лія Че­рен пред­ста­ви­ла ро­ман «Мар­та»

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! - Во­ло­ди­мир ЧЕР­НИ­ШЕН­КО

Укра­ї­на 1918— 1932 ро­ків — са­ме цей пе­рі­од опи­са­но в но­вин­ці від ви­дав­ни­цтва «Ду­лі­би». Лі­лія Че­рен ґрун­тов­но ви­вчає то­ді­шню лі­те­ра­ту­ру і по­бут, то­му й то­го­ча­сні по­дії, й на­стрій лю­дей, їхні пе­ре­жи­ва­н­ня опи­сує на­про­чуд ці­ка­во і прав­ди­во. Вже з на­зви ви­дно, що го­лов­на ге­ро­ї­ня повісті — мо­ло­да дів­чи­на, чия юність при­па­ла на ро­ки вій­ни, а мо­ло­ді лі­та — на старт по­бу­до­ви іде­о­ло­гі­чної дер­жа­ви СРСР. По­при це, для Мар­ти на пер­шо­му пла­ні сто­ять не по­лі­ти­чні за­мо­ро­чки чи іде­о­ло­гі­чні ба­та­лії, а про­сті жит­тє­ві ра­до­щі й мрії мо­ло­дої пан­но­чки. Во­на хо­че ста­ти крав­чи­нею і мо­де­лю­ва­ти су­кні, мріє про гар­ний одяг, про те, щоб зна­йти своє щи­ре ко­ха­н­ня, як і біль­шість мо­ло­дих дів­чат у всі ча­си та епо­хи. То­му і су­ча­сним юна­кам, і дів­ча­там бу­де ці­ка­во про­чи­та­ти про одно­лі­тка, який жив рів­но сто ро­ків то­му.

Ва­жли­ва ри­са книж­ки — істо­ри­чна до­сто­вір­ність. Опо­відь лег­ко пов’язу­є­ться із під­ру­чни­ком істо­рії. На­при­клад, чи­та­ю­чи про по­сту­по­ве зу­бо­жі­н­ня мі­щан у по­во­єн­ні ро­ки, ви змо­же­те обі­зна­но кив­ну­ти го­ло­вою — атож, Мар­та то­ді опи­ни­ла­ся ще й у якій скру­ті! Про ста­нов­ле­н­ня ра­дян­ської дій­сно­сті та роль мо­ло­ді в цьо­му про­це­сі на­га­дає Іван, пар­тій­ний фун­кціо­нер, який на­віть одру­жив­ся «на гро­мад­ських за­са­дах». Біль­ше про НЕП (но­ву еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку ра­дян­сько­го уря­ду) роз­ка­жуть ко­ха­нець Мар­ти Во­ло­ди­мир та йо­го дру­зя­ки. Ре­пре­сії кін­ця 1920-х — по­ча­тку 1930-х ро­ків про­ілю­струє до­ля Мар­ти­но­го чо­ло­ві­ка — Гер­бер­та, зни­ще­но­го ка­раль­ною ма­ши­ною за сфа­бри­ко­ва­ною спра­вою. А чо­ло­вік ко­ли­шньої Мар- ти­ної по­дру­ги Мар­га­ри­ти ста­не яскра­вим при­кла­дом зби­ра­ча про­дроз­верс­тки і ви­ко­нав­ця Го­ло­до­мо­ру на мі­сцях.

Але на від­мі­ну від опи­са­ної у під­ру­чни­ку, тут історія стає ці­ка­вою і на­віть за­хо­пли­вою. До то­го ж є тут і те, про що у жо­дно­му під­ру­чни­ку не на­пи­шуть, те, що хо­ва­є­ться за да­та­ми і ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми. Вла­сне най­ці­ка­ві­ше — люд­ське жи­т­тя. Як жи­ли то­ді лю­ди, про що мрі­я­ли? Отож — мрі­я­ли про те, про що й ми з ва­ми, а жи­ли... По-рі­зно­му жи­ли.

До­ро­слі­ша­н­ня Мар­ти, її вла­сні, ча­сто не­пра­виль­ні рі­ше­н­ня, її ко­ха­н­ня та за­ко­ха­но­сті, її ду­шев­ні по­ри­ва­н­ня — все це на­ни­за­но на ці­ка­ву опо­відь, яка уві­бра­ла в се­бе всю істо­рію Ки­є­ва по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя... До ре­чі, книж­ка на­віть гео­гра­фі­чно ду­же чі­тка — якщо ви ко­лись бу­ли в Ки­є­ві, то то­чно хо­ди­ли по тих са­мих ву­ли­цях, що й Мар­та.

А на­сам­кі­нець бу­де ди­во, вті­ле­н­ня мрії й омрі­я­не ко­ха­н­ня, як і має бу­ти у ці­ка­вій книж­ці.

Лі­лія Че­рен. « Мар­та » — К.:» «Ду­лі­би», 2014, с. 354

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.